Блоги → Перегляд

1861. Куда исчезла справедливость из нашей жизни?

Четвер, 13:54, 20/09

Рейтинг
0 0
Переглядів
691

0
0
0

 

Сентенция статьи: «В доме награбленного, о справедливости и не вспоминают».

Девиз дня: «Где нет справедливости, там нет и эффективности!»

    Чем хороша справедливость в ГОС, так это тем, что она стимулирует членов общества к активности,  к самоусовершенствованию,  прогрессу и креативу среди масс. Конфигурация мотивации деятеля зависит от того, что он собирается, что готов делать, а что делать он категорически не согласен.  Если деятель перед лицом проблемы не согласен действовать  сам, активно, но лишь в качестве зрителя и болельщика, то это деформирует его мотивацию, удаляет самые продуктивные его побуждения, обнуляет его индивидуальность...

В мире сотрудничества действуют одни ценности и маркеры отношений, в мире вражды, конфликтов и войн -другие принципы и ценности общественных отношений... К примеру, справедливость – это ценность из мира сотрудничества, из режима общего порядка, из сферы светлой морали. После распада советского социализма ценность социальной, экономической справедливости вообще исчезла из разряда главных общественных ценностей на постсоветском пространстве. В эпоху развитого социализма справедливость считалась чуть ли не главной ценностью общественной жизни, хотя в действительности справедливости было намного меньше, но диктат тотальной уравниловки и принудительного коллективизма вынуждено удерживал эту ценность на плаву. После разрушения советского социализма принцип справедливости практически исчез из общественного обихода. Нет базара: в эпоху позднего совка,в эпоху тотальных и искусственных товарных дефицитов страсти вокруг «справедливого» дележа,  распределения предметов повышенного спроса – они изрядно утомляли и надоедали, но постсоветская полная утрата ценности справедливости, ибо «теперь – каждый сам за себя» -она еще хуже натужной советской справедливости...

  Незалежная Украина вообще обходится без принципа справедливости – и никто эту справедливость даже не ищет, а если и пытается отыскать, то смотрится белой вороной в глазах окружающих. Глубинными  причинами легкого отказа украинцев от принципа справедливости в экономической и социальной жизни являются следующие:

-справедливость – это ценность внутри общности. Поскольку наше население теперь атомизировано, отчуждено друг от дружки, т.е.  «каждый сам за себя», то и делить, по сути, нечего: нет предмета для определения меры справедливости в отношениях. Вот эта реализация идеи составления «нового общественного договора» как пути к установлению справедливых общественных отношений  - с ней тоже получится классическое «хотели как лучше, а получилось как всегда», ибо инициаторами этой идеи применяется утопический подход.

  Простой вопрос: а кто реально будет сторонами этого договора? – Внутри ГОС существует четыре центра общественных сил: власть, бюрократия, гражданское общество и народ. По факту у нас так сложилось,  что максимум ресурсов и полномочий  захватили лишь два первых центра этих сил, а два последних пребывают в дистрофическом, полу-виртуальном состоянии. Да, условия договора могут быть выписаны теоретически идеально, да только реальные отношения между сторонами отношений по договору на 80% зависят от соотношения реальных сил и способностей этих сторон, и лишь на 20%  - от выписанных условий договора. Когда это писанный закон принуждал сильных делиться своими благами со слабыми, вам не хватило мульки обещания «богатые поделятся с бедными»? - Слабая сторона зачастую сама отказывается от своих прав и свобод по договору, когда у него нет ресурса реализовать свои права и свободы, чтобы получить снисхождение от сильных. Другими словами, мало принять идеальный общественный договор, надо еще и сформировать полноценных субъектов деятельности с обеих сторон, а в эту сторону никто даже не смотрит.

   Сторонами в общественном договоре являются общественные силы: народ и его части (субкультуры), ГО  и его части, бюрократия и ее цеха, власть и ее кланы… теория договора мало что значит без практики его правильного применения. Для равноправия внутри практики исполнения договора нужны примерно равносильные стороны договора. Если одна сторона договора всесильная, а другая сторона –слабая и ведомая, то практика исполнения договора будет отражать не писанные нормы договора, но реальное соотношение сил сторон договора. Правила  что для законотворчества, что для договоротворчества – одни и  те же: параллельно надо заботиться и о теоретической, и о практической стороне отношений. Равновесие в теории должно подтверждаться равновесием на практике , и наоборот…

-справедливость – это ценность внутри сотруднических отношений, но Украина уже четверть века пребывает в пучине перманентной и скрытной мульти-гражданской войны.  Правящие элиты перекраивают в стране социальный, экономический, политический ландшафт для того, чтобы выстроить здесь жестко-кастовое общество третьемирского типа, а в третьем мире свои стандарты социальной, правовой, экономической справедливости. С одной стороны, какая на войне может быть справедливость, а с другой стороны, у каждого гос-общественного уклада - свои стандарты справедливости, так что сначала надо определить, при каком укладе мы живем, чем закончатся текущие войны, и лишь тогда настраивать метрики справедливости.

Следующий  фактор, который резко сузил масштабы использования отношений справедливости-несправедливости – это обвал производства, строительства в постсоветской Украине.  На перепродаже импорта, на утилизации советского экономического наследия большую справедливость не построишь.  Еще один фактор против справедливости в незалежной - это резкое изменение структуры собственности, т.е. переход от общенародной, государственной собственности до частнонаграбленной собственности на главные экономические, политические, медийные активы. Пропорции между прихватизированными средствами производства, торговли,  управления и пропаганды, с одной стороны, и живым трудом наемной рабсилы, с другой стороны, резко выросли в пользу первых, а  часть оплаты труда в ВВП упала до рекордно низких уровней, присущих самым отсталым странам третьего мира.  Суши весла, украинская справедливость, «которая вроде бы есть», но ее никто в глаза не видел...

Резюме. Почему то, что адекватам очевидно с первого взгляда вперед на года, для иллюзориков - ересь и черный пессимизм? – Да потому, что иллюзориков подсадили на лже-мировоззрение, и они на каждое новое обещание от своих политических любимчиков вынуждены тратить долгие годы своей жизни в бесплодном ожидании и терпении. Вся жизнь иллюзориков - это череда самообманов, между которыми – пятна горького мировоззренческого «похмелья».  Обманувшись с одним политическим кумиром, толпы иллюзориков рыщут в поисках нового кумира... Потом синхронно включается «25-й кадр» - и начинается сеанс  нового  массового предвыборного помешательства, а после избрания новых кумиров иллюзорики впадают в многолетнее оцепенение, в дрем терпения-ожидания обещанного... Иллюзорики «обещанного три года ждут», а потом по-новой «острят свои уши» под новую лапшу сверху... Библейская «манна небесная» теперь трансформировалась в бесплатную лапшу на уши лохтората...

 Правящая каста хищников культивирует специальное иллюзорное мировоззрение для масс своих подданых-жертв, чтобы их было удобней завлекать, ловить и пожирать, без существенных угроз для себя. Мегаполисное «животноводство» рулит в этом мире!

 

Коментарі

mart mart 20:18
0
А знаєш ,Блокер , хто допомагав нквдистам ловити бандерівців після війни?
- Блокер   21:05
0

хруні?
mart mart   21:22
+1

це до 1ї світової.

наші люди були в "стрибках",так по місцевому. а назва "ястребки".исстребительные отряды.

http://pres-centr.ck.ua/print/news-13419.html

"Яструбки": винищувальні загони із… дітей війни

Іллюстрація до новини ""
Фото: http://www.narod.ru
65 років тому у звільнених селах Черкащини почали діяти напіввійськові формування із підлітків.
Один із жителів с. Ксаверове Городищенського району на засіданні районної ради ветеранів цьогоріч порушив питання про те, що після звільнення села, у 1944 році, він декілька місяців перебував у загоні "яструбків", а тому повинен мати статус учасника бойових дій. Рада його підтримала, почала звертатися до військкомату, архіву, але безрезультатно. Інформація відсутня. Хто ж були ці таємничі "яструбки"?

Інтернет згадує лише "яструбків", що діяли в Західній Україні і допомагали НКВС боротися проти бандерівців. Але "яструбки" були і на Черкащині. І функції у них були інші – напіввійськові "тимурівці", "дружинники", і не тільки… Правду про ці підліткові загони знають лише діти війни, учасники тих подій. Отже, надамо їм слово…

Як ми шукали німецького парашутиста

Збираючи спогади дітей війни і відшукуючи серед них свідчення "яструбків", автор познайомився з жителем м. Городище Володимиром Оксаніченком (1928 р. н.). З його спогадів з’ясувалося, що перші "яструбки" (від рос. "истреблять"), досить короткий час діяли ще у 1941 році.

На початку липня 1941 року Володі було лише 13 років. І саме тоді, до початку окупації, були створені групи "яструбків" – спеціальні загони для знищення диверсантів і німецьких парашутистів. Залучали до них і підлітків.

Одного дня в небі над кутком Чуїха розгорівся повітряний бій: два німецькі літаки і чотири радянські винищувачі. Один німецький літак був підбитий і упав на поле біля кутка Лебеді у Буді-Орловецькій. З нього вистрибнули два парашутисти. Один із них сів в урочище Середин Яр на околиці Млієва і переховувався там в одного діда до приходу німців. Іншому перебило стропи, і він, приземляючись, розбився на смерть об дерево. Проте "яструбки" цього ще не знали і разом з головою сільради Баклицьким пішли шукати німецького льотчика. Серед хлопчаків був і Володя. Зброя була лише у голови. Льотчика помітили здалеку. Він висів на дереві і не рухався. Підлітки зняли його на землю, роздягли, витягли з кишень цигарки, документи і пістолет. Останнє забрав Баклицький, а "яструбкам" роздав одяг і цигарки...

"Яструбки" – не льотчики, а скоріш – сапери…

Після звільнення, особливо там, де точилися важкі бої, на полях нашого краю залишилося багато зброї і військової техніки. В перші дні до неї не доходили руки, а допитливі хлопчаки цим користувалися. В результаті – каліцтво і смерть підлітків. Житель м. Городище Іван Тягун (1926 р. н.) згадує, що в с. Воронівка, де він тоді жив, було декілька таких випадків. Так, Дмитро Сивак розбирав запал гранати, і йому відірвало руку. Втратив руку і Іван Тягун, а Володя Жмур – загинув. Такі випадки траплялись і в інших селах, зокрема в Хлистунівці.

З метою збирання залишених боєприпасів і зброї в селах району почали створювати загони "яструбків". Один із них діяв у Ксаверовому (тут їх називали "стрибки"). Місцевий житель Леонід Кирпатий (1935 р. н.) згадує, що зібрану зброю старші хлопці зносили на склад. Він розміщувався в центрі села у приміщенні пожежкому, де стояв пожежний обоз. Потім цю зброю сортували, частину забирали, а решту – знищували. Приїжджали сапери і за селом, у ярках, її підривали. Серед зброї були гранати, гвинтівки, міни, пістолети, ракетниці тощо. "Яструбки" теж мали при собі зброю.

Петро Покась (1928 р. н.) із Городища записався в "яструбки", прочитавши оголошення у місцевій газеті. Спочатку думав, що це стосується авіації, бо дуже любив літаки і мріяв стати льотчиком. А з’ясувалося, що це загін для розшуку і знищення бойової техніки і зброї. Разом зі своїми однокласниками Іваном Ковтунцем та Григорієм Яременком Петро щодня збирав зброю на Чубівці – околиці Городища. Це були німецькі карабіни, патрони, гільзи тощо. Зносили це все до двору, а потім підводою ...
mart mart   21:24
+1

це комуніст "писанув"////


...а потім підводою вивозили.

...А ще "дружинники" і конвоїри

Житель с. Журавка Юрій Підберезний (1929 р. н.) в роки війни проживав у с. Орловець. Відразу після звільнення він теж був залучений до загону "яструбків". Допомагав підтримувати порядок у звільненому селі. Мав навіть зброю – гвинтівку.

Одного разу колишні військовослужбовці, комісовані після поранення з армії, вирішили пограбувати голову колгоспу Степана Ченчика. Але здійснити задумане їм не вдалося. Юрій вчасно помітив грабіжників, побіг до сусіда, і вони разом налякали пострілами крадіїв.

Олексій Коровко (1927 р. н.) з Воронівки ще при звільненні села брав участь у доставці снарядів, мін та різних військових матеріалів прямо в окопи і бліндажі наших військ. Тоді було мокро, брудно, підвезти це машинами було неможливо. Рухалися лише танки. А підлітки переносили все на плечах прямо на передову лінію фронту. Так було протягом 15 днів аж до завершення Корсунь-Шевченківської битви.

Потім представники військкомату організували в селі загін "яструбків", до якого увійшли 18 хлопчаків 1927 року народження. Хлопці мали зброю і поставлені завдання: виловлювати колишніх поліцаїв, відшукувати місця загибелі радянських воїнів, збирати залишені боєприпаси і зброю. У Вербівці, на Вільшанському цукрозаводі, було створено тимчасовий табір для полонених німців і власівців. А тому загін Олексія виконував ще й функції конвоїрів. Із В’язівка вони транспортували полонених до вербівського табору.

Далі, за вказівкою польового військкомату, хлопці брали участь у звезенні та знищенні снарядів, мін, патронів, військової техніки, що вийшла з ладу, під керівництвом військової трофейної команди.

…А також "очі і вуха" спецслужб

Житель с. Набоків Дмитро Пожар (1930 р. н.) теж був у загоні "яструбків" (в селі говорили "істребки"). З кожного кутка до цього формування було залучено по одному підлітку 1926-1928 років народження. Хлопцям офіційно (під розписку) довірили німецьку зброю: автомати, карабіни, хто що забажав. І лише командир цього загону Борис Помазан отримав автомат ППШ (це була особлива довіра).

Перед формуванням поставили чіткі завдання: 1) виловлювати відсталих німців та поліцаїв, які ховалися по сільських погребах; 2) виявляти їх у навколишніх лісах; 3) виловлювати дезертирів; 4) збирати трофейну зброю. Останню збирали протягом трьох місяців і відвозили в райкомісаріат.

Щоранку командир збирав загін на нараду та ставив завдання. Потім кожного з членів формування запрошував на особисту бесіду. Про що там йшлося, ніхто не говорив. Спочатку загін був сформований із п’яти осіб, а через місяць його розширили до дев’яти. Залучили до нього і Дмитра, оскільки той їздив колгоспним конем. На цей транспорт збирали по полях безліч зброї, особливо багато було мінометних мін. Ящики з ними валялися в багнюці аж до сусіднього села Деренківець Корсунь-Шевченківського району.

А про істинне завдання "яструбків" Дмитро Пожар дізнався від свого колишнього колеги-"яструбка" через… 50 років. Якось зустрілися, згадали молодість, і старий товариш проговорився. Тоді він працював у найлюдянішому місці – сільській швацькій майстерні, і на його долю випало найбільше навантаження: таємно інформувати командира про настрої односельців (хто жалкує за німцями, хто і як сприймає повернення радянської влади тощо). Це ж саме робили й інші підлітки, окрім Дмитра, бо був наймолодший. "Ми були "очі і вуха НКВС" – зробив висновок співрозмовник Дмитра Пожара.
mart mart   21:27
+1

search="Яструбки": винищувальні загони

ВІТЧИЗНЯНА ОРНІТОЛОГІЯ ПРО «ЯСТРУБКІВ» ЗАМОВЧУЄ ...
https://zakarpattya.net.ua/.../80985-VITChYZNIANA-ORNITOLO...
Translate this page
28 Mar 2011 - Не цікавили мене більше ні "яструбки", ні тії бандити. ... Винищувальний загін у кількості 13-15 чоловік був сформований РВ НКВС з ...
Між УПА і яструбками: від поклику душі до інстинкту самозбереження
gk-press.if.ua › Газета › Людина
Translate this page
26 Sep 2016 - Винищувальні батальйони почали створюватися ще в перші дні ... Ці загони (яструбків, чи «істрєбітєлєй») формувалися з колишніх партизанів, ... У всіх областях Західної України яструбки скоювали злочини у ...
"Яструбки". Усі новини, помічені "Яструбки" на Мета Новинах. - Meta
news.meta.ua/ua/metka:Яструбки/
Translate this page
Свіжі новини, фото, пригоди помічені тегом "Яструбки". ... успішній боротьбі з бандами ОУН-УПА, називаються винищувальні загони і групи самозахисту.
You visited this page on 20/09/18.
"У засланні моїми друзями були собаки й діти" | Новини на Gazeta.ua
https://gazeta.ua/articles/ukraine-newspaper/_u...j.../596840
Translate this page
5 Dec 2014 - Потім Євген розказував: "Якби записали 1927‑м, то мене б узяли в "яструбки" — винищувальні загони, що мусили воювати проти ...
[PDF]Створення та діяльність у західних областях УРСР радянських ...
history.org.ua/JournALL/gpu/gpu_2011_2/3.pdf
Translate this page
до лінії фронту, створювалися винищувальні загони, їх штаби й оперативні ..... Отже, лише на Дрогобиччині «яструбки» польської національності на той.
Чому слово "тітушки" починає звучати гордо? - Мнения - Главред
https://glavred.info/.../270503-chomu-slovo-titushki-pochinaye-zv...
Translate this page
У 1940-х роках на Західній Україні в такий же спосіб із повстанцями боролися "яструбки" - комсомольські винищувальні загони. Все повторюється: нині ...
Репортажи пользователей сайта Korrespondent.net - Національно ...
https://blogs.korrespondent.net/.../3334221-natsionalno-vyzvolnyi-...
Translate this page
... співробітників НКВС винищувальних загонів (у народі – «яструбки»). ... Хоч у 1948 р. кількість членів винищувальних загонів перевищила 86 тис., низький ... Загальна чисельність загонів УПА оцінюється у близько 6 тис. бійців.
Герой Радянського Союзу Лукін Володимир Петрович: біографія ...
https://uk.ruarrijoseph.com/.../77155-geroy-sovetskogo-soyuza-luk...
Translate this page
Диверсійний винищувальний загін. Кінець літа ... Закидалися «яструбки» в тил окупованих земель для допомоги партизанам, організації диверсій і збору ...
Польсько-український конфлікт 1943-1947
www.ji.lviv.ua/n20texts/ukr/olszan-ukr.htm
Translate this page
Польські загони самооборони також чинили активні заходи – превентивні та відплатні. ..... S. 114. 14. Рос. мовою “истребительные отряды” (винищувальні загони), українська деформована форма – “стрибки”, “яструбки”. 15.
Page navigation
mart mart   21:28
+1

А в царській Росії ще інші співпацювали наші в адміністрації.
Авторе, а коли в СРСР чи в Україні ця твоя справеливість була реальною і з чого це видно?
mart mart   21:49
+1

В Срср був такий вид справедливості: ми ,номенклатура ,тішимося повним комунізмом(з винятком малої ефективності).
а ви,"бідні",дістаєте на скромне життя, квартирку ,тільки сидіть тихо і робіть що кажем.
З роботи вигнати вас не можна якщо нормальні.
Аплодуйте нам.
- Блокер   22:08
+1

ДК, видно і з того, скільки людей тепер живе в збудованих за незалежність квартирах і домах (10%), а скільки - в збудованих за радянської влади -90%.
mart mart   22:11
+1

Всі майже очікування справедливості ми маєм з радянської системи виховання.

Але про нац державу ми маєм очікування укр націоналістів,які спали але вигулькнули при можливості.

Бо чого це ми не маєм мати своєї держави?

Може бути капіталізм чи соціалізм,не їбе, держава наша--і хуй.
0

Панове збільшовичені і меншовартісні укри, чому ви й досі сповідуєте манію, що покращувати ваше життя має тільки ХТОСЬ ЧУЖИЙ?
Чому так люто й категорично не хочете виховувати НОРМАЛЬНУ українську еліту?
- Блокер   20:05
0

взагалі-то, я вже 8 років виховую і просвіщаю своїми статтями українську еліту і не тільки еліту, але дуже мало тих, хто тут хоче щось краще і глибше подумати...
0

Що до націоналізму - ним лякають дітей , це як емоція - на разі не несе суспільного устрою. Добре схована ідея.
Що до еліти - справжня еліта добре захована, решта є аморальна та кримінальізовна бо сперта на необхідність сервісу мафіі.
Що до житла : криза житлового фонду конкурує тільки зі зникненням населення. Це нагальна проблема та форма майбутньої кризи. Хоча цей напрям форма економічного прориву. Тема тягне за собою зміни в порядку статусу житла , власності землі, порядку урбанізації , ринку металів, будматеріалів, шкла, будівельних норм та технологій ... Ринок металу та техніки чого тільки вартий...
Що до інформації - то спосіб впливу через лозунги досить ефективний.
Але є тільки маленькі але. Перше це те що йде відволікання уваги. Людина грузиться зайвою інформацією і приділяє увагу засранцям та гидким процесам. Це як форма самоприниження. Як ватні канали коли сам себе починаєш лякатися. По друге є слова які включають підсвідомість логіки. Добре що їх мало хто знає. Сучасні психологи СМІ давлять тільки доказовою логікою. Це матеріалістична логіка - комуняцька , коли відчуття не рахуються але докази насипом мусять бути, хоча доказів не те що не може бути, вони взагалі притягнуті за вуха з іншої міфології.
+1

В релігії сила зміцнює. Увага підсилює навіть електро магнітний параметр вогню чи води.
Але яке зміцнення коли звичайна людина має на себе купу компроматів від судової реальності ? Тобою то ситуаціі коли злодійство є нормою виживання ?
Тому нам успішно підсовують інші нації , "чистих" іноземців , та "чисту" іноземну логіку.
Акценти...
+1

Якщо розглядати поняття уваги то є факт світла то значить вплив сили. Не кожен витримає бути славним. Люди навчені що як тільки на тебе направлена увага то треба ховатися. Бо за тобою вже йдуть. Є потреба в клані. Сильному та часом жорстокому. Там власне еліта.
Це питання свободи - ключове питання устрою
Що до теми - справедливість це форма балансу логіки виживання. Тобою то договір взаємного виживання. Це сперто на поняття свободи. Якщо люди не змогли домовитися про межу то справедливість має бути нормою суспільних правил і вона є між людьми не як право на ресурс а як право на життя. Це норма права на кшталт шаріатського. Як каже мучасна логіка "по понятиям". Тоб то якщо не будувати мораль самоуправління то 1937 буде повторюватися бо така форма виховання і така логіка формування еліт і суспільства.
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.