Блоги → Перегляд

Пані Євдокія і соціалісти (німецькі та совєцькі): українка народила сина у самий Свят-Вечір, 6 січня 1942 року на одному із залізничних вокзалів Третього Рейху!

Неділя, 17:29, 06/01

Рейтинг
16 0
Переглядів
2019

0
0
0

219d5fc513a3.jpg
Отже знайомтесь - Коваль (дівоче прізвище Мельник) Євдокія Андріївна, 2 серпня 1922 року народження, село Рівня, Перегінського (сьогодні Рожнятівського) району, Станіславської (сьогодні Івано-Франківської) області, Україна. Учасник УПА.
Чоловіком пані Євдокії був Коваль Михайло Захарович 1919 року народження.

Під час другої світової війни, в 1941 році, пані Євдокія з чоловіком були вивезені до Чехії (Чехія тоді була захоплена Німеччиною і входила у Третій Рейх). Обоє працювали у німецьких бауерів (землеробів-тваринників).

Подружню пару українських остарбайтерів розділили. Пані Євдокію направили працювати до німця Ріхарда Голта - вже старшого чоловіка, який мав три сина:
- старший Франц, який саме тоді прийшов з війська;
- Лейо, якого забрали до війська (під час війни німці робили ротацію військових);
- молодший Енст.
Дружина бауера - Міля Голт.
Чоловік пані Євдокії працював неподалік у старого і багатодітного бауера Альоса Шенка.
Жили обидва бауера в селі Погош (інша назва - Ноічань), район Одрав, обласний центр - Тропав.

Пані Євдокія була вагітною, але німці на таке не зважали. Важка праця і знущання бауерів були нестерпними і вони вирішили з чоловіком втікати разом, в Україну.

Втеча українців виявилась невдалою. Їх відразу схопили, били і кинули до в'язниці у місті Френкштадт. На слідуючий день обох перевели у місто Острава. Наступного дня перевели в Оломовці, де невільники також провели добу. Четверта в'язниця - Берно, де обоє втікачів були засуджені до різних термінів ув'язнення.

Чоловіка пані Євдокії через три тижні після суду кинули у концтабір Брікс, де він і помер 16.03.42 року. Німецька адмністрація повідомила, що він "помер від катару шлунку". (фактично, більшість ув'язнених тоді помирали від жорстоких побоїв)

Після суду, вагітна мати просиділа у в'язниці міста Берно шість місяців. На останньому місяці вагітності її відпустили (в 1942 році) давши на дорогу трохи грошей ("феників").

Дитину молода мати народила прямо в дорозі, на залізничній станції Тшибіна дорогою до Кракова. (народився син, Коваль Василь Михайлович, шостого січня 1942 року - у самий Свят-Вечір!)
Роди приймали два німецькі солдати які привели з собою лікарку. Після цього вони забрали пані Євдокію з новонародженою дитиною до лікарні в Тшибіні де вона з сином провела два тижні. Дитину записали Владиком (Владзьо).

Після лікарні молода мати з новонародженою дитиною через Краків, Перемишль, Стрий приїхали до Рожнятова в рідне село Рівня. Тут вона пізніше і довідалась, що вже повдовіла.

Пані Євдокія приймала участь у визвольних змаганнях Української Повстанської Армії, працювала зв'язковою ("носила естафети"). Після війни познаймилась з своїм другим чоловіком Феняком Михайлом Мироновичем - воїном УПА.

Другого чоловіка пані Євдокії також вбили і також соціалісти, правда, вже не німецькі а совєцькі ("істребки"). Від свого другого чоловіка свою другу дитину (дівчинку) жінка народила вже після смерті чоловіка (похований у селищі Перегінське).
Сьогодні донька пані Євдокії (пані Марія) живе на Сході України (в селі Сергіївка біля Кривого Рога).

В наш час, Німеччина заплатила пані Євдокії грошову компенсацію за вбитого чоловіка та поневіряння під час другої світової війни.

Син пані Євдокії (який живе в РФ) належну йому грошову компенсацію за вбитого батька від Німеччини не отримав, але російська адміністрація (місто Комсомольськ-на-Амурі) взяла з нього гроші за те, що посмів спробувати отримати консультацію з даного питання. Цікаво, хто отримав німецьку грошову компенсацію за українця?

Здоровимо пані Євдокію та її дітей, числених онуків і правнуків з Свят-Вечором і Різдвом, а пана Василя ще й з днем народження! Щасти Вам усім..

 

Коментарі

Треба сказати, що внуки і правнуки пані Євдокії хрещені в місцевій церкві (УГКЦ). Для цього їм прийшлось подолати велику відстань з Далекого Сходу РФ до Прикарпаття.

Незважаючи на свій 90-літній вік, пані Євдокія живо цікавиться політикою, бере участь у виборах, працює по господарству (одна онука і 2 правнуки живуть коло неї).
+!
12345 67890 13:21
+5
Хорошая и достойная уважения история!
-2

майже класична історія..

Доки буде жити Україна
В теплім хлібі, в барвних снах дітей —
Йтиме білим полем Катерина
З немовлям, притнутим до грудей.

Освятивши невимовним болем
Все прийдешнє, кожну нашу мить,
Йде вона і мов велике коло,
Біле небо навздогін летить.

Про дівочу цноту, про калину
Не співай, поете, не квили,
Бо іде сьогодні Катерина
Тим шляхом, що наші кревні йшли.

Вилами розхитували трони,
Руйнували все старе дотла,
Тільки би Шевченкова Мадонна
В сніжне небуття не полягла!

Тільки би вона донесла сина
До свого народу, до людей.
Біле поле. Біла Катерина
З немовлям, притнутим до грудей.
1968
Історія наглядно показує як в нас все розкрадають )
+3

Пані Євдокія отримала грошову компенсацію (в євро-валюті) від урядів і Німеччини і Австрії, а її син (який сьогодні проживає в РФ) не отримав жодної (!) копійки.
Крадуть у нас всюди, але на гроші українців, що постраждали від Третього Рейху, посягнули лише в Росії!
Ганьба Росії!
Ганьба Москві!
Ганьба кремлівським злодіям!
Ганьба Путіну!
Oleksa Kryvy 15:53
+4
Дай Боже!!!
Ну о СТалин причем?
Сьогодні,
16 березня 2014 року
(в день путінського "референдуму" в Криму)
Коваль Євдокія Андріївна померла.
Вічна їй Пам'ять..
-2

Чоловіка пані Євдокії через три тижні після суду кинули у концтабір Брікс, де він і помер 16.03.42 року.
==========
Неймовірний збіг..
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі