Блоги → Перегляд
Мітки Міти

Про цинізм

Четвер, 07:39, 14/06

Рейтинг
1 0
Переглядів
526

0
0
0

Наше життя – то лише сукупність окремих біохімічних процесів. І його ціль (а якщо комусь подобається "сенс") – це забезпечити якнайдовше комфортні умови для їхнього функціювання. Усі головні інстинкти є запрограмованими логами, які утримують нас у межах цієї системи. І не слід цього цуратися, бо це цілком природньо.

Втім це не означає, що все дозволено. Поведінка кожного окремого індивіда обмежується хотіннями інших. Через ланцюг різних узгоджень емпірично знаходиться середньостатистична лінія поводження, яка після цього закріплюється законом (або традицією). Проте час від часу виникає необхідність її переглядати, по-перше, вона ніколи усіх не влаштовує, по-друге, періодичне оновлення є своєрідним тестом на збалансованість інтересів та адекватне сприйняття викликів.

Фактично узгоджені обмеження є більш-менш відповідними поступками індивідуальних прагнень для запобігання між ними стану постійної боротьби (що менш раціонально). Якщо якась сторона конфлікту інтересів отримує якісь пільги чи привілеї, з'являється необхідність їх захищати. Коли сили для цього втрачаються, обов'язково настає черговий перерозподіл.

Егоїзм – це нормальна поведінка окремої біологічної одиниці. Альтруїзм – найвища ступінь розумного егоїзму. Особа добровільно поступається певною часткою свого самолюбства для отримання довіри та підтримки інших егоїстів. Проблема виникає лише у разі, коли індивід не здатний у розумних межах відмовитися від своїх власних інтересів. Така хвороблива практика неадекватної поведінки має назву "егоцентризм". Його природа така сама, як і в альтруїзму – тільки проявляє себе навпаки.

Таким чином, з одного боку кожне "Я" намагається отримати максимум незалежності від інших, а з іншого - самостійно не здатне у повну міру скористатися таким здобуттям, бо поза кордонами спільноти воно втрачає сенс. Ми потрібні один одному не менше, ніж конкуренція у середині колективу. Найбільше це проявляється у статевих стосунках. Суспільство офіційно проголошує інститут шлюбу, який регулює відносини у цій царині. Але, по-перше, це все одне в сучасній спільноті не виключає адюльтер, а по-друге, не стосується дошлюбних відношень. То все одне залишається чималий сектор для непорозумінь. При цьому суперники можуть на деяких умовах досягти домовленості для вирішення спільної проблеми.

То попри егоїзм кожна біохімічна одиниця намагається владнати незручності з боку інших найменш витратним способом. Індивідуальні інтереси обмежують одне одного, що вимагає постійного пошуку збалансованості. Це і є основою існування цивілізації в цілому.

Фактично уся культурна спадщина є завуальованим відбиттям спільного існування індивідуальних носіїв цих біохімічних процесів. Різні тези про духовність є не більше ніж сублімацією реальності. Через страх визнати, що все відбувається за певними матеріальними законами, і нездатність їх осягнути цілком, люди обманюють себе та вигадують різноманітні теорії, які нібито моделюють дійсність. (Багато дослідників не змогли зробити вірні висновки з отриманих результатів через те, що це суперечило їхнім упередженим поняттям).

Науковими у сучасному розумінні може вважатися тільки ті погляди, які складаються із емпірично доведених взаємопов'язаних фактів, які складають певну конкретну систему знань. Решта (особливо у гуманітарній сфері) найбільше що заслуговують – мати статус "вчення". У той же час наука є тільки комплексом моделей, які лише частково пояснюють об'єктивну реальність, і які теж час від часу потребують корекції. То нічого ніде нема постійного. Увесь час відбуваються зміни. Іноді цей рух значно перебільшує здатність свідомості адаптуватися за нових умов. Це лякає, та у цілях повернення до комфортного метастабільного стану часто штовхає до втечі від яві у середовище вигаданих химер та ілюзій.

Антисфена (443 - 361 до н. е) називали собакою (кінос) через те, що він не сахався своєї природи, та сцяв без зайвого сорому при сторонніх. Його система поглядів через те, отримала назву "кінізм" (або в латинський транскрипції – "цинізм"). Він вважав, що надмірна кількість моральних забобон є зайвою та вимагає ревізії. І що природне є основою для виникнення культурних нашарувань, які при надмірній кількості вичавлюють з під себе фундамент, та відвисають у порожняві. Тому слід постійно повертатися до природи. А переповнене пересудами суспільство боялося його та зневажало.

Проте треба дивитися на довколишній світ чистими очима без зайвих думок. Мислення – інструмент не досконалий і здатний уводити нас у світ власноруч видуманих мітів. А бути цинічним, зовсім не означає бути гидким та відразливим. Якщо не спрощувати усе до вульгарного примітивізму, то бути циніком означає – бути реалістом, і не дозволяти обманювати себе красивими казками.

Коментарі

mart mart 23:51
0
Наше життя – то HE лише сукупність окремих біохімічних процесів
mart mart 23:57
0
Антисфен проповідував аскетизм, природність, пріоритет особистих інтересів перед державними. Заперечуючи традиційну релігію і державу, він і Діоген першими назвали себе не громадянами якогось певного держави, а громадянами всього світу — космополітами.

Політичні погляди Антисфена були вкрай своєрідні: він заперечував закони і всі соціальні умовності, а зразок для побудови людського суспільства пропонував шукати у тварин.


Одного разу він порадив афінянам ухвалити постанову: «Вважати ослів кіньми». Коли це визнали безглуздістю, він зауважив: «Але ж ви простим голосуванням робите неосвічених людей полководцями?».


Антисфену приписують вислів «я віддав би перевагу безумству аніж насолоді» (DL VI 3). Він також заявляв, що «тільки мудрець знає, кого варто любити» (DL VI 3), у відносинах з жінками рекомендував сходитися тільки з тими, які будуть за це вдячні.[1]
0

Ціную Вашу ерудицію. Але мова не про те...
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі