Блоги → Перегляд

Які свободи ми втрачаємо, коли, живучи не за гратами відчуваємо себе як в буцегарні?

Середа, 10:34, 11.11.09

Рейтинг
14 1
Переглядів
1803

0
0

Цей текст мене попросив оприлюднити мій товариш із Краматорську Володимир - директор великого підприємства. Не знаю чим, але матеріал його надзвичайно зачепив. Авторство тексту невідоме - тому прохаю про всяк випадок відгукнутися автора.Текст скорочений десь удвічі...

Я думаю не треба пояснювати те відчуття, коли за відсутності самореалізації через працю, або ж маючи освіту та отримуючи доход, якого не вистачає на фізичне виживання, - ти живеш не за власними розрахунками і плянами , а за таким життєвим курсором, що є без вибору,  невигідним, принизливим та злочинним.

 Не вкрадеш – здохнеш, це те чому навчають в школі після уроків.

 Це правда життя, бо таке наше буття. Але ж таке животіння нам не потрібне – бо смерть.

 Потреби Держави як кайдани виснуть на шиї робітників з Суспільства.

 І наїзд на Державу тутечки є цілком природним. Вона ( ця Абстракція) заслуговує на копняка під гузно в багатьох життєвих ситуаціях.

 Закони економіки найкращі індикатори Потреб-Можливостей. Але держава не звертає уваги на ці сигнали. Вже стало нормою брати з сум доходу, що ні як не підпадають  під фіскальні дії. Визначати заздалегідь занижені норми споживання, стандарти якості. Глибокі коріння пустила філософія , де Держава – все , а людина – ніщо.

 Вирощування слабких та хворих, творення формалізованих стосунків між людьми та державними інститутами ,- все це веде до короткої тривалості життя і незадоволеності власним існуванням.

 Середній вік чоловіків складає 61 рік. Башляючи (примусово) в Пенсійний Фонд на власне після трудове забезпечення, більшість чоловіків не встигає скористатися своїми запозиченнями державі. Але ж ці кошти не зникають з нами - ними користуються інші. А доцільніше було б, щоб цей внесок дістався в спадок дружині або комусь близькому. Ввести норму спадщини на пенсію – справедливо і це удар по можновладцям. 

 Той, хто вже вкрав вигулькує на суспільну поверхню благодійником, щоб набути позитивного соціального статусу, той хто вкрав мало і змушений красти  далі – тихенько  сидить, розраховуючи спіймати свого облудного півника щастя. Але я сподіваюсь, що і той, і інший в глибині душі бажали б інших правил, іншої планиди.

 Після гуманітарно-тоталітарного комунізму з неналежною свідомістю та суцільним матеріальним дефіцитом вигулькнули гидкі прояви людського єства. Бо професійно-інтелектуальний рівень у дорослих дядьків та тьоток, які вгніздитись на руководящіх посадах в Державі, виявився настільки низьким, що нормою наповнення бюджету в країні стали визиски через тотальне споювання та привчання до паління через рекламування алкогольного пійла та МОЗ-попереджаючих цигарок прихованими психометодами.

 А „узаконене” отримання бабла різними держпідприємствами без належного виконання робіт та послуг, за рахунок підвищення кошторисів для відкатів. Самодурно-авторитарне управління на рівнях міст та сел. Категорична відсутність навіть мінімальних знань, потрібних для роботи в ринкових умовах, призводить до продовження експлуатації комуністичного промислового спадку. Але ж і він добігає  ресурсного кінця. А що далі?

 А далі у чиновника відповідь проста – крах вашому забезпеченню панове бізнесмени-робітники, і винний не ми крутії та штапівки кабінетні, а ви дурники - бізнесмени та найманці , що не вимагали, не протестували,а покірно прогиналась нам.

 Споконвічна Божа природа індивіда апріорі констатує – не потрібен мені наглядач та радник, що за свої поради,  яких я не потребує і не прошу – вимагає з мене на його утримання як мінімум , більше ніж я можу.

 Я з розумінням ставлюся до його потреб. Але на всю цю чиновну сволоту, яка має таку ж голову і часто-густо куплену „за сало”  освіту – ні мене одного, ні нас гуртом із колегами не вистачить. Тому закони, що самі ж вони і понаписували, і через які деруть стільки, скільки самі й понамальовували в них, треба або ігнорувати, або ж хєрити заодно із авторами.

 Я не раб  Ваших потреб товаріщі інвалідно-розумового управлінського труда з державного управління.

 Набридло чути про турботу та піклування. Я не каліч безпомічна ,- я власною макітрою на хліб зароблю, не крадучи через дебільні закони, що для мене є і не природним, і позазаконним.

 Я категорично відмовляюся платити за ваші збитки, відтепер не визнаю ваші закони моїми також і відмовляюся вас утримувати. Це моя ворожа для хапурників позиція.

Прошу затямити  всіх , що людина вільна обирати , працювати , відпочивати , купувати не сплачуючи за це Право  а ні копійки нікому.

 Чого чекають люди від Держави?

 В Господарський сфері – максимум свобод.

 Ніякого державного регулювання в господарський діяльності, якщо вона шкодить громадянським правам, людським свободи, моралі, гідності.

 Все решта -  вирішується через систему фінансового регулювання.

 Розробка та затвердження Податкового кодексу виключно на основі створених та отриманих надлишків від праці за схемою стягнення з фізичних осіб чи суб’єктів господарювання (або суміші двох) – це вже економічні розрахунки на основі існуючого потенціалу в Суспільстві і Державі плюс стан трудових ресурсів з існуючими сировинними ресурсами.

 Людина , що переймається господарчою діяльністю, мусить мати захист всіх його прав від посягань іншої зі злим наміром людини. А порушник повинен каратися особливо через кримінальну відповідальність з фінансово-матеріальними визисками (конфіскація, стягнення великих штрафів, то  що ).

 Приклад Ліхтенштайна у сфері порушень держчиновником  прав Виробника-Споживача – небо в клітинку на довгі роки, конфіскація усього майна та коштів, і як наслідок – втрата соціального статусу і довіри , а від так надалі і престижної роботи. Тобто із патриціїв в парії.

 Вільний трудар має Право, працюючи забезпечувати тільки себе ( не створювати надлишки), сплачувати тільки фізичний податок з надлишка по валу згори певної реальної суми, або працювати , утворюючи надлишок, з якого сплачується податок плюс фізичний податок з валу від певної суми з фізичної особи. Він мусить мати право впливати на стягнення податку, але не залежно від сімейного та майнового стану, фізичні вади та рівня здоров*я. Бо чим більше людей не спроможних сплачувати за розвиток і в першу чергу власного ,- тим слабкіші державні установи.

 Вільний трудар має право вільно, без перешкод та оплат,  працювати та отримувати дохід. При сплаті податків з надлишків вільно отримувати звіт про витрати його відрахувань.

 Це не складно зробити на законодавчому рівні у вигляді Закону. Просто і недвозначно.

 Трудар має право вільно розпоряджатися власними капіталами без фінансових бар’єрів з боку Держави. З уточненнями – окрім захисту державних інтересів(а я є виробник і захищати мене не треба – дорожче мені обійдеться, простіше домовиться з таким як я сам).

 Я маю право вільно пересуватися по Планеті Земля , при тому, що я не є носієм антагонізмів  та філософії „вселенської справедливості”.

 Я маю право вільно висловлювати власну думку з питань власного та Суспільного успіху або невдач.

 Я маю багато прав. Їх рівно стільки скільки мені дав Бог.

 Єдиний обов’язок, що корегує в діяльності  мої Права -  бути таким, якими б я бажав бачити  інших ,- чесними, сміливими, добрими, ввічливими, здоровими, бажаними.

 Я можу допомогти , а не утримувати.

 Той хто сплачує податки ( з надлишків) – певним чином є  власник соціальних процесів. Чиновник до цього не має ніякого відношення. Він РАБ системи.

Я печу хліб, будую , ризикую власним майном і здоров*ям. Якщо ж я дійна корова на потреби чиновників – я припиняю їх утримувати.

 Таке має бути свідоме ставлення вільного Громадянина.

 Важко одному – об*єднаємося в Спілки. Немає де збиратися – є Інтернет.

 Принизливо відчувати себе зобов*язаним платити –утримувати чиновників і не мати жодних Прав у вигляді незгоди. Не сплата податків – це Право.

 Як що ні – доведіть протилежне. Вислухайте іншу думку. Думку тих, хто може пояснити .

 Вони встановлюють прожитковий мінімум для нас – а ми на кінець першого тижня з радістю від такої турботи кладемо зуби на полицю.

 Вони нас мають - ми їм за це вдячні. Це не для вільних людей.

 Хто живе за чий рахунок - той хто пече-будує чи той хто друкує гроші.

 Я особисто не проти лежнів та махінаторів, - я проти законів щоб їх утримувати через державний Бюджет!!!

Коментарі

+
крик душі автора
«Не давай в рост брату твоему (по контексту единоплеменнику-иудею) ни серебра, ни хлеба, ни чего-либо другого, что возможно отдавать в рост; иноземцу (т.е. не иудею) отдавай в рост, чтобы господь бог твой (т.е. дьявол, если по совести смотреть на существо ростовщического паразитизма) благословил тебя во всём, что делается руками твоими на земле, в которую ты идёшь, чтобы владеть ею» (последнее касается не только древности и не только обетованной древним евреям Палестины, поскольку взято не из отчета о расшифровке единственного свитка истории болезни, найденного на раскопках древней психбольницы, а из современной, массово изданной книги, пропагандируемой всеми Церквями и частью “интеллигенции” в качестве вечной истины, данной якобы Свыше), — Второзаконие, 23:19, 20. «И будешь господствовать над многими народами, а они над тобой господствовать не будут», — Второзаконие, 28:12. «Тогда сыновья иноземцев (т.е. последующие поколения не-иудеев, чьи предки влезли в заведомо неоплатные долги к племени ростовщиков-единоверцев) будут строить стены твои (так ныне многие семьи арабов-палестинцев в их жизни зависят от возможности поездок на работу в Израиль) и цари их будут служить тебе (“Я — еврей королей”, — возражение одного из Ротшильдов на неудачный комплимент в его адрес: “Вы король евреев”); ибо во гневе моём я поражал тебя, но в благоволении моём буду милостив к тебе. И будут отверзты врата твои, не будут затворяться ни днём, ни ночью, чтобы было приносимо к тебе достояние народов и приводимы были цари их. Ибо народы и царства, которые не захотят служить тебе, погибнут, и такие народы совершенно истребятся», — Исаия, 60:10 — 12.
Иерархии всех якобы-Христианских Церквей, включая и иерархию “русского” “православия”, настаивают на священности этой мерзости, а канон Нового Завета, прошедший цензуру и редактирование еще до Никейского собора (325 г. н.э.), провозглашает её от имени Христа, безо всяких к тому оснований, до скончания веков в качестве благого Божьего Промысла:
«Не думайте, что Я пришёл нарушить закон или пророков . Не нарушить пришёл Я, но исполнить. Истинно говорю вам: доколе не прейдёт небо и земля, ни одна иота или ни одна черта не прейдёт из закона, пока не исполнится всё», — Матфей, 5:17, 18.
Это конкретный смысл Библии, в результате которого возникла и которым управляется вся библейская цивилизация — так называемый «Запад» и отчасти Россия. Всё остальное в Библии — мелочи и сопутствующие этому обстоятельства, направленные на расстройство ума и порабощение воли людей.
+2

Большевизм – это смычка политического радикализма и уголовщины.
+1

Такие же цитаты (частично) приводил К.Петров в лекциях по КОБ
Абдулла Юсуф Ахмед 10:19
0

так, сильно написано. тут деякі прибютівці дули щокти коли я їх називав бидлоелітою. якщо осла називають ослом то в чому не справедливість?
бидлоеліта давно запарила. про кидок пенсійної реформи я ще допер аж в 99. математика 3 клас. ти 40 років платиш бабло. якщо його прокрутити - виходить солідна сума. потім завдяки бидлоеліті ти радісно дохнеш, покористувавшись аж 1-2 роки пенсією в 3 копійки. а якесь мурло чинушне вже хатинку побудував давно....сволочі і .....жаль правилами заборонено страшні мати гнати :(.. тому просто №??:)*?;:)№)(*№?%_(*(*_№!*%??_!№%?_ *
+1

100%
нах державний пенсійний фонд!
будуть приватні пенсійні фонди, буде конкуренція, буде нормальні пенсії...
держава має конторолювати аби приватні пенсійні нікого не "киданули"
Свої права потрібно виборювати, а не випрошувати. За матеріал +
Невідомий користувач 13:57
+1
Багато в чому правда, але це риторика.
Здраво. Жаль только, не систематизировано. А так - готовая практически программа. Все же интересно было бы узнать, кто автор.
Є питиння, але...
+12
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі