Блоги → Перегляд

Нагорний О. М. Виступ на засіданні ПЕН клубу, м. Львів, 2015

Субота, 01:33, 14/04

Рейтинг
0 0
Переглядів
180

1
0
1

Олександр Нагорний, підприємець, публіцист, політик, м. Львів

http://vk.com/doc107756497_393602736

ЯК ГРОМАДЯНИНУ Й НАЦІЇ ВІДБУТИСЯ У РИНКОВОМУ СЕРЕДОВИЩI

(Виступ на засіданні ПЕН клубу, м. Львів, 2015 p.)

Нинішній етап в історії України тим чи іншим чином вустами псевдополітиків провокує народи й окремих громадян на розбрат і навіть сіє ненависть до інакомислячих зокрема у мовному питанні. Замість вирішувати нагальні проблеми буття і свідомості культивуються тези про неприпустимість читати, писати й розмовляти мовою агресора. Мовляв, так маємо досягнути прикінцевої декомунізації свідомості співгромадян. Такий вектор бачення трансформації України у цивілізований ринок узурпаторам влади і власності видається єдино можливим. Проте проблема недоринкового українства полягає не стільки у мовному аспекті, скільки і понад усе у несприйнятті нагальної ідеологічної, світоглядної революції у свідомості й підсвідомості кожного на шляху до конкурентного, а значить, цивілізованого ринкового суспільства. Масова свідомість під назвою «совкізм» досі уражена синдромом патерналізму, утриманства коштом бюджету, який тепер формують не стільки «трудящі маси», скільки приватний капітал, який існує завдяки особистим ризикам та ініціативам підприємницького загалу, тобто трудящого й конкурентоздатного творця доданої вартості собі й суспільству во благо. Народу невтямки й ніхто не розтлумачить, що на часі не просто лібералізація, як це поняття досі розуміють у сенсі перекладення соціальної відповідальності на владу, державу чи на агресора, але навпаки, життя вимагає усвідомлену необхідність в усьому, у великому й у малому перебрати на себе ризики й відповідальність за власну долю, за сім’ю, за владу й державу. Такі глобальні речі, звісно ж, не є можливими без усвідомлення кожним свідомим членом спільноти та без конституювання владним істеблішментом українського національного республіканства, що передбачає наявність критичної маси політичного й суспільно активного авангарду в особі національного приватного підприємництва. Адже критична маса суверена – населення, громадян України за пострадянських часів втратила не тільки лише гідну роботу й заробітну платню, але й у першу чергу суспільну власність, що вона була запорукою соціальної стабільності усіх і кожного. Та ж кожен громадянин, який не повівся круто й нахабно й не встиг відкрижити частку народного добра у наглий спосіб, тепер постав перед дилемою: або податися в найми до прудкого й безжального нувориства, або обрати третьосортну долю заробітчанства за кордоном. Дух хазяїна, власника себе, свого статку, сім’ї, влади й держави в основні масі українців було вичавлено ментально, морально й матеріально, як це віками чинилося зі сторони царату, совкомівської верхівки чи навіть літературно-художньої типу «еліти», що вона невпинно культивувала українськість як некролатрію за бездумними жертвами чи сіяла ненависть до українця хазяїна, власника, ображаючи господаря в образах хазяїна – «глитая», «павука», словом, негідника. При цім такий собі гультіпака чи розбійник або навіть грабіжник – це вважався достойником українства. Досить згадати «незламну» ступу зі «взірцями» для наслідування від успадкованої комуно-тоталітарної шкільної програми: Еней (на всеє ЗЛЕ проворний), «глитай або ж павук», Кармелюк, Довбуш, Корчагін і т. п. Ба, навіть у ХХІ столітті національна творча й незалежна особистість, окрилена духом індивідуальної свободи – це на державному рівні є табу в усіх закладах науки й освіти, що вони фінансуються коштом платників податків, зборів, інших платежів до бюджету. На загал Україна досі не сформувала алгоритму відповідальності кожного громадянина за реальний внесок в алгоритм цивілізованих не стільки демократичних, як лібертаріанський, тобто особистісно свободних перетворень на усіх рівнях соціуму й політикуму. І то навіть у Галичині, зокрема у Львові, де до 1939 року процвітала ідейно й практично Львівсько-Варшавська університетська школа логіків, математиків, психологів, філософів та лінгвістів під проводом професора Казімєжа Твардовскєго. А народжений у Львові, навчений у Віденському університеті Людвіг фон Мізес усе свідоме життя присвятив теоретичним засадам борні за свободу (а не волю) особистості і цим самим сприяв розвою США як наймогутнішої нації ринкового типу. І тисячу разів був правий М. Булгаков, киянин за походженням, який започаткував пізнавальний процес про «розруху», яка розпочинається з голови. Проте навіть цьому генію було невтямки, що така деструкція і особистості, і сім’ї, і держави настає унаслідок відсутності хазяйського духу та чину, високої духовності й креативного мислення у громадян. Тільки шляхом плекання конкурентоспроможності можливо сягнути успіху у жорстокім середовищі сучасного глобалізованого ринку.

Коментарі

mart mart 02:31
0
Абзаци
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі