Блоги → Перегляд

Укрсамодурство як реальне і велике лихо

Вівторок, 17:34, 14/11

Рейтинг
1 2
Переглядів
188

0
0
0

УКРСАМОДУРСТВО ЯК РЕАЛЬНЕ І ВЕЛИКЕ ЛИХО

Вступ

Укрсамодурство в загальному випадку полягає в тому, що українці свідомо і завзято роблять тільки те, що їм заманеться. Причому, без жодних доказів того, чому саме їм треба робити тільки так, тільки це і тільки в такому порядку. І навіть більше – жодному з вас, шановні, при цьому навіть на думку не спадає, що всякі свої дії практичні варто обґрунтувати теоретично.

Кажете, для чого ще марно гаяти час на якісь там аргументи?!

Адже це я сам захотів робити якраз це, в даний час і в такій кількості. То я при цьому просто не можу свідомо робити  щось шкідливе чи збиткове для самого себе?!

Хто ж собі ворог?!...

Хоч при цьому у кожного з вас під носом масові та очевидні приклади, коли інші укри (для скорочення вживатиму "укр") якраз свідомо і охоче масово самі собі шкодять, по самознищення включно. Одні лише куріння, пияцтво і наркоманія чого варті. Не кажучи вже про інші, не так очевидні, шляхи та способи вкорочення собі віку.

Ба гірше, навіть самі жертви цих самозгубних рис і звичок при цьому впевнені, що "Я роблю, що хочу!". А тому "Хто ти такий, щоб вчити мене жити?!...  І взагалі: чого ти до мене чіпляєшся?  Роби собі своє і не пхай носа, куди не просять!"

І тільки так, у всьому та всюди, укри роблять безперервно вже сотні чи й тисячі років.

Щоправда, їхнє самозакохане самодурство відчутно зменшувалося в періоди, коли якісь чужинці добряче брали їх у свої руки та тримали у тваринній покорі грубим і жорстоким примусом. Власне, саме такі періоди підневільного життя нерідко сприяли й приросту поголів'я самих укрів, як чиєїсь робочої худоби в руках у дбайливого господара.

І ось вже вкотре доля тицьнула украм чергову етнічну незалежність, чи, вірніше – її можливість. Тобто, для подальшого нормального життя укри спочатку мали б навчитися робити те, чого вони до цього ніколи не робили ні практично, ні навіть теоретично – навчитися (одержати доказові і конкретні знання!) жити принципово інакше, ніж тисячі років до цього. Бо для цього треба критично переоцінити власні знання про себе та суспільство, про практичне значення своїх соціальних рис, звичок, традицій, духовних та моральних цінностей тощо.

Власне, частина вроджено небайдужих укрів суто стихійно це і почала вивчати та описувати. Але…

Все це вони робили хоч і добросовісно за формою, зате вкрай антинауково за змістом.

Проте ще безграмотніша решта всі ці їхні нісенітниці приймала на віру. І щедро віддячувала цим писакам і базікам титулами, посадами, окладами, преміями, персональним житлом тощо.

І навіть гірше, на основі цих їхніх дикостей робили й освітні та просвітницькі програми для всього(!) населення та різноманітні програми і поради для держапарату, громадських організації та політичних партій.

Словом, за 26 років провели й справді величезну роботу – замість брехні більшовицької створили не менше брехні української, для кожного окремо і для всіх разом. І такий теоретичний, зате офіційно науковий дурман, гарантовано позбавив 99,9% укрів всіх решти клепок. Зате безмірно зміцнив в кожному укрі його потомственне і священне самодурство.

То звідки ж при цьому візьметься хоч би початок покращення нашого життя?!...

І вже 26 років у практично спокійних умовах десятки мільйонів укрів вкотре пробують буцімто жити буцімто розумом власним.

Проте автоматично і неминуче у них виходить те ж саме, що й тисячоліттями до цього, тобто, цілком і повністю відтворюється те ж саме, попереднє(!) розуміння власного життя  і та ж сама практична реалізація цього свого розуміння. Тобто, одвічні і сумнозвісні міжусобиці, по масове та свідоме братовбивство включно.

Тут, щоправда, присутнє неявне питання: а яким саме розумінням себе та свого життя українці керуються весь цей час?

Де воно цілісно та доказово описане?

Бо хай би вже колись, у часи малоосвічені. А то ж зараз, коли біля наших хлібних місць не протовпитися від безлічі реєстрових і самопальних фахівців якраз із нашого життя  та його подальшого покращення. І ці люди справді мають безліч письмової мудрості та офіційних титулів про це ж.

Проте загальновизнаного пояснення нас і наших болячок  - нема!

Гірше того – про таке пояснення ви у них і не запитуєте. Тож вони  навіть і не пробують над цим сушити свої голівоньки.  Бо навіщо, коли ви їм радісно й щедро платите й так, за гарний почерк та голос, мабуть.

І навіть гірше – такого пояснення ніхто у нас відверто і не хоче. Навіть при тому, що воно створене укрдослідниками, укрмовою та ще й кількома варіантами за складністю.

Ні – і все!...

Хоч і кожен укр, бодай підсвідомо і туманно здогадується, що для пояснення суспільства потрібні якісь інакші знання та вміння. Проте вони вирішують цю проблему по-українськи геніально, запрошують чужинців своїми пастухами та погоничами. Ось де вкотре знадобилася одвічна наша меншовартість!

Головне ж бо – аби тобою керував хто завгодно, тільки не одноплемінник.

І що найсумніше – ніхто з українців анінайменшим чином та глибоко усвідомлено не хоче покращувати власне розуміння власного ж життя. Бо хоч невиразно, але кожен укр здогадується, що для покращення будь чого треба спочатку про це "чого" одержати краще розуміння, тобто, вивчити відповідні знання, нові для себе.

Навпаки, кожен укр категорично та свідомо вимагає: "Не вчіть мене жити!"

А коли ж такого запитаєш, де ж саме це його розуміння життя описане в цілісному доказовому тексті, то виявляється, що якраз таке розуміння власного життя украм і не потрібне.

Бо нема чого й чим забивати голови!

Зате вони всі геніальні ще з пуп’янку зовсім в іншому – знаходити собі погоничів серед чужинців. Причому швидко і одностайно. І їхніми порадами та вказівками якось живуть вже тисячі років.   З періодичними зменшеннями свого поголів’я, щоправда. Теж, звісно, за вказівкою чужинців і нерідко навіть власними руками. Зате хронічно дружно й весело.

Проте інколи буває, що чужинці на який час полишають укрів самих на себе, так це  самим чужинцям здається.

 Хоч насправді самі укри це зникнення споконвіку звичного батога і коржика сприймають як власну трагедію, як полишення їх напризволяще невідомо де.

І тоді вони дружно й швидко впадають у розпач. Та при цьому щосили звинувачують ближнього у всьому своєму найгіршому.

Як і годиться, ці звинувачення спочатку геніально осяюють їхні мізки і шалено там нуртують. Але дуже швидко вихлюпуються через край, тобто, назовні всіма отворами. І дружно й масово переходять в укрбуйство. Теж як свідчення нашої етнічної унікальності.

І зрять укри тут глибоко та достеменно в корінь. Бо коли все вказує на ворожість ближнього, то треба цю ворожість усувати дощенту і з корінням! Щоб цим осоружним ближнім і не смерділо! Від сьогодні – і назавжди!  Повсюдно!

А щоб якось впорядкувати це загальнонародне волевиявлення, то доля вмить посилає нам активістів, вождів, воджиків і тому подібних. Хто найбільше прагне крові ближнього і вміє до цього чимшвидше запалити традиційно інертних гречкосіїв.

І тоді в укрів починається справжнє і священне дійство – найщиріше волевиявлення. І чим більше при цьому проллється нікчемної крові ближнього, то тим і патріотичніше волевиявлення….

І так дружно й героїчно, аж по останнього активіста.

А потім урочисто проголошуємо чергову Руїну і не менш урочисто запрошуємо на власну шию чергового чужинця на володіння нами.

У цьому й наше щастя, у цьому й історичний поступ. На науку і заздрість всім решті, звісно.

І знову маємо чергову нагоду привселюдно шануватися тим, чого варті. Бо таки удостоїлися у Всевишнього…

 

Після Вступу – нічого, бо в головах вже вакуум

 

Почув і записав на одному із велелюдних зібрань найщиріших укрів

Дмитро Клець, укладач незрозумілих текстів.

14 листопада 2017 року.

 

Коментарі

Дмитре, от оцінювати інших людей, яких ти зовсім не знаєш, власним аршином - і є справжнім самодурством. Але - особисто ТВОЇМ!
0

Цей мій "аршин", Миколо, складається із багатьох років НАУКОВОГО вивчення українців, яке,на жаль, постійно підкріплюється всією моєю життєвою практикою.
І якби ти мав такі самі знання про українців, то й ти автоматично прийшов би тільки до таких висновків.
0

У мене достатньо клепок, аби не вішати на людей ярлики. Може, ти не помітив, але всі люди - різні...
-2

Якби ти вникав у діамат і політекономію, то таких дурниць не молов би.
До речі, при всьому розмаїтті українців, та й всіх людей, біологічно вони ОДНАКОВІ.
Те ж саме стосується і їхніх властивоостей соціальних.
А ти вернеш носа, бо радянське мислення не любить правди про себе.
Як колись правителі-самодури зі схожих міркувань знищували вісників чогось неприємного.
0

А який вже придурок і чому тут мінусує, хоч хтось може пояснити?
Чи ви просто люто гризете все вам незнане?
"Щоправда, їхнє самозакохане самодурство відчутно зменшувалося в періоди, коли якісь чужинці добряче брали їх у свої руки та тримали у тваринній покорі грубим і жорстоким примусом. Власне, саме такі періоди підневільного життя нерідко сприяли й приросту поголів'я самих укрів, як чиєїсь робочої худоби в руках у дбайливого господаря."

Важко додати чогось іще вагомішого до цієї влучної і стислої історичної характеристики українського етносу. Браво, Клець! Ви, несподівано для мене, перевершили самого себе. Але після цього Вам потрібно ще раз перевершити самого себе та спробувати пояснити громаді, що потрібно для того, щоб рішуче змінитися на краще?
+2

При всій повазі: Клець і Духовний - це не етнос, а просто дві людини, що самокритично і щиро, надзвичайно відверто, висвітлюють свою тугу за хлівом і господарем.
mart mart   22:48
0

Але після цього Вам потрібно ще раз перевершити самого себе та спробувати пояснити громаді, що потрібно для того, щоб рішуче змінитися на краще?
------------------------------------------------
почати знизу--навести порядок із владою на вулиці в містах,в селі ,вибрати свою паралельну тіньову владу внизу по системі один із ста. і так іти вверх. не пускати в своє коло жодних партій і держ представників влади.
це система анархічна.
mart mart   22:58
0

В лѣто . ҂s҃ . т҃ . о҃ [6370] ❙ И 10 изгнаша Варѧгы за море . и не даша имъ дани . и почаша сами в собѣ володѣти . и не бѣ в нихъ правды . и въста родъ на род̑ . и быша оусобицѣ в них̑ . и воєвати сами на сѧ почаша. и ркоша 28 поищемъ сами в собѣ кнѧзѧ . иже бы володѣлъ 29 нами и рѧдилъ . по рѧду по праву . идоша за море к Варѧгом̑ . к Руси . сіце бо звахуть . ты Варѧ̑гы Русь . ӕко се друзии зовутсѧ Свеє . друзии же Оурмани 30. Аньглѧне . инѣи и 31 Готе 32. тако и си 33 ркоша 34 . Русь . Чюдь 35. Словенѣ . Кривичи . и всѧ землѧ наша велика . и ѡбилна . а нарѧда въ Д неи нѣтъ 36. да поидете кнѧжит̑ и володѣть37 нами . и изъбрашасѧ . триє брата 38 . с роды своими . и поӕша по собѣ всю Русь . и придоша къ Словѣномъ пѣрвѣє 39 . и срубиша город̑ Ладогу 40. и сѣде старѣишии в Ладозѣ 40 Рюрикъ . а другии Синєоусъ на Бѣлѣѡзерѣ . а третѣи Труворъ въ 41 Изборьсцѣ . и ѿ тѣхъ Варѧгъ . прозвасѧ Рускаӕ землѧ . по дъвою же лѣту . оумре Синеоусъ . и братъ єго Труворъ .
mart mart   22:59
0

https://sergeytsvetkov.livejournal.com/19599.html
В самом начале летописи помещен рассказ о призвании варягов. Новгородцы, передравшись между собой, наконец решили положить конец усобице и поискать себе князя за морем. Новгородские послы отправились к трем братьям-варягам – Рюрику, Трувору и Синеусу и сказали им слова, известные любому россиянину: «Земля наша велика и обильна, а наряда в ней нет; приходите княжить и володети нами».

Вот в этом слове «наряд» и кроется подвох.
Историки и филологи столетиями переводили выражение «нет наряда» как «нет порядка». В связи с этим большинство россиян до сих пор пребывает в уверенности, что новгородские послы заявили, будто в Русской земле царит бардак. Из собственной филологической ошибки создали целую национальную психологию или, если угодно, историософию. Мол, мы спокон веку были разгильдяями, которые не могут навести порядок в собственной земле; наша история началась с признания этого прискорбного факта – ну и так далее, вплоть до необходимости обращаться за наведением порядка к чужому дяде – у самих-то все равно ничего не получится.

Но пора, наконец, научиться правильно читать собственную летопись. «Наряд» в древнерусском языке означал то же, что «управление». «Нарядником» был тот, кто стоял «на ряде», то есть был во главе. Стало быть, слова новгородских послов означали только то, что в Русской земле на данный момент нет князя, княжеской власти. А отсутствие князя и отсутствие порядка, согласимся, далеко не одно и то же...
mart mart   00:10
0

БАРДАК
. То же (устар. прост. ), что публичный дом, бордель ◆ Был Ларошфуко не воин, / Был он дипломат — орёл, / Либерально был настроен, / В бардаках всю жизнь провёл. Алексей Охрименко, «Ларошфуко»
2. Полный беспорядок и развал.

Этимология
Вероятно, от бордель + -ак (по аналогии с кабак).
-------------------
Уже значительно позднее, отплавав на военных судах, я усвоил, что бардак там не меньше, а пожалуй, даже больше, чем на гражданских, поскольку правду начальству все докладывать, как правило, боятся и поэтому чётко, по-военному приложив лапу к уху, рапортуют «есть», хотя и знают, что не только «нет», но даже и быть не может. А. М. Городницкий, «И жить еще надежде»,
Найсумніше, Василю, те,що ти і сам достатньо розумієш всю шкідливість для українства своєї протидії укрновизні.
Кому кразе знати про укросамодурство як не укросамодуру?
0

Степане, я вже безліч разів прошу всіх: вкажіть мені цілісне й доказове пояснення причин наших проблем, яке краще від мого.
Але ніхто ні разу цього навіть не пробував зробити.
Тільки тупо й продажно брешете.
То коли ж у нас що покращає, за таких самопатріотів?!
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі