Блоги → Перегляд

"Радянський рай" у "Великій блокаді". Вибори 1946 та 1947 років.

Понеділок, 14:44, 10/05

Рейтинг
4 3
Переглядів
1815

0
0
0

Підготовка до виборів почалася ще у 1945 році - вербуванням сексотів. В кінці 1945 розпочались також бойові операції та масові карально-репресивні операції.

На територію Західної України було кинуто 585000 солдат прикордонних військ та дивізій ВВ НКВД. На Дрогобицьку область припадало - 81000. На території областиі діяло 9 сотень УПА чисельністю 1188 чоловік (не рахуючи мережу ОУН, УЧХ, боївки СБ та Юнацтво).

В кожне село булор направлено гарнізон чисельністю 20-100 солдат, на район 2000-5000.

Наведемо конкретні приклади: Сколе – 700 НКВД і танкова частина; Воля Довголуцька – 20; Гірне – 15; Кам’янка – 25; Корчин – 30; Крушельниця – 43; Верхня Луковиця – 20; Монастирець – 20; Межиброди – 60; Горішнє – 20; Долішнє – 20; Підгородці – 90; Розгірче – 30; Нижня Стинава – 25; Верхня Стинава – 20; Семигнів – 25; Верхнє Синьовидне – 220; Нижнє Синьовидне – 30; Труханів – 40; Уличне – 125; Хромогорб – 70; Ямельниця – 30. Військова рада Прикарпатського ВО 15 січня 1946 р. направила до Раднаркому УРСР проект постанови про введення на території згаданих областей воєнного стану. Хоч цей проект був підтриманий Наркоматом оборони СРСР, але генерал С.Шметенко вимагав його погодження з М.Хрущовим. Однак секретар ЦК КП(б)У і голова Уряду УРСР не наважився на такий крок. Розквартирувавшись у населених пунктах, гарнізони вибирали найкращі хати, з яких виганяли мешканців. Реально у всіх областях був встановлений «надзвичайний стан, за яким мешканці не мали права вільно пересуватися без письмового дозволу начальника гарнізону з села до села в межах району, заборонялось будь-яке пересування вночі. Порушників заборони арештовували або відразу розстрілювали. Відбувались постійні перевірки документів та допити, обов’язковим атрибутом яких були жорстокі катування. Допитів не уникали навіть діти. «Кожну стрічну жінку п’яний і часто венерично хворий енкаведист вважає за сврю здобич. На гвалтування гарнізонники арештовували десятки й сотні молодих дівчат, ночами вдиралися в хати, ловили жінок на полях і вулицях. Часто ґвалтували малолітніх, а також зовсім старих жінок, на очах матерів гвалтували дочок, на очах дочок – матерів, гвалтуванням замучували свої жертви. По всіх західних областях України квартируючи більшовицькі частини стали розсадниками венеричних недуг, що до цього часу тут не було… В Нижньо-устрицькому районі внаслідок квартирування частин НКВД в кожному селі було 10-20 венерично хворих жінок. В с Держів Миколаївського району 22 травня повстанці впіймали хворого енкаведиста-розвідника, який признався, що мав постійне завдання заражувати по тюрмах арештованих дівчат. Він «діяв» по тюрмах у Рудниках, Комарні, Мединичах, Пустомитах, Щирці і Миколаєві». З метою залякати місцеве населення і позбавити український визвольний рух підтримки і співчуття, окупант широко застосовував виселення. Наприклад, на поч.. 1946 року у Новострілищанському районі вивезено 42 родини, в Самбірському – 38, Комарнівському – 50. Були виселені повністю мешканці хуторів та присілків коло сіл Новошичі, Которини, Монастриець, Буянів, Чертіж, Корчівка. Застосовувались проти УПА спалення лісів та бактеріологічна зброя. Серед сексотів поширювалась отрута, яку додавали в воду та їжу. На чорному ринку продавалися під виглядом ліків препарати, що були збудниками інфекційних захворювань. З приходом військових почались масові пограбування церков, монастирів, музеїв, архівів, місцевого населення. Бюро Дрогобицького обкому партії (лютий 1946): «У Судово-Вишнянському, Комарнівському, Ходорівському, Меденицькому районах при виїзді на операцій проти банд націоналістів бійці винищувального батальйону, а також окремі бійці і офіцери органів НКВД та НКГБ, часто за присутності партійних і радянських керівників районів, начальників райвідділів НКВД і НКГБ, не розібравшись, підпалюють будинки, конфісковують майно, убивають без суду окремих громадян, які зовсім не належать до бандитів». С. Юшківці Новострілищанського району. Передвиборчий мітинг: Селянин: - Ви, товаришу, всі гарно говорите і пишете, але на цьому й кінчається. Ваші солдати тимчасом грабують, роблять облави, стріляють наших людей. Вас не тільки люди, а й собаки бояться. І ви хочете, щоб за вас голосували. Голова райвиконкому Татаренков: - Ми робили облави, арештовували і далі так робити будемо. Будемо стріляти доти, доки всіх вас, бандерівців, не перестріляємо. Чи ви підете голосувати чи не підете, ми й так багато вас вивеземо у Сибір» У селі Чижки того ж району кандидат Олексієнко закликав зібраних селян іти на вибори, бо інакше всіх вивезуть в Сибір. У с. Жирове Жидачівського району в січні енкаведисти застрелили дівчину – переселенку, Квіт Атаназію, що йшла з церкви додому і не хотіла йти на передвиборчий мітинг. В день виборів, через масову неявку виборців, енкаведисти масово зганяли під багнетами і кулеметами громадян на вибори. При цьому села ще звечора були оточені кулеметними заставами, гарматами та танками. В с. Тейсарів Жидачівського району в день виборів (правда не знаю котрих саме – 1946 чи 1947) енкаведисти побили ВСЕ НАСЕЛЕННЯ, окрім 30 чоловік. Одна із селянок у с Крушельниця замочила бюлетень у свою кров (після побиття, яке відбувалось на дільниці) і кинула в урну зі словами: «Ось вам ваша демократія». Результат обох виборів: Законну участь у виборах взяло 10% населення, але бюлетенів в урнах виявилось більше, ніж є населення. У с. Улично виявили в урні 90 зайвих бюлетенів. Аналогічно було в Бориславі, Модричах, Орові та ін. От така, вибачте, срана радянська демократія. Потім ще питають: чого люди підтримували УПА?

 

 

Коментарі

Вибачаюсь, забув:
Шанковський Л. Українська Повстанча Армія// Історі Українського війська. 1953.
Мірчук П. Українська повстанська армія 1942-1952. - Мюнхен: CICERO, 1953.
Кентій А. Боротьба без компромісів// Літопис УПА. Нова серія. - Т.5.
УГВР в світлі постанов Великого Збору та інших документів з діяльності 1944-1951 рр. - Б.м.: Видання ЗЧ ОУН, 1956.
"Здобудеш.. або загинеш..." (Спогади ветеранів ОУН-УПА). Книга 2. - Дрогобич, 2007.
Літопис УПА. - Т.9.
Радянське слово. - 1946. - 5 січня (субота). №4 (825).
Літопис УПА. Нова серія. Т.9: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА: 1944 - 1945. - Т.9 - Київ - Торонто, 2007.
Василь Ільницький. Боротьба ОУН та УПА проти виборчих кампаній до Верховних рад СРСР (1946) і УРСР (1947) у Дрогобицькій області//Український націоналізм: історія та ідеї. Науковий збірник. Вип. І/ За ред. О.Багана. - Дрогобич: Посвіт, 2009.
+1

Випусків "Радянського слова" було декілька, але я вказав лише один.
ANGEL . 15:06
-4
Скажіть, а про "часто венеричного хворого НКВДиста" Вам ОУНівці самі розказували? Напевно перевіряли? Мене цікавить ссилка на документи саме про згвалтування. З списку Ваших джерел не зрозуміло на яке саме джерело Ви посилаєтесь.
0

Я не маю найменшого бажання особисто вам, Ангел, щось доводити. Якщо шукаєте об'єктивної істини, то беріть науковий збірник "Український Націоналізм: історія та ідеї" (ціна в Дрогобичі - 52 грн, в Франківську може і дорожче), авторами якого є кандидат історичних наук В.Борщевич, кандидат історичних наук В. В"ятрович (директор ГА СБУ), магістр історії М. Галів, історик І Марчук, Історик-краєзнавець В. Ханас та інші "творці бандерівської міфології"
ANGEL .   15:29
-3

Я просив ссилку на документи а не на "науковий збірник". Як ми вже з Вами вияснили нацистська міфотворчість носить розлугий характер. Тобто надати ссилку на конкретний документ Ви не можете? Я так і думав.
0

Тоді надайте посилання на конкретний документ, який доводить, що цього всього не було.
Почитайте томи Літопису УПА, де опубліковані українські, радянські та німецькі документи. Знайдете багато відповідей на свої питання.
ANGEL .   15:36
-3

Хахаха, "надайте посилання на конкретний документи який доводить що цього не було"(с) ))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))) В садок!
+1

"какой прівєт, такой отвєт" Хочеш істини - шукай, а чекай, що тобі її хтось подасть вже готовою.
0

дещо все-таки можна відшукати:
Верес Йосиф Михайлович, 1922 року, с. Грксятичі; з 1944 ухилявся від призову в Червону армію; затриманий і вбитий 01.09.1945, начебто під час спроби втекти, працівниками Ро НКВД, які потім пограбували його сім'ю (один її член був у ЧА). Грабували: меблі, постіль, худобу, сіно, збіжжя, взуття, вози, домашню птицю та ін.
ДАЛО, ф.5016, оп.1 спр.135, арк. 54-56.
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.