П'ятниця, 16:20, 12.02.16

Рейтинг
1 0
Переглядів
4726

0
0

Завдяки Пану Бібліотекарю (не знаєте? радий познайомити) натрапив на дуже цікавий матеріал. Читав-перечитував і не міг зібрати докупи різні враження, аргументи і зауваження. Ні, не до автора, навіть не до Пана Бібліотекаря. Але мабуть треба спочатку той матеріал показати? Так, ось він: http://www.бібліотекар.укр/2016/02/blog-post_8.html

І тепер зауваження. Спочатку загальні, зрештою і ньюкаслівські.

1. Дослідники і гуманітарії

Автор використовує термін "дослідник", маючи на увазі, звісно, вченого гуманітарного профілю - соціолога, політолога, психолога. Дослідники-фізики чи технологи металургійного виробництва тут, мабуть, нікому не цікаві в цьому контексті. Можу зазначити, що знайомі мені дослідники напрямку бізнесової науки (маркетинг, менеджмент, ІТ) соціальними мережами в своїх професійних інтересах користуаться вправно. А от саме "гуманітарії" - я згоден з автором - демонструють чи то фобію, чи упередженість, чи острах (що в суспільстві з гранатами по вулицях та кафе майже щодня і не дивно). Ба більше, мені відомий цілий науковий (навчальний) заклад, що уникнення соцмереж декларує як частину своєї концепції чи платформи.

2. Наслідки

Відсутність гуманітаріїв в наших соцмережах катастрофічно знижує рівень соціального дискурсу, унеможливлює культурний поступ пересічного відвідувача (схильного більше читати і зрідка "лайкати", ніж писати щодня по невеличкому есе з приводу поточних подій). І зрештою соціальний поступ, кристалізацію громадянського суспільства, бо нашу радянську - ну пострадянську - людину ніхто так і не згадав у якості об'єкта гуманітарного просвітництва. Люди елементарно і кричуще неосвічені. Через ухилення гуманітарієв від свого суспільного обьв'язку. Як лікар не має права дивитись на хворого бездіяльно, так і гуманітарій не має права читати оті нісенітниці, що ними кулібіни від соціальних псевдонаук рясно вкривають мозки відвідувачів соцмереж.

3. Згідно з нумерацією автора.

3.1 Згаяний час

а) Соцмережі потребують дослідження як феномен. Суспільство має бачити їх не тільки в розрізі кількості особистих реєстрацій чи започаткованих груп. Суспільство має бачити соцмережі очами вчених-гуманітаріїв по всьому спектру відповідних кафедр.

б) Соцмережі є переднім краєм боротьби за світогляд українця, його культурний рівень в галузі суспільствознавства. ЗМІ, а надто телебачення абсолютно втратили довіру і увагу освіченої верстви. Сайти і форуми є місцем пошуку відповідей і апробації власних інтелектуальних чи морально-політичних знахідок. Не можна віддавти це поле бою невігластву й маніпуляціям популістів-політиканів.

3.2 Вплив на особисте

Абсолютно згоден, не бачу різниці між нашими та англійськими умовами.

3.3 Чи буде читач

Актуально для України набагато більше - див. вище.

3.4 Неприємності

Так, українські умови в цьому випадку набагато гірші за англійські, про це було вище. Але науковець, що не користується - активно - соцмережами є просто відстала в культурному відношенні людина, несучасна, така, що не відчуває сучасний подих суспільства. І йдеться не про наявність акаунту і не про кількість залучень до груп - сформулювати коректно надто важко. Це наукова проблема. Я й кажу: формулюйте. Та скоріше, бо наше суспільство на грані повного колапсу, повної руїни (хто пояснить це українцям), здичавіння і навернення до первісних стандартів поведінки. Занадто? Почитайте, що і як люди пишуть. Хотілося б помилитись.

І що вони нам на це скажуть? Нічого. Промовчать як завжди. Ну, нехай, може з часом якось воно в них проросте.

 

 

Коментарі

https://m.facebook.com/groups/1516502491976867?view=permalink&id=1534158463544603
Обговорення
Основне посилання при кліку не відкривається, але якщо скопіювати лінк, то все ок.

Тут грає роль що йдеться в більшості про старших людей, які не дуже люблять все нове і бояться користуватися, бо не мають в тому практики. Але ж звідки візьметься практика, якщо не пробувати. А пробувати бояться бо лишається цифровий слід (про це вони чомусь добре знають :).
0

Ага, спасибі, щось з посиланнями не налагодили.
Так, побоювання нового цілком реальне, але мене просто вбиває те, що ці люди все знають про суспільство, бачать, як не вистачає їх знань пересічніф людині, і мовчать.
У Маяковського є образ обез'язиченої вулиці - пригадується.
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі