Блоги → Перегляд
Мітки Актуально!

Чи мало місце внутрішнє інформаційно-психологічне та зовнішнє кібернетичне втручання в українські вибори?

Середа, 17:56, 01/05

Рейтинг
1 0
Переглядів
426

0
0
У цій статті згадуються

І

    Ось і відгримів в Україні, як потужна руйнівна гроза, другий тур президентських виборів. І сталося те, що за жодних обставин не повинно було статися. Перемогли не українські сили, а якісь незрозумілі сірі сутності, котрі, як ті вампіри, ховаються від світла.

     Майже відразу, після обрання П.Порошенка президентом України (2014 рік), ворожі антиукраїнські сили з колишніх регіоналів, які через кровопролиття на Майдані втратили свій політичний та зовнішньо економічний вплив, трохи оговтавшись, почали вибудовувати потужну інформаційну структуру з метою тотальної дискредитації новообраного проукраїнського президента та проукраїнського уряду. У своїй суцільній інформаційній брехні через олігархічно-проросійські ЗМІ, вони обрали дві основні мішені – новообраного президента та прем’єр-міністра Арсенія Яценюка.

     Найголовнішим завданням для вороже налаштованих політиків, стосовно незалежності української держави від братерського московського впливу, було перешкодити українському суспільству остаточно змінити свій зовнішньополітичний вектор. А для цього потрібно було якомога швидше поміняти «на своїх» неугодних українських високо посадовців.

     Чи задумувався хтось серйозно над тим, чому чинний президент, за якого у 2014 році проголосувало 53% українських громадян, у 2019 році став для 13 500 000 виборців (а це 45% від загальної кількості тих, котрі мають право голосу) більшим ворогом, ніж прямий агресор В.Путін, який захопив Кримський півострів та окупував частину території на сході України?

     Розмовляючи з людьми, які у першому турі виборів не голосували за П.Порошенка та з тими, які голосували проти нього у другому турі, я завжди чув лише одну фразу, яка постійно зривалася з їхніх вуст – «хто завгодно, аби не Порошенко». Коли я запитував, чим він так насолив особисто цій людині, її дітям, онукам та правнукам, жодного разу чіткої відповіді не лунало, лише якісь незрозумілі загальні фрази, хриплуваті вигуки, перекошене обличчя та конвульсивне посмикування тілом. Чи не дивно, адже улюбленою фразою Володимира Путіна теж була фраза – «хто завгодно, аби не Порошенко».

     Можливо відповідь на поставлені запитання приховується в інформаційних технологіях, які професійно використовувалися як безпосередньо на території, так і за межами території України внутрішніми і зовнішніми  противниками успішного проєвропейського  розвитку українського суспільства?

ІІ

     В різні історичні періоди державні діячі, ідеологи, політики, журналісти використовували різні види впливу на широкі маси населення. Одні апелювали до розуму, благородних вчинків, інші використовували «розпалювання пристрастей», пам’ятаючи вислів Аристотеля про те, що саме під впливом пристрастей люди змінюють свої рішення (переконання).

     Існує навіть думка, що в суспільстві зі слабкою демократією, в якому народ не звик до розумової діяльності та об’єктивного оцінювання реальності, більшість людей піддатлива до навіювання. Історія розвитку радянської системи добре підкреслює цю думку. Пропаганда з її методами була включена в процес знеособлення людей та одержавлення або інформаційного управління їхньою свідомістю. Преса, як інструмент соціалізації, за допомогою навіювання привчала людину до того, що вона всим зобов’язана партії, державі, котрі невтомно піклуються про її щоденне благополуччя.

     Ще на початку ХХ століття психолог Б.Сідос стверджував, що в самій природі суспільства лежить прагнення до навіювання (самообману), тому що стадне некритичне «Я» розбурханого натовпу легкодоступне підсвідомому навіюванню. Завдяки своїй біологічній природі людина підвладна навіюванню, наслідуванню і заразливості думок (ідей).

     Безумовно, сприйняття та засвоєння навіюваної інформації залежить від готовності людей сприймати її, тобто схильність окремої людини, соціальної групи, журналістів, частини політиків активно відгукуватися на комунікаційний подразник. Таким подразником можуть виступати як зовнішні, так і внутрішні фактори, наприклад, війна, занадто жорстка або занадто м`яка політика уряду і т.п.

     Таким чином, навіювання можна визначити як спосіб непомітного внесення у свідомість індивіда (групи індивідів) сторонньої, а в нашому випадку – ворожої ідеї, думки без прямої участі самого об’єкта. Таке навіювання, як писав академік В. Бехтєрев, зводиться до прямого прищеплення вкрай негативної оцінки реальної дійсності без участі волі особи, яка сприймає інформацію, тобто чисто на емоційному рівні. Далі така інформація, навіяна через ЗМІ, починає автоматично передаватися від однієї людини до іншої. Завдяки цьому через деякий час досягається бажаний ефект масового психозу, зомбованості: «хто завгодно, аби лише не цей чи не ця».

ІІІ

     Поріг сприйняття негативної інформації значно підвищується, якщо вона співпадає з наявними установками, стереотипами, наприклад: «усі чиновники – корупціонери», «усі судді – хабарники», «усі олігархи – негідники», «президент – злодій» і т.д.) При цьому і той, хто навіює, і той, на кого здійснюється навіювання, пов’язані між собою вербальними (слово, міміка, жест) та невербальними (колір, звук, світло) символами, за допомогою яких ворог намагається нав’язати вигідні йому ідеї і форми поведінки. Зазвичай люди охоче реагують на навіювання, які обіцяють їм задоволення тих чи інших матеріальних потреб та інтересів. Наприклад: «кінець для Порошенка – кінець епохи бідності».

     У намірах професійного комунікатора завжди існує прихований зміст. Використовуючи те, у що аудиторія щиро вірить (цінності Майдану, Євроінтеграція, покращення добробуту) та вміло спираючись на її переконання, установки й групові норми, останній може легко ввести слухачів чи глядачів в оману і нав’язати їм «свою правду». Як правило, слухачі та глядачі рідко помічають, що їх вводять в оману.

     Журналісти, які працюють в антиукраїнських засобах інформації та спеціально підібрані ними «гості», стали для 45% українського населення щось на зразок «безгрішних оракулів», другим «Я». Своєю політичною заангажованістю вони змусили їх відчувати той самий негатив до всього українського, до наших реальних здобутків і перемог, який відчувають вони самі, і на хвилі досягнутого взаєморозуміння нав’язали більшості хибну мету, реваншистські прагнення тих організацій, які вони представляють.

     Для спрямованого впливу на суспільну думку вони використовували такі методи як неповна інформація, перекручування фактів, замовчування, інтерв’ю з сумнівними «експертами», опозиційними депутатами тощо. Таке зомбування відбувалося в чітко визначений час, в «упаковці» з іншими новинами.

     При односторонньому підході до висвітлення тих чи інших важливих суспільних проблем неминуче виникають викривлення в суспільній свідомості. Професійні пропагандисти з опозиційного табору вміло використовували масові настрої, які до певної межі є наслідком реального життя, окремих прорахунків діючої влади. І на чию сторону повернуться ці настрої і реакції залежить від того, хто і куди зуміє спрямувати масову психологію, надати їй потрібного забарвлення та потрібної інтенсивності.

IV

     У 30-х роках ХХ століття в основу геббельсівської пропаганди було покладено чотири закони:

1.     Закон «розумового спрощення».

2.     Закон обмеження матеріалу.

3.     Закон вдовбуваного повторення.

4.     Закон емоційного нагнітання.

     «Пропаганда має лише одну мету, - заявляв Геббельс, - і ця мета в політиці завжди полягає у завоюванні мас. Будь-який засіб, що служить цій меті, хороший, а будь-який засіб, що б`є мимо цілі, поганий». У нацистській Німеччині відпрацьовувалася така модель взаємостосунків з аудиторією, за якої «комунікатор сказав – реципієнт зробив». Допускалися брехня, фальсифікація, наклеп, особисті випади. Пропагандистські матеріали відрізнялися патетикою, мова була яскравою і енергійною (пригадайте  масовані психічні атаки Рабіновича проти існуючої влади та чинного президента на 112-му телеканалі проросійського олігарха Медведчука). Пропагандою невтомно втовкмачувалися у свідомість мас енергійні фрази та лозунги, що в кінцевому підсумку і призвело до поразки на виборах.

     Перелік технічних засобів і прийомів, які використовуються в техніці навіювання дуже широкий. Найбільш характерні з них описані в книзі Г. Шиллера «Маніпулятори свідомості»: культивування видимості достовірності джерела; обробка (підкуп) лідерів громадської думки; врахування групових, вікових та статевих інтересів; монополія джерела інформації; розпалювання емоцій; вживання в контексті слова «ми», яке створює враження спільності, взаємної довіри; наклеювання «ярликів»; перенос властивостей одного об’єкта на інший (наприклад, «якщо крав Янукович, то краде й Порошенко», «крали при Януковичі, крадуть і при Порошенку»); перенесення одиничного факту в сферу узагальнення (не посадили якогось корупціонера, значить усі вони, тобто влада, корупціонери) і т.д.

     Не менш важливим прийомом навіювання, який використовується у сучасній журналістиці, є створення резонансу щодо етнічних, мовних та релігійних ситуацій. При цьому населенню здається, що це воно саме так думає, а не тому, що сигнали виходять з ворожого джерела. На соціально-психологічному рівні суспільної свідомості виникають найбільш стійкі елементи реваншистської пропаганди: створюються негативні установки до нової влади, яка прийшла на зміну кримінальної, старої, щоб, дискредитувавши її, замінити з часом «на свою», колишню, яка була революційно відсторонена. При цьому українцям через засоби інформації приховано втовкмачується «виключність», «вищість» російської мови, російської культури та російської нації.

     Відсутність толерантності у суспільстві наявність конфронтації («усі проти всіх») та ксенофобії (боязнь певної частини населення домінування в українському суспільстві української мови) можуть також являти небезпеку маніпулювання свідомістю. Витончені прийоми навіювання можуть емоційно «наелектризувати» значну частину населення. Особливо, якщо такий вплив відбувається постійно.

V

     За спостереженнями вчених, в умовах нестабільності, поглиблення суспільних протиріч, психологічної напруги, засоби інформації стають експериментальними полігонами для фанатиків і маніяків, котрі сповідують ідеї насилля, загарбництва та домінування однієї нації над іншою.

     Настав небезпечний час, коли демократичні засади розцінюються як слабкість, неспроможність відстояти свою позицію, а суспільне повітря насичується ненавистю, злобою і страхом. В такій обстановці легко сприймається свідомо сконструйований «образ ворога», який «робить не те, йде не туди і лише заважає «правильному» розвитку суспільства».

     В основі такого механізму закладена ідея дегуманізації. Ворог представляється не схожим на вас – він іншої національності, мови, культури, розумових здібностей, до того ж він агресивний і від нього слід захищатися (мазепинці, петлюрівці, бандерівці, укропи). У статті Дж. Шонбернера «Інформація або влада суфлерів» описані прийоми конструювання «образу ворога». Вони зводяться до наступних постулатів: «Планомірно спрямовувати та перебільшувати показ внутрішніх страхів, побоювань, невирішених конфліктів, які носять нерозпізнані причини для того, щоб знайти козла відпущення…» Одна з тенденцій механізму створення «образу ворога» - показати лише погане, а друга – створити перешкоди для інформації, яка несе позитивні роз’яснення про об’єкт критики. Такий механізм використовувався в західній пропаганді в роки першої світової війни. Англійська газета «Джон Булл» планомірно розпалювала анти німецькі настрої. «Наш обов’язок, - писалося в ній, - викликати у вашій уяві сцени бійні, зґвалтувань, пограбувань, якими відмічене просування німецьких військ». Газета пропонувала читачам уявити, як «п’яний від крові німецький солдат» ґвалтує чиюсь дружину, доньку. В результаті грубої кампанії англійська суспільна думка була спрямована в потрібне русло. (Саме так сьогодні чинить Росія та підконтрольні їй сепаратисти з ЛНР і ДНР по відношенню до українських воїнів, які мужньо захищають нашу Батьківщину на східному фронті). Для англійців німці перестали бути нормальними людьми.

     Велика заслуга в лапках лежить на совісті і українських засобів інформації, які за останні п’ять років зробили все можливе і неможливе, щоб українська влада та український президент перестали бути для українців нормальними.

VI

     Чимало негативних навіюючих елементів містять сучасні радіо і телебачення, телесеріали. В студії щоденно запрошуються усілякі пророки та лжепророки, психотерапевти, астрологи, відьми, контактери з космосом, народні цілителі, які заряджають своєю енергією воду та інші предмети, посилаючи слухачам та глядачам усілякі сигнали. Люди все частіше й частіше стають іграшкою в руках авантюристів, брудних політиків та пропагандистів.

     Старші покоління пам’ятають, як у 90-х роках ХХ століття по телебаченню проводилися масові терапевтичні сеанси за участю екстрасенсів А.Кашперовського і А.Чумака. Опитування, проведені після сеансів, показали, що 70% глядачів суб’єктивно відчували покращення стану здоров`я. Чи не таке ж суб’єктивне покращення свого життя відчували тринадцять мільйонів українських телеглядачів, котрі регулярно дивилися телесеріал «Слуга народу», в якому головну роль кіношного президента зіграв В.Зеленський?

     Реалізація навіювання, яке здійснюється через телесеанси, телесеріали, масові шоу на стадіонах нерідко доповнюється несподіваними проявами власної активності глядача (немотивованими жестами, нервовим сміхом, збудженням, імпульсивною мовою). Основним негативним фактором такого впливу стає зростання кількості зомбованого контингенту населення, тому що серед глядачів є чимало людей з пограничним станом психічного здоров`я.

     Сеанси психотерапії на телебаченні були заборонені, однак, час від часу в студіях з`являються люди, про що говорилося вище, яким дозволяється проводити певні маніпуляції під приводом «критики» або передачі позитивної енергії глядачам.

     Гіпноз, навіювання, перемножені на гігантську потужність сучасних технічних засобів телебачення , радіо, відео, кіно, породжують безпрецедентний вплив на психіку. Маючи таку небезпечну зброю, працівники засобів інформації мають бути поінформовані про гіпер небезпеку неконтрольованого впливу на аудиторію.

     Важливо також пам’ятати про небезпеку передач, спрямованих на психічне зараження шкідливими (ворожими) ідеями, вироблення наслідування стилю поведінки, оскільки в сукупності з фільмами і передачами, які пропагують насилля, відверту дискредитацію політичних опонентів, такі програми утворюють порочне, замкнене коло, в якому в масових масштабах відтворюється соціальний продукт – люди з ущербною психікою.

VII

     Зовсім недавно з`явився термін «психотероризм», який означає свідоме втручання в ту чи іншу ситуацію з метою розгорнути події на свою користь. Вчені-психіатри всерйоз стурбовані проблемами психотроніки у зв’язку з використанням відкриттів секретних служб, які розробляють методики психічного впливу на людину. Так, в Росії,  більше трьох десятків інститутів, а в США  - понад 80 зайняті проблемами дистанційного безконтактного управління біологічними об’єктами, впливу на сторожові точки людського мозку нейролінгвістичним програмуванням (НЛП). Наприклад, у російському центрі психофізіології МВС, Інституті проблем матеріалознавства, Лабораторії мікролептонних технологій тощо проводяться серйозні наукові дослідження у зазначених напрямках.

     В РФ вже винайдені та сконструйовані біогенератори і прилади, які здатні за допомогою потоків мікролептонних часток залишати в людському організмі різні речовини. Ще в 1989 році було створено апаратуру, яка, у випадку її виведення на навколоземну орбіту, може коректувати поведінку населення на території, котра дорівнює Краснодарському краю (а це майже половина території України).

     Не виключено, що й у телесеріалі «Слуга народу», який монтувався на російській кіностудії для українських телеглядачів міг бути використаний заборонений у світі прийом 25-го кадру. Сучасна психологія розрізняє у людини сенсорний (усвідомлений) і субсенсорний (неусвідомлений) діапазон сприйняття інформації. Наприклад, якщо з екрана транслювати інформацію у вигляді списку іноземних слів з перекладом зі швидкістю 25 пар слів за секунду, то наша свідомість не буде встигати її сприймати. Але на підсвідомому рівні виникає ефект супер запам`ятовування та навіювання…

     Про високу ефективність цього методу впливу на підсвідомість людини свідчить той факт, що він застосовується спецслужбами усіх країн для вивчення мов та запам’ятовування  надзвичайно складних кодів. Не менш ефективний він і для масового навіювання та програмування відповідної поведінки.

     Виходячи з несподіваних та приголомшуючих результатів нещодавніх виборів президента України, зазначені вище факти викликають в українському суспільстві цілком зрозумілу тривогу щодо можливого втручання та дистанційного маніпулювання свідомістю виборців за допомогою новітніх нейропсихологічних засобів.

Коментарі

Порох сам навіяв ненависть до себе. Ніхто йому не допомагав..
0

..а що до Зе:
Вова Зе хоче спинити війну, в усякому разі - так запевняє (бреше звичайно, але люди вірять).

Щоб спинити війну, перш за все необхідно знати її справжню причину.
З чого ця війна почалась?
Ця війна почалась з «Будапештського Меморандуму», який тривав 20 років.
Хто його (крім Кучми) підписав?

Підписант Росія краде український газ, бо її газ далеко і дорого - про це й попереджав Степан Бандера. То чому цей газ Москва найдешевше продає саме іншому підписанту - Великій Британії?

Росія (як і США) не хоче дешевого газу з Катару до ЄС. То чому США будуть проти Путіна? Адже в них спільна мета і в сирійській і в українській війні - Трамп не хоче продавати свій зріджений "сланцевий" газ в ЄС по найнижчим цінам!

Німеччина чудово знає, розуміє - з 60-х років Європа споживає саме дашавський газ (за хімічним складом), то чому не викриє злочини кремлівського «Газпрому» і Путіна (проти України), а ретельно їх покриває? Може всі вони є спільниками та союзниками в цій війні?
mart mart 17:56
0
олег,чи ти дебіл? у нас тут були пости що недоброго зробив порошенко? ти їх читав?
0

Називати "дебілом" Духовного Учителя може лише син диявола. Та чи можу я, слуга Всевишнього Господа, ображатися на темну сутність, яка йде у пекло?
mart mart   23:43
0

https://www.youtube.com/watch?v=Z0-aS7SuxS0

олег,ти йобнувся. навіщо богу слуги брехуни? і чи напевно бог це особа?
ти начитався--але чи зустрічав того про кого начитався?
0

Темні сутності відрізняються від світлих за їхньою брудною мовою. Мова свідчить - одержима душа бісами чи не одержима. І дві попередні репліки красномовно свідчать, що одержима. Тому, наказую, відійди нечисть! З бісами я не спілкуюся.
mart mart   12:59
0

то я повторю без матів:ти брехун як і скотиняка василь. чи ти сліпий ,не бачив ,що виробляв порошенко? це він і ти --світлі люди?
mart mart   13:49
0

а наказувати то можеш жінці борщ зварити.цапе недолугий
mart mart   21:49
0

олег ,ти пишеш добрі гуморески але не берися за політику чи бога
"Іди за Мною" казав Ісус Сатані, а не "Згинь Сатано!"
- Євангерія першохристиян.
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі