Блоги → Перегляд

Маніфест руху «За креативну Україну»---знайшов

Четвер, 02:23, 09/05

Рейтинг
1 0
Переглядів
585

0
0

https://kreative-ukraine.net.ua/manifest-ruhu-za-kreativnu-ukrainu/?v=79cba1185463

Терміном «креативний» позначається творчість,

що не тільки висуває ідеї, а й доводить

їх до конкретного практичного результату.

На політичній сцені нашого повсякденного життя ми постійно спостерігаємо боротьбу заради власної користі. Люди навіть кажуть: «Життя — це боротьба», що сьогодні дуже добре відбито в політиці кожної країни. Навіть якщо життя не є боротьбою для всіх людей, то, звичайно, в політиці – це боротьба.

Чи має так бути? Чи існує альтернатива? Чи ми можемо знайти рішення, яке дало б змогу не витрачати велетенських ресурсів, спрямованих на боротьбу один проти одного?

У суспільстві є різні групи з різними інтересами, різні партії, які працюють багато і тяжко, витрачаючи надмірно сил, і можуть боротися ще дуже довго. Однак стан суспільства покращується надто повільно.

Чи може бути альтернатива? Креативісти кажуть: «Так! Ми здатні запропонувати безконфліктну політику».

А як це можна зробити? Існує вираз: «Ціле є більшим, ніж сума його окремих частин» – і цей постулат ми цілком забули в політиці. Ми воюємо так сильно один проти одного й зовсім не маємо позитивних змін. Ми можемо рухатися вперед тільки тоді, коли політика базуватиметься не на конфліктах, а на креативності, на мудрості та єдності.

Потрібно створити креативну владу, де кращі лідери суспільства, найкращі уми, найкращі таланти входитимуть до її складу.

Чому ні? Це може бути. Варто політикам стати відповідальними за всю країну, за розвиток економіки, за добробут кожного громадянина.

На цей момент політичні лідери відповідальні за свої партії і за тих, хто їх підтримує. Це шлях, який існує зараз. І політики борються до кінця за своїх виборців, за власний імідж. Їм байдуже до інших партій та решти суспільства.

Це вельми помилковий підхід. Політик повинен виходити з такого бачення владних структур, де зібрано колектив креативних людей суспільства, і вони мають керувати країною. Це повинні бути люди з усіх галузей, а не тільки з однієї партії. Ось чому потрібний рух, що у своїй політичній платформі встановить, що у владу треба відбирати креативних людей суспільства, саме людей, успішних у різних сферах. Немає потреби, щоб вони були з однієї партії, вони можуть бути з різних, навіть опозиційних партій, вони можуть не належати до жодної, а бути експертами із суспільства.

Ми маємо так розвинути політичну культуру, закласти в нашу Конституцію ідею солідарності і справедливості, у філософію урядових структур, у філософію політичного процесу, щоб досягти стану креативності, єдності, цілісності, працюючи разом. Кожен знає, що роз’єднання робить нас слабкими, а об’єднання — сильними. Незрозуміло чому, ми дійшли такої традиції, щоб розділитися на фракції політичних партій, що воюють між собою. І це зменшує вірогідність досягнення успіху. Воюючи між собою, партії витрачають велетенську кількість людських і фінансових ресурсів, залучають до боротьби багато талановитих людей нації і заходять у глухий кут.

Рух «За креативну Україну» пропонує застосувати протилежний підхід. Ми тільки маємо вибрати: чи робити все для того, щоб збалансувати суспільство, чи будемо боротися проти цілісності функціонування країни, яке є природним? Тобто створюємо фракції, створюємо частини, що ми й спостерігаємо сьогодні в кожній країни, боремося один проти одного, тільки утворюючи проблеми, затримуємо прогрес, формуємо клани, створюємо корупцію і боремося з нею, і занурюємося в безодню бідності і безпорадності.

Креативісти стверджують: нам слід реалізувати стратегію, що базується на цілісному підході, на наступних засадах: уряд з усіх партій, політика вільна від конфліктів, і це є абсолютно необхідним для подальшого позитивного розвитку країн. Фізіологія людини чи тварини не буде функціонувати, вона зламається, якщо одна частина тіла чи органу бореться з іншою. Тільки разом вони сильні, а що важливіше, коли вони разом, тіло здорове.

Це також стосується й економіки. Якщо в певній компанії один виконавець бореться проти іншого й існує боротьба між різними частинами відділу, тоді компанія не буде продуктивною чи навіть збанкротує. Існує багато організацій, які вже пройшли через цей процес. Ми знаємо, що компанія буде успішною, якщо вона є креативною, де кожен індивід є творчим, кожен є вільним настільки, наскільки це можливо, щоб бути продуктивним на своєму напрямі роботи, і кожен зробить внесок у цілісність. Об’єднана компанія є сильною. Якщо кожен у ній працюватиме на спільну справу, тоді успіх забезпечено і праця буде дуже ефективною.

Так само і в суспільстві. Ми маємо зупинити цю дурість, коли думаємо, що те, що не працює в кожній людині, в сім’ї, в компанії буде працювати в суспільстві. Звичайно, ні. Отже, ми повинні знайти креативний політичний підхід, щоб підґрунтям наших політичних рішень була креативна філософія, філософія, що об’єднує, об’єднує, об’єднує, гармонізує, приносить баланс, філософія спільної співпраці. І тоді нація і країна стануть сильними. Ми маємо бути креативними й відповідати принципам солідаризму і справедливості.

Ситуація, яку ми спостерігаємо сьогодні, скрізь одна й та сама. Розумному закону, що пропонується однією партією, чиниться протидія іншою партією, тому що закон пропонує опонент! Виникають питання: чи ми хочемо займатися політикою, використовувати всі ресурси уряду тільки для того, щоб провести якийсь індивідуальний підхід, чи ми хочемо працювати всі разом для того, щоб разом донести продуктивні підходи від усіх індивідуумів суспільства, від усіх політичних партій, від усіх тих, хто має знання про те, як керувати країною?

Це ненормальна ситуація сьогодні. Існує достатньо урядів, які показали в багатьох країнах по всьому світу, що вони не здатні до справжнього прогресу. У політиці скрізь ми бачимо великий розлад. Кількість виборців, які йдуть сьогодні голосувати, зменшується з кожним разом. Існують країни, де навіть менше ніж 50 відсотків, ідуть у день виборів і голосують. Ми спостерігаємо сьогодні ситуацію, коли політики скрізь втрачають довіру людей. Ніхто більше не довіряє політикам, ніхто не вірить, що політики чи політична партія можуть справді мати успіх. Ми тільки можемо обирати серед двох, трьох чи чотирьох політичних партій, де жодна не є кращою, ніж інші, всі вони неефективні. Це не дуже добра ситуація.

Якщо ми всі хочемо працювати разом, якщо щиро об’єднаємо наші можливості, тоді можемо бути прогресивними. Саме тому стратегія безконфліктної політики та влади без проблем, що базується на креативному уряді, є важливим пунктом руху «За креативну Україну».

Ми також маємо зрозуміти, що цей процес не був запропонований тільки сьогодні. Він висувався протягом століть різними філософами та політичними лідерами. Чому він не працював раніше? Чому ми можемо сьогодні сказати, що нині він може спрацювати?

Більшість людей не повірять, що він може працювати. Тому що ми можемо сьогодні побачити перший раз за всі часи, що безконфліктна політика справді стає можливою, що всі політичні партії дійсно стають практичними, і якщо це один раз почнеться, якщо цього всі прагнутимуть, люди побачать, що це набагато більше, ніж лише безконфліктна політика, це набагато ефективніше, ніж уся ця ненависть і підставлення підніжок лідерам усіх інших політичних партій. Набагато ефективніше працювати разом, і пройшов час, де було реальністю, коли кожна нація була розділеною і через це слабкою, цей час змінився. Відбувається креативна революція, спрямована на зміну ситуації, і тепер кожна нація матиме свою гідність, свій суверенітет, свою інтеграцію і буде здатна реалізовувати власну прогресивну стратегію.

Ми запрошуємо представників усіх партій, лідерів рухів і окремих громадян прийняти це послання у свої серця, створити креативну групу допомоги уряду країни і почати практично застосовувати цю ідею в суспільстві, де кожен працює разом задля добробуту.

Рух «За креативну Україну»

 

Вступ

 

Світ вступає в епоху всепроникної креативності. Все частіше ми чуємо слова «креативна економіка», «креативний клас», «креативна галузь», «креативна індустрія». Для політичної й економічної ситуації в Україні прийшов час «креативної» революції.

 

Її суть — змінити владу… в голові.

 

Ми маємо зрозуміти, що далі так жити не можна, і зробити все для інноваційного розвитку України. Тому ми ініціюємо рух «За креативну Україну».

Останнім часом одним із найважливіших напрямів інноваційного розвитку стала креативна політика. В основу цього напряму закладена певна ідеологія створення абсолютно нового підходу до економіки й державного управління. Креативний — означає творчий, тобто креативні процеси — це творчі підходи із залученням нових інноваційних методів та ідей. Для зміни ситуації рух «За креативну Україну» пропонує проведення креативних реформ, про які піде мова нижче.

Можливо, «креативна» революція не зашкодила б нам?

 

  1. Українці будьте пильними!

 

Не вірте нинішнім поводирям, що стоять біля державного керма. До народу вони не мають ні любові, ні поваги. Вони керуються користю та силою. Вони завжди готують народ до війни. І всі вони разом цинічно брешуть.

До влади в нині залежній Україні прийшла псевдоеліта, яка збудувала олігархічну державу, забула про населення і займається особистим збагаченням.

У суспільстві визріло масове усвідомлення необхідності мобілізації всього народу для захисту та розбудови України. Сьогодні це можливо лише за умови, що громадяни самостійно висунуть до влади необхідну кількість розумних креативних людей, які в змозі керувати економічними та соціальними процесами в державі.

 

  1. Це зробить рух «За креативну Україну».

 

Геть політичні застарілі проекти олігархів та їх закордонних кураторів — нема їм довіри! Рух висловлює інтереси насамперед середнього класу й бідного народу, якого в Україні сьогодні понад 90 відсотків.

 

Рух «За креативну Україну» бере на озброєння

саме креативні методи,  за допомогою яких

держава та олігархи будуть служити народу.

 

Соціальна база руху: науковці, вчителі, лікарі, військові, підприємці (середній клас), соціальні та інженерно-технічні працівники, робітники, фермери, селяни тощо. Саме вони здатні мирним шляхом змінити життя в Україні на краще.

В Україні є власна інтелектуальна еліта, яка пропонує свій шлях розбудови держави на принципах солідаризму та ідеях «креативної революції».

 

Хіба можна уявити ситуацію, щоб у нормальній родині батько об’їдався бутербродами з маслом і ковбасою, а діти в цей час голодували? Ні, таке неможливо! Нормальна, адекватна людська поведінка і є проявом солідаризму. Не можна щоб один пухнув з голоду, а інший водночас репався від обжерливості.

 

З кризи здатні вийти неушкодженими лише креативні економіки національного егоїзму.

Наше завдання — розбудова незалежної

креативної України, без наддержавного управління,

без олігархів, без Міжнародного валютного фонду.

 

  1. Першочергові дії та зміни

 

3.1. Розвиток економіки за прикладом післявоєнної Західної Європи.

Пряме управління креативною економікою з боку держави і суспільства. Заміна монополії олігархів та вузького кола капіталістів на систему розгалужених середніх та малих підприємств. За прикладом Західної Європи націоналізувати монополії базових галузей: енергетики (газ, електроенергія), інфраструктура, зв’язок, космічна галузь, авіабудування, оборонопром.

За допомогою багатомільярдної емісії гривні:

1) запустити державні стратегічні програми «Розбудова доріг — 10 тис. км. на рік», «Будівництво соціального житла 30 тисяч квартир на рік», «Будівництво 4 оздоровчо-розважальних туристичних парків міжнародного значення «Херсон», «Волинь», «Кам’янець», «Донеччина»;

2) кредитування середнього та малого підприємництва за ставкою до 3 % річних;

3) обов’язкове державне замовлення щороку у національних виробників фармакологічних засобів, зернових, машинобудівництва, сировинної бази тощо.

Ці кроки створять додатково 1 000 000 нових робочих місць, забезпечать житлом молоді сім’ї, ветеранів АТО, соціальних працівників.

 

3.2. Заборона спекуляції землею. Створення Національного кадастру нерухомості та Національного земельно-водного фонду України, які мають забезпечити майнову безпеку громадян. Заборона продажу землі. «Надати законодавче право кожному громадянину України, при бажанні, отримати 1 га землі для облаштування Родинної садиби. Безплатно. В постійне (або довічне) користування. Без права продажу. З правом передачі лише в спадок».   (Основні проекти Законів вже розроблено «Народним рухом захисту землі»).

 

3.3. Законодавчо встановити величину децильного коефіцієнту на рівні 4 ― 7, як це має місце в Данії, Фінляндії, Швеції, Німеччині та інших. Доходи олігархів мають строго пропорційно дорівнювати доходам найбіднішої частини населення. (Децильний коефіцієнт — це відношення середньої величини сукупних доходів 10 % найзаможнішої частини населення до середньої величини сукупних доходів 10 % найбіднішої частини населення.) Сьогодні в Україні він законодавчо не визначений та фактично дорівнює 100.

 

3.4. Відмовитись від послуг Міжнародного валютного фонду (МВФ). Для розвитку економіки треба мати можливість самостійно друкувати власну валюту ― гривні. Тільки завдяки емісії власних грошей економіка країни буде ефективно розвиватися. Сьогодні за договором з МВФ Україні заборонено випускати в обіг власних грошей більше ніж вона має золотовалютних запасів у доларах. Розмір цих запасів регулює МВФ. Сьогодні Україна може ввести в обіг тільки 500 млрд гривень. І не більше. За цим чітко стежить Національний банк України, голова якого — ставленик МВФ і Всесвітнього банку (ВБ). А Україні потрібно не менше 2 трильйонів гривень для нормального розвитку економіки. Але чому так поводяться президенти, прем’єр-міністри, депутати? Бо їх тривіально купують!

Найвідоміший монетарист — Генрі Ліу (США) обґрунтовано доводить:

 

«…Кожен уряд може фінансувати за допомогою

власної валюти усі потреби внутрішнього розвитку

і  забезпечувати повну зайнятість без інфляції».

 

Треба заборонити політику стримування емісії гривні, почати дедалі більше фінансувати різні економічні програми за рахунок держбюджету. Монетарна база України зростатиме. Економіка насичиться грошима. Ставки за депозитами знизяться, кредити подешевшають. Сьогодні економіку України уряд дозовано насичує за рахунок кредитів МВФ. З ними ростуть борги народу України. США «друкують свої долари» трильйонами, щоб стимулювати зростання власної економіки. А Україні це заборонено!!!

 

3.5. Встановити депозитні та кредитні банківські ставки та облікову ставку Нацбанку на рівні 2-3 відсотків.

 

3.6. Реформування інформаційної сфери. Повернути телебачення і окремі мас-медіа в державну власність. Приватизація позбавила державу майже всіх засобів масової інформації (ЗМІ). Наближена до верхівки держави фінансова олігархія, в руках якої знаходяться ЗМІ, негативно впливає на суспільну думку в країні та за її межами, демонструючи з телеекранів і газет жорстокість, насильство і порнографію.

Законодавчо закріпити покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 тисяч грн. при появі на екранах таких сцен або позбавлення ліцензії чи закриття ЗМІ.

 

3.7. Прийняття законів про електронне голосування (е-голосування) і встановлення системи електронних референдумів (е-референдумів). Участь у виборах — право і обов’язок усіх громадян.

 

3.8. Провести територіально-адміністративну реформу (545 районів => 150; 26 областей => 5) за принципом ресурсно-фінансово-соціальної самодостатності на основі природно-ресурсної капіталізації, інтелектуального потенціалу, виробничих потужностей, інженерних мереж, логістичних можливостей тощо. Ввести ряд змін до Конституції України, встановивши, що:

— президент безпосередньо керує Кабміном (без адміністрації президента);

— фінанси розподіляються знизу доверху;

— адміністрація президента та обласні й районні держадміністрації ліквідуються;

— до Конституції слід внести положення про сучасні принципи пропорційного оподаткування (більше заробляєш — більше плати), пенсійного, освітнього, медичного забезпечення та інші зміни для перезавантаження нашого соціального ладу з диктатури фінансових спекулянтів на диктатуру виробників;

— кардинально змінити фінансові потоки: за дохідною частиною кожного тижня корегується місцевий (районний) бюджет і відправляється 10 % на рівень області, а область відповідно передає 30 % свого поточного бюджету на рівень державного управління;

— освіта та медицина мають бути безоплатними.

 

3.9. Встановити двопалатну Верховну Раду: верхня палата займається виключно законодавством — 100 депутатів; нижня палата (палата представників) — 150 осіб від самодостатніх адміністративних районів.

 

3.10. Персональна відповідальність за справу. Для держслужбовці принцип особистої відповідальності та підпорядкованості. Колегіальне прийняття рішень — це шлях до кругової поруки та безвідповідальності. Фіскальні, тендерні та інші комісії — парник для корупції.

 

3.11. Безжальне покарання за корупційні злочини та злочини проти життя і гідності — відновлення смертної кари.

 

3.12. Заміна найманої професійної армії національною армією; введення загальної військової повинності.

Це програма дій до змін нашого життя. Українська наукова та трудова еліта здатні радикально змінити країну шляхом певних креативних ефективних дій. Рух «За креативну Україну» пропонує конкретні кроки та дії, які варто починати з державного управління, що залишилося радянським та посилене олігархами. Економіка потребує термінового фахового управління, а не витрат державного бюджету на зміну табличок з прізвищами міністрів.

 

  1. Україна без олігархів

 

Супротивники наведених змін тільки олігархи та їх наймити: політики, корупціонери та ЗМІ. Ніхто не може заборонити відібрати владу в олігархічного клану і передати її народу та державі. Ніхто!

Відступати далі немає куди, тому ми повинні розпочати рухатись вперед і спрямувати всі наші думки на перемогу в війні, яку нам оголосили. Ми маємо план і повинні виконувати його щоденно.

Конституція України стверджує: «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо».

Підприємці, селяни, робітники, знедолені ветерани АТО, студенти, пенсіонери об’єднуйтесь за для розбудови нової креативної України — без боргів Міжнародного валютного фонду, без грабіжників-олігархів. Треба оголосити війну олігархам! Олігархія — це деградація України, це перебування в злиднях і убогості. Необхідно вирвати у них країну і узяти її долю в свої руки.

Хто це зробить? Рух «За креативну Україну». Це люди нової хвилі, «острів майбутнього» і загони вірних. Це надія України. Такі, що виросли з ґрунту, зубаті й вольові. Настав час істини для молоді. Молоді люди повинні взяти на себе відповідальність і обстоювати своє право жити на своїй землі, співати свої пісні, народжувати здорових дітей.

 

  1. Креативний солідаризм

 

Кожний народ, отримавши владу в своїй державі, заводить такий лад чи устрій, який найбільше відповідає його вимогам та духовній єдності.

Солідарність — це шлях до спільної мети, коли всі відповідають за одного, а один відповідає за всіх. В солідарній креативній економіці суспільство охороняє інтереси виробників та господарів підприємств (малих чи корпорацій), а ті в свою чергу відповідають перед суспільством пропорційно отриманими прибутками.

Креативний солідаризм виростає з духовних і моральних засад світогляду нашого народу. Спираючись на солідарні зусилля і працю, тисячоліттями творився великий український твір, ім’я якому — нація. Саме нація створила державу — Україну.

Тобто, держава повинна працювати на націю і народ, що її утворює.

У жодній із суспільних форм солідарність не була такою сильною і такою тривалою, як в українській церковній громаді. Православна віра проповідує спільність походження і рівність усіх людей перед Богом, що цілком сприяє креативній солідарності.

Лише при пануванні принципів креативного солідаризму держава є регулятором банківської системи, здійснюючи контроль за фінансово-кредиторською діяльністю, кредитуючи підприємства на рівні одного відсотка.

З цих принципів креативний солідаризм протистоїть руйнівній монополізації і олігархії.

 

  1. Підстави державотворення креативної України.

 

Західні корпорації не дозволять Україні піднімати промисловість, сільське господарство, армію, науку й освіту. Для порятунку людей та нації необхідна єдина і сильна державна влада, диктаторська за обсягом повноважень і державно-національна по суті.

Ця влада повинна:

  1. Зупинити війну і хаос.
  2. Налагодити трудовий і виробничий порядок.
  3. Звільнити Україну від крадіїв та олігархів.
  4. Негайно почати якісний відбір до управління талановитих і чесних людей.
  5. Спрямувати Україну на той шлях, який веде до свободи, до зростання правосвідомості, до державного самоврядування, величі і розквіту національної культури.

Для цього має скластися суб’єкт дії — креативна еліта держави.

Рух «За креативну Україну» вже об’єднує і чекає до лав ерудованих та небайдужих, рішучих та сміливих побратимів.

 

  1. Жити своїм розумом

 

Закінчується період концептуальної невизначеності.

Західна олігархія вже зробила висновок, що українці через свою «нестандартність» і «примітивність» не склали іспит навіть на роль рабів у «новому світовому порядку».

Тепер усім зрозуміло, що перепоною на шляху зближення України із західною корпоратократією стоять — менталітет, колективізм, відміни в трудовій етиці, історичний досвід, православ’я, несхожість поглядів еліти і народних мас. Все це збентежило навіть лібералів та «толерантів» заходу.

Закони, ухвалені під натиском МВФ, у нашій країні не працюють. Захід прийняв рішення: нашу територію слід звільнити від людей, які не відповідають світовим «стандартам». Поки це успішно здійснюється.

В українського народу є альтернатива: фізично зникнути чи вижити, розпочавши жити своїм розумом, а не розумом «західних учителів».

Зі згадки про це має розпочинатися кожен новий день українця.

Національна культура, національна історія, світогляд та ідеологія — це той тріумвірат, який перетворює дезорганізований натовп у соборне утворення.

Настала черга України очиститися від ліберального бруду і стати на шлях розбудови Соборної України, без наддержавного управління, олігархів, Міжнародного валютного фонду.

 

  1. Осяйне майбутнє

 

Тридцяті роки ХХІ століття. Україна рівна серед рівних у світі з розвинутою потужною цифровою економікою і високим рівнем життя. За своїм інтелектуальним, духовним і економічним потенціалом входить до десяти найрозвиненіших країн світу.

Жодного дива не сталося. Відбулося те, що мало відбутися. У 20-х роках ХХІ століття народ України висунув національного лідера, що об’єднав суспільство на принципах креативного солідаризму і соціальної справедливості.

Солідаризм як історично національна ідея, як стиль життя, — це шляхетність і лицарська відвага, це прагнення до власного відчуття гідності й самоповаги, це праця заради теперішніх і майбутніх поколінь, це любов та прагнення до служіння власному народу.

Це креативна Україна!

Народ ухвалив соціально справедливу Конституцію, незмінну надалі парламентським шляхом. Це об’єднало інтереси значної переважної частини громадян України та закріпило систему саме народної влади.

Протягом десяти років йшла важка креативна державотворча робота.

Стерто напруженість у стосунках між регіонами. Зміцнився статус української мови як державної. Наряду з цим створені широкі можливості для задоволення національно-культурних потреб етнічних груп. Розгорнута безпрецедентна розбудова на базі креативних ідей усіх галузей економіки, соціальної сфери та освіти.

В результаті значно покращилося життя. Належність до української нації стала престижною. Розпочалося повернення українців із чужих земель на рідну землю.

 

Боже! Благослови Україну! 

 

Експертно-аналітичний центр

руху «За креативну Україну»

 

Коментарі

+1
Если люди элементарно не понимают, в каком мире они живут, как устроена геополитика и космополитика, то все их рухы и программы -не более, чем набор инфантильных хотелок...
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.