Блоги → Перегляд

Как сберечь украинский язык

П'ятниця, 08:34, 21/09

Рейтинг
1 1
Переглядів
698

0
0
0

Известная своей нетерпимостью к Российской Федерации Лариса Ницой решила бороться с русским языком по-своему. Она призвала всех студентов, приехавших из сел и маленьких городков для обучения в большие города, разговаривать только на украинском языке. Также Ницой напомнила, что преподаватели в ВУЗах не имеют права предлагать студентам язык обучения. Для всех студентов язык обучения един – украинский.

          Вроде бы даже не плохая мысль. Ну а что? Мы живем в Украине, наш родной язык украинский и по идее так и должно быть. Но почему-то Лариса не задумалась о том, что в некоторых областях нынешние студенты обучались на русском языке. Они привыкли к нему. Что теперь делать? Переучиваться? Или может какие-то экспресс-курсы проходить? Допустим, что так! Может и стоит создать какие-нибудь специализированные быстрые курсы украинского языка. Но опять возникает проблема. Когда студент должен их посещать? Откуда ему взять время, чтобы учить язык? Все учились в ВУЗах, и прекрасно знают, как тяжело даются первые 2 года обучения. Это стресс для организма, стресс для мозгов. Приходишь в институт и тебе говорят: «Забудьте то, чему вас учили». И приходится учить все с нуля. А если весь этот огромный и новый объем знаний будет еще и на языке, к которому ты не совсем привык? Тут повеситься можно от отчаяния. Не все первокурсники хорошо запоминают информацию. Некоторым очень сложно даются даже азы обучения.

          Но это не самая большая проблема. Даже если и сделать обучение только на украинском, нужно им владеть идеально. Давайте смотреть правде в глаза! Те, кто всю жизнь говорил на русском, не могут правильно говорить на украинском. Такие люди просто коверкают и оскорбляют украинский язык. Кто-то бегло говорит на суржике. Но это не тот украинский, который должен быть в идеале. И что мы будем иметь в итоге? Выпустятся эти студенты через 5 лет и что они будут представлять из себя? У нас будет куча «недоспециалистов», которые с горем пополам получили высшее образование и теперь пытаются в своей новой профессии говорить на украинском. Людям, говорящим на истинном украинском языке, речь таких новых специалистов будет резать слух. И опять начнутся возмущения из серии: «Да что это за врач такой, который говорит на полу-русском, полу-украинском?! Что это за инженер, который даже суржик умудрился слить воедино с украинским и русским».  

          Любить свой язык – это дело правильное и нужное. Но любовь к языку заключается не только в словах о том, какой у нас мелодичный, соловьиный и красивый язык. Любовь в том, чтобы сберечь его. Чтобы оставить его потомкам в том виде, в котором он и должен быть.

          Если мы хотим, чтобы вся Украина говорила на своем родном языке, то необходимо это закладывать с самого детства. Необходимо уже в детских садах говорить с детьми на украинском. Но уж точно не пытаться переучить 18-летних уже взрослых людей, как это сейчас пытается сделать Лариса Ницой. Не так надо родной язык любить и почитать, многоуважаемая…

 

105764_1_2.jpg?2020255075

Коментарі

mart mart 11:23
+1
Weronika Olena Marczuk[1], właśc. Ołena Marczuk; ukr. Олена Марчук[2] (ur. 28 listopada 1971 w Kijowie) – ukraińska producentka filmowa, prawniczka, aktorka, a także osobowość telewizyjna od 25 lat mieszkająca w Polsce.

Pochodzi z Kijowa, gdzie ukończyła szkołę muzyczną oraz uczęszczała na zajęcia z pantomimy i tańca[3]. Do Polski przyjechała w wieku 20 lat do pracy, nie znając języka polskiego. Przez rok pracowała jako tancerka rewiowa w hotelach Marina, Gdynia, Posejdon i Heweliusz oraz studiowała handel zagraniczny w studium ekonomicznym w Sopocie[4][5].

Ukończyła prawo i administrację na Uniwersytecie Warszawskim oraz aplikację radcowską. W latach 2006–2008 zdobyła dyplom MBA w Business Center Club. Prowadziła kancelarię radców prawnych Anvero, specjalizującą się w prawie autorskim i prasowym[6].



Вероніка Олена Марчук [1], =. Олена Марчук; укр. Олена Марчук [2] (ур., 28 листопада 1971 р., М. Київ) - українська продуцентка кіно,юрист , актриса, а також телевізійна особа 25 років живе в Польщі.

Походить з Киева, приїхала до Польщі в віку 20 років, не знаючи польської мови.

Закінчила факультет права та адміністраці у Варшавському університеті та завершила
юридичну освіту. У 2006-2008 роках вона отримала диплом МВА в Клубі Бізнес-Центру. Вона очолила юридичну фірму Anvero, що спеціалізується на законодавстві про авторське право та друк [6].
mart mart   11:29
+1

матеріальний стимул.

Коли Росія в 1700х роках набирала укр адміністрацію, потрапив на роботу тільки той що засвоїв мову.
Мова пережила вже не одну імперію..
0
Поэтому Венгрия и раздает свои паспорта.
Владиславо, ти меншовартісна і малоосвічена, а тому й по-радянськи нахабна. Тобі навіть не доходить, що росмова - це знаряддя брехні, махінацій, грабунку тощо.
Тому вона популярна та вигідна тільки у суспільстві злочинному і насамперед - людям найгіршим.
Спробуй у це вникнути.
До речі, чому ти так демонмтративно ігноруєш коменти читачів твоїх текстів? Невже вважаєш, що стала вищою і кращою, коли спілкуєшся мовою агресорів та загарбників?
mart mart   20:18
+1

Але як хтось цілий час жив у рос мовному середовищі до 20-30 років ,як він швидко вивчить нашу мову ?

Просто бо ми так хочем?
0

Я не отвечаю, только лишь потому, что не вижу смысла уподобляться вам!С моей стороны не было ни единого оскорбления, вы же сыплете их в мой адрес. Мама с детства учила, что обращать внимание на таких не стоит. Поэтому, дабы не развивать с вами дискуссию дальше-яне отвечаю. И да, я не считаю себя выше или ниже. Есть какая то определенная ниша, относительно котороый ставяться рамки "выше" или "ниже"? Я просто такой не знаю. И правильно вам ответили, есть в Украине те люди, которые всю жизнь говорили на русском языке. Им что теперь делать? Умереть и не жить?
mart mart 20:29
+1
Дам приклад як наші сільського рівня чиновники говорили на початку 19 століття.

Наталка-Полтавка
Котляревський Іван


ВОЗНИЙ (польс. woźny) – судовий урядовець у Польщі, Литві, Білорусі й Україні. Офіц. посада в., що замінила давньоукр. посади децьких та вижів, була введена 2-м Литовським статутом (1566) і проіснувала до поч. 19 ст.

Во́зний — судовий урядовець у Польщі, Литві, Україні до 19 століття.

В Україні возний змінив староукраїнських урядовців — дітських і вижів. Возний вручав повідомлення до суду, підтримував контакти зі сторонами, оглядав місце злочину, жертви або постраждалих, виконував рішення суду у цивільних справах та наглядав за порядком під час судового процесу.



Опера малороссийская в 2-х действиях

ДЕЙСТВУЮЩИЕ ЛИЦА:

В о з н ы й Т е г е р в а к о в с к и й.

Г о р п и н а Т е р п и л и х а — вдова старуха.

Н а т а л к а — дочь ее.

П е т р о — любовник Наталки.

М и к о л а — дальний родственник Терпилихи.

М а к о г о н е н к о — выборный села.

Д Е Й С Т В И Е І

Театр представляет село при реке Ворскле. Чрез сцену улица малороссийских хат, к реке ведущая, и в сей улице хата Терпилихи.
mart mart   20:34
+1

Я В Л Е Н И Е 2

Наталка и возный

В о з н ы й. Благоденственного і мирного пребиванія! (В сторону). Удобная оказія предстала зділати о собі предложеніє на самоті.

Н а т а л к а (кланяясь). Здорові були, добродію, пане возний!

В о з н ы й. "Добродію"! "Добродію"! Я хотів би, щоб ти звала мене — теє-то як його — не вишепом'янутим ім'ярек.

Н а т а л к а. Я вас зову так, як все село наше величає, шануючи ваше письменство і розум.

В о з н ы й. Не о сем, галочко, — теє-то як його — хлопочу я, но желаю із медових уст твоїх слишати умилительноє названіє, сообразноє моєму чувствію. Послушай:

№ 2

От юних літ не знал я любові,

Не ощущал возженія в крові;

Как вдруг предстал Наталки вид ясний,

Как райский крин, душистий, прекрасний;

Утробу всю потряс;

Кров взволновалась,

Душа смішалась;

Настал мой час!

Настал мой час; і серце все стонеть;

Как камень, дух в пучину зол тонеть.

Безмірно, ах! люблю тя, дівицю,


Как жадний волк младую ягницю.

Твой предвіщаєть зрак

Мні жизнь дражайшу,

Для чувств сладчайшу,

Как з медом мак.

Противні мні Статут і розділи,

Позви і копи страх надоїли;

Несносен мні сингкліт весь бумажний,

Противен тож і чин мой преважний.

Утіху ти подай

Душі смятенной,

Моєй письменной,

О ти, мой рай!

Не в состоянії поставить на вид тобі сили любві моей. Когда би я іміл — теє-то як його — столько язиков, сколько артикулов в Статуті ілі сколько зап'ятих в Магдебурзьком праві, то і сих не довліло би навосхваленіє ліпоти твоєй! Єй-єй, люблю тебе до безконечності.
І що пропонуєте, залишити як є?
Хрін ви вигадали.
0

что я предлагаю,я написала в статье. Если наш народ хочет, чтобы вся страна говорила на чистом, правильном украинском языке, то необходимо это делать сейчас. Вводить в детские сады, школы и т.д. Но то население, что сейчас есть (те, кому за 30) оно говорило на русском например, и переучивать их смысла нет. Это бесполезно. Объясните бабуле из Одессы или Херсона, что она не так говорит! Ага! ТАк вас и послушают. Поэтому не надо пытаться переучить взрослых, нужно пытаться научить детей. ТОлько научить правильному украинскому, а не подобию. А то когда слышишь псевдосуржик, аж слух режет. Зато говорящий думает что он молодец! Выучил таки мову.Бред это! Или говоришь в идеале - или не коверкай самый мелодичный язык. Вот и все
+1

Шановна, щодо викладених пропозицій в статті, то я знаюся на фантастиці (люблю читати). Жанр стаття - ненаукова фантастика, якщо не помиляюсь.

Жива мова не може бути чистою та правильною. Відповідно, вся країна ніколи не зможе розмовляти чистою правильною мовою, завжди будуть запозичення та діалекти.

Спробувати навчити дітей можна, звісно. Але знову ж таки, у іншомовному середовищі, російському наприклад, дитина не навчиться чистій і правильній мові.

До речі, навіть ви не розмовляєте чистою правильною російською. То чому розмовляєте? Чи тільки український суржик ріже слух?

От і все.
0

диалекты-это понятно. Никто не говорит, что нужно говорить лишь на литературном языке. Но! Согласитесь, сейчас, после того, как все начали считать себя истинными украинцам, с языком просиходит полный балаган! Люди, которые всю жизнь говорили на русском теперь начали считать себя истинными патриотами Украины и резко заговорили на украинском. И что из этого вышло? ПОловина речи абсолютна безграммотна! Невозможно это слышать. Если я, прожив всю жизнь на Украине, не научилась правильно говорить - то я и не лезу в это! Да, мне стыдно, да, это мое упущение, но я хотя бы не позорю язык!
А насчет того, что только суржик режет слух-нет, это не так. Суржик был и есть, но это не украинский. А многие сейчас пытаются показаться большими знатоками и специалистами и выдают суржик за украинский.
0

Граматика, як всякі інші заборони, унеможливлює вільний розвиток мови.
І так, правильно казати і писати ГРАММАТІКА.
0

И что из этого вышло?
Ще нічого не вийшло, пані, а те що ВИ визначили як "полный балаган" є проблемою періоду створення україномовного середовища. А триватиме він доти, доки не відбудеться заміщення російськомовного середовища в Україні україномовним природним шляхом (пару поколінь, а можливо й більше). І пришвидшити його можна лише застосувавши репресії замість мотивацій. А такий спосіб пришвидшення нікому не до вподоби, окрім ворогів та фанатиків.

но я хотя бы не позорю язык!
От, от, моя дружина майже так і каже. Але вона, на відміну від Вас, поділяє мою точку зору на мовну проблематику і підтримує тих, хто вирішив таки перейти у повсякденному спілкуванні на українську мову.

ПМ: До речі я з Донбасу і 40 років з 50 спілкувався виключно російською. Моя розмовна українська також "полный балаган", особливо при спілкуванні двома мовами одночасно.
0

Виктор, я не вступаю с вами в рьяные споры. И абсолютно согласна с вами, что должно пройти не одно даже поколение, чтобы украина вся, целиком и полностью, заговорила на родном языке. В этом и есть суть моего поста. Я об этом и веду речь.
0

Суть вашого посту - констатація існуючого стану. Я ж,написав щодо ваших пропозицій вирішення проблеми (І що пропонуєте, залишити як є?), бо не побачив їх у явному вигляді.
Якщо Ви перечитаєте мій перший пост, то помітите, що він не є запрошенням ні до дискусії по суті посту, ні до суперечки. (принаймні в такому її варіанті як відбулося)
Юрій Бородатий 12:19
Мова пережила вже не одну імперію..

murman murman 13:08
Поэтому Венгрия и раздает свои паспорта.
==========
Австро-Угорщину пережили вже в минулому столітті, і зараз якось переживем..
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.