Блоги → Перегляд

Мова. Висновки

Четвер, 21:37, 07/06

Рейтинг
18 0
Переглядів
1728

0
0
0
У цій статті згадуються

x_ce668a22.jpg

Прийняття 5 червня Верховною Радою за основу законопроекту Ківалова-Колесніченка «Про засади державної мовної політики» викликає різні емоції. Спостерігаючи за святковим настроєм комуно-регіоналів, можна скрипіти зубами та дивуватися, як їм, при їхній інтелектуальній убогості та вираженій у багатьох зовнішніх ознаках розумовій неповноцінності, вдається раз за разом у потрібний момент сконцентруватися і зробити те, що вони вважають за потрібне. Дивлячись на розгублену через таку блискавичну, на 32-ій секунді, поразку нокаутом опозицію, можна гидливо сплюнути зі словами: «тільки ще більш бездарна опозиція дозволяє існувати такій бездарній владі». Можна задоволено посміхнутися, переглядаючи відео, коли люди вміло та завзято лупцюють «беркутівців» та решту міліціонерів, безчестять їх, зриваючи погони і демонструючи купки таких трофеїв в Інтернеті. Так, нажаль, є вже така традиційна народна «розвага».

 Але можна спробувати зробити і певні висновки. Чи могла опозиція не допустити прийняття законопроекту? Могла. Якби її лідери хоч чимось відрізнялися від «тушок», яким продавали місця в партійних списках. Бо різниці немає. Лідери прагнули відшкодувати власні витрати на виборчу кампанію, ще й заробити. «Тушки» потім пішли робити теж саме – відшкодовувати заплачене лідерам і заробляти, вже з рук регіоналів. Що й дисципліновано робили, голосуючи «правильно».

 По-друге, лідери опозиції могли спробувати повторити свій успіх у сесійній залі зразка 24 і 25 травня. Принаймні спробувати. І план, виявляється, мали. Але якось так негарно сталося – оконфузилися. Ціла купа парламентських захисників мови побігли табуном на вулицю плескати язиками перед виборцями. Залишилися ті, хто таки переживав більше за результати саме цього голосування. А не того, котре відбудеться аж 28 жовтня. Проте залишений командувати в сесійній залі Кожемякін «заплутався», коли подавати сигнал «до бою». Бачте, Литвин виявився хитрішим, поміняв, нібито, питання місцями. А народні депутати виявилися не готовими до такої абсолютно несподіваної підступності відомого своєю порядністю спікера. Лише Андрій Парубій виявися здатним до оперативного мислення та реагування, та один в полі не воїн. Зате Кожемякін цілком заслужив право отримати чергове генеральське звання СБУ.

 Жалюгідно виглядали на вулиці Турчинов з Яценюком в перші миті, коли дізналися, що голосування вже відбулося. Дивним був їхній подальший спільний діалог з Одаричем російською мовою, як і де краще встановлювати намети на захист мови української. Розгублені «народні трибуни» то влаштовували ритуальні спроби в оточенні надійних особистих охоронців прокласти собі шлях крізь «Беркут», а, переконавшись, що люди підтримувати цей спектакль не збираються – спробували змінити напрям атаки і повели поріділий натовп «штурмувати» фан-зону Євро та влаштовувати там «безстрокову акцію протесту» невідомого формату. Можливо, Турчинов думав вигадати формат на місці. Проте напружувати розум не довелося – на Майдані міліція без особливих зусиль розігнала рештки протестувальників. Вистава закінчилася, дякуємо всім. Завісу!

 Опозиція зараз буде виправдовуватися («підступний Литвин», «не встигли»), критикувати ПР, КПУ, частково – Литвина і окремих «тушок», а головне ‒ пропагувати українськість і себе, як її захисників. З тезами: «ми програли сьогодні, але ще буде друге читання», «Янукович може його не підписати», «а ще буде подання в Конституційний суд», «за цей час ми точно переможемо за вашої підтримки восени!».

 Позапартійна громадськість, що об’єднала зусилля в рамках кампанії «Займіться ділом, а не язиком!», була просто шокована. Дії (точніше, бездіяльність) «об’єднаної» (відтак, двічі бездарнішої) опозиції називали змовою з регіоналами, «штурми» Турчинова – відвертою провокацією. Проте дошукуватися істини серед варіантів «регіонали та опозиція домовилися, щоб кожен зіграв власну епатажну роль перед власним електоратом», «все зрадив тільки Кожем’якін» чи «Литвин справді найхитріший» ‒ справа, можливо, й цікава. Та неефективна.

 Чи була змова, чи була зрада – питання. Але патологічна політична імпотенція «об’єднаної опозиції» та персонально її лідерів – факт, мотивація – справа другорядна. Якщо в тамтешніх головах ще залишилося хоч краплина розуму, окрім діаграм з рейтингами, є ще час подумати. Коли 28 жовтня українці голосуватимуть, вибір буде невеликий. «Об’єднана опозиція» (2-нулева) набере в будь-якому випадку набагато більше, ніж 0%. Але коли мовні ігрища переростуть у громадський конфлікт, тоді відповідати за все доведеться не тільки тим, хто натискав кнопки, але й тим, хто їм це дозволив. А мотивація їхня людям буде нецікава.

 Втім, залишається ще справа тих, хто кнопки тиснув. В цьому контексті доброю ініціативою є спроба «Відсічі» розгорнути кампанію задля пониження рейтингу ПР та її окремих представників (авторів законопроекту) на Східній Україні. Проте критику не можна обмежувати лише до керівників партії, авторів законопроекту чи народних депутатів з фракцій ПР, КПУ або «тушок». До цієї справи потрібно підходити комплексно і почати масштабну інформаційну кампанію проти кожного індивідуального члена ПР, КПУ тощо (депутата місцевої ради, керівника осередку, рядового партійця). Адже винні Янукович, Азаров, Клюєв, Табачник, Литвин, Симоненко – але Писарчук у Львові, Муц – в Тернополі, сільський голова Іван Іванович – десь в якійсь Семенівці – то все зовсім інші, нормальні люди, господарники.

 Аж ніяк. У Партії регіонів невинних немає. Всі вони винні у розграбуванні України, нищенні української освіти, культури, а тепер і мови. Той, хто голосував, підписував розпорядження, винен так само, як і рядовий член їхньої партії, який мовчить і не спалив прилюдно партійний квиток. Кожен, хто є членом ПР, є співучасником злочинної діяльності, і за колективний злочин кожен повинен нести індивідуальну моральну відповідальність. Українці повинні знати це, пам’ятати та зневажати їх усіх і кожного зокрема. Ось це тепер – Українська Справа і Український Обов’язок!

 Юлій Хвещук

Коментарі

Кожен, хто є членом ПР, є співучасником злочинної діяльності, і за колективний злочин кожен повинен нести індивідуальну моральну відповідальність(с)
=============
Цього замало. Ще 4 пункти:
1. Позбавити пожиттєво права керувати країною і бути чиновником в Україні.
2. Займатись повною компенсацією (брати пропорційну участь в компенсації) шкоди нанесеної народу України та інтересам держави.
3. На випадок відмови ваід повного відшкодування нанесеної шкоди - суд і конфіскація майна та примусові роботи до повної сплати боргу перед Україною та її народом (викуп родичами дозволити).
4. Дозволити Кремлю вносити викуп за своїх спецагентів що діяли в Україні (а таких сьогодні в Україні, за словами Чєчєтова, 1.400.000 чоловік!) і повернення їх "на істарічєскую родіну", тобто в малозаселені райони РФ згідно програми В.Путіна ("Праграма вазвращєнія людєй русскай культури").
+9

у нас есть такой.Тоже Доктор и тоже Бла Бла Бла
+9

І назва йому скороходов
-10

Про гострі вила я писав ще 5 червня http://politiko.ua/blogpost82309. 6 надрукував, але залишилося поза увагою народного хуралу
+1

вы уже нагострили? будете пускать в действия? или просто написали абы написать?
+4

А Ви в СБУ із заявою не підете?
-3

Юра, таки штрыкну тебя багнетом у попу.
Шоб проверить, вострый вин, чи ни. И як входит, мягенько чи со скрипом)))
+7

Та що, як буду в Дніпрі запросити на пиво, чи як?
-2

ага, тока ж багнет не забудь)))
+4

А я гадав, що Ви вже в іншого придбали. Чи сподіваєтесь покористуватися ним нахаляву?
-2

здрасьти(((
Сам разрекламировал, а терь заднюю включаешь??((
+4

увечері гроші - вранці багнет
-3

Юра, отвечай за себя! я тебя спрашиваю: где твои вила? и где ты их уже используешь против власти?

призывать это одно, делать другое...
говорить и писать в бане проще всего!
+1

Хлопці. Де купити нові ТРИзубі вила?
Бо йти під сільраду (рай-обл-раду і ВР) з старими ес-ес-ес-ер-івськими 4-зубими вилами якось нестильно.. )))
Не важко додуматися, що це театр. Добре режесований, але проте театр. Якби не театр, то вже би було тисячі позовів про притягнення до кримінальної відповідальності Колісніченка і Кивалова за порушення Конституції України, за геноцид нації. Проте, всім вигідно гострити вила.
Українців хочуть звести до ролі курдів, а вже тоді оголосити терористами.
Не вдасться панове політики. Українці значно розумніші від політтехнологів бо і серед українців такі трапляються...
+6

Питання тільки в тому, скільки ми ще дозволимо з себе знущатися???
+5

Три тисячі років, щонайменше, на наших українських землях точиться боротьба за володіння ними. Українці в цій боротьбі завжди відіграють не останню роль. Судячи з історії ми не останні...
-3

Три тисячі років, щонайменше, на наших українських землях ...
Были ваши, стали наши (с)
Русский князь Олег(Ольгард)
ахахах
+5

Ганьба, бо мали бути першими
автор блога: Вы будете вилами пользоваться? да или нет?
или просто побалаболить захотелось?
-1

выж помните историю под Крутами??)))
Тогда тож балаболы хвещуки-антонюки кричали много, а с винтовками вышло воевать аж 300 студентов
+3

Було і таке. Проте армія зека Муравйова дуже нагадувала сучасну окупаційну владу в Україні. Все тече, все міняється...
Martin Wolf   14:12
-2

С какого это бодуна бывший офицер Российской армии стал "зеком"?
Martin Wolf   14:17
-3

===а с винтовками вышло воевать аж 300 студентов ===
И по факту - просто дружно драпанули, потеряв в суматохе 30 своих корефанов. И когда вернулись в Киев - дружно чухнули подавлять восстание рабочих завода "Арсенал". И Муравьёва ни на день не задержали (что бы не чесали нацюки). Отакой он, нынешний хэройизьм.
-2

Игорь, а чем закончилось сражение помнишь? и чем обернулось потом для Украины?
+1

Русскій афіцер нікагда нє будєт дєлать харашо... Патаму, што етава нє может бить нікагда... Вот так гаспада ахфіцери...
Martin Wolf   17:29
-1

Очень информативно. Сели в лужу, Игорёк?
Сейчас Украина похожа на поле брани. Вокруг политические трупы. Некоторые сидят в засаде в ожидании. Знамя у нас под ногами. Кто его подберет наконец то?
+1

Так ми і є поле бою!
Поле бою між цивілізованою Європою і дикою Азіопою..
Martin Wolf 14:10
-1
Какие вилы, о чём вы??????
Когда вы уже перестанете дурить себя и других????
Ну НЕ СПОСОБЕН наш народ на Колиивщину, не способен!
Даже за 1% того, что с нашей страной сотворили правители, их надо было поднимать на вилы ещё лет 15 назад.
А наш народ - овцы! Блеять - будут, но укусить - никогда.
Потому что каждый в душе надеется, что "всё само улучшится" и "без меня разберутся".
Моя хата с краю, ага...
+1

нет, это не только хата
это еще советское наследие...
за хату украинцы бились, теперь нет
+3

Моя хата скраюЮ я перший стріляю...
+3

Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить;
Довершилась України кривда стара
— Нам пора для України жить!
+2

Смішно, але найбільше українців закликають зробити антимосковську революцію саме росіяни.. )
Martin Wolf   17:30
-3

===за хату украинцы бились, теперь нет ===

Не бились. Только когда находился вожак. Самостоятельно - НИКОГДА.
Почитайте историю махновского движения.
+1

...і УПА.
Martin Wolf   10:57
-1

УПА - проплаченная немцами диверсионная сеть. Не более.
Сидить москаль на прилавку,
Прищурює очі…
Так і знати: москалина
Вареників хоче.
Хоче бідний вареників,
То й ніщо питати!
Та тільки їх по-нашому
Не вміє назвати.
«Хазяюшка, галубушка! —
Став він говорити. —
Свари-ка мне вот энтаво!..»
«Та чого зварити?..»
«Да энтаво… как, бишь, ево
У вас называют?..
Вот, что, знаешь… берут тесто,
Сыром накладают…»
Степан Руданський
+4

Та бог його святий знає,
Що вам, служба, гоже!..
Тісто сиром накладають…
То галушки, може?..»
«Не галушки, не галушки,
Я галушки знаю…
Свари-ка мне, галубушка…
Все, бишь, забываю…
Уж с глаз долой, так с памяти!..
Вот энтакой бес-то!..
Да знаешь ли, энтак сыр-то,
А на сыре тесто!..»
«Та бог його святий знає
І добрії люди!..
Сир у тісті?.. Хіба, може,
Чи не пиріг буде?
Да не пирог, голубушка…
Экая досада!..
Да знаешь ли, туда масла
Да сметаны надо!..»
А вона-то добре знає,
Чого москаль хоче…
Та чекає барабана,
Заким затуркоче.
Як почула барабана…
Слава тобі, боже!
Та й говорить москалеві:
«Вареників, може?..»
Аж підскочив москалина…
Та ніколи ждати.
«Вареники-вареники!»
Та й пішов із хати.
Знаете ли вы
украинскую ночь?
Нет,
вы не знаете украинской ночи!
Здесь
небо
от дыма
становится черно́,
и герб
звездой пятиконечной вточен.
Где горилкой,
удалью
и кровью
Запорожская
бурлила Сечь,
проводов уздой
смирив Днепровье,
Днепр
заставят
на турбины течь.
И Днипро́
по проволокам-усам
электричеством
течёт по корпусам.
Небось, рафинада
и Гоголю надо!

Мы знаем,
курит ли,
пьёт ли Чаплин;
мы знаем
Италии безрукие руины;
мы знаем,
как Ду́гласа
галстух краплен…
А что мы знаем
о лице Украины?
Знаний груз
у русского
тощ —
тем, кто рядом,
почёта мало.
Знают вот
украинский борщ,
Знают вот
украинское сало.
И с культуры
поснимали пенку:
кроме
двух
прославленных Тарасов —
Бульбы
и известного Шевченка, —
ничего не выжмешь,
сколько ни старайся.
А если прижмут —
зардеется розой
и выдвинет
аргумент новый:
возьмёт и расскажет
пару курьёзов —
анекдотов
украинской мовы.
Говорю себе:
товарищ москаль,
на Украину
шуток не скаль.
Разучите
эту мову
на знамёнах —
лексиконах алых, —
эта мова
величава и проста:
«Чуешь, сурмы загралы,
час расплаты настав…»
Разве может быть
затрёпанней
да тише
слова
поистасканного
«Слышишь»?!
Я
немало слов придумал вам,
взвешивая их,
одно хочу лишь, —
чтобы стали
всех
моих
стихов слова
полновесными,
как слово «чуешь».

Трудно
людей
в одно истолочь,
собой
кичись не очень.
Знаем ли мы украинскую ночь?
Нет,
мы не знаем украинской ночи.
В. Маяковський
Москалями або москаликами в Україні називають клопів Pyrrhocoris apterus, червоних комах з чорними цятками та приплюснутою спиною, що повзають по землі строєм.
Також москалями в Україні інколи називають звичайних домашніх тарганів. Така традиція характерна для багатьох слов'янських народів, у яких тарган, попри те, що він живе у будинку господаря, сприймається як загарбник
Здається щось або когось нагадує,здається і дім його Україна а всерівно загарбник
-2

)))
еще один виртуальный боец)))
+2

Чому віртуальний ,по можливості щей реальний ,а до одруження щей постійно реальний
+1

Жуки-москалі займаються канібалізмом.
Коли зменшується кормова база, москалі просто поїдають одне-одного..
Згадайте:
Москва, 1993 рік - тоді зменшилось "корито" в Кремлі і відразу почалась гризня коло того "корита"..
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі