Блоги → Перегляд

Хроніки правого і лівого молодняка

Четвер, 01:38, 10/03

Рейтинг
23 4
Переглядів
1114

0
0
0

У Німеччині соціологи вимірюють різницю між правими і лівими по шкалі свобода - рівність. Праві - за свободу, а ліві - за рівність. Розподіл на мій погляд примітивний, але дієвий. Вимірюючи з 73 -го кількість людей, які за свободу, а які за рівність - соціологи практично жодного разу не помилилсь щодо майбутнього переможця виборів.

Українці як завжди все "очухрали" (гарне слово від Шевченка). У нас свобода - це свобода нації та українців, (не в сенсі назви партії), а рівність - це рівність всіх і всього без розбору, в одних забрать, іншим дать. На цьому тлі лібералізму в Україні залишаються тільки геї та лесбійки, і ні з чим іншим його майже не інтерпетують.Не буду зараз вдаватись в глибинний аналіз понять свободи і рівності, які на мою думку мають бути колосально переоцінені. Наприклад, свобода як свобода від інформаційного пригнічення чи свобода від реклами(чим не новий рівень боротьби за свободу),чи рівність, як рівність в задоволенні відповідного кожному обсягу потреб. Поділюся короткими хроніками спостереження за "ідіосинкразією" в правому та лівому молодіжному русі.

Так склалось що родився я у Львові, точніше виріс на Сихові. У мене на районі все було просто або в гопи або в нацики. Тож ще в шкільні роки приєднався до патріотичної організації Спадщина. Там і зайнявся рукопашем Гопак, яким займаюсь і досі. Прадід мій був в УПА та й багато упівців по родині. Відповідно, всі ці історії частина моєї біографії, і праві були близькі по суті.

Але з 2000 року я сильно відчув отупленість правого руху.  Спроби вести інтелектуальні дискусії (колись виходив навіть такий журнал Орієнтири) завершувались засудженням ліберастів, капіталістів і ліваків. Правий рух - це інтелектуальний застій. Тупий - надійний. Це мабуть найкращий слоган до того що я почав бачити в правому розколеному русі. З цим висновком я вийшов зі всіх організацій на 2-му курсі і зайнявся іншим розвитком та справами. Лівих як таких я ніколи і не бачив. А де їм зрештою взятись у Львові, і бути не під 70 років?

В 2005 році перебрався в Київ і знову волею долі першими моїми знайомими стали праві з різних "нових" організацій. Дехто навіть покладав надії що я підсилю рух. Я ж на той час до всього ставився пофігістично. 14 жовтня 2005 року мої нові друзі покликали мене на акцію протесту на Покрови. Я без жодних ідеологічних мотивів пішов їх підтримати. Це був день коли я мимоволі почав спостерігати за протистоянням молодняка по ідеологічній лінії. Нас було дуже мало, чоловік під 100. А от лівих було мабуть пару тисяч. Мій друг Груз стояв і нервував, казав про смерть правого руху, про те,що ми докотились і т.д. Я просто усміхався, бо не бачив в цьому нічого цікавого.

Історія повторилась 14 жовтня 2006 року. Праві ще більше поріділи, оскільки декілька моїх знайомих з якогось дива стали прогресивними лівими. Навіть свої акції проводили. Навколо всі сумували і подумки ховали правий рух. Ситуація пішла вгору в 2007-му. Нас вже було не так мало. При чому багато хлопців було бойових. Вперше я побачив багато свободівців. Далі роки плутаються оскільки я більше участі в цьому не брав. Зрештою завжди думав, що память шанують на могилах, а не на мітингах, а помахатись і на змаганнях можна добряче. Здається в 2008 день Покрови взагалі пройшов мегапафосно. Якийсь там фільм зняли, Тартак співав. Свобода навезла купу нарваних. А от ліваки зовсім здали. Прогресивні розвалились після смерті Курочкіна, нові ліві кудись поховались, тільки комуністи гордо тримали "ленінський завіт". В 2009 ще більше радикально і масово все стало виглядати з боку правих. Свобода підняла голову. А я забив взагалі приймати участь в будь-яких акціях наповнених тупими агресивними людьми ( це вірно для обох сторін). Хоча проходячи в той день по центру Києва подумав: " і як же смішно, якщо згадати всі причитання 2005 та 2006-го про смерть правих". В 2010 навіть не знаю що там було. Мабуть особливо нічого, часи змінились )).

Власне, до чого я це пишу. Десь у вересні мені розповіли про якусь там Пряму дію - ліву профспілку в Могилянці. Я подумав, що за бред, вуз який гордився своїм студентським самоврядуванням раптом створив профспілку? Потім я побачив, як в кращих ленінських традиціях ця профспілка присвоює собі акції, в які її внесок складав 10%, і як відмазується від тих самих тільки провальних акцій (мова про перші протести студентів, і про другі - на які ніхто не прийшов). Тут почав дивитись як в неті роздули тему про сутичку студентів під час мітингу за права. І я подумав, ну от! Знову наступив перелом. Ліваки піднімають голову, а праві підуть у відкат.

Ось так вони і кочують в межах 3% підтримки з того і з іншого боку. А в цей час нормальні пацани пиляють бюджет, правлять як етнічними українцями, так і вірними ленінцями. Ці пацани розбираються в управлінні, зароблянні грошей, "рішанні питань", і їм глибок нас..ти на якихось там маргіналів які махаються біля метро. А що можуть протиставити ці маргінали? кулаки на джип? )))

Війни змінились. Вони стали концептуальні та альтернативні. Вони стали дискурсивні. Але український активний молодняк і далі живе в своїй маленькій тусні, як і 10 років назад коли мені було 17. Чи дивно, що з того часу наша країна є там де і була тоді?

Але історія знає випадки, коли саме студенти давали поштовх на нову еліту, на нові інтелектуальні ідеї, тощо. Проте не сучасна українська історія...((((

П.С. навіяно ось цим

Коментарі

"Прямое действие" и "Солидарность" ту акцию таки проводили.. так что не надо..
И знаешь, в чём отличие правых от левых? Правые тренируют лбы держать удар, а левые читают классиков, изучают экономику, аналитику, теорию управления, методики ведения информационных войн и кибернетику.
Почувствуй разницу..
+2

Дійсно, якщо уважно придивитися, то можна знайти відмінності навіть між червоною та коричневою чумою. Та що там говорити про світоглядні епідемії - навіть у сьогоднішньому посліді однієї з них пан Роджерс здатен бачити лише смачні цукерки!
0

Трегубенко, я ваш бред уже давно не комментирую. Страшнее демократической чумы ещё не придумали..
+
Вікторе, а може ми почуємо не тільки спогади та факти нажаль не втішні, а й пропозиції...
Хм... "правые", говорите?
Это где вы у нацев свободу видели?
В помеси концлагеря с расстрельной ямой?
Не, ну я понимаю, тяжелое детство, богатый выбор - или в гопы, или в наци, но чему-то же вас все-таки где-то учили? Кроме "бойового гопака"?

Впрочем, ответ вы уже нащупали сами.
Все эти ваши "правые" и "левые" - симулякры ушедшей эпохи.
Форма без содержания.
Копия без оригинала.
Архивные бренды.
И присутствие их в реальности означает лишь кризис концептуальности.
Не более.
Так радикальними маргіналами легше управляти якого би напряку вони б не були, та й використати можна владі в своїх цілях. Ставлять головними в ті рухи своїх людей маніпуляторів які косять під правих чи лівих і діло зроблено. А якщо ситуація виходить з-під контролю то ліквідовують тихо самих потенційно небезпечних і ставлять нових маніпуляторів
+2

Саме так воно і є.
І ці їхні девізи "свобода" чи "рівність" доволі відносні. Наприклад, якщо ліві так за рівні права то чому вони ненавидять буржуїв які ЧЕСНО заробили своїм розумом та трудом дохід, чи жаба давить що їм вдалося? Чи чому по їхньому мисленню Москва має бути столицею (що вже не є рінвість а диктат) а вояки УПА не достойні таких же прав та пільг як інші?
Чи, наприклад, радикальні націоналісти за свободу. Але яка це свобода якщо вони планують заборонити слухати музику яка подобається тільки тому що вона не українська, чи заборону свободи вибору релігії/мови/стилю життя/ідеології тільки тому що по їх словах воно не вписується в консервативну традиційність нації (яку вже мало хто твердо сповідує, а якщо сповідують то половина для показухи)
0

А где вы видели честных буржуев? Покажите таких..
Плюс поставлю, але матеріал ні позитивно оцінювати не буду, ні негативно - бо така дія може бути розцінена як демонстрація зверхності над автором. Краще просто подякую і шанобливо поставлю питання.
Отже, пане Вікторе, дякую Вам за цю публікацію. Якщо дозволите, то до Вас прохання пояснити, які ж саме фактори можуть сприяти переходу суспільства від тупості крайніх до інтелектуального дискурсу розумних?
ANGEL . 08:25
+3
Взагалі модерно правий і лівий рух протиставляється не як "свобода-рівність" а як "свобода-справедливість". А за статтю плюс.
У нас в Кривбасі 20 років назад ділились на "нариків" (ті хто курили і пили) і "культуристів" (ті хто качався в спортзалі). Між собою вони періодично проводили криваві бойні, на яких нерідко гинули. А ще бились район на район.
Молоді завжди потрібен "образ ворога", так вже повелось. А кочують вони від правих до лівих скоріш за все в залежності від того в кого більше реальних лідерів.

Раніше молодь випускала пар в хрестових походах чи релігійних диспутах. Зараз на мітингах. Нічого не міняється в цьому світі.
0

Далеко не всі випускають пар в жорстоких бійнях. Нормальні адекватні люди випускають пар в спорті чи на концертах рок-груп, та й взагалі можна багато перечислити хоббі. А якщо людина не вихована та вседозволена то буде "бикувати" поки не получить в голову (ну звичайно якщо неадекват то і це не допоможе).
я теж виріс на Сихові, і нічо, в нацоту не скотився)
я думаю вам ці рухи стали не цікавими, бо ви подорослішали.
акція, т.зв. "мирний протест" давно вже не діє. він починає діяти з 50 000 тисяч. махатися з молодняком не цікаво. були б ці організації "бойові" чи "радикальні" то громили б вони сучасних панів та поміщиків, як скажімо Кармелюк колись.
От хоче відмінити Табачник стипендії - а в нього бац! - і згоріла машина чи квартира.

а так шо...ліві-праві... таке ж стадо які і всі, просто біситься з того шо нема куди молодість подіти...
+1

до речі у Кармелюка сьогодні день народження.
народився рівно 324 роки тому
0

Для Кармелюків не час - субпасіонарії одні навкруги. Тому й протестують більше не за ідею, а за гроші. Хоча є і виключення.

До речі Кармелюк безкоштовно громив чи теж за металл? Хто в курсі?
0

ясно шо за метал, яка там ідея?
тільки ж він той метал роздавав біднякам.
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.