Блоги → Перегляд

Про «московський патріархат», агентів ФСБ та деякі аспекти політики церкви в Україні.

Субота, 18:14, 02.12.17

Рейтинг
0 0
Переглядів
3974

0
0
У цій статті згадуються

 

 

Питання духовності завжди було в центрі ваги в Україні.  Церква так чи інакше впливає на різні політичні процеси держави, особливо зараз коли держава у стані неоголошеної війни з Росією, роль та політика Московського патріархату виходить на перший план інформаційного простору.1442987.jpg?201712012250

Російська православна церква Московського Патріархату в Україні. З чого все починалось?

9 липня 1990 р. єпископат УПЦ звернувся до новообраного Патріарха Московського Алексія ІІ з проханням розширення самостійності й самоуправління.                  На це прохання Архиєрейський Собор РПЦ у жовтні 1990 р. надав УПЦ самостійність в управлінні, враховуючи складну релігійну ситуацію в Україні і міжконфесійні конфлікти.  Тоді ж Предстоятель УПЦ отримав титул „Блаженніший” – його мав обирати єпископат УПЦ і благословляти Московський Патріарх. Синод УПЦ також отримав право самостійно обирати і святити нових єпископів, засновувати і скасовувати єпархії в Україні.                                                              27 травня 1992 року у Харкові відбувся Архиєрейський Собор УПЦ, яким керував митрополит Харківський Никодим (Русак). Собор звільнив митрополита Філарета від обов’язків Предстоятеля і вивів його поза штат із забороною священнодіяти. Новим Предстоятелем обрано митрополита Ростовського Володимира (Сабодана), який досі не входив до складу єпископату УПЦ. Українська влада не визнала рішення Харківського Собору і продовжувала визнавати Предстоятелем УПЦ митрополита Філарета.

Період президенства Кучми.

Перемога на президентських виборах 1994 р. проросійського кандидата Леоніда Кучми означала для УПЦ (МП) повернення їй панівної позиції. Новий глава держави активно зустрічається з єрархами УПЦ (МП), допомагає у будівництві храмів. УПЦ повертаються храми, які використовувалися не за призначенням, у т.ч. пам’ятки архітектури національного значення, що викликає невдоволення інших конфесій, особливо УПЦ КП. У регіонах, особливо східних і південних, УПЦ отримала особливе сприяння від влади в мас-медіа, освіті та інших сферах.

Неофіційно, а подекуди й офіційно, УПЦ підтримала провладних кандидатів та політичні сили на президентських і парламентських виборах 1998, 1999, 2002 і 2004 рр.

 

Патріарх «миру» Кіріл?

Після смерті патріарха Алексія II в грудні 2008 року, Кіріл Гундяєв стає місценаглядачем патріаршого престолу, а 27 січня 2009 року в Москві на Помісному соборі обраний патріархом Московським, за даними багатьох джерел не без допомоги вищого керівництва Росії та Федеральної Служби Безпеки Російської федерації.

Станом на 2017 рік, ряд засобів масової інформації оцінюють статки патріарха  у 4 мільярди доларів США.

Також відомим фактом є те, що Гундяєв працював у КДБ СССР, володіє сильними лідерськими здібностями, високим інтелектом, вмінням вести та організовувати бізнес (до власності Кіріла приписують нафтовий бізнес, тютюнові вироби та алкоголь).

Зміна вектору політики Московського патріархату.

Орест Березовський хто він?

 Стан фізичного здоров'я митрополита  Володимира унеможливив виконання обов'язків Предстоятеля Української Православної Церкви і 24 лютого 2014 року Священним Синодом УПЦ  (МП) таємним голосуванням обраний на посаду місце любителя - Орест Березовський, більш відомий як Онуфрій.

Згодом 13 серпня 2014 року, не без допомоги «смотрящего» за Московським патріархатом, нардепом  Вадимом  Новинський, Онуфрій стає Предстоятелем УПЦ (МП) в Україні.

Прояв «руського міра» в діяльності Онуфрія та постать Вадима Новинського.

За даними деяких достовірних джерел Онуфрій був завербований, або співпрацював з КДБ СССР, згодом ФСБ РФ під час навчання в Москві яке розпочав у 1969 році та закінчив 1988 року зі ступенем кандидата богослов"я.

Політика Онуфрія є також відомою за висловлювання про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні.

«Голодомор — это было вразумление, усмирение со стороны Господа нашей гордыни»

Війн на Сході України котру фінансує Росія, Онуфрій також не визнає, риторика його є близькою риториці офіційного Кремля.

Загальновідомою є постать Вадма Новинського, який з  приходом до влади Януковича починає повністю контролювати Московський патріархат в Україні.

Надзвичайно цікавив є факт про отримання громадянства Новинського.

Офіційно громадянство надав В.Янукович, а підставою для надання громадянства України було прохання міністра економіки - Петра Порошенка.

Пошук оптимальної моделі.

Отже, зараз ситуація в українському православному житті залишається складною, шляхів до єдності поки що не видно.

Протягом століть склалося кілька моделей державно-церковних відносин, які часто взаємно переплітаються:

1.      Теократія - постає як форма правління, за якої вся повнота влади в державі належить главі церкви та духовенству. Передбачає ототожнення світської і духовної влад, регламентацію функціонування держави та її інституцій, усього суспільного життя панівною церквою та її органами.

2.      Цезаропапизм. Виявляє себе як політика світської влади, спрямована на підпорядкування собі всього церковного життя; поєднання в особі державного правителя вищої світської духовної влади.

3.      Законодавча підтримка, що забезпечує привілейований стан певної церкви в державі. Статус державної церкви передбачає державне фінансування діяльності церковних інституцій, покладає на них певні державницькі функції (реєстрація новонароджених, смерті, шлюбу тощо).

4.      Відокремлення церкви від держави. На практиці це означає неможливість втручання церкви у справи держави за активного втручання державних інституцій у справи церкви.

5.      Проміжний стан між моделлю державної церкви і моделлю повного відокремлення церкви від держави і держави від церкви. Для цього типу відносин характерне збереження державної підтримки та привілеїв окремих церков. Наприклад, сучасна Німеччина, де держава хоч і проголошує нейтральність і толерантність до різних релігій, виявляє певну відмінність у ставленні до релігійних організацій залежно від їх чисельності та їх впливу на суспільне життя. Подібними є державно-церковні відносини в Японії, Австрії, Перу.

6.      Відокремлення церкви від держави, що передбачає взаємоневтручання держави і церкви у справи кожної, гарантує максимальне забезпечення свободи релігії, толерантності в державі.

 

Оптимальну модель українська нація має шукати сама, без допомоги Росії чи будь – яких інших держав. Церква на сучасному етапі має стати об’єднуючим чинником і всіма можливими та неможливими методами шукати способи досягання миру в Україні, а тоді вже вирішвати якою бути їй…

«Війна в ім’я релігії – це війна проти релігії»

(Вселенський Патріарх Варфоломій)

 

Коментарі

Немає коментарів
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі