Блоги → Перегляд

У кого в Україні реальна влада і як повернути її законному власнику?

Середа, 01:25, 14/07

Рейтинг
21 1
Переглядів
3389

0
0
0

Суспільно-політичне життя в Україні, як і у більшості інших держав, складається з видимої частини  - того, що ми бачимо на екрані телевізора і читаємо у мас-медіа, та невидимої, що являє собою заплутаний клубок різноманітних взаємостосунків між основними політичними акторами. Через те дуже часто незрозумілими є місце і природа народження тих чи інших ініціатив, проектів законів та рішень, способи їх лобіювання та просування владними коридорами і, на кінець, механізми, що супроводжують безпосередньо  процес їх ухвалення та втілення. Це стає джерелом виникнення різного роду  теорій, від наукових до конспірологічних, що покликані дати відповідь на питання, які в загальному зведеному вигляді можна сформулювати наступним чином:  хто і в якій мірі володіє реальною владою у цій країні?

 

Згідно українського законодавства, базовою структурною одиницею формування влади є політична партія. Зазвичай, в організаційному розумінні  вона являє собою типову ієрархію, властивості  якої детально були розглянуті в одній з моїх попередніх публікацій. Нагадаю основний недолік ієрархічних структур - підпорядкованість  Залізному закону олігархізації Міхельса, який об’єктивно обумовлює формування керівного ядра та подальше усвідомленням ним своїх власних інтересів, що у значній мірі розходяться із задекларованими у програмних засадах інтересами  всієї партії.

 

Для  максимально реалістичної відповіді на поставлене у заголовку питання, спробуємо абстрагуватися та розглянемо політичні партії як організаційні системи, що знаходяться у стані взаємодії  між собою та іншими існуючими суспільними системами різного рівня складності.

 

Після досягнення певної електоральної значимості (схема 1, А), при якій олігархізація керівного ядра вже практично завершилася, партія, за сприятливих умов, потрапляє у владу і підключається до фінансових та ресурсних потоків, які за короткий час на порядки  збільшують величину ресурсу, що контролюється її лідерами.

 

 photo77.jpg

                                                                Схема 1.

 

Через деякий час кількість переходить у якість і відбувається метаморфоза – керівне ядро (мала соціологічна група) відділяється від материнської організації і трансформується у структуру вищого організаційного рівня – олігархічний клан, який контролює значні фінансові та людські ресурси (схема 1, Б). Чому вищого? Тому, що така структура здатна захоплювати існуючі та утворювати нові структури попереднього рівня – партії, громадські організації, підприємства, банки, медіа і т.п. (схема 1, В). Фактично вона стає потужним корпоративним утворенням – складною системою, яка включає  простіші підсистеми різного функціонального призначення.

 

Якщо окрему людину розглядати як перший рівень суспільної організації, то звичайні партії та ГО можна вважати організаціями другого рівня . Відповідно, олігархічні клани є організаціями третього рівня складності. Легко провести аналогію – якщо за рівнем інтелекту прирівняти  людину до гусениці, тоді партія є куркою чи левом, а олігархічний клан – людиною. Очевидно, що гусениця навіть не уявляє, що з нею може вчинити курка, проте сама курка також не може усвідомити можливостей людини. Навіть розлючений лев, роздерши кілька людей, рано чи пізно буде знищений або потрапить у клітку через те, що йому протистоїть вищий,  ніж у нього, інтелект.

Якщо діяльність системи першого організаційного рівня соціуму – людини в основному спрямована на реалізацію її власного інтересу, системи другого організаційного рівня, в силу ієрархічності, - на реалізацію інтересу найвищого ієрарха або членів керівного ядра, які знаходяться між собою у жорсткій конкурентній боротьбі за найвищу владу у структурі, то діяльність структури третього організаційного рівня спрямована на досягнення колективного інтересу членів олігархічного клану – малої соціологічної групи з обмеженим числом учасників. Причому, згідно з ”Логікою колективних дій” соціолога Мансура Олсона, саме така група спроможна реально досягнути „загального блага” для своїх членів, на відміну від групи з великою кількістю учасників.

 

Запропонований аналіз приводить до наступного висновку: для втілення значимих соціальних змін з метою спрямування розвитку країни у позитивне русло, недостатньо  збудувати ієрархічну партію – організацію другого рівня складності, адже  вона не в стані  протистояти існуючим організаціям третього рівня – олігархічним кланам при реалізації загальносуспільних інтересів. Для ефективного протистояння деструктивним діям олігархічних кланів, що спрямовані на отримання максимальних прибутків за рахунок загальносуспільних інтересів, необхідно збудувати структуру вищого, четвертого рівня організаційної складності.

 

Основна ознака структури четвертого організаційного рівня полягає у її спроможності  досягнути „загального блага” для своїх членів, що складають велику соціологічну групу, в наслідок  синхронізації  їх діяльності, спрямованої на вироблення і реалізацію  відповідних інтелектуальних рішень.

 

Тепер, враховуючи вищесказане, спробуємо встановити, хто володіє реальною владою в Україні. Для цього розглянемо поля зовнішніх і внутрішніх впливів на державну владу та суспільство в цілому, які спрощено зображені на схемі 2.

 

 photo78.jpg

 

                                                                   Схема 2.

 

У нижній частині схеми  зображено українське суспільство як систему, що включає вищі керівні органи, середню управлінську ланку та, безпосередньо, соціум.

Очевидно, що значним владним впливом володіють внутрішні олігархічні клани, які через підконтрольні їм партії проводять у вищі владні органи своїх представників та можуть здійснювати  різними способами вплив на інших народних обранців і вищих чиновників, наприклад шляхом підкупу, погроз чи шантажу. У якійсь мірі вони безпосередньо впливають на саме суспільство через власні корпоративні структури, але основна складова їх впливу здійснюється через безструктурне управління суспільством, коли підконтрольні  мас-медіа формують з допомогою маніпулятивних інформаційних технологій замовну суспільну думку та необхідні замовникам  норми суспільної поведінки. Не менш очевидно, що значний вплив спроможні здійснювати потужні зовнішні геополітичні гравці, які через підконтрольні їм структури (спецслужби, різного типу корпорації, фонди, банки і т.п.) прямо чи опосередковано можуть впливати  на внутрішні олігархічні клани. Крім того, вони спроможні  шляхом підкупу чи шантажу безпосередньо впливати на владоможців та народних обранців, а також, через власні  мас-медіа,  можуть безструктурно управляти всім українським суспільством. Для повноти картини слід відзначити взаємовплив сукупності медіа та вищих органів влади через створення інформаційних приводів, що також у якійсь мірі формує безструктурні поля впливу в українському суспільстві. Все описане відбувається на фоні циркуляції інформаційних, фінансових, ресурсних та інших потоків, що поєднують описаних суб’єктів в гігантську мережу інформаційного капіталізму у розумінні Кастельса

 

Кожному  з рівнів управління – від місцевого чиновника до суб’єкта геополітичної гри, відповідає свій набір мотивацій та інтересів, причому їх набір у  суб’єкта управління нижчого рівня завжди форматується мотиваціями та інтересами суб’єкта вищого рівня. Також з кожним наступним рівнем збільшується часовий проміжок стратегування та інтелектуальний рівень генерованих рішень.

 

Отже реальна влада в Україні розподілена між суб’єктами управління – організаційними системами, кожна з яких займає фіксований рівень у їх  ієрархії, таким чином, що  степінь свободи у прийнятті рішень кожного з суб’єктів нижчих рівнів обмежуються стратегією суб’єкта вищого рівня управління.

 

Очевидно, що за таких умов у геополітичному  розумінні Україна є об’єктом зовнішнього управління, і практично неспроможна опиратися зовнішнім впливам у довгостроковій перспективі через те, що її еліти не розрізняють та нездатні критично проаналізувати зовнішні стратегії, а також виробити і реалізувати власні  стратегії вищого інтелектуального рівня. Тому українське суспільство,  немов пластична маса, піддається формотворчій волі конкуруючих глобальних гравців, які планомірно ліплять з нього бажану їм інертну сукупність атомізованих людей, що разом складають споживацьке зденаціоналізоване суспільство. Внаслідок цього наша держава все частіше стає розмінною монетою в процесі збалансування чужих геополітичних інтересів.

 

Який вихід з цього стану?  Як повернути всю повноту влади українському народу, що має на неї виключне законне право згідно статті 5 Конституції України?

Для ефективного вирішення окреслених проблем та перетворення України у повноцінний суб’єкт геополітичної гри необхідно сформувати якісно нову еліту шляхом структурування суспільства в численну множину організацій четвертого рівня складності із системними механізмами захисту від внутрішніх деструктивних процесів та зовнішніх впливів різної природи, що переводять колективні зусилля  на досягнення чужих цілей, які суперечать загальносуспільним і загальнонаціональним інтересам.

Головною ознакою нової еліти, структурованої в такі організації, є  спроможність генерувати більш складні інтелектуальні рішення, ніж управляючі рішення олігархічних утворень третього організаційного рівня.

 

Першочергово структури четвертого рівня мають вирішувати задачі з конструювання майбутнього України, стратегування та забезпечення реалізації українського глобального проекту, спираючись на прогресивний світовий досвід та вже існуючі розробки і підручники українських авторів.

 

http://www.pravda.com.ua/columns/2010/07/13/5217934/

Коментарі

Я розумію одне-теоретика не є дійснсть..."кланова" система управління-це ярмо на щиї НАРОДУ! Тому і немає суспільного РОЗВИДКУ і бути не може!
0

Ви правильно розумієте. Ієрархії породжують проблеми. Причому, чим більші ієрархії, тим складніші проблеми і чим більше ієрархій, тим більше проблем.
Повинна бути рівність у правах - жодних правних ієрархій!
+2
На даному етапі ніяк.
Вланик в "резервації" із реальним ідентифікаційним номером і менується "платник податків".
Спочатку людина повинна бути освідчена, тоді зникає страх бути осміяною.
Але це тема психології."Чому людина боїться?"
0

Так, Ви маєте рацію - спочатку людина має бути освідчена.
Страх - продукт незнання. А незнання є вина (за Паскалем), отже страх - вина.
Але ієрархії оболванюють народ, саме завдяки цьому вони ростуть, як тісто на дріждях.
-1

Так, Ви маєте рацію - спочатку людина має бути освічена.
Страх - продукт незнання. А незнання є вина (за Паскалем), отже страх - вина.
Але ієрархії оболванюють народ, саме завдяки цьому вони ростуть, як тісто на дріжджах.
Google Earth 02:05
+4
+++++

Все логічно, пане Тарасе, але, як на мене, недостатньо повна картина змальована. Я маю на увазі однобокість впливів (зверху вниз), відображених цією схемою. Але ж в житті є й інші напрямки - знизу вгору (через вибори, акції незадоволення, революції, й т.д.). Якщо доповнити картину й ціма зв'язками, то система стає замкнутою, а така система вже підкоряється своїм природнім законам, серед яких можна пошукати й інші відповіді на поставлене Вами питання. Згодні?
+1

Нажаль, Віталію, не можу погодитися з Вами у цьому питанні у контексті сьогоднішніх українських реалій. Якщо розглянути навіть екстремальний випадок - помаранчеву революцію, то стає цілком очевидна контрольованість широких мас зі сторони більш організованих структур.
Google Earth   02:19
+4

Звісно, Ви можете погоджуватися чи ні, але задля об'єктивності я би домалював (дуже тоненькими лініями:), на даний час) зв'язки знизу вгору.
Такий приклад - верхні рівні мають постійну необхідність в "підживленні" самих себе новими учасниками, яких беруть знизу, так? Але ж це - теж зв'язок.
Крім того, це на даний момент часу й без урахування триваючого "покращання" життя народу й відповідної (поки що прихованої) реакції народу на нього, товщина ліній така, як у Вас зображено, але що буде через місяць-два?
+1

Чи може впливати гусениця, курка чи лев на людину? Звичайно у певній мірі може. Проте результат по великому рахунку завжди прогнозований.
+3

+++++++++++ Віталію.

Нарешті хоч одна людина написала про зворотні зв'язки. Я тут вже декілька разів пояснював, що системи держуправління та політичні системи за кібернетичною кваліфікацією є СКЛАДНИМИ СИСТЕМАМИ ЗІ ЗВОРОТНІМ ЗВ'ЯЗКОМ. Більшість же сайтівців висувають свої пропозиції, які б можливо і були б доречними для складних систем з прямими зв'язками (армії, наприклад, в стані війни), але якщо вже взялись щось удосконалювати, то вивчіть спочатку що з себе представляє об'єкт...
+1

Зворотні зв"язки - цілком природна і закономірна властивість будь-яких систем. Під час проектування динамічних мереж без керівного ядра я використовував як позитивні так і негативні зворотні зв"язки.
+1

Тарас, вам також +++++++++ за спробу дійсно з чимось розібратись, скласти схему, навіть провести наукове дослідження. Багато з чим я не згоден з викладеного Вами, але не вважаю за доцільне дискутувати внаслідок допущеної Вами концептуальної помилки, на яку вказав Віталій.
Google Earth   02:37
+3

Ростиславе, я дуже давно про це пишу. Про системи з замкненим зворотнім зв'язком. Про те, що вони підкоряються своїм законам, які не нами вигадані. Якщо будемо рахуватися з ними - змінимо ВСЕ, якщо будемо вигадувати своє "унікальне", буде так, як з СРСР. Наприклад:

"СИСТЕМА & Система – що то є і що нам з тим робити"
http://politiko.com.ua/blogpost31670
+1

Я зовсім не вважаю це помилкою)))
Google Earth   02:40
+3

Тарас Плахтій, 23:27:
"Чи може впливати гусениця, курка чи лев на людину? Звичайно у певній мірі може. Проте результат по великому рахунку завжди прогнозований."
----

Є й інші приклади - мікроби, яких ми взагалі неозброєним оком бачити не можемо, можуть нас вбити. Та й гусінь різною буває...:))
+1

Звичайно, Віталію, саме це я й мав на увазі - ядовита гусениця, скажена курка та голодний лев можуть причинити шкоду людині. Тількі дискретній. Інші люди легко вирішать проблему яка виникла.
+1

Що стосується Вашої статті про системи. На мій погляд, Ви не врахували існування та впливи існуючих НАДСИСТЕМ, які концептуально управляють тим, що Ви назвали СИСТЕМОЮ. Наприклад, якщо б Ви захотіли з допомогою Системи ліквідувати в Україні лихварський відсоток чи виробництво алкоголю, то НАДСИСТЕМА б миттєво відреагувала б))
Google Earth   02:49
+1

Можна, завтра надам відповідь (мені треба йти вже)?
Вона є й буде тут.
Добраніч!:)
+1

Ок, добраніч!
0

Тарасе, Ви написали: "...дуже часто незрозумілими є місце і природа народження тих чи інших ініціатив, проектів законів та рішень, способи їх лобіювання та просування владними коридорами і, на кінець, механізми, що супроводжують безпосередньо процес їх ухвалення та втілення."
Якщо знати ціль, то стає зрозумілим і все інше. Є люди, для яких ціль вбудуватись у вже існуючу систему задля досягнення ВЛАСНИХ інтересів, що розходяться з загальнолюдськими інтересами (Правда-Добро-Справедливість). Є люди, що мріють про портфелі, марять владою і тд.
Давайте облишимо їх на якийсь час в стороні просто з тактичних міркувань (інакше ми будемо плутатись і спорити ні про що).
Google Earth   11:40
+3

Тарас Плахтій, 23:44:
"Звичайно, Віталію, саме це я й мав на увазі - ядовита гусениця, скажена курка та голодний лев можуть причинити шкоду людині. Тількі дискретній. Інші люди легко вирішать проблему яка виникла."
----
Конкретно до цього. Багато чого залежить від того, якій саме "дискретній" людині "скажена курка" завдасть шкоди. :)) Ще одне - заколоти зазвичай створюються зовсім невеликою купкою людей, але нерідко призводять до величезних наслідків. Але й це ще не довод. Головне я скажу зараз.
Ви пишете, серед іншого, таке: "підконтрольні мас-медіа формують з допомогою маніпулятивних інформаційних технологій замовну суспільну думку та необхідні замовникам норми суспільної поведінки". Про що говорить сама наявність необхідності в створенні ЗМІ? Чи буде хтось морочити собі голову, якщо б "суспільна поведінка" була такою, як йому потрібно? Звісно, що не буде. А якщо йде на це, то, т.ч., "суспільна поведінка" або якась не така, або така, але немає впевненості в тому, що й завтра вона буде такою ж. Оця "суспільна поведінка", навіть сама її наявність, є зворотним зв'язком, лініями знизу догори на Вашу схему. Самі ці лініі належать тим, від кого походять, а от товщина їх контролюється зараз "верхами", а в разі народних протестів (т.б. революцій) - народом.
Невже не переконав?:))
Google Earth   12:07
+3

Тарас Плахтій, 23:47:
"Що стосується Вашої статті про системи. На мій погляд, Ви не врахували існування та впливи існуючих НАДСИСТЕМ, які концептуально управляють тим, що Ви назвали СИСТЕМОЮ. Наприклад, якщо б Ви захотіли з допомогою Системи ліквідувати в Україні лихварський відсоток чи виробництво алкоголю, то НАДСИСТЕМА б миттєво відреагувала б))"
----

Хотів відповісти з нальоту, але потім вирішив поточнити питання, на яке маю дати відповідь. Отже, прошу Вас пояснити - що Ви маєте на увазі, говорячи про НАДСИСТЕМИ?
+1

"..Чи буде хтось морочити собі голову, якщо б "суспільна поведінка" була такою, як йому потрібно?..."
Віталію, повірте, що буде - адже це ключове питання безструктурного управління. Я думаю, що коли Ви познайомитеся з цим:
http://www.politik.org.ua/vid/bookscontent.php3?b=29&c=746
то у Вас зникне багато питань такого роду.
+1

Ви цілком праві, що це слід уточнити - адже Україна як держава входить у світову наступні взаємовкладені надсистеми - світову спільноту, словянські країни, християнські країни, європейські країни і т.п.
У даному випадку мова йшла про Надсистему, яка складається з країн з ринковою економікою, що визнають долар світовою валютою, а також країн, де толерується вживання алкоголю ( наприклад у мусульманських країнах вживання алкоголю не толерується)
0

Тарасе, у Вашій теорії немає генія. Але він (геній) існує. Чи не допускаєте Ви думки, що роль генія може стати вирішальною у "перевороті з вух на ноги"?
0

Він там є)))
Коли серйозно, то я дотримуюся поглядів, викладених у синергетичній теорії, яка розглядаю співвідношення системи та її елемента і говорить, що при зростання ентропії у точці біфуркаціїутримуючі рамки системи розчиняються і елемент стає рівнозначним з системою чере свою здатність на той момент перенаправити її рух у певний аттрактор.
Google Earth   17:52
+2

Тарас Плахтій, 11:33:
"..Чи буде хтось морочити собі голову, якщо б "суспільна поведінка" була такою, як йому потрібно?..."
Віталію, повірте, що буде - адже це ключове питання безструктурного управління. Я думаю, що коли Ви познайомитеся з цим:
http://www.politik.org.ua/vid/bookscontent.php3?b=29&c=746
то у Вас зникне багато питань такого роду."
----

По-перше, дякую Вам за лінк,- там дійсно є, що почитати.
По-друге, Ви, пане Тарасе, можливо не зрозуміли, про що я вів мову, коли писав "Чи буде хтось морочити собі голову, якщо б "суспільна поведінка" була такою, як йому потрібно?". Мова йде про те, що якщо "суспільна поведінка" повністю відповідає сподіванням можновладців (1) й у останніх є впевненість в тому, що так буде й надалі (2), то у влади немає НЕОБХІДНОСТІ в створенні ЗМІ для впливу на "суспільну поведінку" (хоча й не забороняє, звісно). Але в реаліях сьогодення, зокрема й України, відсутні як (1), так і (2). Таким чином, у влади Є НЕОБХІДНІСТЬ (не забаганка, а саме необхідність) створення ЗМІ та їх політики, а це - свого роду примушування влади з боку спільноти на творення відповідних дій, а отже - таки є зворотній зв'язок (знизу вгору), та й його не може не бути, врешті решт. Ось про це я й казав о 08:40.
0

Просто ми з різних точок зору розглядаємо процеси, що відбуваються у суспільстві та роль масмедіа. Безперечно, у такому контексті зворотній зв"язок є, бо інакше владоможці б надто відірвалися від реальності і були б зміщені.
Google Earth   18:09
+2

Масмедіа я використав лише як приклад того, що зворотній зв'язок існує. Але таким же чином можна говорити про величезну кількість рішень влади, які не мають відношення до ЗМІ. Наприклад, питання "реформ". Чому наша влада про них говорить, про ті "реформи"? Та тому, що вона вважає НЕОБХІДНИМ про це говорити виборцям, тобто народу, незалежно від того, чи збирається хтось щось реформувати, чи ні. Ця НЕОБХІДНІСТЬ - теж вплив спільноти на владу.
Взагалі подібних прикладів можна навести безліч, а тому я вважаю, що якщо є якийсь "контекст", в якому не передбачено зв'язків знизу вгору, то він - невірний, той "контекст".
Google Earth   19:51
+2

Тарас Плахтій, 23:47:
"Що стосується Вашої статті про системи. На мій погляд, Ви не врахували існування та впливи існуючих НАДСИСТЕМ, які концептуально управляють тим, що Ви назвали СИСТЕМОЮ. Наприклад, якщо б Ви захотіли з допомогою Системи ліквідувати в Україні лихварський відсоток чи виробництво алкоголю, то НАДСИСТЕМА б миттєво відреагувала б))"
---
Тарас Плахтій, 11:36:
"Ви цілком праві, що це слід уточнити - адже Україна як держава входить у світову наступні взаємовкладені надсистеми - світову спільноту, словянські країни, християнські країни, європейські країни і т.п.
У даному випадку мова йшла про Надсистему, яка складається з країн з ринковою економікою, що визнають долар світовою валютою, а також країн, де толерується вживання алкоголю ( наприклад у мусульманських країнах вживання алкоголю не толерується)"
---

Зрозуміло, про що саме Ви питаєте.
Мушу сказати, що в моїй статті ( http://politiko.com.ua/blogpost31670 ), крім іншого, є таке: "Яка завгодно зміна СИСТЕМИ може проходити під впливом як зовнішніх чинників, так і внутрішніх, а також їх комбінацій. Швидкі (наприклад, окупація однієї країни іншою) або ж поступові (наприклад, за допомогою іноземних ЗМІ) зовнішні зміни ми тут розглядати не будемо, сподіваючись на те, що свої проблеми ми спроможні вирішити самі, а на зовнішні чинники зможемо дати адекватну відповідь."
На мій погляд, наведена цитата вже дає відповідь на Ваше питання, але доповню її. Доповню двома прикладами:

1. Коли в якійсь країні проходять революційні зміни (тобто зміни СИСТЕМИ), то зазвичай відбувається або тимчасове "відгородження" цієї країни від зовнішнього світу, або пряме втручання зовнішніх сил в перебіг подій. Але, з огляду на:

- факт все зростаючої глобалізації, коли всі залежать від всіх (хоча й по-різному), а тому об'єктивно людство в цілому зацікавлене в якнайшвидшій стабілізації становища в змінюваній країні,
- ту обставину, що при зміні СИСТЕМИ знизу (не нав'язаній зовнішніми "сценаристами") нова влада нічим не зобов'язана носіям зовнішніх впливів, а тому має більше ступеней свободи в своїх діях, аніж попередня,
- те, що ми розглядаємо зміну СИСТЕМИ з негативної на позитивну, а це включає до себе перетворення країни з об'єкту міжнародних відносин в їх суб'єкт,

можна впевнено говорити, що при виникненні потреби в вирішенні питань, про які Ви мене питаєте, об'єктивно існують чималі можливості по їх вирішенню. Більше того, Україна потенційно має їх навіть більше, ніж багато інших держав, які сьогодні є суб'єктами міжнародних відносин, на відміну від нашої країни. Було б бажання та мізки. :))

2. Уго Чавес, хоч мені й не подобається, але є прикладом того, що з НАДСИСТЕМАМИ, як Ви їх називаєте, цілком можна "розмовляти". Так? :))
0

Тарас Плахтій 12:26 "...при зростання ентропії у точці біфуркації утримуючі рамки системи розчиняються і елемент стає рівнозначним з системою чере свою здатність на той момент перенаправити її рух у певний аттрактор."
Отже, як видно з Ваших слів, у Вашій системі не враховано колапс (самостиснення при досягненні критичних маси/об'єму) тобто антиентропійних явищ, що і робить її недостатньою? Дякую, саме це я і хотів почути.
+1

Юрію, не переносьте механічно теплотехніку до соціології))
+1

Юрій Бородатий 18:06

Віталію, на мій погляд розглядати лише уособлено зовнішні і внутрішні чинники замало - краще розглядати це як взаємодію суперсистем (напприклад у версії КОБ).

Уго Чавес не є успішним прикладом. З таким самим успіхом можна розглядати стосунки президента Білорусі з російськими елітами.
Google Earth   22:59
0

Тарасе, я взагалі НЕ розглядаю "уособлено зовнішні і внутрішні чинники".
Відповідаючи на Ваше питання, я дійшов висновку, що "при виникненні потреби в вирішенні питань, про які Ви мене питаєте, об'єктивно існують чималі можливості по їх вирішенню.". Хіба це не так?

Більше того, мені здається, що проблеми, які можуть виникнути завдяки дії зовнішніх (по відношенню до України) СИСТЕМ та НАДСИСТЕМ, в 21-му сторіччі вирішити не складніше (скоріше, навпаки), ніж проблеми внутрішнього характеру. Не складніше тому, що вони за визначенням - ЗОВНІШНІ, тож, кінець кінцем, якщо нічого ліпшого не знайдеться, можна тимчасово задіяти такий "засіб" як "залізна завіса". Вирішивши внутрішні проблеми, можна потім і підняти її. Хоча існують й інші засоби, про які я вже згадував.

Я наводив Чавеса не як "успішний приклад" (що є "успішний"? поняття відносне...), але як приклад того, що зовнішнім чинникам цілком можна протистояти, якщо цього хотіти. Інша справа - що з цього виходить і чи є то добро для країни, але в цьому питанні потрібно вже дивитися на характери зовнішніх СИСТЕМ (які теж різняться, а отже й впливи їх різні) та баланс їхнього впливу - про це ми не говорили, та й потреби в такому обговоренні я поки що не бачу.
0

Тарас Плахтій 19:16 "Юрію, не переносьте механічно теплотехніку до соціології))"
Не зрозумів ні Вашої мені заборони на синергетику, ні Вашого сміху.
Хаос не виконує роботу, роботу виконує упорядкований рух частинок (речовини). Ви кажете, що четвертий рівень організації задіює усіх (ну, майже всіх:) членів суспільства. Я хочу вияснити, демократію (керування всіх) чи метирократію (керування "обраних") Ви маєте на увазі - що тут крамольного?
+1

Синергетика соціальних процесів дещо відрізняється від фізичних. Прошу глянути тут:
http://politiko.com.ua/blogpost11484
Я нігде не сказав, що четвертий рівень організації ось так візьме і задіє всіх членів суспільства. Я стверджевав, що в організаціях четвертого рівня, які складають велику соціологічну групу учасників, кожен з них буде задіяний у процесі вироблення, прийняття та виконання рішеннь.
Крім того, думаю, Ви погодитеся, що в суспільстві на сьогодні лише приблизно 10-12% мислить категоріями загальносуспільних інтересів і лише біля 1% здатне безкоштовно щось робити для загального блага. Організації четвертого рівня здатні започаткувати люди, що входять до того 1%, а якщо вони доведуть свою ефектвиність та дієвість, то потенційно здатні охопити ті 10-12%, які вболівають за загальне благо.
0

Влада людини над людиною є зло, але про це вже забули.
Демократія (яка вмерла у нас десь в 1991-му) тим була і хороша, що просто піднімала рівень свідомості усіх громадян, а не мудрувала над тим, як свідомий мізер в 1% має задіяти десь коло 10-12% для охоплення решти (87-89% балбесів) для спрямування їх діяльності на користь, а не на шкоду...

Де ділась наша мудрість? Невже Ви думаєте з гвардією в 1% українців і армією в 10-12% протистояти сучасним злотворцям-глобалістам що задіяли весь світ?
Робити зло сьогодні вигідно-рентабельно-престижно, де у Вас механізм подолання цієї прблеми?
Перед великим пограбуванням нас спочатку обдурять, потім знищать - що Ви цьому протиставите?
0

нажаль Ваші коментарі свідчать про те, що Ви не до кінця зрозуміли, про що йдеться. Можливо колись при зустрічі поясню більш докладно всі нюанси проекту.
0

Дякую за спілкування. Вибачте за непорозуміння.
Тому українське суспільство, немов пластична маса, піддається формотворчій волі конкуруючих глобальних гравців, які планомірно ліплять з нього бажану їм інертну сукупність атомізованих людей, що разом складають споживацьке зденаціоналізоване суспільство.
==========================================================================
Я це називаю перетворенням народу в тупоголову масу споживачів рекламної продукції. Звісно вплив глобалістів на цей процесс є, але давайте не кивати на Захід чи Схід - наші ідеологи-маркетологи теж в цьому ділі доклали руку...
+1

Ростиславе, саме про це і мова:реальна влада в Україні розподілена між суб’єктами управління – організаційними системами, кожна з яких займає фіксований рівень у їх ієрархії, таким чином, що степінь свободи у прийнятті рішень кожного з суб’єктів нижчих рівнів обмежуються стратегією суб’єкта вищого рівня управління.
+2

Інформаційний капіталізм починається з продажу правди. Але це лише ПОЧАТОК, який був у нас до 1991 року ("ГЛАСНОСТЬ" Горбачова). Спокою завершеного явища інформаційний капіталізм набуває лише з набуттям постійної осциляції між продажем брехні і продажем завдяки брехні, яка інтенсивно чи екстенсивно нав'язується усім членам суспільства. Отже, Правду не можна продавати, вона має бути ціллю вищою з гроші.
О побачив Кастельса, тому навіть за це +!
Велика група може робити великі речі - велике зло, або велике добро. Тут все від цілі залежить. Але вищий рівень тут не велика група, а велика людина.
Чим ми відрізняємся від Бога (гіпотетично)? Він зробив і знає все, а ми лише те, що зробили/отримали і знаємо/пізнали самі. Група просто може зробити багато і знати багато, але групу важко перенацілити з грошей на справжні цінності - у цьому вся проблема.
+1

Багато хто вважає, що неможливо - наприклад Мансур Олсон, лінк на роботу якого приведено в тексті. Я, проектуючи динамічні мережі, якраз і пробував вирішити цю задачу.
0

цю задачу вирішували до нас. В 1988-му році (здається) ознайомився з податком на шкоду. З тих пір не знайшов нічого кращого. Адже податок на дохід є насиллям, несвободою, платою за обман і приниження.
+
Вы проделали серьезную и полезную работу.
Хочу уточнить: под организацией четвертого уровня, имеется в виду надгосударственная система управления в виде концептуальной власти?
+1

Дякую!
Трохи так і трохи не так. Все залежить, що Ви розумієте під концептуальною владою. Згідно КОБ - концептуальна влада це вплив однієї суперсистеми на іншу за Повною Функцією Управління. Можна також сказати, що концептуальну владу по відношенню до об"єкта управління здійснює суб"єкт управління, що знаходиться на вищиму рівні їх ієрархії.
В даному випадку мається на увазі, що система, яка здатна генерувати інтелектуально складніші рішення, може здійснювати концептуальну владу навіть по відношенню до іншої системи ( в т.ч. надсистеми) на вищих рівнях Повної функції управління.
Тобто складніша система може бути і підсистемою - наприклад підсистема -партія у системі - державі.Головне, щоб вона могла генерувати та реалізовувати більш складні рішення.
0

Цікаво і корисно було б проаналізувати руйнацію суперсистем (рабовласництва, феодалізму, капіталізму) під дією нових винаходів (вітровий та водяний млини, парова машина, детандерний теплонасос).
Тарас Плахтій 23:37

Я зовсім не вважаю це помилкою)))
-----------------------------------------------------
Тарасе, Вашою основною помилкою я вважаю взяття за основу моделі партії, якою вона є на Заході. Модель Міхельса написана для партії, яка пройшла формування знизу навколо якоїсь ідеї. Потім керівництво партії олігархізується і так далі.

У нас в Україні цим критеріям частково відповідає лише одна партія - комуністична. Всі інші формувались вже за олігархічним принципом (або олігархами, або тими, хто ними хотів стати). Народний Рух (хоча це не партія) я сюди не включаю, так як він формувався за класичним принципом, а от партії навколо нього вже за олігархічним.

Наші партії не є класичними з самого початку. Засновані в політичних центрах, свої осередки на місцях вони іноді створююють, а частіше просто надають бренди.
Щоб пояснити що це, наведу приклад з супермаркетом. Велика мережа магазинів "Ф" відкриває власні магазини в обласних центрах. А от на маленькі містечка у них не вистачає ресурсів. В той же час в цих містечках є підприємці, які вже не можуть самостійно виграти в конкурентній боротьбі. Тоді вони коли купують, а коли просто домовляються про використання бренду. Вигоду отримують обидві сторони. На мене одного разу вийшли представники київського офісу на предмет оренди приміщень. Вони були дуже здивовані, коли взнали, що за рогом вже є супермаркет під їх брендом.
Так от і партії створюють місцеві осередки шляхом надання брендів. Іноді доходить до анекдотів. Так в одному селі у нас був дуже "розкручений" за звітами осередок однієї партії. Голова був Головою дільничої комісії. Коли ж підбили результати виборів Президента, то за кандидата від партії в першому турі не проголосувало жодної людини.

Українські партії не виконують свого головного завдання - захисту економічних інтересів своїх членів. Вони захищають лише інтереси своїх спонсорів, тобто займаються лобіюванням. На заході лобіюванням інтересів своїх клієнтів займаються спеціальні люди саме ПЕРЕД партіями. Українські олігархи в цьому сенсі виявились мудрішими та чеснішими і обійшлись без посередників.

Тому я неоднократно наголошував, що нам потрібні партії класичного типу. Хоча б ті, які б об'єднали спочатку середній клас. Україна до цього дійде. А от перші партії які це зрозуміють і залишаться невдовзі на політичній арені. Інші зникнуть. А от для партій класичного типу, можливо згодяться Ваші думки, Тарасе, але поки що про це дуже рано говорити.
+1

Ростислав Прокопець 09:51

Я вибачаюсь, що коментую Ваш пост, але хочу висловити свої думки з цього приводу.
Ви пишите:...У нас в Україні цим критеріям частково відповідає лише одна партія - комуністична...
------------------------------
Не можу з Вами погодитись, тому що всім відомо, що комуністична партія України ніколи не розбудовувалась за субсідіарним принципом. Вона утворилась на уламках Радянської КП ( на той час дуже потужної та впливової, та структурованої сили ).
------------------------------------
Далі:...Засновані в політичних центрах, свої осередки на місцях вони іноді створююють, а частіше просто надають бренди.
---------------------------------------------------
Як на мене, нічого нового, політичний франчайзінг.
---------------------------------------------------
Далі:...Українські партії не виконують свого головного завдання - захисту економічних інтересів своїх членів...
---------------------------------------------
Я б розширив до...не захищають будь яки інтереси своїх партійців, від фіскалів, МВС, СБУ,органів прокуратури, представників владних структур і т.і.
------------------------
.... Українські олігархи в цьому сенсі виявились мудрішими та чеснішими і обійшлись без посередників.
---------------------------------------
Як висновок: політика входить до розрахунку собівартості бізнесу.
---------------------------------------------------
На прикінці, хочу наголосити, що в Ваших висловах є як правильні речі, так і помилкові ствердження. В Ваших доказах, я не побачив грунтовного аналізу тих 190 політичних партій, які на сьогодні зареєстровані, та їх перелік є на сайті Мінюсту. Складається враження, що Ви користуєтесь вибірковим данними, та підходити до аналітичної роботи в цьому напрямі за класичною схемою, а це приводить до помилкових висновків. Як кажуьб в народі: ..в чужом глазу и щепку увидит, а в своем, и бревна не розглядит..
+1

Ростислав Прокопець 09:51

Ростиславе, я старався подати матеріал з великою мірою абстракування, яка б враховувала всі випадки. Зокрема, те, про що Ви написали враховане у наступній тезі: "....Чому вищого? Тому, що така структура здатна захоплювати існуючі та утворювати нові структури попереднього рівня – партії, громадські організації, підприємства, банки, медіа і т.п....."
Тобто я не розглядав весь процес від появи людини, а обмежився сучасним періодом, коли цілком очевидною є апріорна наявність струткр різного типу та рівня складності, наприклад олігархічних кланів, які можуть створювати партії для реалізації власнгих інтересів.
0

Я не проводив ніякого аналізу, Вікторе, крім аналізу помилок в запропонованій Тарасом моделі. Тому вказані Вами неточності мають місце, але я вважаю їх несуттєвими для обговорюваної теми.

З 190 партій, можливо є ті, що побудовані за класичним типом, але вони як кажуть відносяться до розряду "лежачих". Я думаю (навіть впевнений) також, що за класичною схемою побудовані деякі партії нацистського толку. Мої ж твердження відносились до десятки найбільш розкручених політичних партій (знову ж таки не в конкретному, а абстрактному розумінні).

Відносно комуністичної партії, то тут вже Ви не праві. Олігархізувалась вона ще за радянських часів і цей процесс відповідає закону Міхельса.
0

Наша проблема в тому, що всі наші патрії існуть навколо ідеї грошей, влади як самоцілі, і тд.
Інтереси усього українского народу не розглядаються як ідея, вони - лише один із елементів PR-у - "обіцянка-цяцянка".
0

Юрію, коли розглядати партії як системи з точки зору їх організації, то ще раз подаю чи не головну тезу цієї публікації:
Якщо діяльність системи першого організаційного рівня соціуму – людини в основному спрямована на реалізацію її власного інтересу, системи другого організаційного рівня, в силу ієрархічності, - на реалізацію інтересу найвищого ієрарха або членів керівного ядра, які знаходяться між собою у жорсткій конкурентній боротьбі за найвищу владу у структурі, то діяльність структури третього організаційного рівня спрямована на досягнення колективного інтересу членів олігархічного клану – малої соціологічної групи з обмеженим числом учасників.
Основна ознака структури четвертого організаційного рівня полягає у її спроможності досягнути „загального блага” для своїх членів, що складають велику соціологічну групу, в наслідок синхронізації їх діяльності, спрямованої на вироблення і реалізацію відповідних інтелектуальних рішень.

У контексті цього висновку цілком зрозумілою є поведінка існуючих українських партій.
0

Можливо, Тарасе, що ми Вас не зрозуміли, тому спитаю словами Віктора Федоровича:" А шо конкретно" Ви мали на увазі під структурою четвертого організаційного рівня?
І головне, як її запровадити, наприклад, для тієї ж Партії регіонів?
0

Ростиславе, повниий виклад того, що я маю на увазі конкретно - тут:
http://politiko.com.ua/blogpost32113
Боюся, що запровадити її у ПР чи будь-якій іншій існуючій партії нереально. Проте, коли їм стає важко, вони згадують про внутріпартійну демократію, розосередження влади, асоціативну структуру і т.п. Наприклад, ЮВТ нещодавно заявила про намір провести у БЮТ саме такого роду реформи.
Тому чтруктуру четвертого рівня краще організовувати наново знизу - наприклад, якщо Ви захочете створити ГО чи партію з однодумцями - можете обрати таку організаційну структуру.
-1

Осилив третину Вашого тексту, потім стало жаль свого часу.
Знаєте, Тарасе, якщо Ви хочете щось донести людям, напишіть це мовою, якою вони розмовляють. А то в мене склалось враження, що Ви й самі не розумієте про що пишете.

По-друге, проектуючи якусь систему треба не тільки визначити її складові і зв'язки між ними, але й пояснити чому вона буде працювати саме так, а не інакше.
В мене виникло багато питань, але задам тільки одне. Ви пишите:"Всі рішення члени груп приймають консенсусом, керуючись їх відповідністю до цілей та програмних засад структури."
----------------------------------------------------------------
Ви взагалі можете уявити собі консенсус між 12 українцями?
0

Ось Вам давай відразу для всіх)) Цим свого часу переймався Ленін. Давайте спочатку вирішимо це питання для великих груп.
0

Ростислав Прокопець 17:52
Нічим не можу допомогти, там справді не просто написано.Більше того, написане є лише вершиною айсберга, основна маса якого просто не висвітлена.
Щодо консенсусу 12 українців. Є прості методики формування дієздатнихь команд які здатні приймати саме у такий спосіб рішення. Ці методики широко використовуються у бізнесі і про них можна прочитати, зробивши пошук в інтернеті по фразі "формирование команд". Крім того, оптимальна кількість учасників у команді для того, щоб вона була самокерованою скоадає 5.
0

Є прості методики формування дієздатнихь команд
-----------------------------------------------
Так то воно так, але у Вас формувати нікому - центру то немає. Якщо ж цим буде займатись організаційний відділ, то він і захопить всю владу і олігархізується в решті решт. Кадри вирішують все.
Тобто за що боролись, на те і напоролись.
0

Ростиславе, практично всі Ваші застереження враховано - я вже рік півтора року активно займаюся цією тематикою з читанням лекцій включно, на яких уважно дослухаюся до критичних зауважень та застережень. Більше того, спілкуюся з науковцями, які зі своєї сторони вказують на вузькі місця. Все це робиться для того, щоб розробити системні механізми, які б блокували можливі відхилення.
0

Так я й задаю питання, щоб Ви на них відповіли. В цьому й полягає дискусія. Раз питання виникають, значить враховано не все.
0

Бачите, наприклад Ви сказали, що організаційний відділ захопить владу. Це неможливо через основний принцип прийняття рішень у структурі: "одна людина - один голос". Тобто організаційний відділ є виконавчою групою, яка виконує лише загальноприйняті рішення.
Тарасе, Вам +++ за важливість тематики.
+1

Дякую!
Тарас Плахтій 12:45 "...У контексті цього висновку цілком зрозумілою є поведінка існуючих українських партій."
- та їх, ці партії, любий дурень зрозуміє через їх загальну і головну ціль - "хачу дєнєг і паваравать!"
+1

Звичайно, це будь-хто розуміє))) Але мало хто пропонує, як це змінити.
0

пропонувати пропонують, але механізмів здійснення немає, все дуже складне і незрозуміле широкому загалу, повно "підводних рифів" і пасток (меритократія), словом - Вашінгтона з новим і праведним законом покищо нема...
І я так і не зрозумів головне у цьому блозі: кому слід повертати владу і як це Ви збираєтесь зробити?
-1

Владу слід повернути народу шляхом створення в низах організацій четвертого рівня складності.
0

А чому члени цих організацій захочуть повернути владу народу?
І хто конкретно буде представляти цей народ в органах влади?
0

Справа в тому, що система спроектована так, що воно буде виконувати програмні цілі або трансформується у систему третього рівня з всіма наслідками. Якщо Ви проаналізуєте програми всіх існуючих партій, то у більшості з них вони ідеальні та спрямовані на загальне благо для всього народу. Проте на практиці не виконуються. У структурах четвертого рівня будуть виконуватися і тому, можна сказати, що вони представлятимуть народ у владі. У владу будуть делегувати своїх кращих представників через запровадження внутріпартійної динамічної електронної демократії. Це, а також деякі інші механізми, на порядок зменшить кількість потенцйних "тушок".
0

Вибачте, але навіщо вкладати зусилля в систему, яка все-таки може трансформуватись "у систему третього рівня з всіма наслідками". Може краще винайти систему, яка буде від цього убезпечена?

У владу будуть делегувати своїх кращих представників через запровадження внутріпартійної динамічної електронної демократії.
-------------------------------------------------------
Вибачте, але як цих представників будуть обирати? Адже однопартійці між собою спілкуватись вживу майже не будуть, значить дійсно достойних будуть знати одиниці. Що заважатиме групі недостойних розрекламувати свого висуванця і просунути його у владу? Ваша система, навпаки, на порядок збільшує кількість "тушок".
0

Буду радий, якщо Ви запропонуєте систему, яка буде цілком убезпечена від трансформацій, не дивлячись на впливи зі сторони діючих суспільних структур різних рівнів складності.
Ваші слова"...Адже однопартійці між собою спілкуватись вживу майже не будуть...." свідчать про те, що Ви поверхово знайомилися з моїм проектом. Учасники структури четвертого рівня будуть спілкуватися виключно вживу, причому кожен з них братиме участь не менше ніж у трьох командах різного функціонального призначення.Крім того, система складена так, що унеможливлює міжгрупову конкуренцію, а також відхилення від цілей і критеріїв, що закладені у програмних засадах.
0

ще одне питання: Ваша система була можливою 100...1000...10000 років тому назад?
0

Ну не знаю)) можлвио деякі фрагменти могли бути реалізованими локально у не надто великих групах людей. На рівні всього суспільства без використання сучсних засобів комунікації функціонування дієвих організацій такого типу, що спроможні впливати на все суспільство, малоймовірне.
0

Тоді я зміню запитання.
На інших планетах-галактиках Ваша ідея може виявитись вже реалізованою?
Або так:
Ваша ідея є прийнятною і достатньою для всіх можливих живих істот вищого порядку?
+1

Все залежатиме від рівня їх розвитку)
Проте я б не заходив так далеко - першочерговою задачею бачу створення діючої пілотної структури четвертого рівня та відпрацювання алгоритмів роботи в реальному суспільно-політичному середовищі.
-1

Тарас Плахтій 23:47
Своїм коментарем Ви переконали мене що я зрозумів Ваш проект. Але ж живе спілкування навіть в трьох групах (в чому я дуже сумнівають, враховуючи людську лінь) - це вже й не таке велике коло. Інформаційний обмін в партії відбувається на з'їздах, нарадах інших великих заходах. А в комп/мережі якраз найлегше зліпити такий образ, що хоч замість ікон вставляй. Та це вже так собі...
А головне Ви не відповіли як будуть обиратись "достойні" у владу7 Адже на посаду Президента, наприклад, можуть знайтись 10000 "достойних" в самій організації. Будучи фактично лідерами (як би Ви цього не хотіли)в своїх дрібних групах, вони можуть добитись там підтримки . Як обрати одного, чи хоча б трьох? Причому у всіх них будуть фактично свої різні програми (идентично думати люди ще не навчились). Деякі програми будуть схожі, що ще затруднить вибір.
Як на Вашу думку вийти з цієї ситуації?
-1

Воставлені Вами питання вже пророблено.
Про з"їзди, наради, конференції і семінари тут:
http://politiko.com.ua/blogpost33848
Про обрання достойних докладно описано у тексті до рис. 15 тут:
http://politiko.com.ua/blogpost32113
-1

Подивився. Там немає відповіді на мої питання.

В цьому конкретному блозі піднято питання як повернути владу народу. Ви запропонували свою систему, яка нібито може це зробити. Так доведіть це, а не знову вихваляйте свою систему.
Особисто я не стверджую, що вона недієздатна і навіть для себе відмітив напрямки де б її можна було застосувати. Але виконати поставлене в блозі завдання вона нездатна взагалі. Це те ж саме, що металургійному підприємству поставити завдання випустити партію готового одягу на металургійному обладнанні.

Подальшу дискусію з цього конкретного питання вважаю безперспективною.
До нових тем.
0

Шановний Ростиславе, критерієм істини є лише практика))
Щоб металургійне підприємство почало випускати одяг чи комп'ютери, його праційників слід тривали час навчати та проводити переоснащення підприємства - іншими словами запроваджувати нову організаційну культуру.

Якщо Вам здалося, що у блозі запропоновано спосіб змінити все вже сьогодні, то це не так. Тут показано, як це можна зробити у довгостроковій перспективі, але перші кроки роблячи вже сьогодні.
Ця тема є рідкісним випадком, коли дискусія може бути не менш цікавою, ніж проблема. Пане Тарасе, пане Віталію, респект!
Механізм показаний у розрізі, все ясно. Тепер би хто навчив, як цим користуватися. Бо, як зазначив один із компетентних, існують ще й конспірологічні надсистеми.
0

Дякую!
Пане Тарасе, який управлінський алгоритм практикують українці зараз і який їм потрібен на Вашу думку? Конкретизуйте, будь ласка.
Заніс цей пост в рекомендації як ідеальний приклад написання і ведення дискусії.
Є такі питання?
1. До якого рівня влади можна віднести платформи?
Наприклад Герман Стерлінгов створив Антикризовий розрахунково-товарний центр - http://vkontakte.ru/video7046261_148469645 по суті це є платформа і по суті при її розитку вона наділяється великою владою.

Згоден з недоліками ієрархічних структур і ще додам одну - принцип Пітера - якщо людина успішно справляється зі своїми обов"язками, її вважаїть підходящею кандидатурою на підвищення. Після ряду підвищеннь людина попадає в зону некомпетентності, так як його нові обов"язки йому не під силу. Всі хто досягають цьго рівня потрапляють в так зване Плоскогір"я Пітера.

2. Як боротись з некомпетентністю в системах без керівного ядра?

3. Що робити з емоціональною складовою вибору прийняття рішеннь?

якщо вже про це писали просто киньте лінки.
Дякую, Мітраю за гарні слова!
1 Безперечно - така платформа і є одним з варіантів структур 4 рівня складності - при умові що там все відбуватиметься прозоро, а не будуть створюватися ланцюжки, вигідні певному колу тих, хто контролює їх генерування.
2. З некомпетентністю можна боротися лише навчанням, яке введене в правила гри так, щоб не було варіантів його уникнути.
3. Одним з шляхів подолоння емоційної складової є навчання абстрагуванню від ситуації та розгляду її як гри, де присутні просто гравці з власними інтересами.
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі