Блоги → Перегляд

Україна після 1січня 2018 року?

П'ятниця, 20:44, 10/11

Рейтинг
1 0
Переглядів
542

0
0
0
У цій статті згадуються
Віктор Ющенко
Політик

Україна після 1 січня 2018 року, або чому сусіди стають ворогами?

  Чому поляки з адвокатів України перетворюються в її ідеологічних противників?

   Чому угорці, лише із за однієї статті закону про освіту готові посваритися з Україною?

Чому поляки почали говорити , що Львів це польське місто?

  І чому мовчить ЄС ?   

   А, що має говорити керівництво ЄС, коли вони, на відміну від більшості українців, розуміють, що з 1 січня 2018 року, в Україні розпочнуться незворотні процеси і не виключено, що  Україна перестане існувати в межах своїх кордонів. Процес самознищення держави запущено і його можуть зупинити лише самі українці, але їм не до цього, їх уміло манять субсидіями та заколисують рейтингом майбутніх президентів і малозначними законами які вступлять у дію уже після розпаду країни та т.п.

   А що ж відбудеться насправді?  Насправді – 1 січня 2018 року закінчується мораторій на продажу сільськогосподарських  земель і розпочнеться ринок землі. І не просто ринок, а розподіл землі між уже «обраними» покупцями. За одну ніч мільйони земельних ділянок будуть по декілька разів продані і перереєстровані у «Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,  а потім уже віддані кінцевими власниками в управління якомусь «сліпому офшорному трасту».

У Криму і на Донбасі цей кінцевий власник уже відомий.

Адже мабуть, ніхто з вас не надіється, що мільйони обкрадених пайщиків підуть в українські суди і доведуть, що ніяких дарчих чи доручень вони не давали.

   Скажете, таке не може бути. А це когось цікавить? Чи ви вважаєте, що ЄС кинеться нам щось пояснювати чи захищати?

  Скажете, що у нас не достатньо законів про обіг сільськогосподарських земель, відсутні обмеження?   А це когось буде стримувати, коли на «кону» трильйони доларів?                Адже  у грудні 2006 році, також не було законів про ринок землі, і більшість жителів України були проти, але «патріот- президент» Ющенко виставив нашу землю на міжнародні торги.  А потім і у грудні 2009 року — накладаючи вето на закон про продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель.  У січні 2010 року Верховна Рада подолала вето президента лише з другої спроби.

            А чи уявляємо ми, що сталося б з Україною, коли б у Верховні Раді не знайшлося 300 голосів, вето не було б подолано, і в нас розпочався б дикий земельний ринок без ніяких законодавчих актів, які могли б запобігти цим торгам і стримати їх?

           А те, що сьогоднішня Верховна рада і влада України не буде боротися за Україну, то тут сумніву не має уже і в іноземців.

           Ось тому поляки і угорці, прикриваючись якимись політичними чи мовними гаслами, готують ті території до майбутніх референдумів, щоб і собі відхватити ласий шматок та приєднати ці території до себе.

          Одна справа, коли у них сусід Україна і українці, а інша, коли ці землі – територія України,  все одно будуть «дерибанитись» і переходити у приватну власність їх ворогів чи міжнародних корупціонерів. То чому ці країни мають стояти осторонь?

          Ось тут я хочу щоб ви ознайомились з думкою голови асоціації фермерів та приватних землевласників у Львівській області Ярослава Кардаша, де він говорить, що з ініціативи Асоціації фермерів Львівщини вони вивчали досвід польських колег і, що у Польщі немає такої вакханалії в аграрній галузі, яка є в Україні. Тобто, за його словами, цивілізований світ не підтримує створення латифундій, агрохолдингів та інших маніпуляцій з землею, накопичення величезної кількості землі в одних руках. «Мова йде мова не про ринок землі, а про обіг – не про базар, а про реальний суттєвий і змістовний обіг землі, який дає можливість функціонувати і рухатися до виробника, фермера, сім’ї. Першим кроком, який має бути здійснений у цьому напрямку – це конституційне затвердження сімейної ферми і кооперування цих сімейних ферм. Без цього кроку рухатися, очевидно, буде неможливо, тому що будуть різні маніпулювання з боку підставних осіб та інші небезпеки», – наголошує Ярослав Кардаш.

 

Він висловив побоювання, що в нашій країні настільки «прозоро» все здійснюється, що будь-хто може бути власником через будь-які підставні особи. Законів в Україні дуже багато, причому непоганих, але вони не працюють або працюють на тих, кому це вигідно, тому в Асоціації фермерів Львівщини є сумніви в порядності, чистоті виконання цих законів. Вони вважають, що треба, з одного боку, законодавчо врегульовувати всі питання, з врахування європейського досвіду. З другого боку, – зробити радикальні кроки, які би унеможливили нечистоплотні оборудки із землею.

 

На думку Ярослава Кардаша, треба зважати на те, що політичний бомонд лобіює інтереси великих холдингів, – якщо раптово знімуть мораторій, то запуск ринку землі призведе до обезземелення селянина-фермера. (http://zik.ua/news/2017/06/13/rynok_zemli_v_ukraini_mify_i_realii_1113415)

        Тому не виключено, що західні області скоріше підуть у Європу, ніж будуть чекати щоб їх обкрадали.

    Зараз, багато добросовісних українських учених кинулися захищати Україну від поляків та угорців, але дуже жаль, що вони увесь свій захист будують у межах своїх дисертацій, а не хочуть поглянути на  проблему з сусідами трохи ширше та іншими очима.

                    10 жовтня 2017 року

 

  

Коментарі

mart mart 22:07
0
а не можна би було почати роздавати землю по 1 гектару бажаючим громадянам?
mart mart   22:23
0

пропозиції в стилю анархії :
роздати ці гектари бажаючим.
частину заводів що випускають с г машини--зробити власністю їх працівників як спілки.
люди(можна з села чи міста що мають машини) нехай створять фірми що купують у селян і продають продукти в місто.
mart mart 22:34
0
Погляд у минуле. Історія села Голосковичі
https://books.google.com.ua/books?id=ymx4VmE3psIC&lpg=PA1&hl=uk&pg=PA1#v=onepage&q&f=false

є про відносини з поляками і паном
mart mart   22:39
0

о--пише :в 1948 р в хату де жили учительки зі сходу хтось кинув гранату
Щодо ставлення до України. Бидло, яке царює на Печерську, лише строїть із себе розумних і дбайливих патріотів, але насправді вони, як були, так і залишилися тупими й супер-жадібними гопниками. І людських мізків у них - на кожного - по щіпці.
Комбінувати, віджати, замочити - для них - без проблем, а от проаналізувати ситуйовину, яка виникла внаслідок їхньої "діяльності", клепки не вистачає.

Їм по барабану, що там коїться за межами їхнього жалюгідного, за суттю - жлобського, існування. У них - перегони: хто нахапає більше за усіх. Коли вони відшукують новий, ще невикористаний, засіб рубання бабла, вони всераються від щастя. Що їм до наслідків, вони існують у своєму, бандюганському світі, де все добре: смачно, тепло, затишно.

Їм невтямки, що їхні гешефти шиті білими нитками, які видно "зa десять миль против ветрa во время грозы с грaдом", що весь світ регоче і крутить пальцями біля скроні, спостерігаючи вигрєбони гаранта та його шобли. (І ставиться відповідно: як до бовдурів.) Бо зараз вони стовідсотково нагадують королеву Антуанетту, яка цвірінькала про те, що "коли нема хліба, треба їсти тістечка".
Їм би, волоцюгам, саме час згадати, як вона закінчила життя - на гільйотині.

Нам з вами не треба перейматися занадто емоційно: настане час, скрутимо в'язи. Поголовно!
У політиці, це як із домашніми тваринами та дітьми: не поставиш їх у жорсткі рамки, перші - перетворять твоє ліжко на своє кубло, крастимуть все зі столу, другі - канючити цукерки та все нових іграшок, обидва - взагалі перестануть слухатись.

Кожен має знати своє місце!
Сергію, а чому ви так категорично і панічно проти оплати верхів, залежно від добробуту низів?
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі