Блоги → Перегляд

Цирк на дроті..., чи, що ж ми за люди такі...

Неділя, 05:03, 15/07

Рейтинг
2 0
Переглядів
1162

0
0
0
У цій статті згадуються

 Спотворення, фальшування, імітація політичного середовища не дозволяють визнати, що жодна з партій не вповні відображає ідеологію потрібну українському народу оріентованому на державність в національній демократичній соціально оріентованій Україні. Жодна з партій не надає політ-економічну просвіту та освіту. Компартія та соціалісти навіть на 5% не виконує подібне з попереднього досвіду. Залишилися агітки на передвиборчий піар, та й ті виглядять як насмішка над реальністю, бо на фоні втрат та правового і економічного "беспрелдела" та рейдерства (право через суди забиралось у колективів, та мішурну ваучурну приватизацію). Подивимось на світоглядність, ідеологію задекларовану партіями та зареестовану людьми за статистикою на сайті "ПОЛІТИКО"

Політична модель/погляди Партії Люди
Лібералізм   66,99 46,04
Націоналізм 14,82   5,83 
Соціалізм 3,88  5,77 
Комунізм  1,46 1,56
Інші чи невизначилися 21,84 16,51

Поза увагою залишилися кадети, імперіалісти та капіталісти, глобалісти, демократи, анархісти, народники, тощо.
Націоналісти теж різного спрямування є.

Коли ми візьмемо до аналізу кожну з "профільних" партій, то жодна з них немає в статистичному відображенні адекватного пропорційного значення.
Соціальна складова у комуністів не відображена адекватно, бо ми жили в СРСР в державному капіталізмі з частковою соціализацією гуманітарних сфер. Сучасні капіталісти-олігархи, є фактично імперіалістами, бо їх інтереси в тіньовій економіці та бізнесових схемах надприбутків за використанням оборудок з бюджетними суб`єктами та офшорними кеш-кишенями. Є і такі що мають бізнесінтереси в РФ та іших країнах. Таким чином вони не є базисом економіки розвитку України, ведучи характерну споживацьку діяльнісь привласнюючьої економіки. Декоративні соціальні ініціативи робляться для піару та заспокоєння спільноти, через різні хоббі: спорт, мистецтво, політичні уподобання, тощо...
Проблема в тому, що все це при таких масштабах прозоро і більшість суспільства то розуміють.

Націонал-соціалізм КПУ обзиваючи "фашизмом" мають фундамент для піару з часів хронічної боротьби з "українським буржуазним націоналізмом". А як назвати нинішню політично-економічну формацію держави? Тож для КПУ то міраж та дещо маніакальність та обтяжена хроніка. Як же ми оцінимо саме націонал-соціалізм. Коли це стосується усих громадян України, незалежно від етнічного походження, то це державницький патріотичний проект без пригноблення інших етносів, що не є українофобські та шовіністичні до українства та української державності. Нетерпимість КПУ до націонал-патріотів через агресивність протистояння посилюють спротив. Ханжовим є ситуація, коли партія "трудящих" виродилася в ветеранську організацію послідовників.
Розглянемо політичну рекламу КПУ. Хто побудував промисловість та добробут в СРСР. Трудовий народ. "Ми!" - в сучасному варіанті не відповідає реаліям наслідування та керованого розвалу СРСР. Чьому КПУ та КПРС не забезпечили організований перехід до справжнього соціалізму, коли працівники підприємств мали право на частку в акціонованих підприємствах на правах учасника виробництва та без зловживань з боку адміністрації. Навпаки. Корумпована верхівка партійної номенклатури сприяла та приймала безпосередню участь, та навіть стала таким дещо конспіративним олігархо-імперіалістичним осередком для супроводу політичного життя, як агенти впливу,  для використання свого сегменту послідовників ідеології. То видно по поведінці лідерів партій, коли вони могли реально очолити рух чи мати незапланованого лідера, вони здавали владу визначеним домовленостями іншим особам.

В світовій глобалістичній політиці вже давно кажуть про виконання першими особами держав рольових ігор на глобалістичну політику сірих кардиналів та імперіалістичної економіки. Прояснімо поняття імперіалізму. На відміну від початкового застосування поняття, як дії політики світової імперії під англійською короною, пізніше при участі союзницьких домовленостей між світовими постімперськими державами та глобальне протистояння ідеологій (світові війни та холодна війна), що зараз переважно концентрується в глобалістиці та інформаційних війнах, коли ресурсні та технологічно-товарні ринки через банково-кредитну систему та фондові ринки, котрими маніпулювати значно легше, чим виробничим ресурсом. Тож поняття глобалізму є всеохоплююче розвинуте поняття гловального імперіалізму транснаціонального правління великих "G" - 2,3,... 20. То вже пора підпорядкувати то рівню "Конфедерації Землі"....

То яка ідеологіяе продуктивна та відповідна державотворенню України - національної, соціально орієнтованої держави...

Чи не треба позбавитися "липових" сект та клубних, чи  блудних "псевдо-політичних" формацій та угрупувань імені себе. Ліберастична ідеологія занадто випнута з демократії не може бути зреалізована вповні, бо права закінчуються на межі інших правоносіїв-суб`єктів права. Демократія з нинішнім управлінням не має нічого спільного, бо некерована виборна старшина (чиновники) дуже свавільні, та антинародні і антидержавницькі...
Та навіть поняття "ПОЛІТИКА" підмінено рефлексією бізнес-інтересів сімей та угрупувань, а соціальні програми стають все більше примарними, бо кровосиси роблять то донорським матеріалом для бізнес-інтересів при-владних та про-владних угрупувань. Про імпічменд чи відозву тут вже не може навіть мови бути, бо сама мова потрапила під антинародну програмну маніпуляцію на рейдерскій основі. Під виглядом законності твориться "беспредел". Напомню, що українською тотожній термін відсутній, бо межа, безмежжя не має того негативу, що витворяють "безпредельщики". Таке поняття навіть в кримінальному світі є порушенням правил життя.  По ведичній традиції "Правь", "прав-ило",  "право", "прави-ця", "прав-да", "право-вірність", тощо..., - є визначення богом майбутнього за наші в "Яві" справи, та дії, вибір, та слідування "прав-вил", божого закону. Бо жили наші предки по прав-вед-ним законам Природи і трудового життя.

Тож треба точніше визначити основи державності України, щоб не дозволяти нищити сепаратистам, федералізаторам, українофобам, постімперським збоченцям волю наругатися над українством та деравністю і культурой, древнішою за "новодєли" імперського взірця, що ладнають приоритети історичного фальшування на потребу нових імператорів та відтворенню імперій.Якщо був уже формат співдружності незалежних, то знову твориться формат "Тамошнього союзу". Тож не наш формат на "тамошніх умовах".

Як би не звинувачували Тимошенко за газові угоди, але вона планувала, та й швидше б впровадила заходи диверсифікації енергопостачання та програмного ресурсозбереження. Бо навіть літакобудування Янукович В.Ф. отримав не в боргах, як сам здавав Тимошенко Ю.В. (борг за три проплачених літака), а з пакетом замовлень, в т.ч. по цей час затримують вже проплачений особистий літак загиблому М. Кадафи. Взагалі фахівці знають, що економіка досить масштабний та довготривалий процес, руйнація якого як і підйоми не є миттевими, і залежать від трудових ресурсів, сезонності, інновацій, інформаційного забезпечення та керівництва, кадрового забезпечення - професійність, - особисто управлінців. Та все це складові політики. Для більшості поняття політика не дуже зрозуміле і усвідомлене. Це стосується більшості населення та фахівців. Це можна стверджувати, бо навіть представлено тут в ресурсі, не президент Янукович, а політик, не прем`єр-міністр, а знову таки - політик... Тож замість управління  вони оцінюються за політиканство. Може годі так оцінювати посадовців, що не мають права на партійність, чи тим паче, керівництво "партією влади". Тож більшість чиновників не виконують свої посадові обов`язки, а займаються "політикою", котру вже давно сприймають як піар та агітаційну роботу для обдурювання народу обіцянками та "гуманітарними" і "соціальними" ініціативами для вербовки електорату. То чи залишається часу для нормальної продуктивної роботи. Тож і маємо малопродуктивну, чи навіть шко(і)дливу псевдоеліту, і перманентну, непослідовну владу в рефлексивному, реакційному, ручному режимі керування поточними подіями.

Пропоную з`ясувати відмінності політики та управління, публічної політики, а тому мабуть є і "непублічна",  прихована  чи тіньова політика. Питання слушне, бо прозорість потрібна народу, а чиновники публічно лише піаряться, саме тому вони політики, а не посадовці з відповідальністю.

Чекаю на ваші думки та визначення. Я досить самокритичний, щоб бути розважливим. Тож чекаю конструктивну критику.

Коментарі

На жаль, цей текст глибоко антинауковий. А тому й шкідливий для самого автора та його читачів.
+2

На якому абзаці перегрівся процесор? Може почнемо з пунктуації. Закидати можна все. Мудрість свідчить: Критика - вчитель мій, улестливість - ворог мій!
А можна послідовно аргументовано позицію? Попереднє таки не закінчили...
+1

(відповім за пана Дмитра)
Вирішальною для визначення усієї діяльності/бездіяльності любої людини і організації є ЦІЛЬ.
Ось список ненетичних цілей:
- гроші
- влада
- сила.
А ось список етичних цілей:
- правда
- справедливість
- добро.
Деколи цілі називають "цінностями". Але цінності є ЗАСОБАМИ досягнення цілі. Крім того, до цілей відносять задачі. Але задачі не є таким тривалим дороговказом як ціль (мета). Задачі носять тактичний, не стратегічний характер.
Отже вирішальне значення має реальна ціль партії. Про таку ціль можуть сказати лише ІДЕЇ партії. Але в усіх "українських" партій немає жодної ідеї..
Якщо всі-всі політики зникнуть як страшний сон - економіка і народне господарство процвітатимуть. Більше того, політики людям лише ШКОДЯТЬ.

А ЗМІ створювались головно для введення суспільства в оману. Це і є для ЗМІ головним призначенням. Вся політична і комерційна пропаганда є БРЕХНЕЮ.
+1

Дякую за визнання фальшування управління фантомом політики. Саме для такого конструктиву і виписав.
Я саме за просвіту та освіту, бо стратегів-пассионаріїв по мисленню та світоглядності малувато. Навіть спілкування для більшості утруднене, про що свідчить пасив реагування... Тому вимушений провокативно писати.
+1

Писав для іншого блог-посту, але сюди це повідомлення більше підійде -

Політика, це застосування суспільства у власних цілях самого політика (цілі політика: гроші, ВЛАДА, сила).
Крім того, політика це продовження комерції (деколи Ленін та інші марксисти комерцію називали "економікою", насправді ж комерція є брехнею задля обкрадання, а основу економіки складає народне господарство - творення корисного і необхідного).

Війна, це продовження політики бо політикам треба нищити свідчення і свідків комерційно-політичного обкрадання (особливо молодь) і завойовувати нові, ще неокрадені, землі і народи..

Отже маємо ланцюжок:
"комерція→політика→війна".
Це і є суспільні інституції зла і злотворності у всій своїй причинно-наслідковій суті. А починаються всі вони з грошолюбства..

В даному ланцюжку перша стрілка (ком.→пол.) означає олігархів. Олігархів вселенське зло (зло як явище, як протидія добру і нищення добра) застосовує для поєднання комерції та політики, а в другому випадку стрілка (пол.→війн.) означає терористів яких олігархи застосовують для початку війни.
0

Управління (керування) життям держави як великим проектом. Ми завжди бачимо не оптимальне керування, бо некомпетентність , зловживання, участь в корупційних та антидержавних проектах деформують і руйнують складну слабокоординовану систему керування життям... За фактографією ми переважно бачимо зловживання та суб`єктивізм відображеня недоліків цивілізаційного розвитку. Патологію треба сприймати як проблему неадекватного, паразитичного, ненормального керівництва. Тож політики- паразити придумали ексклюзивність політики від своєї особи як містецтво. Тож ексклюзивна політика є часто самодурством та зловживання довірою заради бізнес-інтересів. Тож банальний кримінал просто домінує, але не є основою оптимального керівництва (управління). Що беремо за основу? Норма відмінна від корупції. Це субїективізм, керована корупція в боротьбі з корупцією. Просто ці люди не розрізняють норми та патології.Їм так спідручніше.
Пана Дмитра прошу позначити в чьому антинауковість виписаного? В чьому шкода такої постановки питання? За стилем я не хвалю нівкого, окрім цитування, аналізу, аргументі в та вмотивованих викладів. Судження лише за уподобанням, а не за розумінням, то не розважливо для свідомої людини. Ми через то і потерпаємо на виборах.
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі