Блоги → Перегляд

Дмитро Чалий, голова правління “Українського Дунайського пароплавства” Ми довели конкурентоспроможність на ринку перевезень Дунаєм

Вівторок, 10:20, 07/08

Рейтинг
1 0
Переглядів
558

0
0
0

chalyi.jpg

ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» – одна з найбільших судноплавних компаній не тільки в Україні, але й у Західній Європі.

Найпотужніше пароплавство України – якому першому в країні було присвоєно статус національного перевізника, а також надано сертифікат МКУБ з управління безпекою і сертифікат відповідності системи якості ІСО-9002 – нещодавно переживало скрутні часи. Ще на початку 2018 на підприємстві відбувався період антикризового управління, але тепер воно перейшло до стабільного розвитку, в результаті чого перше півріччя року  «Українське Дунайське пароплавство» завершило з прибутком і з достойними показниками ефективності.

Голова правління ПрАТ «УДП» Дмитро Чалий розповів Укрінформу про підсумки роботи пароплавства в першій половині 2018 року і про плани роботи на наступний період в умовах дуже складного ринку дунайських перевезень.

–  Як ви оцінюєте результати роботи ПрАТ «УДП» за підсумками першого півріччя 2018 року?

– Позитивно, адже у нас за всіма напрямками роботи є очевидний прогрес. Виконані майже всі заплановані показники ефективності управління підприємством  –   обсяги перевезень, доходи від основної діяльності,  собівартість наданих послуг, прибутковість тощо. У січні-червні 2018 року ми спрацювали з прибутком – і це є найважливішим  показником  нашої успішної діяльності. Прибуток складає рівно півмільйона гривень. Нібито не так багато, але планом за цей період були передбачені збитки у розмірі 3 млн грн, оскільки перший квартал для пароплавства завжди є збитковим  –  адже на цей час припадають найменші обсяги  перевезень і найбільші витрати на ремонт. Для порівняння, у І півріччі минулого року підприємство отримало збитки 12,8 млн грн. Також ми маємо дуже хороший результат за обсягами чистого доходу, якого у зазначеному періоді отримано на суму 396,5 млн грн при плановому показнику 375,7 млн грн. Це на 25% більше, ніж було отримано за цей період торік.
Крім того, ми значно збільшили відрахування до державного і місцевого бюджетів – усього на користь держави здійснено виплат на суму 39,7 млн грн,  що на чверть більше, порівняно з І півріччям минулого року – 30,2 млн грн. При цьому ми не маємо заборгованости ні з виплати заробітної плати, ні з відрахувань до державного бюджету.

%25D1%2583%25D0%25B4%25D0%25BF%2B11.jpeg
Річкова баржа з буксиром-штовхачем


– Наскільки успішно працював у цьому періоді флот пароплавства?

– У січні-червні річковики перевезли 1 млн 300 тис. тонн вантажів, що на 269 тис. тонн перевищує результат 6-и місяців 2017 року і на 363 тис. тонн – показник 2016 року.
У цьому обсязі частка експортних вантажів склала 955 тис. тонн проти 569 тис. тонн, перевезених за той же період у 2017 році, тобто зростання склало 40%.
Варто зазначити, що лише за липень було перевезено 314 тис. тонн вантажів, при плані 250 тис тонн. Такого місячного обсягу перевезень було досягнуто вперше з 2010 року.

– Завдяки чому досягнуто такого значного зростання?

– Зростання експортних перевезень відбулося за рахунок нарощування обсягів залізорудної сировини на металургійний комбінат HBIS GROUP Serbia Iron & Steel llc Belgrade. Минулого року там працювала одна піч, тепер – дві.
Нещодавно пожвавився зерновий ринок і поки що  ситуація з перевезеннями між іноземними портами не спричиняє занепокоєнь, на серпень у нас вже зарезервовані обсяги зерна з Сербії та Угорщини. Зараз на лінії працюють 27 караванів і ми намагаємося щонайбільше скористатися сприятливою ситуацією, щоб перевезти максимальну кількість вантажів, як в експортному напрямку, так і в МІПі (між іноземними портами – ред.).

%25D0%2594%25D0%25B8%25D0%25B0%25D0%25B3%25D1%2580.png

– Можете деталізувати: які саме вантажі перевозилися флотом пароплавства?
– Загалом річковим транспортним флотом нашого пароплавства з початку 2018 року в експорті та в МІПі перевозилися: залізо-рудні концентрати – в обсязі 775,4 тис. тонн, що становить 60% від загального обсягу перевезень, добрива – 135,6 (11%), вугілля – 110,4 (9%), метал – 88,1 (7%), зерно та продукти із зерна – 134,9 (9%), а також мінерали – 17,4 (1%), продовольчі – 13 (1%), інші вантажі – 25,8 тисяч тон (2%).

Наш морський флот не надто великий, він знаходиться у чартері, проте приніс нам 8,5 млн грн доходів. Фінансовий результат від роботи морського флоту за 6 місяців 2018 р. перевищив плановий на 0,7 млн грн і склав 3,2 млн грн при плані 2,5 млн. грн.
Хочу наголосити, що такі результати стали можливими завдяки чималим зусиллям співробітників служби експлуатації флоту, і вони є ще більш вагомими, якщо взяти до уваги стагнацію на дунайському фрахтового ринку в січні-травні через відсутність перевезень зернових вантажів, наявність гострого конкурентного середовища через надлишок тоннажу і тотальне зниження фрахтових ставок. 

– Скільки суден загалом налічує флот пароплавства і які основні напрямки перевезень?

– На початок 2018 р. на балансі ПрАТ «УДП» знаходилося близько 430 суден. Вантажний річковий флот складається з 75 самохідних і 245 несамохідних суден. Морський вантажний флот – це  шість суховантажів типу “Ізмаїл” дедвейтом 3,3-4 тис. тонн, і один танкер “Десна”. Річковий пасажирський флот компанії представлений круїзними теплоходами “Молдавія”, “Україна”, “Дніпро” і “Волга”. Ще є близько 80 одиниць службово-допоміжних і транспортних суден. ПрАТ «УДП» оперує також флотом іноземних спільних підприємств, що налічує 120 одиниць несамохідного флоту.
Флот пароплавства здійснює річкові перевезення на Дунаї від портів Усть-Дунайськ (Україна) і Констанца (Румунія) до порту Кельхайм (Німеччина) та в зворотному напрямку. Морський флот «УДП» перевозить вантажі між портами Середземного, Мраморного та Чорного морів.

–  Дунайське пароплавство завжди пишалося пасажирським флотом, які результати він показує зараз?
–  Пасажирський флот розпочав навігацію лише в середині квітня, але за показником доходів він також вже демонструє чудову динамику – його робота забезпечила у І півріччі надходження й сумі  70,8 млн грн проти 52,3 млн грн минулого року, тобто на 26% більше.

 – Які найбільші проблеми ви бачите сьогодні в роботі пароплавства?

– Діяльність будь-якого українського підприємства пов’язана з подоланням безлічі проблем, які мають як системний так, і поточний характер.  Щодо наших системних проблем – тут і проблеми законодавства, «третього прапора», обмеженість експортних вантажопотоків, значне податкове навантаження…
На мою думку, найбільшою системною проблемою для пароплавства сьогодні є технічний стан флоту: значна частка суден наближається до критичного терміну експлуатації, втім, нашим технічним службам поки що вдається підтримувати їх у належному стані. Ці технічно і морально застарілі судна щороку потребують більших витрат на ремонт. Наприклад, на ремонт пасажирського флоту у І півріччі ми витратили майже в півтора раза більше коштів проти такого ж періоду минулого року. У 2018 році після чотирирічного простою відремонтували і запустили в експлуатацію пасажирський теплохід «Волга». У березні ми встановили на пасажирських теплоходах «Україна» і «Молдавія» сучасні системи очищення стічних вод з використанням мембранних фільтрів. Це було вкрай недешево, але тепер ці судна відповідають санітарним вимогам Євросоюзу. Зараз ми проводимо підготовчу роботу з відновлення працездатності систем очищення стічних вод теплоходів «Волга» і «Дніпро», опрацьовуємо варіанти їх переобладнання як за кордоном, так і в Україні.
Вже сьогодні формуємо ремонтні відомості пасажирського флоту на міжнавігаційний період 2018-2019 років і отримали підтвердження австрійської фірми OSWAG на можливість проведення докових ремонтів всіх чотирьох пасажирських теплоходів.
Ще у першому півріччі був завершений ремонт з пред’явленням Регістру судноплавства України теплохода «Ніна Сосніна», також був здійснений аварійно-доковий ремонт теплохода «Портовий-22».
Як бачите, наша філія – Кілійській суднобудівно-судноремонтний завод  та ділянка з міжрейсового ремонту несамохідного флоту – повністю завантажені роботою. Але мушу наголосити, що сьогодні майже 40% ресурсного парку річкових та морських суден УДП є непридатними до експлуатації – і цю проблему потрібно вирішувати.

–  Якщо судна можна відремонтувати – навіщо тоді їх відправляють на металобрухт?
–  Дійсно, можна відремонтувати будь-яке судно, питання лише в тому – а чи потрібно це робити? Недоцільно нескінченно ремонтувати, отже проблема морального, технічного і фізичного старіння флоту рано чи пізно потребуватиме свого вирішення через необхідність виведення суден з експлуатації та їх списання. Але часто можна почути, що цього не варто робити, судна мають працювати майже вічно. Це хибна думка – все одно колись настає момент, коли судно стає непридатним до експлуатації, бо вичерпало свій ресурс. Привести його в задовільний технічний стан буде вкрай дорого, при тому що потрібних запчастин вже ніхто не випускає. Але навіть якщо докласти героїчних зусиль, витратити купу грошей і все ж таки його відремонтувати – таке судно все одно буде небезпечним, неекономічним, витратним в експлуатації і неконкурентоздатним.
Чим старіше судно –  тим більше витрати на його підтримання в працездатному стані, тим важче його привести до стандартів безпеки судноплавства та екологічних вимог, тим суворішими є до нього вимоги страхувальників та класифікаційних товариств з точки зору безпеки, адже кожен рейс такого  судна «похилого» віку завдає безліч проблем для екіпажу і ставить під загрозу людські життя.
Буває, що судно справне, але для такого класу суден не має роботи, воно нікому не потрібне – ні власнику, ні фрахтувальникам. І ці судна – і робочі і неробочі – стоять у тривалому відстої без перспективи роботи – потребуючи чималих коштів на їх збереження та забезпечення безаварійної стоянки.
Такі судна для пароплавства є проблемними, витратними активами – хороший господар має від таких активів не лише якнайшвидше позбавлятися, але  й заробляти на них живі гроші.

– Чи зачіпає пароплавство проблема зростання вартості пального?
– Звісно зачіпає! Упродовж першого півріччя вартість бункерного пального зросла, десь, на 20%. Як наслідок, ми маємо зростання собівартості перевезень на фоні зростання експлуатаційних витрат старіючого флоту – і це, безумовно, негативно вплине на фінансовий результат. Чим меншим буде прибуток – тим менше коштів залишиться на модернізацію флоту. Зважаючи, що 75% прибутку ми маємо виплачувати державі у вигляді дивідендів, то на модернізацію флоту майже нічого не залишиться. Ось тут дійсно існує системна проблема, а вартість пального можна віднести до ризиків – завтра може впасти, але й може зрости до того рівня, коли перевезення нам будуть не вигідними або річка програє залізниці.

–  А які ще ризики в діяльності УДП ви можете зазначити?

–  Це може бути зниження або підняття рівня води в Дунаї, він може замерзнути – і все це спричинить падіння вантажоперевезень. Може трапитися неврожай зернових, адже вони є одним із головних вантажопотоків у зворотному завантажені.

–  Чим ще, крім фінансових показників, ви можете охарактеризувати  роботу УДП у І півріччі?

– Для УДП І півріччя 2018 року стало періодом кризового управління та стадією переходу від «нестабільності» до стабільного розвитку. У нас майже повністю змінилася команда топ-менеджерів, затверджено нову організаційну структуру, розроблено Стратегію розвитку, оновлено склад Правління, перевлаштована система управління нашими закордонними представництвами та здійснені заходи з їх реорганізації, централізовано закупівлі, модернізована система управління фінансовими потоками та персоналом. Працюючи в непростих умовах, УДП робило послідовні кроки з реалізації обраної стратегії розвитку, що забезпечило суттєвий приріст доходів. Ми позбавилися від деяких витратних непрофільних активів і передали на баланс міста Ізмаїл стадіон, гуртожиток та інші об’єкти. Нам вдалося не допустити заплановане на 2018 рік  переведення працівників пароплавства на 80% робочого часу. Більше того, було скасовано рішення про відтермінування підвищення окладів на 6 місяців та ухвалене рішення виплатити премію за IV квартал 2016 року – цей крок відкладався більше півтора року.

– Зважаючи на оптимістичні результати першого півріччя, які ви очікуєте результати роботи УДП у другому?

– Підсумки роботи пароплавства дають підставу очікувати, що друге півріччя також буде відзначене позитивною динамікою. Проте ми не забуваємо, що ринок дунайських перевезень залишається дуже складним, а рівень води на Дунаї може змінитися у будь-який час. Ми входили у перше півріччя із намаганням утримати існуючі вантажопотоки, але тепер працюємо над поверненням колись втрачених, пошуком і розвитком нових вантажопотоків, залученням нових видів вантажів і нових клієнтів. Передбачаємо, що доходи  будуть зростати за  рахунок ефективного менеджменту, гнучкої тарифної політики, покращення фрахтової діяльності та виходу на ринок вантажів в Румунії після вирішення проблеми «третього» прапора. Будемо і надалі позбавлятися від витратних активів. Ми маємо завершити розробку плану стратегічного розвитку, в якому буде чітко розписано, як пароплавство буде розвиватися далі і наведені конкретні цільові індикатори розвитку. У найближчий час сподіваємося затвердити нову редакцію Статуту, яка розширить наші можливості в управлінні підприємством. Також ми приступимо до реалізації нещодавно розробленого проекту заміни дизель-генераторів на річкових буксирах ПрАТ «УДП» типу «Рига-Иваново», на який вже отриманий погодження Регістру судноплавства України на проектно-технічну документацію, будемо й надалі працювати над проектом заміни головних двигунів на річкових буксирах ПрАТ «УДП». Особисто своїм основним завданням на цей період я визначив забезпечення високої надійності та безпеки перевезень.

Олена Мігачова, Укрінформ

Довідка

ПрАТ “Українське Дунайської пароплавство” є однією з найбільших судноплавних компаній як в Україні, так і у Придунайському регіоні. Здійснює річкові вантажоперевезення по Дунаю на протязі 2400 км – від гирла ріки до порту Кельхайм (Німеччина), а також морські вантажоперевезення. Основу вантажів складає металургійна сировина, що поставляється в придунайські країни. Частка пароплавства в дунайських міжнародних перевезеннях становить не менше 20%. На початок 2018 р. на балансі ПрАТ «УДП» знаходилось 430 суден. До складу вантажного річкового флоту входять 75 самохідних і 245 несамохідних суден. Морський вантажний флот представлений сімома судами дедвейтом 3,3-4 тис. тонн (шість суховантажів типу “Ізмаїл” і один танкер “Десна”). Річковий пасажирський флот компанії представлений теплоходами “Молдавія”, “Україна”, “Дніпро” і “Волга”. ПрАТ «УДП» оперує також флотом іноземних спільних підприємств, що налічує більше 100 одиниць несамохідного флоту.

Статутний капітал ПрАТ «УДП» складає 579 509 868 грн. 100% акцій пароплавства належать державі в особі Міністерства інфраструктури України. Основні види діяльності компанії – перевезення вантажів і пасажирів річковим транспортом по Дунаю і морським транспортом в Чорноморському та Середземноморському регіоні, а також суднобудування і судноремонт на Кілійському суднобудівно-судноремонтному заводі.

В 2017 році було перевезено 2,4 млн т вантажів (в т.ч. морем – 0,3 млн.), 15 тис пасажирів, збудовано 1 судно, отриманий чистий дохід – 781 млн грн. і чистий прибуток 1,5 млн. грн.

Коментарі

Немає коментарів
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі