Блоги → Перегляд

"Демократія та не та"

Субота, 23:38, 09.02.19

Рейтинг
179 0
Переглядів
1910

0
0

«Демократія та не та»

  Всі ми добре знаємо, що демократія до нас прийшла з доби Античності, але вона пережила багатовікову трансформацію та змінила свою сутність. Та для того щоб розібратися в сенсі демократії потрібно згадати Стародавню Грецію в якій ця ідеологія зародилася. Колись Еллада складалася з багатьох міст-держав в тому числі і Афін. В цьому місті демос (вільні громадяни) брали безпосередню участь у вирішенні питань державного значення. В них були народні збори, які з числа громадян міста шляхом жеребкування (варто наголосити на останньому слові) обирали людей для участі в цих зборах. Тобто членом народних зборів могла стати та людина, яка була громадянином міста, а не рабом. Також потрібно віддати належне, що обирали з числа громади і шляхом жеребкування осіб, які мали право брати участь в обговоренні, прийняті та голосуванні стосовно певних питань державного значення. Зміна членів народних зборів було явищем регулярним і це робили для боротьби з корупцією. Яскравим прикладом тодішньої демократії може стати битва при Марафоні в 490р. до н.е. Коли війська персів наблизились до Афін, то серед його мешканців почалася паніка. Громада міста розбилася на два табори, одні виступали за скорення персам, а інші за війну. В результаті було проведено голосування серед числа громадян, яке показало, що більшість виступає за війну з персами. Ця битва неподалік Афін при Марафоні вирішила подальшу долю Греції і всієї Європейської цивілізації. Зупинення просування персів призвело до порятунку грецької цивілізації, яка як нам всім відомо мала великий вплив на формування тієї ж Європейської цивілізації. Так громада міста вирішила питання не тільки державного значення, а й історичного.

  Вся суть первинної демократії полягала в тому, що громада міста безпосередньо та без будь-яких представників (теперішні депутати) брала участь у вирішенні питань, які їх стосувалися. І в народні збори обирали регулярно, та головне, жеребом. І цьому нам потрібно повчитися та взяти на замітку як спосіб боротьби з корупцією.

  А тепер повернімося до сучасної демократії, яка почала своє формування в 19-20 століттях. Суть якої уже полягає у представництві інтересів громадян, тобто так звана представницька демократія. Яка нам каже, що головним джерелом є народ, який шляхом виборів обирає осіб чи політичні сили, які нібито мають відстоювати інтереси тих, хто їх обрав. І саме «обранці» мають вирішувати питання регіонального або державного значення. Виходить, що у нас така формула: народ обирає депутатів і партії, які виступають за інтереси своїх виборців, а за депутатами стоять олігархи, які фінансують та утримують ті ж політсили. Звичайно депутати відстоюють, в першу чергу, інтереси спонсорів, бо простий громадянин нічого не дасть, а олігарх – гроші.

  Громадянин – депутат – олігарх = формула псевдо демократії, а точніше олігархії. Саме вона є панівною не тільки в Україні, а й по всій Європі та світі. Також слід згадати думку британського філософа Карла Поппера, який вважав демократію не тільки неможливою, але й недоцільною: «Демократія у прямому її розумінні неможлива навіть суто технічно, бо немає таких механізмів, які б забезпечували пряме народоправство з будь-якого питання на всіх рівнях. Недоцільна, оскільки абсолютна більшість народу некомпетентна у вирішенні конкретних справ управління державою».

  Тому і прикриваються демократи виборами, але «народні» голоси не мають ніякого значення, бо це обман і їх підраховують так як треба комусь. Та проте нам навіюють боротьбу з нетерпимістю, насиллям, дискримінацією, а кажуть що їхня головна мета це – боротьба за права людини. Цим демократи відводять погляд від головних недоліків цієї ідеології та повний відхід від її первинної ідеї та суті. Теперішнім «демократам» легше боротися з нацистами, расистами та противниками руху ЛГБТ (ЛГБТ – лесбіянки, геї, бісексуали, трансгендери), аніж якусь там міфічну демократію будувати і відстоювати інтереси простих громадян, коли є особи, які мають гроші та дадуть їм їх. Я не засуджую олігархію, а констатую факт її панування у суспільстві, і грошей, які нами керують та від яких ми, не відмовимося ніколи. Я засуджую «спотворену» та побудовану на обмані – демократію!

 

 

 

Коментарі

Демократія змушує інтелектуала постійно займатись просвітою всього народу. Бо від голосу більшості залежить його (інтелектуала) буття після кожних виборів.

Протилежності (антиподи, антоніми) демократії:
- тиранія;
- деспотія;
- диктаторська, тоталітарна або поліційна держави..
+1

Держава буває ще податковою, релігійною, медичною... Троцький говорив про магічну. Такий собі шаманський концтабір. Сталін зробив пропагандистський.
Роботизовані держава теж варіант.
Тому розглядаю організовану анархію з елементами високотехнологічного комунізму.
Технології теж бувають різні.
Перевага біологічним. Самодостатність людини в природі.
0

Вячеслав Dinameet 11:56

Формально імперська, а в минулому деспотична Японія має 9 тисяч чиновників, які обслуговують 128 млн японців.

В колоніальній Україні, для збору корупціної данини, Москва тримає 300 тисяч чиновників-баскаків, що успішно грабують 43 млн українців.
+1

Японія 1,01млн - число чиновників 127,4 - населення http://euinfocenter.rada.gov.ua/uploads/documents/28899.pdf
Даю десять тищ долярів, виграних в бородатого, тому хто знайде правду в словах Бородатого.
0

Дякую за поправку.
0

А чого в інфі http://euinfocenter.rada.gov.ua/
нема України?
0

За офіційними даними, кількість чиновників в Україні щорічно збільшується в кілька разів.

Для порівняння можна навести декілька цифр.

У 1992 році в Україні було 70 000 чиновників.

У 2013 році - 335 000.

У 2017 році електронні декларації заповнили 1 000 248 чиновників.
0

Тобто кількість чиновників в Україні оберненопропорційна добробуту і кількості населення?
0

Просто полиставши вікіпедію про Японію дізнаємося : Місцева влада має право встановлювати префектурні й муніципальні податки для поповнення бюджету. У випадку фінансової кризи місцевий уряд може видавати муніципальні облігації, а центральний уряд може виділяти кошти з центральної скарбниці для підтримання життєдіяльності громади. Основні витрати місцевих бюджетів йдуть на будівництво, освіту та благоустрій території[15].
Тоб то там є самоуправління яке складно віднести до державної влади.
Окрім того половина працівників міністерства має бути депутатами парламенту насадження американцями з двопартійною системою. Тоб то цифри відносні. Японія просто максимально виключила імператора і державу з життя по факту.
0

Головна проблема це відсутність гривні по за країною. Наші цінності не актуальні - ній не варті . Не туда йдемо.
0

Розглянемо корпоративне підприємство.
30 робітників конвеєра мають майстра і бригадира. Майстра відділу, майстра зміни, 2 контролерів зміни, 2 механіків, фабричних: електрики, секретарі, обліковці, кладовщики, директори, менеджери продажу, аналітики, економісти, профспілки, охоронці в т.ч. безпеки праці, кадри, лікарі, прибиральники, тренери.... Із 300 чоловік цеху працюють ручками 200. Робітники можуть самоорганізовуватися , тобто керівництво може бути відсутнє. Але замовлення плюс напрямок руху це діло керівництва. Нагромадження десь чогось або брак десь чогось це проблема. Решта в переводів на американський стиль проблема сержантів. В радянському це дуже багато офіцерів , які нічого не роблять.
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.