Блоги → Перегляд

Тимошенко & Медведчук – фатальний для України союз

Четвер, 11:13, 13/09

Рейтинг
0 0
Переглядів
747

0
0
0
У цій статті згадуються

Що ближче вибори, тим більш виразно проступають політичні союзи, які можуть зумовити майбутнє країни на п'ять років вперед. Найбільше інтересу викликають два перші за рейтингом кандидати: діючий президент Паро Порошенко і його опонент Юлія Тимошенко.

Треба відзначити, що вони є таки повними антиподами і опонентами. Тож якщо Петро Порошенко заявляє – "Армія, Мова, Віра" – то у Юлії Тимошенко пріоритети прямо протилежні.

За її прем'єрства армія активно розпродувалась. Її духівник – батюшка УПЦ московського патріархату. Її українська штучна і ні-ні, та й проривається російський акцент у словах типу "гАласувати".

Але найбільшою несподіванкою стало зближення Юлії Тимошенко з Віктором Медведчуком, люди якого в її оточенні відіграють все більшу і більшу роль. Зокрема, не секрет, що Олександр Абдуллін, який практично очолив роботу Тимошенко зі ЗМІ, в минулому зайшов в українську політику за списком СДПУ (о) – партії Віктора Медведчука.

Чи ж варто дивуватися, що майбутня кандидатка у президенти регулярно з'являється на телеканалі Ньюсван, який віднедавна почав контролювати Андрій Портнов, одіозний юрист Януковича, тепер близький до Медведчука. Тим більше, що головним редактором цього телеканалу неофіційно працює В'ячеслав Піховшек, який вважається креатурою Медведчука ще з середини 90-х років.

Зрештою, за кордоном навіть сам Віктор Медведчук ризикнув вийти із тіні і в інтерв'ю "The Independent" виказати певне схвалення Тимошенко, назвавши її "добре підготовленою". За його словами вона буде битися "всім своїм єством". Для Медведчука є цілком "ясним", що у парі можливих кандидатів Тимошенко та Гриценка, електорату варто обирати саме її.

Зачувши такий сигнал шефа про Тимошенко з надією висловився екс-президент Леонід Кравчук, який вже довгі роки живе завдячує проектам Медведчука. Він зізнався, що симпатизує Юлії Тимошенко, бо вважає її "найдосвідченішим представником законодавчої влади".

Можливо саме підтримка Кравчука, як автора Будапештського меморандуму, що не виконується, спонукала саму Тимошенко спробувати торпедувати ідею Петра Порошенка про зміни до Конституції про вступ України до НАТО. На початку роботі осінньої сесії ВР замість змін Основного Закону вона запропонувала "меморандум". Чи варто нагадувати, що такі документи ні до чого не зобов'язують?

Крапку у цій історії можна поставити прочитавши інтерв'ю Віктора Ющенка, де екс-президент пригадав як Юлія Тимошенко вимагала призначити віце-прем'єром до свого уряду Віктора Медведчука. "Вона залишила у мене на столі цілу пачку його фотографій", – пригадав збентежений таким вчинком екс-президент.

0c668-2.jpg



І справді дивно, що Тимошенко залишила фотографії, де Медведчук один, адже напевне у неї чимало знімків, де вони можуть позувати удвох. 

Коментарі

mart mart 20:21
0
Ві́ктор Володи́мирович Медведчу́к (нар. 7 серпня 1954; Почет, Абанський район, Красноярський край, РРФСР) — український[1][2][3][4] політик, державний та громадський діяч, нардепутат України II-IV-го скликань, перший заступник Голови ВРУ (лютий 2000 — грудень 2001), Глава АП України (2002—2005).

Прихильник федеративного устрою держави. З 2012 року голова Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнський громадський рух «Український вибір»[5].

>>>>>Председатель Социал-демократической партии Украины (объединённой) в 1998—2007 годах[3], заместитель председателя СДПУ (о) в 1996—1998 годах. Член СДПУ с 1994 года (с 1996 года — СДПУ(о)).<<<<<

Народився 7 серпня 1954 року у с. Почет Абанського району Красноярського краю РСФСР у сім'ї службовців.

Батько Володимир Нестерович Медведчук народився 5 серпня 1918 року у селі Корнин Житомирської області. Мати Фаїна Григорівна Гулько народилася 16 жовтня 1925 року в селі Борщагівка Вінницької області.

Батька Медведчука Володимира Нестеровича через фізичні вади (наслідок хвороби туберкульозу кісток у дитячому віці) під час Другої світової війни не взяли до війська. У роки німецької окупації, від квітня 1942-го до листопада 1943 року він працював у трудовому відділі німецьких окупаційних сил — установі з використання робочої сили, основним завданням якої було виконання завдань німецької адміністрації щодо примусового вивезення на роботу до Німеччини працездатної української молоді. У листопаді 1943 року, після відступу німецьких військ, його заарештовано СМЕРШ, військовою контррозвідкою Народного комісаріату оборони, і засуджено до 8 років ув'язнення і 4 років заслання із формулюванням «за участь в українській націоналістичній діяльності», хоча насправді батько Віктора Медведчука підтримував політику колабораціонізму (співпраці із німецькими окупантами): за його участі було вивезено понад 2 тисячі українців до Німеччини як рабів організації «Аrbeitstamt». Історик Дмитро Чобіт схиляється до думки, що Володимира Медведчука працівники НКВС змусили назвати себе членом ОУН під впливом тортур і залякування.[6] Заслання відбував в селищі Почет Красноярського краю.

У середині 60-х років сім'я Медведчуків залишила Сибір і переїхала до с. Корнин Житомирської області. Згодом батьки придбали невеличкий дерев'яний будинок у містечку Борова Фастівського району Київської області, куди й перебралася сім'я. У цьому селищі Віктор Медведчук закінчив восьмирічку, а потім продовжив навчання у середній школі.

1971 року закінчив Борівську середню школу і спробував вступити до Вищої школи міліції. Але не був прийнятий через вади біографії батька.
mart mart   20:23
+1

Трудову діяльність Віктор Медведчук розпочав 22 листопада 1971 року сортувальником 2-го класу цеху експедиції періодичних видань Київського призалізничного поштамту. Від початку 1972 року одночасно став «позаштатним працівником міліції» на станції Мотовилівка.

Влітку 1972 року успішно склав вступні екзамени на юридичний факультет Київського державного університету ім. Шевченка, однак за конкурсом не пройшов. Проте 12 вересня 1972 року наказом № 445-у ректора Київського державного університету ім. Т.Шевченка був зарахований до складу студентів на підставі дозволу МВССО УРСР.

Причиною чого, на думку Дмитра Чобота, автора біографічної книги «Нарцис. Штрихи до політичного портрета Віктора Медведчука», була «таємна співпраця з міліцією»,[6] що підтвердив Верховний Суд України[7].

Під час навчання на другому курсі юридичного факультету Київського держуніверситету став командиром комсомольського оперативного загону добровільної народної дружини Ленінського райкому комсомолу столиці УРСР. 8 листопада 1973 року під час чергування побив разом з іще двома членами оперативного загону неповнолітнього Андрія Маратовича Кричака.[8]

25 квітня 1974 року за вироком народного суду Ленінського району міста Києва під головуванням судді Крученюк підсудні В. В. Медведчук, І. Д. Яковенко та С. В. Авраменко були засуджені за статтею 102 Кримінального кодексу УРСР до 2 років позбавлення волі кожен за те, що вони 8 листопада 1973 року побили неповнолітнього Андрія Маратовича Кричака, заподіявши йому тілесні ушкодження середньої тяжкості. Всі обвинувачені були взяті під варту прямо в залі суду.[8]

6 червня 1974 року постановою судової колегії з кримінальних справ Київського міського суду під головуванням судді Сапронова вирок Ленінського народного суду було скасовано, справу повернуто на додаткове розслідування. Згодом перекваліфіковано в статтю 166 ч. ІІ (Перевищення влади або службових повноважень), за якою передбачено значно менше покарання. І, виходячи з позитивних характеристик та участі у підрозділах міліції, добровільних народних дружинах притягнення до кримінальної відповідальності вважалося недоцільним.[8]

24 червня 1975 року наказом ректора Київського держуніверситету ім. Т.Шевченка В.Медведчука було відраховано з числа студентів III курсу денного навчання юридичного факультету. 20 травня 1976 року поновлено у складі студентів на підставі розпорядження міністра вищої і середньої спеціальної освіти СРСР.[8]

Від середини 1970 років[джерело?] — співробітник КДБ СРСР.
mart mart   20:25
+1

У 1978 році закінчив юридичний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка і був направлений на роботу адвокатом Київської міської колегії адвокатів. В ній потрапив у групу «підібраних» адвокатів, яким органи МВС і КДБ доручали вести важливі справи. Серед особливо резонансних, у яких В.Медведчук брав участь як адвокат, були судові процеси над літераторами-дисидентами Юрієм Литвином, Василем Стусом, директором Чорнобильської АЕС Віктором Брюхановим.[8]

Справа Юрія Литвина
Юрій Литвин отримав 3 роки позбавлення волі у колонії суворого режиму. І в останньому слові так оцінив захист з боку Медведчука: «Пасивність мого адвоката Медведчука в захисті обумовлена не його професійним профанством, а тими вказівками, які він одержав згори, і підлеглістю: він не сміє розкривати механізму вчиненої проти мене провокації. Адвокатська участь у таких справах зведена нанівець — це ще одне свідчення відсутності в СРСР інституту адвокатури при розгляді політичних справ, де садять людей „інакодумаючих“…»[джерело?].

Справа Василя Стуса
Адвокатом Василя Стуса Медведчука затвердили, незважаючи на чисельні протести обвинуваченого. Суд проходив за зачиненими дверима. Відомий письменник, правозахисник, громадський діяч і друг Василя Стуса Євген Сверстюк згадує: «Коли Стус зустрівся з призначеним йому адвокатом, то відразу відчув, що Медведчук є людиною комсомольського агресивного типу, що він його не захищає, не хоче його розуміти і, власне, не цікавиться його справою. І Василь Стус відмовився від цього адвоката».[9] Сам Медведчук наполягає, що роль адвоката в таких процесах була мінімальною: «Якщо хтось думає, що я міг би врятувати Василя Стуса, то він або брехун, або ніколи не жив у Радянському Союзі й не знає, що це таке. Рішення за такими справами ухвалювалося не у суді, а в партійних інстанціях і КДБ. Суд лише офіційно затверджував оголошений вирок» (цит. за офіційним інтернет-сайтом Медведчука).

Про методи захисту, які використовував Медведчук, свідчить «Хроника текущих событий»: «Адвокат у своїй промові сказав, що всі злочини Стуса заслуговують покарання, але він просить звернути увагу на те, що Стус, працюючи у 1979—1980 рр. на підприємствах Києва, виконував норму; крім того, він переніс тяжку операцію шлунка. Після промови адвоката засідання суду було перервано. 2 жовтня засідання почалося прямо з читання вироку (таким чином, у Стуса було вкрадене належне йому за законом „останнє слово“)».[10]

Суд засудив Василя Стуса до максимального покарання — 10 років таборів особливого режиму і 5 років заслання. Загинув Стус 4 вересня 1985 року в тюремному карцері табору особливого режиму.

У 2016 році, до 25-ї річниці незалежності України, адвокати Роман Титикало та Ілля Костін підготували «правовий аналіз судової справи дисидента 35 років потому».

Серед іншого, вони з'ясували, що «Визнаючи в суді вину свого підзахисного Стуса (при запереченні вини самим підзахисним), адвокат Медведчук порушив свій професійний обов'язок, фактично відмовився від захисту Стуса, чим грубо порушив право останнього на захист у суді».[11]
mart mart   20:27
+1

Справа Миколи Кунцевича
У 1985 році Медведчука призначають захищати дисидента Миколу Кунцевича, і після того, як прокурор вимагав підсудному 3 роки позбавлення волі, адвокат у слові захисту заявив[джерело?]:

«
Я повністю згоден з товаришем прокурором щодо міри покарання. Але, за незрозумілими для мене причинами, товариш прокурор забув про те, що підсудний ще не відбув один рік та дев'ять місяців із попереднього терміну. Вважаю, що необхідно додати цей термін до нового покарання.

Оригінальний текст(рос.)
»Я полностью согласен с товарищем прокурором, в отношении меры наказания. Но товарищ прокурор, по непонятным мне причинам забыл о том, что у подсудимого не отбыто один год и девять месяцев из предыдущего срока наказания. Считаю что необходимо этот срок присовокупить к новому наказанию.»

Суд урахував це прохання.
mart mart   20:28
+1

Міжнародна адвокатська компанія «Бі. Ай. Ем»
1992 року Медведчук створив фірму Міжнародна адвокатська компанія "Бі.Ай.Ем", співзасновниками якої були також Григорій Суркіс, його молодший брат Ігор, Валентин Згурський, Юрій Карпенко, Богдан Губський, Юрій Лях. Серед основних напрямків діяльності фірми, за твердженнями Дмитра Чобота, було сприяння відкриттю закордонних валютних рахунків, реєстрації підприємств у офшорних зонах та набуттю нерухомості у закордонних країнах.
mart mart   20:33
+1

Заяви та політичні погляди
У 2001 році заявив, буцімто з усіх існуючих в Україні православних юрисдикцій єдиною законною та канонічною є УПЦ Московського Патріархату.[26]
Веде пропаганду за приєднання України до Митного союзу із Росією, витрачаючи на це значні кошти.[27]
У червні 2005 заявив, що розцінює Дмитра Корчинського «як істинного борця за свободу і демократію в Україні».[28]

////Дмитро́ Олекса́ндрович Корчи́нський (нар.22 січня 1964, Київ) — український літератор (власне визначення), поет, політик, громадський діяч, журналіст, телеведучий. Лідер української партії Братство.


1989 — один із фундаторів і керівників «Спілки незалежної української молоді» (СНУМ). Брав участь в організації перших масових антикомуністичних акцій в Києві: екологічні, антивоєнні мітинги. Неодноразово затримувався і піддавався адміністративному арешту за політичну активність.
1990 — один із засновників і лідерів громадської організації «Українська міжпартійна асамблея» (згодом — «Українська національна асамблея» (УНА). Брав участь у заснуванні «Української народної самооборони» (УНСО). Учасник локальних конфліктів з політичних мотивів (Придністров'я, Абхазія, Чечня). Засновник радикальної організації «Щит Батьківщини».

Після першого туру став на бік Віктора Януковича.[3] Після перемоги Віктора Ющенка «Братство» Корчинського об'єдналося з ідеологічно чужою Прогресивно-соціалістичною партією Наталії Вітренко та виступало проти руху нової влади до НАТО та зближення із США та ЄС.[3] За словами Корчинського, до їх новоутвореної опозиції мали приєднатися Партія регіонів та СДПУ(о).[5]

Разом з Олександром Дугіним та Наталією Вітренко входив до Вищої Ради українофобського «Міжнародного Євразійського Руху». У зв'язку з антиукраїнською діяльністю цієї організації «Братство» Дмитра Корчинського оголосило в жовтні 2007 року про припинення співпраці з нею.[6]
mart mart   20:35
+1

Активісти Євромайдану вважають, що одним з замовників розбійного нападу на журналістку Тетяну Чорновол міг бути саме Віктор Медведчук.[29] Активісти Євромайдану організували автопробіг до будинку Віктора Медведчука, щоб оголосити йому свій протест.[30] Активісти акції називали Віктора Медведчука «ляльководом» та безпосередньо пов'язували його ім'я із усіма кривавими подіями на Євромайдані — Силовий розгін Євромайдану в Києві 30 листопада, побиття людей під час подій біля Адміністрації Президента 1 грудня та Штурм Євромайдану 11 грудня 2013 р.[30]


У відповідь Медведчуку було зазначено, що він незаконно заволодів дачними будинками у Пущі-Водиці, на місці яких збудував свій маєток.[32] Про цей факт свідчить заява Михайла Чечетова, який на час незаконної приватизації дачних будинків Медведчуком у 2004 р. обіймав посаду голови Фонду держмайна. У своїй заяві до ДСБЕЗ МВС України від 25 серпня 2005 р. Михайло Чечетов засвідчує, що він[32]

« під адміністративним і психологічним тиском Голови Адміністрації Президента України Медведчука В.В., будучи неправомочною особою, здійснив незаконну приватизацію державного майна — дачних житлових будиночків N15 і N38 будинку відпочинку «Пуща-Водиця» Адміністрації Президента України на користь ЗАТ футбольний клуб «Динамо Київ». »
Віктор Медведчук був одним із акціонерів ФК «Динамо».[33]

Того ж дня Медведчук намагався спростувати цю інформацію, а його адвокат почав вимагати від Української правди опублікувати спростування.[33] Проте Віктор Медведчук не надав документів, які підтверджують правдивість його слів, тому газета стверджує, що не може спростувати цю опубліковану інформацію.[33]
mart mart   20:38
0

Міжнародні санкції
17 березня 2014 року США ввели персональні санкції проти переліку осіб, які загрожують миру, безпеці, стабільності, суверенітету та територіальній цілісності України, та за підрив демократичних інститутів і процесів в Україні. У цьому списку осіб знаходиться і Віктор Медведчук. Він звинувачується урядом США в наданні суттєвої фінансової, матеріальної та технологічної підтримки Януковичу, і в тому, що він є одним із лідерів організації Український вибір, члени якої займаються діями чи політикою, які підривають демократичні процеси або установи в Україні та загрожують миру, безпеці, стабільності, суверенітету та територіальній цілісності України[34].

Співпраця з терористичними організаціями і посередництво
23 червня 2014 року, відповідно до звіту ОБСЄ, представляв на переговорах терористичні організації ДНР і ЛНР[35]. Офіційний представник України інформацію щодо ролі Медведчука в переговорному процесі коментувати відмовився.[36]

Антидержавна антиукраїнська таємна провокаційна діяльність
18 липня 2017 року у Криму таємно зустрічався з Президентом Росії Володимиром Путіним та обговорював питання, зміст яких недоступний широкій громадськості України[44],[45].

У березні 2018 року афільовані до нього особи були затримані за Справою Рубана — Савченко.


Монополізація ринку природнього газу
У лютому 2017 року журналісти телепрограми «Схеми» виявили, що підконтрольна Петру Порошенку Служба безпеки України заблокувала роботу 16-м традиційним компаніям-імпортерам зрідженого газу в Україні під приводом причетності до терористичних організацій на Сході України. Натомість на ринок ввійшли чотири нові компанії «Глуско Україна», «Креатив Трейдинг», Wexler Global LP (Велика Британія) і Gikka Limited (Британські Виргінські острова), що пов'язані з кумом Володимира Путіна Медведчуком[49].
Марте, для чого ти поганим людям так старанно лижеш сраку?
mart mart   20:36
+1

приклад? я не знаю про медведчука і тому знайшов про нього. може ще хто не знає
Vlad Fagor   21:56
+1

Нічого поганого у такому фактажі немає
+2

Красномовний опис життєвого шляху дристликого та підлого вродженого підлабузника, пряма дорога яких - до лав ментів та сексотів, які згодом радо користуються своєю належністю до банди силовиків для помсти решті нормальних людей.
Запліснявіла політична бабця - Йуля, саме те, що ідеально пасує сірому наче тиха амбарна миша чоловікові Оксани Марченко. Галасливе та чорнороте стерво, що кілька років нишком відсиджувалася по різних закутках, злякавшись суворих та витратних викликів воєнного Помайдання.

Хтось чув про якийсь там батальон "Батьківщини"? Або волонтерську спільноту під червоненьким сердечком? Я - ні!

Звте зераз, "на бєзриб'ї", із баблом з-за порєбріка, ВОНО раптом вигулькнуло з болота, де воно тишком-нишком сиділо чи брала ванни.
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі