Блоги → Перегляд

Українські християнські демократи та їх програми

Вівторок, 12:59, 27.01.15

Рейтинг
0 0
Переглядів
2610

0
0

Ми вже подивились, що там є в програмі німецьких християнських демократів (див. http://politiko.ua/blogpost121655 ). Чого почали з чужих, а не з наших? Тому що наші християнські демократи… пардон, ну, хочеться сказати дуже грубо про наслідки їх роботи. А німецькі - вони вправно керують державою. Тому ми почали саме з їх програми. Але прийшлося почитати й те, що написали наші, рекомендую, цікаво. Докладні посилання можна знайти у додатку, а щодо моїх вражень від текстів, то про них далі.

Передовсім треба нагадати, що християнсько-демократичних партій було в нас зареєстровано багато (на посиланнях перелік, можливо що і неповний). Щоправда, були ще і "соціальні", але також християнські, тому ми надалі будемо використовувати загальне скорочення "ХД". Втім, вже дві програми, що я їх прочитав, виразно підтвердили: нема між ними суттєвої різниці. Тобто, можна здогадатись, що багато однакових партій було не тому, що в них виявлялась якась суттєво відмінна від створених раніше позиція. Їх фундатори просто хотіли свою партію. Чи, може, старші товариші не пускали до свого товариства? Але то вже історія, як було і хто винен нащадки розберуть, а ми надалі будемо говорити про загальні риси обох програм, не розрізняючи їх положення. Правда, за одним виключенням: в одній програмі наведені не надто докладні, але цілком конкретні галузеві рекомендації. Мовляв, треба сіяти більше кукурудзи, а рапса багато не треба. Ні, конкретні культури не згадані, але намагання дати політичні рекомендації в суттєво фахових питання просто зворушують. Живий дух комуністичного минулого, партійних вказівок, хто б міг подумати. Але то дрібниці, переходимо до більш важливих моментів.

Обов'язково треба нагадати про вихідну точку нашої розмови: ХД-ідеологія в інтерпретації українських учасників цього руху не одержала підтримки в народі. Або і по-іншому: партійна робота цієї політсили виявилась неефективною. Перше – факт, друге – найбільш вірогідна причина того факту. А партійна робота починається з партійної програми, відтак ми можемо казати про те, що програми погані, бо вони не дали потрібного результату. І шукати вже в чому саме, бо програми, на відміну від віршів, пишуть не для того, щоб насолоджуватись їх літературними красотами, а для того, щоб досягати певних результатів. Розглянуті програми як тексти певного змісту і певної якості забезпечили свій внесок в загальний неуспіх ХД-партій. Про це не треба забувати.

Перша і головна риса: високий пафос. І в продовження або на підтримку тої якості - багатослів'я і неконкретність. Ні, без пафосу не можна, але це варто використовувати дуже обмежено. От погляньмо, Лондонська декларація IDU, яку можна знайти на посиланні, наведеному вище, то 502 слова, а в тих програмах, про які говоримо 4 239 та 2 478 слів. Ми можемо тут пригадати, що німецька ХДС має аж три варіанти програми: на один лист (10 головних пунктів), а також скорочену и повну. Але ті тексти містять конкретні положення, що стосуються різних напрямків роботи партії і то не декларації, як добре має бути, а плани – що треба зробити. Втім, тут поїзд вже пішов. Як сьогодні нові українські ХД-діячи напишуть так само як німецькі, то їм вже і не повірять. Сьогодні треба, по-перше ставити підпис автора тих пропозицій, а по-друге, формувати той текст саме як план конкретної роботи з конкретних напрямків, а не перелік чеснот демократії взагалі чи її християнського варіанту. Українські виборці не вірять обіцянкам і побажанням, вони вже все знають про демократію, вони тільки її не бачать в Україні. Тому ще раз: конкретний план роботи і особиста відповідальність.

Але це так, для розігріву, головні питання – релігійне і національне. Про це далі.

Чи може бути членом ХД-партії людина, що не належить до певної християнської конфесії? Зрозуміло, адже це не релігійна організація, а політична. Як згадати декларацію IDU, то не було там вимоги щодо релігійності чи її втілень. Хто знає історію ХД-руху, той чудово обізнаний в тому, що саме відмова від католицького і протестантського поділу в політичній площині започаткувало ХДС як німецьку народну партію. Почитайте українські програми, вони написані тільки для християн і, як мені здалося, тільки певної конфесії – етнічно чи політично забарвленої. Я помиляюсь?

А чи може ХД-партія будувати не національну, а багатонаціональну чи наднаціональну державу? Нісенітниця? Ні, термінологічна пастка. Бо це залежить від того, що ви маєте на увазі, коли кажете про націю та національне. Як ви маєте на увазі певну поліетнічну спільноту, що втілюється в державі як у формі чи має ту державу за один із проявів свого існування, то це одне. А як держава для вас – то атрибут етносу, корінної, титульної людності, що будує ту державу для себе і з себе, то це вже зовсім інше. Звісно, у цьому останньому випадку інші етнічні спільноти теж можуть існувати в тій державі поруч з титульним, державотворчим етносом (демократія!), але поруч. Не знаю, чи я тут зрозуміло пояснив, але мені здалося, що програми написані для етнічних українців і мають на увазі творення саме етнічно забарвленої держави. Якось так. Але те, що російськомовний електорат не є цільовим – то це вже точно, правда?

Я не можу підвести риску під питанням про релігійне і національне забарвлення розглянутих програм. Тут потрібно залучати фахівців. Мені просто здалося, що то програми не християнських демократів, а націонал-демократів. Тих, що в Русі і його клонах почали губити підтримку широких мас українства чи електорату і вирішили взяти на озброєння християнську демократію. Але зробили це без глибинного осмислення різниці. Це можна зрозуміти: вважаючи і відчуваючи себе як демократами, так і християнами, вони робили те, що підказувала їм їхня душа. І загубили дві великі групи електорату: нехристиян чи християн, але не належних до певної конфесії, і російськомовних. А відтак партії вийшли не масові. Бо не вдалось в тих програмах презентувати саме ту християнську демократію, що існує в Європі.

А от відсутність нумерації розділів, пунктів і підпунктів – це суттєво? Це просто показує чи доказує, що програму не обговорювали. Та й писали не для того. Просто треба щось таке гарне, красиве сказати, ну й сказали.

Кожного дня чуємо вживу і читаємо в різних місцях недобрі слова на адресу нашої влади, яка відповідальна за цю страшенну кризу. І християнських демократів при цьому ніхто не згадує. Вони ж тут при чому? Їх взагалі нема. От це і є їхня вина. Вони занапастили потужну ідеологію, не використали величезний потенціал зміцнення нашої демократії і врешті-решт допустили до влади на всіх рівнях людей абсолютно безвідповідальних.

Це як дивитись у минуле. А як у майбутнє, то треба просто працювати, будувати християнсько-демократичну партію: аналізувати колишні помилки, виправляти їх і йти далі. Це – моральний обов'язок християнських демократів, а не побажання. Звісно, як християнські цінності, про які так багато і справедливо написано в тих програмах, ще існують не тільки на папері. І, знаєте, тим людям, що написали оті недосконалі програми – ми їм маємо подякувати. Вони зробили, що змогли, на що були здатні. І, між іншим, дали нам можливість навчатись на їх помилках. А досконалі програми ми вже маємо писати сьогодні самі, ніхто за нас це не зробить.

Посилання

http://www.hds.mykolayiv.com/

http://christian-social-party.org/progrum/

https://www.facebook.com/groups/320077494867761/?pnref=lhc

Коментарі

Є і продовження теми. Там про статути.
http://politiko.ua/blogpost122955
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі