П'ятниця, 13:05, 15/04

Рейтинг
15 2
Переглядів
2172

0
0
0
У цій статті згадуються

                                                     ©   Віто Надашкевич

Антропологія мажорів

 

Раскройте рты, сорвите уборы -

По улице чешут мальчики-мажоры

Ю.Шевчук

 

Хто такі  мажори? Чим і як живуть, звідки взялися й куди прямують?

В 90-ті роки я вивчав музику і знав, що мажор – дванадцятиступеневий музичний лад, котрий характеризується піднесеними радісними звуками. Гравці в бриджа можуть додати, що мажор – старші карточні масті: черви і піки. Але те, що існують такі люди… 15 років тому знали хіба що про мажордомів.

 

Кожна епоха має свою сленгову термінологію. В 90-ті роки, коли бути багатим стало спочатку не заборонено, потім й не соромно, а ще пізніше й взагалі престижно, з’явилися "нові українці", "нові росіяни" та "круті". Якщо дві перші категорії – новобагаті спекулянти й кмітливі "прихватизатори", то з останньою важче. Чи це синонім до "нових", чи ж окреслення героїв пісень Ігоря Крутого – різні люди по різному вживали слово "крутий". Але так чи інакше усі ці перелічені "нові й круті"  власники легко нажитих  капіталів сиділи за столиками ресторанів, попивали мартіні і призирливо поглядували на оточуючих. А біля них крутилися їх дітки в імпортних убраннячках й мотали все на вус.

 

Пройшли роки і саме ці діти перетворилися на мажорів – синочків і дочечок багатих батьків. Вони теж сидять за столиками, потягують мартіні й зверхньо поглядають на оточуючих. Щоправда з совкових ресторанів мажори перемістилися в люксусові "елітарні" клуби. Вони крутять тоненькі сигаретки слімс, хизуються мобільними телефонами й іншими "мажорськими" ґаджетами.

Мажори "прожигають" батьківські гроші, козиряючи ними при кожній нагоді, хоча самі для свого добробуту ніскільочки не зробили. Марнотратство – головний козир мажорів. "Працювати – ганебно, працюють люди без грошей і зв’язків " – думки типового мажора, - "Навіщо ходити на роботу? Заробляти гроші? – Вони ж вилазять з банкомата! От поставить батько банкомат в хаті й все буде в шоколаді!". Для них такий стан речей цілком нормальний – типові "кровосісі", як каже Микола Янович Азаров.

 

Батьки мажорів, зазвичай – чиновники, значно рідше бізнесмени. Підприємці все ж мають уявлення про те, що гроші треба заробляти й інвестувати. Ну а чиновники просто беруть хабарі. Чим легше дістаються гроші, тим демонстративніше вони витрачаються. Ну а мажорчикам навіть під кримінальну відповідальність підставлятися не приходиться – вони просто беруть батьківські гроші, навіть по кілька сотень в день. Це у Львові, про Київ мовчатиму…

 

Типовий мажор – студент юридичного, економічного, рідше медичного факультетів. Стягуються "на науку" вони десь до середини другої пари, приїжджаючи під ВНЗ на крутих батьківськиз автівках, котрі видають за свої. Від інших студентів вони тримаються осторонь, але спілкування їм не бракує – мажор мажора з далека бачить. Для цього існують опізнавальні ознаки – модний одяг, дорогі аксесуари. Мажори помішані на марках, брендах, адже це підкреслює їх статус, їх перевагу над рештою: " У мене вже є, а у тебе – ні !"

Навчання мажорів не сильно цікавить. Пари місце – зустрічі, справжнє життя починається після них. Хоча дехто і на заняттях прагне виділитися. Такі мудрагелі можуть в обличчя доводити викладачу, "якщо ти такий розумний, то чого такий бідний, а ото ж я правий – вся твоя наука просто маячня". Такий мажор на книжки часу не гає, але на кожному семінарі розкаже про свій погляд на ядерний розпад, на конфлікт племен в Африці, акцентуючи, що це його думка, а "його власна думка полягає на тому, що кожен має право на думку." Наглість - друге щастя, але от під правом до "власної думки" здебільшого криється відсутність бодай якоїсь думки.

В обідню пору мажори думають в якому б ресторані просадити гроші – заклад має бути розкішним і дорогим, креативність не схвалюється – це за складно для розуміння. Задовольнивши голод безтурботні хлопчики й дівчатка, п’ють коктейлі або ж курять кальян. Звичайно не мовчки, вони розмовляють, однак ліниво і не зв’язно ( найчастіше про секс, алкоголь, автомобілі), пересипають жартами, смішними лише їм самим ( наведу нижче приклад), і регочуть. Більш "витончені" мажори можуть розказати про враження від творів Леся Подерев'янського чи Віктора Пелевіна, що пістріють вульгаризмами та нецензурними висловами.  Далі по програмі – кіно, більярд, боулінг й нетерпеливе очікування забави в нічному клубі. Мажори – гламурні клабери. В штучному напівтемному світі розкоші, бажання, кольорових вогнів, напівоголених тіл вони почуваються в своїй тарілці.

 

Однак одноманітність життя часом набридає і мажори відправляються на "пошуки пригод". Гонки без правил – це ще квіточки. Значно атракцій ніше влаштовувати змагання по тому, хто зможе на більшу суму вкрасти товару з супермаркету. Можна також швендятися ватагою містом, штовхати перехожих, а на зауваження перекрикувати один –одного нецензурною лайкою, або ж накидатися на "невихованого смерда", який не бачить, що перед ним "гаспада" з кулаками. А такими "холопами", мажори вважають усіх хто вимушений працею заробляти на життя і тих хто немає знайомих серед депутатів, прокурорів, суддів.

Для мажорів, розбещених батьками і грішми, самозадоволених і неконтрольованих, не існує жодних авторитетів, окрім власної тусовки. Жалості чи співчуття теж ліпше від них не чекати. Особливо небезпечні вони на дорозі – правила руху не для них, на ДАІ їм начхати, а якщо в когось в’їдуть то розмова коротка: "Швидко вали звідци, а як комусь поскаржисся позбудешся і прав і роботи!". Таке мажор може запросто сказати і людині, що потребує невідкладної допомоги і таке в Україні та Росії траплялося вже неодноразово. Напевно слід ввести спеціальні значки на шиби автомобілів: "Обережно! Мажор за кермом!"

Життєве кредо мажорів здебільшого складається з двох пунктів:

1)    купити за гроші можна лише те, що можна купити за великі гроші,

2)    кожну проблему можна вирішити телефонним дзвінком.

 

Гонки, вечірки, покер, п’янки, барбекю – життя для мажора – це послідовність яскравих вражень та подій. Поїздити на сноуборді і ферарі, побувати на Малі і Мачу-Пікчу, покурити травки чи спробувати галюциногенних грибів – усе це вони додають до своєї колекції "вражень", якою вихваляються в тусовці. Життя має бути насиченим, веселим, живи на повну! – ось гасла мажорів. Може їх можна зачислити до послідовників Епікура?  Але ж ні – грецький філософ пропонував насолоджуватися життям, радіючи природі, сходові і заходові сонця, зіркам на небі, квітам, ковтку соку – усім буденним дрібницям. Слід не сумувати, а радіти навіть малому, ну а для цього треба працювати над собою. Сучасні ж "приземлені епікурейці" не бажають задовольнятися дрібницями – їх потреби ненаситні, а тим паче не хочеться їм працювати над собою – саме поняття роботи асоціюється з чимсь неприємним. Окрім того працюючи над собою, вони визнають, що не є ідеальними. А це для мажора найстрашніше!

 

Зауважу, що поняття "мажори" було б неправильно асоціювати з "золотою молоддю". Останнє – положення в суспільстві, поззначення дітей сильних цього світу. Натомість "мажор" – не статус, не рівень забезпечення. Мажор – це ментальність, це специфічний стиль життя та мислення. Як правило мажор при грошах, але представник золотої молоді може й не бути мажором. Він може бути інтелігентною, високосвідченою особистістю, або ж просто нормальною людиною, які й чужі "мажорські навороти", "понти", бажання в пусту "прожигати" своє життя.

З іншої сторони в Україні можна зустріти мажорів і з не заможних сімей. Вони аж зі шкіри лізуть, щоб приєднатися до омріяної тусовки, що б одягатися, вести себе, як справжні мажори, ходити там де вони, а потім хвалиися перед друзями: "Минулої п’ятниці був в Рафінаті, сидів разом з А,Б,В…". Такі псевдомажори максимально експлуатують батьків, викидаючи всі гроші на предмети статусу. Вони нишком ховаються з сухою булкою, щоб на зекономлені з обідів кишенькових разок піти в Позітіф, Феномен чи Фешен. Мама в Італії присилає їм гроші на ремонт помешкання, приїжджає за кілька місяців – ні ремонту, ні грошей. Але цей короткий час дитина кутила на повну –  не гірше козаків в Парижі.

Приклоняючись перед блиском багатого життя псевдомажори сходять і до аналогічного інтелектуального рівня. Ось наступна замальовка (анонсований раніше гумор від мажорів): сидить на газоні група студентів. Одна з "мажорок", затягуючися сигареткою, питає єдиного хлопця по сусідству, прагнучи привернути його увагу:

– Ти чого пива не п’єш ? За кермом?

– Та ні, я на маршрутці додому їжджу.

– Ха-ха-ха – дівчина заливається диким сміхом, - ти ще скажи на тролейбусі!

Без сумніву, це їй здається дуже дотепно…

Жарт з І-нету, до теми: Подъехал автобус – там ездят ублюдки, но мы то мажоры – дождёмся маршрутки.

Знаєте, в музиці до терміну мажор є ще й синонімічна категорія – дур….

 

 

Мажори – феномен пострадянського простору. Адже і в ЄС і в США, цінується, те чого людина добилася сама. Жодні "понти" не зроблять враження, а лише свідчитимуть про приземленість і погане виховання. Натомість в українському суспільстві, позбавленому цінностей, по одягу не лише зустрічають, але й провожають.

Звісно я не фаталізую – пусті, багаті молоді люди існували завжди і всюди. Однак таку поважну нішу в суспільному житті, як зараз в Україні, вони займають вперше. Невипадково, сам термін "мажори"- зовсім новий, але вже широко розповсюджений і часто вживаний. Сьогодні їм 16 – 22 роки. Вони молоді, красиві, при грошах і без думок про майбутнє. А що з ними буде завтра? Хтось одумається і змінить себе й своє життя, хтось зіткнеться з потребою працювати й впаде в депресію,  хтось вдало одружиться і продовжить життя "вічного мажора", хтось зіп’ється чи передозується наркотиками. Але, що буде, якщо, ці дівчата і хлопці, з такою ж легкістю, як вони потрапили на свої факультети, траплять і на  впливові посади і стануть вершити долі оточуючих та країни? Тоді ми і Януковича будем згадувати незлим тихим: "За старих добрих  часів …"

 

 

 

13.04.2011 р.                                                    ©   Віто Надашкевич

Коментарі

Детальніше, з ілюстраціями: http://h.ua/story/326383/
Идея высокоцивилизованного паразитизма — безоговорочное право возомнивших себя “элитой” на многократно-преимущественное потребление социальных благ, создаваемых трудом других людей, под тем предлогом, что “элита” якобы творит так называемые «духовные ценности», является мозгом и совестью нации, вследствие чего без неё народ якобы погибнет.
+++++
Але пісня написана 1985 року. Мажори - ще радянське слово, і радше за все воно пішло саме від карт, тобто. "старші масті". У преферансі, до речі, найстарша піка. Піка, бубна, трефа, черва. ))))) Поділ людей по карткових мастях, до речі, перекликається з кримінальним світом, з якого й походили перші радянські керівники, зокрема, Сталін.)))) Одна стара баба-вчиталька в Москві, що на початку 90-х мала вже близько 90 років, казала мені: "Сталін розвів у кремлі малину". Ось туди і відходить коренями слово "мажор".
Я народилася на початку 70-х і знаю це слово все життя.)))))
Можу навіть розповісти, чим таки "мажори" відрізнялися від просто "блатних", якщо цікаво.))))
il n'existe pas   14:56
+2

А в какой это вы преферанс играете? Вы ничего не перепутали? Пика имеет точно такие же шансы стать козырью, как и другая масть. Просто торги начинаются с 6 пик, со Сталинграда. и пошло дальше .. вы не преферансист, не обманывайте людей.
il n'existe pas   15:09
+1

кстати полсе 6 пик идёт шесть треф, потом 6 бубей и только потом 6 червей.. да Панна, получили бы у меня такой паровоз на мизере, что мало места.
0

Зараз не граю, а раніше - сочинку. Мабуть, і переплутала. Давно це було.
Буде треба - швидко згадаю, не хвилюйтеся.))))

А вчили мене люди, які, до речі, заробляли картами гроші, і саме в Москві))))
Тому не раджу вам сідати зі мною за картковий стіл. Як би самому всі взятки на мізері не взяти))))))
+1

А в покер я вас взагалі "удєлаю по самое нехочу")))))

Тож чим лекції читати, краще прочитали б уважно статтю та мій коментар, про що таки він.
А щодо Сталінграду - це ви слушно зауважили, з нього починаються торги)))) Ось наші любителі Сталіна далі й не просунулися - все граєте його та граєте)))) Мізер та Сталінград - це все, на що наші совки здатні.)))))
il n'existe pas   16:02
+1

Солидный аргумент ниоткуда..
Професійна дискусія ))) Але матеріал все ж не про карти…
il n'existe pas   17:02
0

Извиняюсь.. но не люблю неточностей.
В статті прослідуковується легкий butthurt автора на тему чужих достатків.
От якби вони були дітьми "сильних світу цього" ви б їх менше ненавиділи?
хоча взагалі варто зазначити що ненависть до багатшого за тебе це така ж природня річ як скажім голод, чи спрага. я

А по суті: два висновки
1. Не ходіть на юридичний факультет (чи який там ще), людину людиною робить в першу чергу праця, якщо істотам з цього закладу вона чужа, то людям нічого з ними перетинатись. і дітей туди своїх не пускайте.
2. Бідолашні їхні батьки. Не в плані мат.забезпечення а в плані недалекоглядності. Ким їх вважатимуть ті істоти коли перестануть отримувати гроші? в цьому плані американці молодці: до 18 - одягають, годують, а після - копняк під дупу, й крутись як хоч, раз ти такий крутий. ну це я образно)))

олсо, мажор з італійської - більший.
+5

до чого тут заздрість.
ці дебіли стають потім викладачами універів, суддями, прокурорами, депутатами ... руйнується елементарне поняття справедливості.

таке чмо, зайнявши владну посаду, крім як "розводити людей на легкі гроші" нічого іншого робити не буде.
+2

Власне про це і мова!
0

?? походження з багатої сімї автоматично робить з людини поганого прокурора, суддю, викладача?
А ще: чим вам не до вподоби подеревянський, пелевін, покер, сноуборд, вечірки, і т.д. і т.д. ?
+2

Ну а чим може подобатися Подерв*янський? Натомість до Пелевіна, покеру, сноуборду, вечірок – це опис життя певної соціальної групи, а не те, що я маю щось проти цього автора і цих занять. Це по перше.
А по друге, про яку заздрість може іти мова, якщо чимало цих мажорів неодноразово позичали у мене гроші.
+1

то які ж вони мажори) хахахх)
позери недороблені)
а чим подеревянський може не подобатись? не відповідайте питанням на питання!
0

Марнотратство - основа мажорства
Розбещені батьками і грішми: http://www.wz.lviv.ua/articles/92609
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі