Блоги → Перегляд

Сповідь Патріота

Вівторок, 13:08, 15/01

Рейтинг
1 0
Переглядів
317

0
0
0
У цій статті згадуються
Михайло Бродський
Держслужбовець
Зорян Шкіряк
Політик
Виктор Медведчук
Громадський діяч
Юрій Бойко
Політик

acab61621c20.jpg

Не являюся антисемітом, ані членом якої-небудь партії, громадського об’єднання, релігійної спільноти, засуджую агресію на Донбасі і анексію Криму. Все, що пишу диктує мені моє сумління, моральні устої, гени пращурів, турбота про мою країну. Вважаю, що при владі в Україні, спадкоємниці великої Київської Русі, повинні бути представники корінного українського етносу. У інших етносів відмінний менталітет, культура, ідеологія, що негативно впливає на розвиток країни і добробут народу. Під час голодомору 1932 – 1933 років українці несли до мінял і шинкарів, якими були євреї, свої родинні золоті і срібні прикраси та монети в замін на щось їстівне. Євреї на цьому наживалися, а українці масово гинули. Однак Ізраїль досі не визнає голодомор актом геноциду українського народу.

Єврейська тема в Україні ще не зовсім вивчена і усвідомлена, і не сприймається належним чином, адже євреї нав'язали українцям нову релігію і змусили поклонятися своїй людині як сину Божому, занапастивши давні українські ведичні вірування і знання, арійську історію, багатотисячолітнє літочислення. Адже релігія – це форма впливу на свідомість мас з метою заволодіння і керування ними, а віра – це зв’язок людини з Богом і з самим собою. Саме християнство з маловідомого і злиденного народу зробило євреїв шанованими і багатими в цілому світі, сприяло їхньому поширенню по планеті, допомогло стати над усіма народами, керувати багатьма з них та зробити від себе матеріально залежними.

Мій приятель Леонід Зозюк [1963–2011] говорив, що "національні меншини не можуть бути провідними в державі". Додам "...і не будуть захищати країну ціною власного життя". "Якщо куля в лоб, то куля в лоб" – закликав героїв небесної сотні єврей Арсеній Яценюк, сам ховаючись за їхніми спинами. Існування в країні чисельних етнічних меншин роз'єднує суспільство, робить країну слабкою, нестабільною і вразливою. Причиною багатьох трагедій в історії народів, внутрішніх репресій і міжнародних воєн було те, що до влади в державах приходили представники національних меншин. Іван-IV Грозний, Катерина-II, Володимир Ульянов, Яків Джугашвілі, Володимир Путін не етнічні росіяни, Адольф Гітлер не етнічний німець, Петро Порошенко не етнічний українець.

Вищесказане підтверджує, зокрема, публікація в Бельгійському науково-популярному часописі Knack, який оприлюднив сенсаційний матеріал про те, що Адольф Гітлер був далеким нащадком берберів і євреїв. Для доказу вчені взяли зразки слини у 39 родичів Гітлера і зробили детальний аналіз ДНК. Такий зразок був взятий також у австрійського фермера, котрий являється кузеном Гітлера. Аналізи ДНК показали, що у Гітлера і його родичів присутня гаплогрупа E1b1b – рідкісна група хромосом, яка найчастіше зустрічається у берберів Марокко, Алжиру, Лівії, Тунісу, а також серед ашкеназських і сефардських євреїв. Гаплогрупа E1b1b1, яка зустрічається у 20% ашкеназів і 30% сефардів вважається однією з основ єврейського генетичного коду.

Всесвітня енциклопедія дає пояснення, що таке окупація країни, і поділяє її на різні види і ознаки. В загальному значенні окупація (лат. occupatio – захоплення) означає зайняття території проживання корінного етносу представниками іншого етносу і володарювання над ним. Окупація буває в наслідок воєнної агресії, післявоєнного поділу (чотири сектора Берліну), а також в мирний час за рішенням Ради безпеки ООН – так звані "миротворці". Але є ще один вид окупації, внутрішньої, не описаний в енциклопедії. Це прихід до влади в державі представників однієї з етнічних меншин, що мають свою власну країну і подвійне громадянство. Вони не допускають до участі в керуванні країною представників корінного етносу, всіляко утискають і принижують їх. Чи не склалася в Україні подібна ситуація – питання риторичне.

В Німеччині, наприклад, мешкають турецька і сирійська етнічні меншини. Перша з них прибула до країни після другої світової війни в якості працівників для відбудови міст після нищівних бомбардувань союзною авіацією. Друга етнічна меншина з’явилася нещодавно, як біженці, в наслідок бомбардувань сирійських міст і селищ російською та місцевою урядовою авіацією. Мешкаючи в достатній по всім показникам країні, володіючи мовою, ці етнічні мусульманські меншини не інтегруються з корінним німецьким населенням. Така етнічна дезінтеграція не дозволяє Німеччині стати єдиною нацією, що в перспективі може призвести до негативних наслідків для країни. Якщо одна з цих етнічних меншин прийде до влади, Німеччина, яка сама колись була окупантом, повною мірою відчує, що таке окупація, тільки внутрішня.

Слова міжнародного пролетарського гімну "Інтернаціонал" авторства француза Ежена Потьє в перекладі єврея Арона Коца "Хто був нічим, той стане всім" взяли собі за дороговказ євреї в Україні, де вони здобули багатство і владу, не залишивши простим українцям шансів на політичну кар’єру і великий бізнес, але дозволивши еміграцію з країни найбільш здібного і працьовитого населення, зменшуючи кількість і якість українського етносу собі на користь. Що це, як не прихована депортація. Передвиборчі гасла "Жити по-новому", "За життя", "Ми йдемо своїм шляхом" євреї також віднесли до самих себе. Зазначу, що серед Ізраїльських високопосадовців нема жодного етнічного українця.

Ініційована єврейською владою "декомунізація" в Україні була лише імітацією реформ, оскільки не були усунені проблеми з олігархами, глобалістами і корупціонерами, залежністю від МВФ. Підтримавши у свій час комуністичну ідею, залучивши в ряди комуністичної партії багато чесних і порядних українців, євреї раптом самі почали з нею боротися, відчувши силу організації і згуртованість її членів, що стало загрозою їхній владі. Адже комуністична ідеологія є по своїй суті об'єднуючою, зміцнюючою, патріотичною, що протирічить єврейській стратегій керування світом за принципом розділяй і володарюй.

Комуністична ідея об'єднала багатоетнічний і багатонаціональний радянський народ в перемозі над могутньою армією нацистської Німеччини. Але посткомуністична Україна не змогла утримати у своєму складі півострів Крим і не дала належну відсіч сепаратистам на Донбасі. Українська національна ідея подібна до комуністичної, адже сповідує такі самі гуманні патріотичні принципи і цінності. Саме тому єврейська влада не дає їй розвиватися і поширюватися. Все це мої глибокі переконання, за котрі людей не судять. Кожен громадянин має право відверто висловлювати свою думку, критикувати владу, називати етнічну приналежність її представників, в цьому нема нічого крамольного і незаконного.

Це не "розпалювання національної ворожнечі", але прояв патріотизму властивого всім здоровим націям, констатація фактів, котрі влада приховує від народу, як і свої незаконні прибутки. В Радянському Союзі незгідних з владою називали інакомислячими, ворогами народу, дисидентами, і жорстоко карали. Так, єврей Самуїл Шварцбарт підступно застрелив головного отамана військ УНР Симона Петлюру [1879–1926]. Єврейські лікарі шляхом злочинних маніпуляцій загробили геніального конструктора ракет Сергія Корольова [1907–1966]. Російського патріота, талановитого пісняра і кіноактора Ігора Талькова [1956–1991] застрелив єврей Валерій Шляфман і втік в Ізраїль. Єврей Віктор Медведчук, будучи адвокатом Василя Стуса [1938–1985] не захистив його від надуманих звинувачень, а навіть зробив винним. Нинішня влада називає українських патріотів "антисемітами", чим власне розкриває себе і свою сутність на українській землі. «Тому знай, що не за праведність твою Бог твій дає тобі оволодіти цією доброю землею, адже ти народ доволі жорстокий» (Второзаконня 9:6).

Кнесет Ізраїлю прийняв закон, що Ізраїль є національною державою єврейського народу, де він здійснює своє традиційне релігійне, культурне та історичне право на самовизначення. Єдиною державною мовою проголошений іврит. Також Ізраїль зобов'язується дбати про благо євреїв і ізраїльтян за кордоном, і готовий проводити репатріацію євреїв з будь-якої країни світу. Тобто ховати їх від правосуддя в інших країнах. Відчувши такий захист і підтримку, відпрацьовуючи надані привілеї, євреї почали кампанію по дискредитації українців і всього українського, активно нав'язуючи суспільству власні погляди на людей і країну. Через підконтрольні собі засоби масової інформації євреї перетворюють свободу слова в Україні на суцільний інформаційний хаос, вносячи розлад в мізки і душі громадян.

Так, єврей Дмитро Гордон, всупереч Конституції, виступає за подвійне громадянство, а героя України Левка Лук’яненка [1928–2018] він обізвав нелюдом. "Антисеміти для мене не люди" сказав він в ефірі одного з телеканалів, чим фактично процитував священний для євреїв Талмуд: "Тільки євреї являються людьми, не євреї – це тварини" (Баба Меціа 114а–114в). Щеням шарпея назвав в прямому телеефірі єврей Михайло Допкін громадського діяча Зоряна Шкіряка. Євреї це єдиний етнос «носій священного сім’я» (Езра 9.2) який ставить себе вище всіх, прагне мати необмежену владу і багатство, але ніколи не інтегрується з корінним населенням, завжди тримаючись таємничо-відокремлено. Єврей Вадим Рабінович відмовився балотуватися в 2019 році на пост Президента, запропонувавши кандидатуру єврея Юрія Бойко, заявивши: "У нас [євреїв] нет выхода, нам нужно спасать ситуацию [щоб продовжувати залишатися при владі]".

Член керівництва Європейського єврейського конгресу Євген Червоненко заявив, що не вважає себе національною меншиною в Україні, а українських активістів назвав "ублюдками, котрі рвуть на собі вишиванки". На одному з телеефірів, звертаючись до Ігоря Мірошниченка він обізвав українців "бидлоносами". Стоячи удвох на ковші трактора перед екзальтованим натовпом біля адміністрації Президента-втікача, Мустафа Найєм запитує Петра Порошенка: "А вони нас не поб'ють?". "Та вони бидло" відповів той. Так хто насправді вносить розбрат і ворожнечу в українське суспільство, ненавидить і принижує українців на їхній рідній землі, і це все їм сходить з рук. Слід нагадати, що переважна більшість лікарів радянської каральної психіатрії були євреями. Тож невже "богообрані" стали ще й недоторкані.

Які з євреїв робітники Йосип Бродський [1940–1996] писав: "В автобусе утром я еду туда, где ждёт меня страшная рожа труда" і зрештою втік з країни. В Давньому Єгипті євреї також не захотіли працювати і зі скандалом покинули його. Тож хто повірить, що будучи на державних посадах євреї працюють на Україну і бажають українцям добра. Однак вітчизняні спецслужби на це ніяк не реагують, зате мене за мої проукраїнські публікації викликали на співбесіду і навіть завели ціле досьє, відволікаючи людські ресурси від боротьби з справжніми ворогами України. Це все нагадує переслідування за погляди неприпустиме в сучасній демократичній країні.

Хіба безпека і процвітання України полягають в захисті євреїв і їхніх інтересів. Але хто ж тоді захистить і підтримає українців, якщо сама держава проти них. Україна дуже сильно інфікована, тяжко хвора, і потребує невідкладного патріотичного лікування. Невже доля українців у власній, кров'ю і потом здобутій незалежній країні принизливо прислужувати євреям, працювати на них, створювати їм матеріальні блага, приводити до влади. Триста років Україна була під владою Російської імперії, в чиїх руках вона перебуває зараз. Ще в 1860 році, на повчання майбутнім поколінням українців Тарас Шевченко [1814–1861] писав:

І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть ЛЮДИ на землі.

В Україні створився новий олігархічний і правлячий клас, який майже повністю складається не з українців. Це реальна загроза державності і народовладдю. Згадаймо єврея Олега Пеньковського [1919–1963] який зрадив країну в якій народився, вивчився і виріс, передавши закордонним розвідкам важливі державні секрети. Тож де гарантія, що українські євреї не вчинять подібно, продавши всю Україну, перетворивши її на світового жебрака або придаток Ізраїлю. Мій колега Олександр Шніпор [1940] часто повторює, що "серед людей існує дуже багато браку", тільки чомусь цей брак потрапляє у владні кабінети, береться керувати, замість працювати під керівництвом нормальних, яких в країні залишається все менше.

Тільки ідейні, свідомі, непродажні українці можуть створити з розрізненого і різномовного "громадянського суспільства" єдину, міцну і патріотичну українську націю, побудувати свою незалежну і благополучну країну, в котрій всім етносам буде комфортно і приємно жити, а сусідні країни стануть дружніми і лояльними. Як писав український пророк Тарас Шевченко:

Якби ми вчилися як треба,
То мудрість би була своя...

І цим все сказано.

А для особливо заангажованих і різних спецслужб скажу: не треба шукати ворогів в своїй країні серед патріотів, ми це вже проходили. Якщо люди будуть захищені, задоволені життям і владою, впевнені в своєму майбутньому, жодних "внутрішніх ворогів" в країні не буде. І премію "За свободу думки" імені Сахарова мені не треба, бо він не був українець, і моя думка докорінно відрізняється від його.

Слава Україні і її героям!

Коментарі

В українців навіть нема елементарного засобу обліку "транзитного газу" на гіпотетичному "вході" в Україну. Отже вони втечуть/загинуть або зробляться/залишуться слугами Кремля.
mart mart 00:43
0
http://politiko.ua/blogpost152581
Лікнеп 4
Вівторок, 21:39, 15/01 Редагувати Видалити Приховати Зробити важливим До обраного

Василь Wasyl

Блог користувача

Рейтинг
0 0
Історія


Переглядів
71

Підняти
0
0
0

У цій статті згадуються

Петро Порошенко
Політик
Що ж. Успіхи є.

Вата від мовчання і стирання дописів пробує перейти до дискусії.

Петро Порошенко" href="http://politiko.ua/profile-131650">Петро Порошенко не етнічний українець.

Хочуть комента.

Що ж, спробуємо.

Для українців, на відміну від залісян, число хромосом не є показником.

Московити мають психологічну травму і пунктик на питанні про етнічне походження.

Соромляться батьків ерзя, мурома, татарів, євреїв. тощо.

В українців не так. Для прикладу візьмемо генерала УНР Петрова.

Для москаля марта він ну ні краплі не є українцем.

Народився в Києві, нині столиця України (тоді Київська губернія, Російська імперія) у дворянській родині військового російської армії. Батько Всеволода — Микола Вернер-Петров, уродженець Санкт-Петербурга, був капітаном російської армії (пізніше генерал-майором), дід якого як вояк Карла ХІІ брав участь у Північній війні, потрапив у полон до російського царя Петра І, від чого й отримав прізвище Петров. Мати Олександра була норвезького походження з дому Строльман, народжена в селі Бурти на Чернігівщині[1].

А що його робить українцем. Справи.

Один приклад. Коли 1920 року українське військо вимушено опинилося в таборах для інтернованих, однією із вимог «союзників» була здача особистої зброї. Коли черга підійшла до генерала-хорунжого армії УНР Всеволода Петріва, він не віддав своєї шаблі полякам — демонстративно переламав її власними руками.

Не будемо говорити про національну приналежність Донцова, Ніла Хасевича. Вони є українцями, мало того націоналістами.

Ну і на завершення. Роман шухевич був успішним бізнесменом мав рекламну фірму "Фама". деякі спогади.

Раз приходить до нас Шепарович і каже до Романа, що хоче подивитися, як виглядає його замовлення. Роман говорить: "Маємо вже частину готову, решта буде готова на термін. Ми вам привеземо". "Але я хочу подивитися, як то робиться", - каже Шепарович.

Іде до єврея до тої кімнати. Роман дивиться на мене: що то буде, як Шепарович його побачить! Входимо. Він оглядає вивіски, а потім обернувся до того страшного єврея: "То що, у вас тут єврей працює?"

Роман ще не встиг відповісти, а єврей обертається до Шепаровича і каже по-українськи: "Я називаюся Левко Берлін, я є Мойшейового визнання. Але я родився в Україні і вважаю себе за українця!"

Обернувся і далі малює. Шепарович подивився на нас, вийшов з кімнати і говорить: "Але дістав я лекцію з патріотизму!"

Март щось зрозумів? Звичайно ні.
mart mart   00:45
0

це василь так думає але не тут
mart mart 13:02
0
і що це ви,пане Стрєлков ,мовчите? відповідайте на позицію "патріота" василя який нам тут сЕре в подібному стилі цілий час.
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі