Блоги → Перегляд

Теми Майдану...

П'ятниця, 20:49, 31.01.14

Рейтинг
4 0
Переглядів
2246

0
0
У цій статті згадуються
Степан Хмара
Політик

Майдани, майдани, майдани!
України дочки й сини!
Ваш клич – розірвати кайдани,
Щоб вільними жити людьми.

Стіною стоять яничари,
За ними – манкуртів орда.
Європа схилилась безсило
Під тиском тиранів Кремля.

Майдани, майдани, майдани!
У стужу нас гріє любов.
Ми вірим: молитва до Бога
Спасе наш народ від оков…

Василь БУЧКО,
с. Залуква

* * *

Мій Господи, ти, наковтавшись прогірклого диму,

В пітьмі й у пожежі, та, зрозуміло, без каски,

Стоїш за плечима в синів найдорожчих – незримо –

Щоб руки простерти, якщо їм судилося впасти.

Ще рано гасити це полум’я, Господи, рано,

Згортати знамена у мороку зла позасвітнього,

Бо зрада – ти добре це знаєш, ще глибша за рану,

Бо смерть у прицілі найкраще відстежує світлих.

Ти просто там стій. І тримай на долоні своїй

Запалене місто-свічу, серед снігу і диму,

Якщо тебе хтось не впізнає, дай знак, що ти свій,

Що завжди стоятимеш поруч з синами своїми.

Мар’яна Савка

-+-

Молитва за Україну

Своє ярмо ми скинули із пліч 
У боротьбі і помислах єдині.
Досить у нашій долі протиріч.
Готові все віддати Україні.

Віддати все: і душу, і життя,
Коли у цьому виникне потреба.
Ми просимо у Бога каяття,
В молитві руки зносячи до неба.

За Україну, що встає з колін,
Загоюючи рани і руїни,
За Україну вільних поколінь,
Щоби не впали знову на коліна.

За Україну, що цвіте, мов сад,
За рідну мову, чисту солов’їну,
За свіжий хліб у зболених руках,
За Батьківщину, нашу Україну!

За наш народ молімося, брати!
Підносьмо вище синьо-жовті стяги,
Щоб знову не скували нас дроти,
Щоби не повторилися Гулаги.

Щоби не повторивсь Дем’янів Лаз,
Щоб світ не застеляли чорні хмари.
Молімося і згадуймо той час,
Як юні хлопці гинули в Базарі...

Щоб свого роду не цурались ми,
Щоб не рубали вічності коріння...
Молімося, молімося, брати,
За нове, за прийдешнє покоління,

За сміх дитяти, за калини цвіт,
За рідну матір, в кожного єдину.
Допоки сонце осяває світ —
Молімося за нашу Україну!

Степанія ГАРМАТА, 
с. Залуква

* * *

Згадаємо, як все це починалось,
Як мирні діти на майдан прийшли.
Знайомились, співали, танцювали,
І про Європу мову повели.
І до політиків прохання слали,
За що їх мрію в них украли.
Щоб ті подумали і спам’ятались,
Про що три роки людям обіцяли.
А ніч прийшла, спокійно молодь спала,
Ніщо біди не віщувало.
А влада нишком сили підтягла
І штурмом цей Майдан взяла.
Здійнявся крик і жах, і сльози...
Невинно пролилася кров.
І били всіх підряд: чоловіків, жінок і молодь...
Усіх, хто їм під руки попадав.
Там «Беркут» розгулявся на Майдані,
Жорстокість проявляючи свою,
Ще й підло як! Вночі, коли всі спали,
На мирну молодь спрямували палиці.
Де ж була влада, де ті депутати,
Яким ми довіряли так усі?
Як голос не здригнувся в того ката,
Наказ злочинний цей віддаючи?
Хотіли нас усіх тут залякати.
На спротив наш не вірили вони.
І активістів стали всіх саджати,
Грозили 8 років їм тюрми.
– За що? – питаємося ми у влади, –
Ви так поводитеся із людьми? –
За те, що хочуть жити у Європі
І мати впевненість у завтрашньому дні?
Щоб наші діти не на когось працювали,
А працювали на своїй землі
І щоби їхні діти їм колись не дорікали,
Що вони марно прожили.
Тож робіть висновки, народні депутати.
Чи в змозі ви життя змінити?
Чи зможете надію повернути
І впевненість у завтрашньому дні?
Питань багато. Відповідь одна –
Ми хочем кращого життя!

Крик душі

Як шкода, що спить Шевченко,
Геній наш великий.
Він би нас повів в Європу,
А не в «Союз Митний».
Ой чи митний, чи не митний,
А кажуть «таежный».
І тому всі люди знають,
Що він «ненадежный».
А Європа – це свобода
І духу і мрії.
До Європи нам охота.
Це сонце надії.
Ми вже, друзі, зрозуміли...
Влада нас приспала.
І за одну ніч
Нас усіх продала.
І тому ми на Майдані,
Бо правду шукаєм.
Своїм дітям і онукам
Кращого життя бажаєм.
На нас «Беркут» нападає,
Кров із дітей точить
І дубинками гамселить...
Хто як собі хоче.
Активістів залякують,
До суду їх кличуть.
І на мирних громадян
Темні «справи строчать».
Як же можем ми мовчати,
Владу шанувати,
Коли «Тигрів» на нас з Криму
На підмогу кличуть.
Знову будуть крик і сльози,
Кров невинно литись,
Бо в такий жорстокий спосіб
Хочуть нас скорити.
Дайте нам життя пристойне,
Пенсії, зарплати...
І тоді ми на майданах
Не будем стояти.

Ніна СЕГІН,
м. Галич

http://www.galslovo.if.ua/index_old.php?st=3940

 

Коментарі

Немає коментарів
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі