Обговорення → Перегляд теми

Діяльність організації. Видалити тему

Зінченко Віктор Понеділок, 18:54, 08/06
Про ситуацію зі споживанням якісних продуктів харчування.

Большинство потребителей продолжают пребывать в уверенности, что продукты, выставленные на продажу в магазинах и на рынках, проверены, а значит качественны и безопасны. И самое печальное, что может ожидать среднестатистического потребителя, - это случайная покупка продукта с истекшим сроком годности по невнимательности. И не секрет, что качественные продукты на прилавках наших магазинов - не более чем иллюзия. Время от времени появляется информация, смысл которой можно выразить лаконично: полезных продуктов питания уже практически не осталось. Употребляя в пищу самые обычные продукты, среднестатистический потребитель за год съедает 3 кг химических веществ. Красители, эмульгаторы, уплотнители, загустители, желеобразователи, консерванты, разрыхлители, усилители вкуса и запаха присутствуют везде и всегда - чтобы убедиться в этом, достаточно внимательно прочитать этикетку. Однако, говорят эксперты, безоговорочно доверять украинской этикетке не стоит. Многие производители, независимо от регалий и стоимости продукции, не только не соблюдают нормативных требований, но и не считают нужным указывать "неприглядные компоненты" своих продуктов на упаковке. При этом цены на не самую качественную продукцию оказываются на уровне европейских.

Нарушения - это наша система

В нынешнем году Госкомитету Украины по вопросам технического регулирования и потребительской политики (Госпотребстандарт) не выделили средств на проведение лабораторных исследований качества продуктов. На деле это означает, что управление сможет теперь проверять продукцию только органолептическим методом - то есть браковать товар по виду, запаху и сроку годности, просветил потребителей начальник главного киевского городского управления Госпотребстандарта по защите прав Олег Дунаевский. А вот действительный состав продуктов, соотношение в них ингредиентов, наличие или отсутствие вредных пищевых добавок, безопасность для здоровья останется для них загадкой.

Пока сертификация была обязательной, инициаторами проверок действительно выступали производители, рассказывает интернет-газете "СЕЙЧАС" пресс-секретарь "Укрметртестстандарта" Роксолана Цирук. Однако сегодня, когда сертификация стала добровольной, заказчиками "Укрметртестстандарта" выступают лишь экспортеры, ведь за границей очень строгие требования по безопасности и качеству продукции. Производители же продуктов, поступающих на отечественный рынок, в их проверке не заинтересованы.

По словам первого заместителя председателя Всеукраинской экологической лиги Татьяны Тимочко, на уровне государства за качество продукции несет ответственность Государственная санитарная служба и государственный санитарный врач. "В плановом порядке продукция в Украине проверяется. Но некоторые моменты - например, все, что касается маркировки продукции - слишком запутаны. Задействованные структуры не подчинены друг другу и находятся в разных инстанциях, вследствие чего госконтроль за качеством продукции - особенно продуктов питания и косметических средств - неэффективен", - утверждает эксперт.

"Содержание и ингредиенты продукции действительно должны быть вынесены на упаковку. Однако в настоящее время механизмы реального контроля за соблюдением этих требований и за объективность и достоверность предоставленной информации отсутствуют", - отметила Тимочко интернет-газете "СЕЙЧАС".

"Из-за отсутствия жесткой системы маркировки и системы контроля складывается впечатление, что государство не заинтересовано решать проблемы в этой сфере. Взять хотя бы постановление Кабмина № 985 от 01.08.2007 о маркировке продукции, содержащей ГМО, - оно так и не вступило в силу. А все из-за лоббистских интересов коммерческих структур, представленных в органах государственной власти", - говорит Тимочко. Эксперт констатирует, что цепь замкнулась: коммерческим структурам невыгодно что-либо предпринимать в этой сфере, а государство попросту не выполняет свои функции.

Еще 10-15 лет назад в нашей стране не было столь массивной агрессии пищевых продуктов, но за этот короткий промежуток времени многое изменилось. Красочные упаковки заполонили прилавки и рекламные просторы. При этом разобраться в огромном море пищевых продуктов порой трудно даже специалистам, ведь обилие рекламы вовсе не отражает действительных потребительских качеств продуктов.




В столичных магазинах: колбасные изделия реализуются неподготовленными к продаже, а мясо не сопровождает доступная, достоверная и своевременная информация о содержании в нем вредных для здоровья веществ – антибиотиков, гормонов, токсичных веществ.

«Реализация продукции без сопроводительных документов» на деле означает, что информация о дате изготовления, сроке годности, условиях хранения, составе, пищевой и энергетической ценности продукта для потребителя остается тайной. Между тем, экспертизы нередко показывают, что в иной колбасе мяса днем с огнем не найдешь. Результаты исследования, проведенного ранее Институтом экогигиены и токсикологии имени Л. Медведя, показывают, что продающиеся в украинских магазинах сосиски в полимерной оболочке на 45% состоят из эмульсии (перемолотые и уваренные до состояния светло-серой кашки шкура, кости, субпродукты, отходы мясопроизводства) и на 25% - из соевого белка. Содержание в них мяса – 7%, а мяса птицы – 15%. Остальное составляют мука, крахмал и вкусовые добавки, пишет www.consumerinfo.org.ua.

«Украинцы сегодня живут небогато, поэтому производителям выгодно делать низкосортные продукты», - разъясняет интернет-газете «СЕЙЧАС» заведующий кафедрой гигиены питания Национального медицинского университета им. Богомольца Виктор Циприян. По его словам, содержание белка в сосисках и колбасах уменьшается, тогда как содержание сои увеличилось до 5%. А самое неприятное заключается в том, что на этикетке нет информации о том, сколько сои содержится в данном продукте – в лучшем случае соевый белок будет просто упомянут. Кстати, как показали результаты исследований, проведенные Научно-исследовательским центром испытаний продукции и Укрметртестстандартом в прошлом году, ситуация на рынке продуктов питания еще более удручающая, чем говорит эксперт. Во-первых, содержание соевого белка во многих видах продукции (ветчина, вареная и полукопченая колбасы, сосиски, пельмени) от самых разных производителей уже давно превышает 5%. Во-вторых, нередки случаи, когда входящая в состав продукции соя является генетически модифицированной.

Казалось бы, какая разница в том, какое мясо используется при производстве колбасы? Оказывается, разница есть, и существенная. Как рассказала интернет-газете «СЕЙЧАС» начальник аналитического отдела консалтингового агентства ААА Мария Колесник, «Украина экспортирует говядину в полутушах по средней цене 13,5-14 грн./кг, в то время как импорт в нашу страну - это замороженные в блоках обрезки мяса говядины, предназначенные для промышленной переработки по средней цене 3,6 грн./кг. Относительно дорогое мясо – по 12,8 грн./кг - в Украину поступает из Венгрии».

Такая, мягко говоря, невысокая цена импортного мяса наталкивает на мысль, что из него было бы в самый раз делать корм для животных. Однако у нас из него делают «свежие продукты» для украинцев, ведь, по документам, это мясо вполне пригодно для переработки в колбасы.




Найреальнішою альтернативою продуктам, що містять різні шкідливі і нешкідливі домішки, є органічні продукти.

У розвинутих країнах об'єм реалізації органічних продуктів поки що зовсім невеликий, але, наприклад у Європі, щорічно росте на 10-12%. Це, на мою думку, означає, що через відносно невелику кількість років громадяни розвинутих країн будуть купувати тільки органічну продукцію. - Тобто це є приклад для нас - яку їжу краще і яку будемо і ми споживати через певний час.

В Україні сертифікацію на приналежність до органічних пройшли поки що тільки кілька десятків найменувань продуктів і напоїв.

Купити органічні продукти в Україні зараз є можливість тільки в Києві, Маріуполі і Донецьку.

Скромна одна чи дві полиці з написами "Органічні продукти" поки що не мають постійних покупців і приваблюють здебільшого цікавих. Тут розмістилися як товари вітчизняного, так й імпортного виробництва, при чому останніх - значно більше.

Органічними або екологічно чистими вважаються продукти, виготовленні з дотриманням відповідних стандартів, які підтверджують екологічність продукту на всіх стадіях його виготовлення - "від насінини до прилавку". Так, у сільському господарстві рослини вирощують без використання мінеральних та хімічних добрив (гербіцидів, пестицидів та інших). Для боротьби зі шкідниками застосовують фізичні та біологічні методи: ультразвук, шум, світло, пастки, температурні режими. Більшість сільськогосподарських робіт виконують вручну, щоб не пошкодити рослини. У тваринництві особливу увагу приділяють кормам (без консервантів, стимуляторів росту та збудників апетиту). Для тварин створюють безстресові умови утримання та транспортування. Повністю відмовляються від ароматизаторів, барвників, консервантів та генетично модифікованих організмів. Заборонено рафінування, мінералізація та інші прийоми, які вбивають поживні властивості продукту. Однак зазначу, що в органічних продуктах дозволено використовувати лише 32 з 290 харчових добавок, схвалених для використання в Європейському Союзі.

Органічна продукція дорожча від своїх несертифікованих конкурентів на 5-25 %.

Для порівняння, серед українських можна згадати гречану, ячну, перлову та пшеничну крупу від ТОВ "БІОЛан Україна" (13 -16 грн. за кг.). Широкий спектр сертифікованих у відповідності з вимогами стандартів ЄС, органічних ягідних сиропів українського походження ТМ "ПАН ЕКО" можна придбати за 57-60 грн. за пляшку. Макарони з муки грубого помолу можна купити за 16 грн., а печиво обійдеться в 36 грн. Олію італійського чи грецького виробництва можна придбати за 60 та 90 гривень відповідно. Плитка екологічно чистого французького шоколаду коштує 35 грн., а справжня італійська кава - всього 95 грн. Чай Mighty Leaf, кожен пакетик якого зшитий вручну з 100%-ї невибіленої бавовни, обійдеться в 75 грн. за упаковку з 15 пакетиків.

Більшість киян готові купувати органічні продукти, не зважаючи на їх вищу ціну. Так за даними опитування, здійсненого на замовлення "Живої природи" і проведеного серед двох сотень киян, більшість (36,5%) погодилася купувати органічну продукцію, не зважають на її вищу ціну. 30% не змогли визначитися, через свою необізнаність в даному питання, а 27% заявили, що самі вирощують таку продукцію на своїх дачних ділянках.

Отже, крім усього цікаво і важливо, що значна частина нас, навіть у столиці, їсть чисті чи майже чисті продукти зі своїх власних городів, дачних ділянок. Серед селян, вочевидь, свої продукти споживають майже всі.

Ось місця де в києві можна купити органічні продукти: Сьогодні в столиці органічні продукти харчування можна купити в більшості великих супермаркетів: "МегаМаркет", "Білла", "Метро", "Вест Лайн", "Чумацький шлях", "Фуршет Гурман", "Шереметьєв", "Край", "Кантрі Лайф". Окрім того нещодавно в Києві відкрився перший органічний магазин "Натур Бутік" (вул. Кіквідзе, 6). Окрім Києва, мережа магазинів, у яких можна купити екологічно чисті продукти, не надто розвинута. Так придбати органічну їжу можна поки що лише в Маріуполі (супермаркети "Тел-Мар") та Донецьку (супермаркети "Ненажера").

Органічні продукти більш смачні, поживні і корисні. Так овочі та фрукти, вирощені без антибіотиків та стимуляторів росту, містять менше води, відповідно - більше самої м'якоті. Окрім того, органічна їжа містить більше вітаміну С та необхідних мінералів, таких як кальцій, магній, залізо, хром, а також на 10-15% більше фенольних сполук та антиоксидантів, які протидіють ракові. Щодо молочної продукції та м'яса, то така органічна продукція містить більше жирних кислот, вітаміну Е та А (бета-каротину).

А ще органічна продукція є перевіреною та відповідає високим стандартам якості. Усі ферми та агрогосподарства, які дотримуються принципів органічного виробництва, інспектуються мінімум раз на рік.

Якщо хочете бути впевненими, що на вашому столі справді здорова та корисна їжа, купуйте продукти зі спеціальним маркуванням "СЕРТИФІКОВАНИЙ ОРГАНІЧНИЙ ПРОДУКТ" і будьте впевнені, що ваша їжа безпечна.
Зінченко Віктор Понеділок, 18:58, 08/06
Как и почему нужно не платить за недопоставленные или непоставленные коммунальные услуги.

Уважаемые читатели, когда-то я себе скопировал из Интернета очень полезный источник по по-поводу того, как и почему можно и нужно не платить за недопоставленные или непоставленные коммунальные услуги. И как защищаться в судебном порядке, если дело дошло до суда. Хотел просто скопировать ссылку из Интернета, но уже этой статьи там нет. Поместить в блог вложенным сайтом тоже не имею возможности. Поэтому его публикую полностью.

30.01.2007 | 14:02 Завышенные тарифы: как отстоять свои права. Часть 1


За Отчизну надо немного пострадать. В финансовом плане. И вот, к примеру, первый шаг – это квартплата. Ведь без твоей платежки никак нельзя ни выполнить бюджет, ни наполнить закрома Родины, ни выйти из кризиса

"После того, как мы ввели налог на воздух,вы стали меньше дышать!"Джанни Родари, "Приключения Чиполлино".

Наш обыватель – он ведь доверчивый. Читает газеты, смотрит телевизор, слушает радио. А там высокопоставленные дяди-чиновники убеждают его, что жизнь наладилась, жить стало лучше и веселее, а чтобы совсем весело стало и хорошо, надо немножечко больше этим дядям платить денежек. То есть, не дядям, конечно, а Родине! Мол, за Отчизну надо немного пострадать. В финансовом плане. И вот, к примеру, первый шаг – это квартплата. Ведь без твоей платежки никак нельзя ни выполнить бюджет, ни наполнить закрома Родины, ни выйти из кризиса. А обыватель смотрит в полученную по почте платежку и недоумевает – а почему же так резко подскочила квартплата? Ну, допустим, газ подорожал, понятно. Но почему, к примеру, стало дороже просто водоотведение. Холодная вода – она тоже в Украине исчезает? А плата за содержание дома?Нет, ребята, давайте разбираться!

За все надо платить?

Вот, к примеру, вице-премьер-министр Украины Владимир Рыбак не видит ничего страшного в том, что киевлянам пришли новые платежки за жилищно-коммунальные услуги. Об этом он заявил сегодня в интервью журналистам в Кабмине. Рыбак подчеркнул, что киевляне должны эти платежки оплатить. "Я тоже киевлянин, я плачу за свою квартиру, сколько положено", – сказал вице-премьер, но не уточнил, какую именно сумму он тратит на оплату услуг ЖКХ. Он подчеркнул, что в Киеве необходимо было упорядочить тарифы, чтобы они соответствовали себестоимости.

Вот! Себестоимости! Конечно, наш вице-премьер привык бросаться словами, а вот очень бы хотелось, чтобы г-н Рыбак показал оплаченную им лично платежку, назвал сумму, которую он платит. Мы ведь знаем, какие льготы положены нашим госчиновникам и депутатам. Так что не надо, г-н Рыбак, нагло врать. и сравнивать ВАШИ квартиры с НАШИМИ. Потому что если бы Вы показали Вашу платежку, Вам стало бы стыдно смотреть нам, простым украинским гражданкам, в глаза. И Вы никогда не смогли бы объяснить нам, ЗА ЧТО мы должны платить?

ДЕЛО НЕ В РАЗМЕРЕ КВАРТИРНОЙ ПЛАТЫ, А В НЕОБОСНОВАННОСТИ ЭТОГО РАЗМЕРА!!!

Мы – не бедные и не жадные, и привыкли платить за все-все-все настоящую рыночную цену. И только жилищно-коммунальный комплекс остается "последним бастионом социализма", где, как в пасти дракона, "съедается" (а вернее, дерибанится конкретными лицами, имена которых прекрасно известны жителям украинских городов и сел) ежегодно – стоимость ДВУХ "КРИВОРОЖСТАЛЕЙ"! Понятно, что ТАКОЙ рынок дерибанщики без борьбы не сдадут! Но, как всегда, наша судьба – только в наших мускулистых руках. И сейчас граждане способны сыграть на поле власти и обыграть ее!

Но для такой борьбы надо вооружиться кое-какими знаниями, доступными любому, кто имеет образование хотя бы на уровне пары классов церковно-приходской школы.

Дом, который построил ЖЭК?

Каждый предмет материального мира является чьей-нибудь собственностью. В том числе, чьей-нибудь собственностью является каждая конкретная квартира, каждый отдельный многоквартирный дом, каждая гигакалория тепла, каждый киловатт электроэнергии, каждая жилищно-эксплуатационная контора или каждый метр канализационных труб. Собственность бывает индивидуальной и общей.

Общая собственность (кондоминиум – от латинского con (cun) – вместе, dominium - владение, власть) бывает нескольких "уровней" – начиная с того, что планета Земля – наш общий дом, поскольку никто из землян (пока) не в силах улететь с нашей голубой планеты на постоянное место жительства, и заканчивая многоквартирным домом, ни одна квартира которого не может быть "выломана" из него вместе со стенами и потолком, как в детском конструкторе "Лего".

Согласно Конституции Украины (ст.ст. 13 и 41), собственность обязывает, все субъекты права равны перед законом, никто не может быть противоправно лишен права собственности, право частной собственности является незыблемым, а использование собственности не может наносить ущерб правам, свободам и достоинству граждан, интересам общества.

Согласно ст. 317 Гражданского Кодекса Украины (далее – ГКУ), суть права собственности состоит во владении, пользовании и распоряжении имуществом.

Согласно ст.ст. 322 и 323 ГКУ, бремя содержания имущества и риск его случайного уничтожения или повреждения лежит на его владельце.

Согласно Решению Конституционного суда Украины от 2 марта 2004 года (п. 1.1), которое, как известно, является окончательным, обязательным к исполнению по всей территории Украины и обжалованию не подлежит, вспомогательные помещения (подвалы, сараи, кладовки, чердаки, колясочные и др.) передаются безвозмездно в общую собственность граждан одновременно с приватизацией ими квартир (комнат в квартирах) многоквартирных домов, и подтверждение права на вспомогательные помещения не требует осуществления дополнительных действий, в частности, создания объединения совладельцев многоквартирного дома, а также вступления в него.

Конституционный суд в этом Решении также отметил, что исходит из правовой характеристики совместного имущества владельцев квартир, конкретизированной в Законе Украины "Об объединениях совладельцев многоквартирного дома". Ст. 1 этого закона определяет жилой комплекс как "единый комплекс недвижимого имущества, который образован земельным участком в установленных пределах, расположенным на нем жилым многоквартирным домом или же частью дома вместе с сооружениями и инженерными сетями, которые образуют целостный имущественный комплекс".

Согласно ст. 10 Закона "О приватизации государственного жилого фонда", содержание приватизированных квартир (домов) осуществляется за счет их владельцев согласно Правилам пользования помещениями жилых домов и придомовых территорий, которые утверждаются Кабинетом министров Украины, независимо от форм собственности на них. А владельцы квартир многоквартирных домов являются совладельцами вспомогательных помещений в доме, технического оборудования, элементов внешнего благоустройства и обязаны принимать участие в общих затратах, связанных с содержанием дома и придомовой территории соответственно своей доле в имуществе дома.

Стоп! А теперь киевский обыватель, владелец трехкомнатной квартиры смотрит в полученную им платежку и недоумевает: а почему квартплата или плата за содержание дома, которую взимали в размере 26 грн. 90 коп., вдруг стала 83 грн. 09 коп.? Особенно если учесть тот факт, что двор и подъезд никогда не убирается, мусор не вывозится месяцами, а на входе в дом висит объявление ЖЭКа "в связи с отсутствием штатной единицы дворника просьба самостоятельно поддерживать чистоту территории"? Пардон, милый ЖЭК, мы и поддерживаем чистоту, площадку по очереди убираем, а вот за что ВАМ платим? И почему так много? За 86 гр. 09 коп. с каждой квартиры нашего девятиэтажного четырехподъездного дома можно за год новый дом построить!

Получается, ЖЭК получает деньги ни за что? За воздух? И ведет себя так, как будто ОН является собственником дома, в котором мы живем?

Еще вопрос: почему подорожала холодная вода? В Украине стало меньше рек? Или придумали какие-то суперфильтры? Или трубы водопроводные теперь делают из золота? Так вроде нет, качество воды по-прежнему паршивое, лично я покупаю дорогие фильтры, и это ЖЭК должен мне платить за то, что Я его паршивую работу по отведению мне ПИТЬЕВОЙ воды должен фактически переделывать. Это МНЕ надо заплатить за: фильтрацию воды, за установку электрообогревателя, поскольку батареи еле теплые и в моей квартире довольно прохладно, за то, что я сам убираю на своей площадке…Вот только надо бы узнать: сколько?

Сколько-сколько?

Установление местными властями пресловутых "тарифов" по принципу "в квадратных метрах – централизованно" для конечных потребителей – плательщиков за коммунальные услуги – нарушение всех вышеперечисленных нормативных актов. Потому что это сделано по принципу "средней температуры по больнице, включая морг и реанимацию". Местная власть имеет право устанавливать тарифы ТОЛЬКО ДЛЯ ЭКСПЛУАТИРУЮЩИХ ОРГАНИЗАЦИЙ. "Единицами учета" же для конечных потребителей могут являться лишь ОТДЕЛЬНЫЕ многоквартирные дома КАК ЦЕЛОСТНЫЕ ИМУЩЕСТВЕННЫЕ КОМПЛЕКСЫ.

Понятно, что каждый отдельный дом – это такая же "индивидуальность", как и каждый конкретный человек, а обслуживание каждого конкретного здания выливается в совершенно разные суммы, так же, как удовлетворение физиологических и других потребностей каждого человека не может стоить одинаково для всего населения конкретного города или страны. Ну, действительно, как может быть одинаковой квартплата в "хрущевке" на Борщаговке и в элитном доме на Крещатике в Киеве? Или содержание "сталинки" на ул. Дзержинского и "малосемейки" на 12 квартале в Днепропетровске? И такая картина – по всей Украине. Потому что тарифы высосаны из пальца или другого какого органа наших "мудрых" чиновников.Которых надо НАУЧИТЬ, как правильно рассчитывать тарифы ЖКХ!

Но для начала мы, как собственники СВОИХ квартир, должны узнать – а сколько же стоит обслуживание наших домов и квартир?

Для того чтобы выяснить, сколько стоит обслуживание каждого конкретного дома, нужно всего лишь узнать эту информацию у организации, которая этот дом обслуживает. Украинские ЖЭКи ведут такую бухгалтерию, но "почему-то" считают ее "коммерческой тайной" и отказываются предоставлять такие данные собственникам и совладельцам домов, которые они обслуживают.

Таким образом, первейшим и главнейшим требованием потребителей коммунальных услуг к власти должно быть – "рассекречивание" бухгалтерии ЖЭКов и вменение им в обязанность отчитываться перед собственниками/совладельцами многоквартирных домов о своих ФАКТИЧЕСКИХ ЗАТРАТАХ ПО КАЖДОМУ КОНКРЕТНОМУ ДОМУ. Эта информация априори не может быть "секретной", поскольку собственники/совладельцы не могут быть лишены сведений о собственном имуществе, в том числе – сведений о размере затрат на его содержание и обслуживание.

Деньги счет любят!

Давайте представим себе, что каждый многоквартирный дом вдруг чудом все-таки получил полный отчет своего ЖЭКа о его фактических затратах. Что делать с этим финансовым отчетом? Каким же образом распределить средства, подлежащие оплате, на всех потребителей? Да очень просто! В каждой эксплуатирующей организации сохраняется, согласно п.п. 1.2 – 1.3 Правил содержания жилых домов и придомовых территорий, техническая документация ВСЕГО многоквартирного дома и придомовой территории, которая включает, в частности:

- технический паспорт на квартирный (многоэтажный) жилой дом;
- проектно-сметную документацию со схемами устройства внутридомовых сетей водоснабжения, канализации, центрального отопления, тепло-, газо-, электроснабжения и т.д;
- акты государственной комиссии приемки жилого здания в эксплуатацию;
- паспорта котельного хозяйства, котловые книги, в случае наличия встроенных и пристроенных котельных;
- паспорта лифтового хозяйства;
- акты приемки-передачи жилого дома в случае смены его собственника или балансодержателя;
- технический план территории, на которой расположен дом с указанием границ территории, которая по техплану входит в этот жилищно-строительный комплекс;
Исполнители услуг по содержанию зданий и сооружений и придомовых территорий должны обеспечивать своевременное внесение изменений в эти технические паспорта. То есть, ЖЭКовские главные инженеры, мастера, бухгалтеры и кто там еще – короче, ОНИ должны четко и обоснованно предоставить ВАМ информацию о том, сколько и ЗА ЧТО ИМЕННО ВЫ должны платить.

Имея всю эту документацию, довольно легко можно подсчитать долю каждого совладельца многоквартирного здания во ВСЕМ МНОГОКВАРТИРНОМ ДОМОВЛАДЕНИИ КАК ЦЕЛОСТНОМ ИМУЩЕСТВЕННОМ КОМПЛЕКСЕ. Чтобы не имели ВАС, заставляя платить не 26 грн. 90 коп., а 86 грн. 09коп. – и так далее.

Как определить, сколько в каждом доме должен платить каждый хозяин квартиры?

Задачка для ученика начальной школы.

Для этого достаточно сложить площади всех помещений в доме, (кроме вспомогательных, которые, согласно Решению Конституционного суда, являются общими и неделимыми) и поделить получившуюся сумму на площадь каждого отдельного помещения!

ВСЕ!

Более того: такой метод подсчета – единственно верный. И украинцы должны выдвинуть власти второе требование – изменить систему учета собственности – квартир и нежилых помещений в многоквартирных домах, чтобы в индивидуальных технических паспортах владельцев указывалась не только площадь конкретного помещения, но и доля данного помещения в домовладении как целостном имущественном комплексе! И чтобы техническая документация на ВЕСЬ дом была доступной для ознакомления и копирования – для любого совладельца!

Кроме того, вам должны четко определить, КАКАЯ территория является ПРИДОМОВОЙ? С указанием межевых знаков и границ ВАШЕЙ придомовой территории. Чтобы вы не платили за содержание территории соседнего НИИ или расположенными рядом с вашим домом Администрации президента или Верховной Рады.

Но попробуйте-ка прийти в ЖЭК и потребовать техпаспорт своего собственного дома! Куда вас пошлют? То-то же!

А если будет известно, что семья Петренко – владельцы квартиры 12 – имеет долю в многоквартирном доме в размере 1/120, а Иваненко – владельцы квартиры 25 – имеют долю 2/120, то высчитать, сколько каждый из них должен возместить ЖЭКу в расходах размером 120/120 – не составит никакой проблемы.

Впрочем, наши чиновники, видимо, в школе учились через пень-колоду.

Поэтому вот такой бардак в стране.

Но многие эти чиновники, например, чудо-юдо-шоу-мэр Леонид Черновецкий, хоть и считаются "заслуженными юристами", видимо, на ниве юриспруденции трудились точно так же, как и учились в школе – прогуливали уроки и не выполняли домашние задания. Иначе бы не говорили глупости о том, что за долги по коммунальным платежам ЖЭКи могут отобрать у граждан квартиры!И эта большая глупость или большая провокация (с целью запугивания и шантажа отдельной категории еще не отвыкших от "совка" сограждан) – требует отдельного разбирательства!

Поэтому, как говорится, не переключайте ваши мозги!Продолжение вы можете прочитать здесь

Татьяна МОНТЯН, Александр ВОРОНЦОВ, "УКРИНФОРМБЮРО"



30.01.2007 | 17:27 Завышенные тарифы: как отстоять свои права. Часть 2


Итак, вы поняли сущность проблемы и приняли решение – НЕ ПЛАТИТЬ! И теперь вас волнует только вопрос – чем это чревато лично для вас? Должна успокоить – НИЧЕМ! Это именно тот случай, когда власть укусила саму себя за хвост...

Первую часть читайте здесь

Как утверждают первый вице-мэр Анатолий Голубченко и его шеф Леонид Черновецкий, Киев – флагман проплат по новым, повышенным тарифам за услуги ЖКХ! Именно здесь якобы собрались самые сознательные граждане Украины. На сессии Киевсовета Голубченко и Черновецкий заявили, что по состоянию на 25 января уровень оплат за ЖКУ составляет 47 %. На самом деле дураков в Киеве так же мало, как и по всей Украине – украинцы не торопятся платить по грабительским счетам. А киевские "отцы города" – самые настоящие аферисты, по которым прокуратура плачет. Но пока аферисты заметают следы своих махинаций, плакать приходится нам с вами. Но! Даже в нашей идиотской стране с идиотами, которые нами правят, надо бороться их же методами.

Мой дом – моя крепость?

Итак, вы поняли всю абсурдность существующих методик тарификации стоимости коммунальных услуг, предоставляемых как лично вам, так и большинству украинцев. Вам совершенно очевидно, что власть ни за что не будет реформировать отрасль ЖКХ, пока отдельные ее представители продолжают стричь купоны в условиях нынешнего бедлама. Ведь только очень наивные люди могут надеяться, что действующая власть пойдет на то, чтобы позволить "электорату" получить правоустанавливающие документы на свои дома как целостные имущественные комплексы, особенно с придомовыми территориями, выделенными в натуре и приватизированными жителями – совладельцами этих домов.

Нет, конечно, если б это можно было сделать исключительно для "убитых" "хрущевок" в депрессивных поселках городского типа, в окрестностях городов "у края географии с видом на помойку" – власть немедленно раздала бы людям технические паспорта, свидетельства на право собственности и даже государственные акты на придомовые территории. Ведь эти земли и даром ей не нужны! И, дорогие владельцы, живите себе, как хотите, поскольку государство больше ничего вам не должно! Короче, так же, как власть поступила с жителями "неперспективных деревень".

Но проблема для власти состоит в том, что украинское законодательство должно выполняться по всей территории Украины, и, конечно, первыми возможностью законодательно оформить свою общую собственность – дома с придомовой территорией – воспользуются, как обычно, не жители бараков поселка Задрипановка, а владельцы квартир в добротных домах на центральных улицах больших городов.

А на это наши власть имущие "пойтить не могут"! Как же они тогда будут раздавать за откаты земли под "уплотняющую застройку"? У каких-то людишек придется выкупать дома и землю по рыночной стоимости! И вообще, цены на недвижимость станут действительно рыночными, а не "мыльно-пузыристыми", искусственно раздутыми спекулянтами и монополистами-застройщиками! А когда дома начнут "сыпаться" от старости, их жители будут знать, что у них в собственности есть, по крайней земля. На которой можно построить что-нибудь новенькое или же продать. В то время как при нынешнем положении вещей все, на что они могут рассчитывать – это койко-место в социальном общежитии без права на приватизацию, согласно нормам свежепринятого Закона Украины "О жилом фонде социального назначения"!

Нет, нет и еще раз нет! И поэтому, пока "коммуналка" окончательно не развалится, а страна не превратится в сплошной Алчевск – не видать нам настоящей, а не бумажно-декоративной реформы! И каждая копейка, уплаченная сегодня ЖЭКам, только набивает карманы неизвестно кого и продолжает агонию коммунальных мошенников...

Также нужно отметить, что уровень разрухи в отрасли такой, что власть в лице профильного министерства представления не имеет о структуре задолженности в ЖКХ, то есть – кто, сколько, кому именно и на каком основании должен деньги, если вообще должен. Люди платят в ЖЭКи или даже в единственный расчетный центр, ЖЭКи платят еще кому-то, те – дальше, и в итоге найти концы – невозможно в принципе...

С волками жить…

Итак, вы поняли сущность проблемы и приняли решение – НЕ ПЛАТИТЬ! И теперь вас волнует только вопрос – чем это чревато лично для вас? Должна успокоить – НИЧЕМ! Это именно тот случай, когда власть укусила саму себя за хвост, потому что существующее состояние украинской судебной системы и исполнительной службы делает практически невозможным массовое "наказание нечестивых коммунальных должников".

Во-первых, вероятность того, что ЖЭК подаст иск именно вам – чрезвычайно мала. Особенно, если сумма вашей задолженности – в пределах нескольких тысяч гривен, поскольку неплательщиков – многие тысячи, а юристов в помещениях ЖЭКов – единицы. А подать даже один иск – это минимум полдня работы, даже если этот иск – типовой, в котором юрист меняет только фамилию, адрес и сумму задолженности. За подачу иска надо уплатить пошлину, наштамповать копий сопутствующих документов и т.д.

Во-вторых, если кто-то боится, что в обычном украинском суде судьи только и дожидаются, что исков ЖЭКов к неплательщикам, чтобы быстренько их рассмотреть – тот глубоко ошибается. На среднего украинского судью местного суда приходится от 10 до 15 тысяч избирателей, то есть взрослых граждан, которые потенциально могут быть ответчиками по искам ЖЭКов. Например, в огромном Киеве – всего лишь 250 (!) судей районных судов. И если бы все украинские судьи вместе взятые прекратили бы рассматривать все остальные дела – всякого рода убийства, изнасилования, кражи-ограбления-разбои, защиты чести и достоинства, распределения наследства и супружеского имущества, земельных участков, домов и другой общей собственности – у них все равно не хватило бы ни сил, ни времени изучить все иски ЖЭКов тех немногих неплательщиков от их общего числа, до которых у жэковских юристов все-таки дошли руки. Поэтому одно заседание один раз в 3-6 недель – это предел "пропускной способности" среднего украинского судьи.

В-третьих, вы совершенно не должны покорно признавать свою задолженность перед любимым ЖЭКом. Отбивайтесь всеми силами, подавайте встречный иск, настаивайте, что не получили практически никаких услуг, а если какие-то и получили – то эти услуги были ненадлежащего качества; используйте любые процессуальные зацепки, чтобы потянуть дело. Короче, демонстрируйте всю свою решимость отстоять свои права, чтобы не быть нагло ограбленными неизвестно кем. В процессе рассмотрения дел об удержании коммунальных долгов люди обычно выясняют многие вещи – например, что бойлер, являющийся частью их многоквартирного дома как целостного имущественного комплекса, а, следовательно, их совместной собственностью – используется неизвестно какой конторой "Рога и копыта", которая выставляет счета за тепло и горячую воду – собственникам-жителям! Или – что небоскреб или супермаркет строят как раз на придомовой территории их дома... Обычно подобное поведение приводит к тому, что судья, у которого просто физически нет возможности тратить массу времени на копеечный иск, и который не хочет углубляться в расчеты доли упрямого ответчика в расходах ЖЭКа – просто тихонько советует жэковскому юристу оставить вас в покое и лучше подать иск против менее "продвинутого" должника. А ЖЭК отнюдь не спешит подавать в суд

В-четвертых, если вы обнаружили судью-беспредельщика, который тупо "проштамповал" решение, полностью удовлетворив бессмысленные требования ЖЭКа и проигнорировав решение Конституционного Суда и другие нормативные акты – жалуйтесь дальше, в Апелляционный суд! Это отдалит ЖЭК от ваших денег еще на несколько месяцев!

В-пятых, если и Апелляционный суд не прислушался к вашим аргументам, и дело вы проиграли окончательно – не спешите расставаться с деньгами! Напишите на всякий случай кассационную жалобу в Верховный суд Украины – правда, там накопилось уже несколько десятков тысяч нерассмотренных жалоб, но, возможно, именно ваша окончательно переполнит чашу терпения людей в очаровательных красных мантиях, и именно они пролоббируют настоящую реформу института совместной собственности, а заодно и ЖКХ!

В-шестых, теперь ЖЭК получит исполнительный лист о взыскании с вас суммы задолженности, и вами с этого момента будет заниматься исполнительная служба. Надо сказать, что более бестолковую и неэффективную "контору" сложно найти даже в нашей стране. Не верите? Наведайтесь в приемный день в вашу районную исполнительную службу и пообщайтесь с людьми, которые годами обивают там пороги, пытаясь добиться взыскания алиментов или долгов. Причем суммы задолженности этим людям не идут ни в какое сравнение с теми жалкими копейками, которые должны ЖЭКу вы... Удается это лишь примерно четверти взыскателей, следовательно, бояться вам особо нечего. На угрожающего вида и содержания письма из этой службы можете просто не обращать внимания – они как раз на то и рассчитаны, что, возможно, кто-то по неопытности испугается и быстренько что-то уплатит добровольно. Таким образом, вероятность того, что к вам придут описывать имущество – практически равна нулю.

В-седьмых, если именно к вам таки добрались исполнители и собираются описать имущество, отдайте им, наконец, деньги, которые лежали у вас все это время на депозите в банке... потому что те деньги, которые Вы должны платить ЖЭКу, просто положите в банк – за пару лет накапают неплохие проценты, ведь раньше "грозная" власть с вас деньги и не станет требовать. А на набежавшие проценты – выпейте за здоровье начальника своего ЖЭКа... и продолжайте не платить дальше – до следующего иска-решения-апелляции-визита исполнителей.

Как нетрудно догадаться, среднему украинском неплательщику, по статистической вероятности, намного больше угрожает падение кирпича на голову, чем расплата с ЖЭКом.

Рентабельность иска для ЖЭКов – минусовая, то есть, на самом деле для ЖЭКов нет никакого экономического смысла с вами судиться. Поскольку юристы и суд в конечном итоге обойдутся им дороже, чем удастся взыскать с должников.

Памятник – Черновецкому!

Что же делать тем, кого власть, особенно в маленьких городках, "прессует не по-детски", угрожая при неуплате увольнением или принудительно высчитывая коммунальные платежи с зарплаты? Ведь мало кто может сказать "а пошли вы!" и уволиться, потому что другой работы можно и не найти... Смотрите по обстоятельствам, конечно. Понятно, что такая практика – это оголтелое беззаконие. Жалуйтесь во все инстанции и СМИ, лучше коллективно, но можно и индивидуально и анонимно. Внимательно подсчитайте, что больше – сумма, оставшаяся от вашей зарплаты после принудительных вычетов – или помощь по безработице? Действительно ли нет никакой возможности устроиться на другую работу?

И, наконец, закономерный вопрос – а что дальше? Вся страна УЖЕ прекратила платить – по крайней мере, большая часть ее жителей. Провинция смотрит на восставших киевлян с замиранием сердца и ждет, что же из этого получится.

Поживем – увидим. За все постсоветские годы власть не сталкивалась со столь масштабной проблемой, а потому даже не задумывалась над ее решением. Мы уже знаем, что решить ее можно только путем комплексной реформы, прежде всего, системы собственности на многоквартирные дома как целостные имущественные комплексы, а во-вторых – путем создания конкурентной среды на рынке услуг ЖКХ и прозрачности бухгалтерии этих природных монополистов.

И если власть не проведет в кратчайшие сроки эти реформы "сверху" – мы проведем их "снизу". А что? Что нам, впервые?

А Черновецкому благодарные киевляне впоследствии поставят памятник – за пробуждение общественного сознания. Благодаря этой личности чуть ли не впервые люди задумались, за что же они деньги платят! Если бы Черновецкий повышал тарифы постепенно, на 5-10-15% в месяц, народ кряхтел бы, ругался, но платил. А в 3,5 раза – бац! – и получили бунт!

Ведь все помнят детскую байку о лягушке, которая, если ее бросить в кипяток – немедленно выпрыгнет и спасется, а если повышать температуру воды постепенно, то и не заметит, как сварится?

Кажется, мы – выпрыгнули!

Приложение №1

"Рыба" встречного иска (наиболее оголтелые сутяжники могут подавать и как первоначальный, если не боятся судейского гнева, конечно):

До [Далекопольського] районного судуПозивач: Пупкін Васісуалій Реанольдовичпрож.: м. Далекополь, вул. Колгоспна,д.3 кв.13.. тел. 233-322Відповідач: ЖЕК номер ХХХ,адреса

ЗУСТРІЧНИЙ ПОЗОВ

Далекопольским районним судом розглядається справа № ХХХХХ за позовом ЖЕК номер ХХХ до Пупкіна Васісуалія Реанольдовича про стягнення заборгованості, який я повністю (частково) не визнаю.Загальний строк позовної давності складає 3 роки, і ніяких підстав для його поновлення позивач по первісному позову не навів; таким чином, будь-які фінансові претензії до мене можуть висуватись лише починаючи з .... (місяць) (рік).Між сторонами не існує ЖОДНИХ договірних відносин [якщо у вас немає договору з ЖЕКом]. Незважаючи на це, відповідач готовий сплачувати позивачу за надані їм послуги, якщо позивач доведе належним чином факт надавання ним відповідачу хоч якихось послуг.Згідно Конституції України (ст. 13 та 41), власність зобов'язує, усі суб'єкти права власності рівні перед законом, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним, а використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.Згідно ст. 317 Цивільного Кодексу України, зміст права власності полягає у володінні, користуванні та розпорядженні майном.Згідно ст.ст. 322 та 323 ЦКУ, тягар утримання майна та ризик його випадкового знищення чи пошкодження лежить на його власнику.Згідно Рішення Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року (п. 1.1), яке є остаточним, обов'язковим для виконання на всій території України та оскарженню не підлягає, допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків, і при цьому підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Конституційний Суд України в цьому Рішенні також зазначив, що виходить з правової характеристики спільного майна власників квартир, конкретизованої у Законі України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Ст. 1 цього Закону визначає житловий комплекс як "єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами ті інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс".Згідно ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них; власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.Встановлення місцевою владою так званих "тарифів", на які посилається в своїх розрахунках ЖЕК, для кінцевих споживачів – платників за комунальні послуги – є порушенням всіх вищеперерахованих нормативних актів. Місцева влада має право встановлювати тарифи ЛИШЕ ДЛЯ ЕКСПЛУАТУЮЧИХ ОРГАНІЗАЦІЙ. "Одиницями обліку" ж для кінцевих споживачів, яким є в тому числі і Пупкін В.Р., можуть бути лише ОКРЕМІ багатоквартирні будинки як цілісні майнові комплекси.Таким чином, я, як позивач по зустрічному позову – вимагаю "розсекречення" бухгалтерії ЖЕКа та зобов'язання його звітуватись перед мною, як власником/співвласником нашого багатоквартирного будинку про свої ФАКТИЧНІ ВИТРАТИ ПО цьому БУДИНКУ. Ця інформація апріорі не може бути "секретною", оскільки власник/співвласники не можуть бути позбавленими інформації про власне майно, в тому числі – інформації про вартість його утримання.В кожній експлуатуючій організації зберігається, згідно п.1.2 – 1.3 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій – технічна документація ВСЬОГО багатоквартирного будинку та прибудинкової території, яка включає в себе, зокрема:- технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок;- проектно-кошторисну документацію зі схемами влаштування внутрішньобудинкових мереж водопостачання, каналізації, центрального опалення, тепло-, газо-, електропостачання тощо;- акти державної комісії про приймання жилого будинку в експлуатацію;- паспорти котельного господарства, котлові книги, у разі наявності вбудованих та прибудованих котелень;- паспорти ліфтового господарства;- акти приймання - передачі жилого будинку у разі зміни його власника чи балансоутримувача.Відповідачі по зустрічному позову, як виконавці послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, повинні забезпечувати своєчасне внесення змін до цих технічних паспортів.Отже, за допомогою цієї документації доволі легко можна підрахувати частку кожного співвласника багатоквартирного будинку в УСЬОМУ БАГАТОКВАРТИРНОМУ БУДИНКОВОЛОДІННІ ЯК ЦІЛІСНОМУ МАЙНОВОМУ КОМПЛЕКСІ. Для цього достатньо скласти площі всіх приміщень будинку, (крім допоміжних, які, згідно Рішення Конституційного Суду, є спільними та неподільними) та поділити на цю цифру площу кожного окремого приміщення. Така метода підрахунку є єдино справедливою та такою, що відповідає чинному законодавству.Згідно п.2 ч.1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідачі, як споживачі, мають право "...одержувати ... необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо". Але, незважаючи на численні прохання надати належний розрахунок зазначеної заборгованості у відповідності до зазначеного Закону, ЖЕК номер ХХХ вперто надає розрахунок, взятий "зі стелі", в якому фігурують невідомо яким чином отримані цифри. Крім того, незважаючи на неодноразові вимоги, відповідачам не було надано плану прибудинкової території, а тому Пупкіну В.Р. невідомо, чи утримується ця "прибудинкова територія" хоч якимось чином.В зв’язку з зазначеним, позивач змушений звернутись до суду з зустрічним позовом, в якому, керуючись ст.ст. 8, 13 та 41 Конституції України, ст.ст. 317, 322 та 323 Цивільного Кодексу України, Рішенням Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року, ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", п.2 ч.1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", –

просить суд :

1. Зобов’язати ЖЕК номер ХХХ надати дані про те, якою є частка Пупкіна В.Р. як власника квартири № 13 у витратах на утримання будинку № 3 по вулиці Колгоспній.2. Зобов’язати ЖЕК номер ХХХ надати дані про те, якою є та з яких земель складається прибудинкова територія будинку № 3 по вулиці Колгоспній.3. Зобов’язати ЖЕК номер ХХХ надати документально підтверджені витрати на утримання будинку № 3 та прибудинкової території по вулиці Колгоспній за період з (місяць) 20?? року по (місяць) 20?? року.4. Зобов’язати ЖЕК номер ХХХ надати Пупкіну В.Р. відкритий доступ з можливістю копіювання до всієї технічної документації по будинку № 3 по вулиці Колгоспній, співвласником якого він є.

Дата Підпис

Татьяна МОНТЯН, "УКРИНФОРМБЮРО"



30.01.2007 | 12:40 Генпрокуратура: тарифи КМДА - "липові"




Прокуратура оскаржить рішення КМДА про підвищення тарифів на ЖКП, оскільки визначені столичною владою тарифні ставки не є економічно обгрунтованими, заявила під час проведення колегії Генеральної прокуратури України Тетяна Корнякова - заступник генпрокурора. Вона також повідомила про виявлення порушень у формуванні тарифів на комунальні послуги.

Наприклад, Генпрокуратура, за словами Корнякової, виявила, що київська міська влада, встановлюючи тарифи на ЖКП, заклала до суми тарифу ще й частку, яка мала б покривати витрати на такі собі "юридичні послуги". Насправді ж, як виявилося, малася на увазі очікувана владою необхідність оплачувати послуги юристів, які захищали б позиції КМДА у судах у випадках подання позовів на адміністрацію від киян-споживачів ЖКП. Тобто киян нишком змушували платити ще й за те, щоб захищати КМДА від них же самих! Що називається: "Дай мені своїх патронів, а потім постріляємося".

Як відомо, банкіра Леоніда Черновецького знають у середовищі фінансистів як майстра придумування схем, які дозволяють отримати максимальний зиск з будь-якої оборудки. Наразі кияни отримали підтвердження, що цей свій хист столичний мер намагається масштабно застосувати й у КМДА. От тільки чи сподобається городянам передбачена для них мером роль "терпил" та "лохів" у вигаданій ним "тарифній схемі"? І чи не сприймуть вони такі дії як елементарне шахрайство і спробу нахабно потрусити їхні кишені?

А дуже може бути.

"КИЯНИ"
Зінченко Віктор Понеділок, 19:01, 08/06
Полезные ссылки по ряду актуальных проблем граждан Украины.

В рамках деятельности движения «За контроль общества над государством» я выкладываю ссылки на полезные для граждан Украины источники из Интернета». То есть веду просветительскую общественную деятельность.

http://gazeta.sebastopol.ua/2006/08/09/zaschita-prav-potrebitelej/ - сайт о защите прав потребителей;

http://noservice.com.ua/information/zaschita-prav.html#2 – капитальнейший и универсальный интернет-ресурс о защите прав потребителей. Здесь много разделов. В каждом из этих разделов ещё есть пакеты разделов, из которых раскрываются ещё пакеты разделов. – То есть здесь сосредоточено огромное количество информации, плюс адреса, телефоны каких угодно государственных органов и служб по всей Украине по защите прав потребителей.

http://korrespondent.net/advice/726641 - Статья о том, как правильно общаться с коллекторами и отстаивать при этом свои права и интересы; кто такие и какой смысл в антиколлекторах. Это тема, нынче актуальная для многих людей, которые сейчас являются заёмщиками у банков.

http://nashkiev.ua/journal/delnye-sovety/obman-v-supermarketakh-sovety-byvshego-rabotnika-.html - Обман в супермаркетах: советы бывшего работника. http://nashkiev.ua/journal/delnye-sovety/vozvrat-nekachestvennogo-tovara-nado-byt-nemnogo-sukoi.html - Возврат некачественного товара: надо быть немного сукой. http://nashkiev.ua/journal/delnye-sovety/patsient-protiv-vracha-kak-vyigrat-boi-za-svoe-zdorove.html - Пациент против врача. Как выиграть бой за своё здоровье. http://www.garant-konsult.com/Protect.php - Широко, подробно и доступно о защите прав потребителей.

http://www.index.org.ru/nevol/2008-17/05-aliluev.html - Как вести себя с милицией при задержании.

http://www.cripo.com.ua/?sect_id=3&aid=66058 - Водка или «отвертка»? Состав слабоалкогольных напитков повергает в ужас!

http://zp.fnpk.com.ua/?p=476 -

Опубликовано 07-04-2009 УБЕЙ ДРАКОНА! Методы борьбы с беззаконием чиновников.
Зінченко Віктор Понеділок, 19:03, 08/06
Нова система виборів.

Пропоную на розгляд мою ідею реформування виборчої системи в Україні, яка, на мій погляд, здатна вирішити дуже багато проблем, що торкаються сучасної української політики та суспільного життя.



Нова система виборів.



Вступ.

Вибори в Україні характеризуються відомими недоліками. А саме: періоди передвиборчих обіцянок, розрахованих лише на те, щоб більший відсоток людей у день виборів опустив у виборчі урни бюлетені за ту чи іншу політичну силу, кандидата чи президента; кількарічні періоди, коли обраних до влади відносно чи абсолютно мало цікавлять чи зовсім не цікавлять політичні програми, заяви і гасла, що вони оголошували під час виборчих перегонів, оскільки існує мало механізмів впливу на них, тим паче в періоди між виборами. Я пропоную змінити у механізмі виборів здавалося би формальну деталь. Але, на мою думку, вона при її застосуванні матиме ключову роль в підвищенні ефективності виборів з точки зору їх прямої мети – підвищенні контролю народу над владою з метою відстоювання і захисту своїх інтересів.



Зміст ідеї.

Вибори до парламенту проводяться не одночасно по всій країні, а лише в одному з виборчих округів через рівні проміжки часу з тим, щоб за 5 років вибори пройшли по всім виборчим округам. Це означає, що проміжок між виборами у двох округах дорівнює зазвичай 365х5/450 = 4 дні. Вибори в кожному окремому виборчому окрузі проводитимуться, як і раніше, - через 5 років.

Той же механізм можна використовувати і у виборах до місцевих рад – щоб за період нинішніх каденцій пройшли вибори в усіх відповідних місцевих виборчих округах. Після реформи виборчої системи перші 5 років кожен округ де будуть проводитися наступні вибори, кожні 4 дні визначається жеребкуванням з тих, що залишилися з п’ятирічного терміну з тим, щоб через 3-6 місяців виборчих перегонів (відповідно скільки буде визначено законодавством) там пройшли вибори. Після цього 5-тирічного терміну виявляться визначеними дати виборів у кожному виборчому окрузі на наступні терміни і відповідно послідовність виборів по округам.

Розглянемо, що це означає. Наприклад, чисельність партійної фракції у парламенті України налічує п’яту частину, тобто 90 місць на момент результатів поки що звичайних виборів. Якщо станеться майже гіпотетично так, що фракція раптово і повністю втратила довіру народу, то вибори, пройшовшись по її виборчим округам лише за 5 років доведуть чисельність цієї фракції поступово до нуля а не тільки з наступними нинішніми виборами. Якщо вона раптово втратила підтримку половини своїх виборців, то через 5 років чисельність цієї фракції скоротиться лише на половину (до 45 «штиків») Якщо ж партійна фракція цю половину виборців втратить поступово (а реально воно так завжди і є), то скорочення чисельності фракції буде ще більш м’якшим (наприклад через п’ятирічний “цикл” одномандатних виборів чисельність фракції може скласти наприклад 60 -75 депутатів.

Розглянемо ж навпаки, ситуацію, коли дана партія в країні отримала значне збільшення підтримки, наприклад має підтримку половини суспільства. Тоді при гіпотетичному раптовому збільшенню підтримки її представництво у парламенті за 5 років виросте на 225-90=135 місць, а через 5 років буде звичайно ж становити половину парламенту – тобто 225 осіб. При реальному ж поступовому збільшенню довіри у суспільстві за цей термін ця цифра може становити поки що меншу величину – наприклад 180 місць у парламенті. Надалі, через частину наступних п’яти років вона виросте до своїх “законних” 225.



Переваги.

1. Ліквідується надзвичайно поширене правило: наобіцяли багато, нас вибрали на 5 років, і тому ми за своїх виборців або на 5 років забули, або й не будемо згадувати, бо надіємося збагатитися за цей термін і хоч зникнути.

2. Кожні 4 дні суспільство і політикум вчиться проводити вибори, а не робить це лише через кожні 5 років, при тому зазвичай “забуваючись” вдосконалювати систему і організацію виборів з-за вказаного у пункті “1” ефекту міжвиборчої кількарічної “амнезії”.

3. Суспільство і політичні сили застраховані від значних і довготривалих помилок і одночасно є можливість всім досить вчасно робити висновки і виправляти помилки.

4. За 2–4 десятками виборчих округів (в залежності від законодавчо встановленого терміну виборчих перегонів), на відміну від 450, за допомогою громадськості, суспільних організацій , політичних партій і міжнародних спостерігачів отримуємо можливість вести уважний і тотальний нагляд в плані законності і прозорості всіх, навіть найдрібніших моментів і епізодів виборчих перегонів. А під час виборів в конкретному виборчому окрузі з під поля зору мікроскопа “армії” різноманітних спостерігачів не пройде будь-яке, навіть найменше виборче порушення.

5. Завдяки цьому з’явиться доцільність цілком відмінити несправедливий з точки зору демократії прохідний бар’єр у парламент і місцеві ради, який звужує права виборців і політичних сил, які користуються їхньою підтримкою.

6. Ліквідується передвиборчий ажіотаж, який існує в країні кожні виборчі перегони і під час виборів, тому що за нинішніх обставин в цей час для учасників виборчого процесу значення виборів надто високе.

7. Натомість кожна політична сила, щоб дбати про свою чисельність у парламенті (як і в будь якій місцевій раді) повинна постійно дбати, щоб догодити своїм виборцям, які делегують її представників до парламенту – головний чинник проти міжвиборчої “амнезії” – що і є головною метою запропонованої системи виборів.

8. Поєднуються переваги пропорційної і мажоритарної системи виборів, одночасно ліквідуються їх недоліки. А саме: вибори проводяться по партійним спискам, але лише по одному представнику з кожної партії чи блоку у кожному виборчому окрузі, тобто без партійних списків. Це означає, що кожний раз до парламенту проходить не мажоритарник, а представник тієї чи іншої політичної сили, який відповідає за імідж партії і якого при відходу від її політики в будь-який момент партія може замінити на іншого. Крім того, партіям політично вигідно виставити у кандидати в даному окремому виборчому окрузі людину, яка відома мешканцям цього виборчого округу. По друге, немає можливості цілим когортам маловідомих, нездатних і “каламутних” осіб пробиватися до парламенту у списках партій ховаючись за відомих осіб у перших п’ятірках, купуючи собі місця у цих списках. Тобто, щоб бути обраним до парламенту треба одночасно догодити і партії і народу (як тут не згадати крилатий вислів радянських часів “народ и партия едины». При тому цим і багатьма вище вказаними механізмами забезпечується максимальна і надзвичайна прозорість виборів.

9. Політичні сили в країні і суспільство завжди, а не тільки в період виборів знаходяться в спокійному, виваженому тонусі, завжди в розбудженому стані, оскільки склад політичного Олімпу і політична ситуація в країні здатні значно змінитися часом навіть за недовгі кілька місяців. Ця обставина може також слугувати найкращим каталізатором формування і зміцнення громадянського суспільства у країні.

10. Завдяки всім цим перевагам можновладці реально втратять владу над народом, і будуть лише йому слугувати, чесно відстоюючи народні а також власні інтереси, що не йтимуть у розріз з інтересами народу. Останнє тим більш буде реальним, оскільки політичним силам з нечистою совістю і мораллю, корисливими і шкурними інтересами не буде можливості, а тому і сенсу здобувати владу і багатства, прикривати свої незаконні дії чи ті дії, що йдуть всупереч інтересам народу справи через політику. Натомість їх місце займуть ентузіасти і професіонали.

Ще одна корисна математика. Мала фракція за 5 років теоретично може втратити свою незначну частину місць у парламенті, в той же час вона теоретично здатна за цей же термін отримати решту депутатських місць. Напроти, фракція чи коаліція, яка має більшість у парламенті, має математично більше шансів втрачати місця, ніж отримувати, доки чисельність відповідного парламентського утворення перевищує половину депутатського корпусу.



Можливі недоліки виборчої моделі:

1. Багато небажаючих цього можновладців можуть закинути, що, по-перше, будь-кому потрібен гарантований кількарічний термін, за який вони можуть мати можливість втілити свою передвиборчу програму. Відповідь: ефект “міжвиборчої амнезії”, безвідповідальність і безкарність за будь які злочини, що відкрито робляться перед суспільством (наприклад явище олігархів-злодіїв, часте об’єктивне природне і штучне протистояння і стояння на місці) – страшніші за будь-який недобір часу і ядерної війни.

2. Можуть закинути, що народ у своїх поглядах може бути непостійним, а тому може можливо і майже “сезонно” давати коливання у своїх симпатіях і відповідно коливанні політичного курсу країни, - а значить – що країна не буде розвиватися, а стояти на місці. Відповідь. – По-перше, те саме ми бачили всі всі роки незалежності України з непідвладними народу депутатами і президентами. Мабуть, яскравий приклад непостійності – це політика окремих депутатів, фракцій і парламентського корпусу в цілому. Історія останніх же років, недавньої революції і парламентських виборів 2006 і 2007 років показала, що народ свідомо обирає політичні сили і курс держави, і в значній мірі постійний і послідовний у своїх поглядах, на відміну від тих же парламентарів.

3. Певний ажіотаж і інтриги і чорний піар можуть бути присутніми увесь час, а не тільки в передвиборчий і виборчий період, як це існує сьогодні – тому що політичним силам постійно потрібно буде виборювати місце під сонцем. Відповідь. - Цей момент заслуговує на увагу. Дійсно, політичні сили таким чином піарити можуть постійно. Але, часткові ефекти – не більше одного мандата за 4 дні, втрата репутації їх самих від нечистоплотного піару, постійна увага і набування величезного досвіду у суспільства рано чи пізно викинуть інтриганів за борт історії, піднімуть і сформують ті політичні сили, які налаштовані реально і плідно працювати на українське суспільство.

4. Завдяки тому, що зникне поняття наявності виборчого бар’єру, існує небезпека можливості місцевим навіть малим “князькам” різними методами примушувати виборців віддавати свої голоси за їхні власні партії, що будуть створюватися спеціально під вибори навіть на теренах лише окремого виборчого округу. Але постійна увага політичних партій і будь яких інших політичних сил, громадськості і міжнародної спільноти зможуть не допускати такої можливості, оскільки змусять уважно і сумлінно працювати на це органи правопорядку, а також створять достатні законодавчі механізми запобігання таким явищам і інші реальні різноманітні важелі.



Механізм втілення виборчої реформи.

Враховуючи важливість даного виборчого нововведення, а також апріорі незаінтересованість у ньому, а тому і заангажованість багатьох політиків і політичних сил, найбільш реальним і легітимним механізмом його втілення вважаю референдум. На ньому народ визначився би з тим, чи воно доцільне взагалі, а якщо доцільне, то це би вирішило би решту питань, пов’язаних з його введенням.



Заключення.

Запропонована система виборів актуальна не тільки в Україні, але й у більшості інших країн світу – будь де, де проводяться вибори до органів влади. Теоретично у різних країнах завдяки розмаїттю політичних і соціокультурних умов ця система в цілій низці країн може працювати з різною ефективністю і з різними особливостями. Але ліквідація головного недоліку сучасних виборчих систем – наявності міжвиборчих періодів політичної безвідповідальності перед виборцями, порожньої і популістської передвиборчої популістської балаканини – вирішить велику масу проблем ефективності виборів з точки зору ефективності народного контролю над владою і, відповідно, над своєю долею.
Сергей Усов Вівторок, 19:24, 21/07
какое участие необходимо от нас
Сергей Усов Вівторок, 19:24, 21/07
какое участие необходимо от нас
Зінченко Віктор Понеділок, 18:14, 27/07
Обговаривать информацию в группе, писать выводы относительно изученной информации, нести по-возможности просвещение по этим вопросам в массы: друзьям, знакомым, развешивать информацию на видном месте в парадных, желательно под охраной консьержев.

Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.
Групи допоможуть Вам знайти людей за інтересами, зібрати однодумців в одному місці, спілкуватися з ними, об'єднуватися навколо досягнення однієї мети