Блоги → Перегляд

ЗОЛОТІ ПРАВИЛА СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ

Середа, 19:51, 15/05

Рейтинг
0 0
Переглядів
140

0
0

2. Прагнення до особистої значущості

     Прагнення до особистої значущості є однією з головних рис, яка відрізняє людину від тварини. «Визначальною властивістю людської природи є пристрасне бажання бути достойно оціненою»,- сказав психолог У.Джеймс. Саме це «пристрасне бажання», яке постійно підштовхує людину, є тією невгамовною спрагою, котра має бути вгамованою.

     Навіщо одні люди все життя збирають колекції картин, монет, марок, метеликів, а інші – накопичують мільйони, купують найдорожчі автомобілі, будинки, яхти та одружуються з кінозірками? Навіщо заводять породистих собак і котів та возять їх на виставки? Ні собаки, ні коти не цікавляться нагородами, а ось люди цікавляться. Призи та нагороди дозволяють їм відчувати себе значущими. Саме це відчуття примушує їх купувати дорогий одяг, найновіші автомобілі, одружуватися з кінозірками.

     Наприклад, Рінат Ахметов лише після того, як створив власний благодійний фонд з метою допомоги хворим дітям-переселенцям, усвідомив свою значущість. І не важливо, що він ніколи не бачив і не побачить тих дітей, яким безкорисно допомагає.

     Історія рясніє кумедними прикладами, як відомі люди боролися за придбання такої значимості. Так, Віктор Гюго домагався перейменувати Париж на його честь, а Шекспір намагався надати блиску власному імені шляхом придбання герба для свого міщанського роду.

     Такі авторитетні психіатри, як Фрейд та інші спеціалісти стверджують, що окремі люди іноді сходять з розуму, щоб придбати у світі божевільних видінь усвідомлення власної значущості, якої вони були позбавлені у реальному світі. Жоден вчений не може з впевненістю відповісти на запитання, у чому причина божевілля? Відомо лише, що воно може виникати через певні фізичні причини: враження клітин головного мозку сифілісом, через алкоголізм, інтоксикацію, різні травми. Хоча, серед божевільних існує й така категорія хворих, клітини мозку яких не мають жодних органічних дефектів. Посмертне мікроскопічне дослідження тканин мозку цих людей показує, що вони нічим не відрізняються від тканин цілком здорових людей. Тоді чому здорові люди божеволіють?

     На таке запитання студентів-медиків спробував дати відповідь завідувач кафедри психіатрії Вінницького медичного університету, зробивши припущення, що частина з тих людей, які втратили розум, у стані безумства сповнюються усвідомленням власної значущості. Таке припущення він зробив на підставі багаторічного досвіду, почерпнутого зі своєї лікарської практики у психіатричній лікарні.

     Якщо його слова перекласти на більш доступну мову, це означає, що у більшості випадків життя у таких людей не склалося: у них не було дітей, або діти були вороже налаштованими до них, їх ніхто не любив. Поступово їхні мрії про щасливу сім`ю, любов розбилися об холодну скелю відчуженості. Вони почували себе покинутими, самотніми і морально спустошеними. Божевілля підкрадалося до них поволі, все глибше і глибше засмоктуючи в нереальний, фантастичний світ приємних ілюзій та міражів, де всі їхні мрії збувалися і де вони почували себе щасливими.

     «Як не парадоксально, - констатував професор з Вінницького університету, -  таким нещасним подобається бути ненормальними, тому що лише у такий спосіб вони змогли досягти для себе усвідомлення власної значущості. Такі ненормальні легко випишуть вам «чек» на мільйон гривень, або, не зморгнувши оком, дадуть рекомендаційного листа до відомого політика чи бізнесмена».

     Виявляється, що прагнення досягти особистої значущості, є одним з основних мотивів як людської поведінки, так і вчинків. Повертаючись до попередньої теми, хочеться ще раз наголосити, що ніщо не б`є так сильно по гідності іншої людини, як деструктивна критика. Коли ми когось сваримо або критикуємо, то ставимо під сумнів цінність чужого «Я». Своєю начальницькою зверхністю ми ніби демонструємо підлеглому його власну нікчемність.

     Щоб не принижувати гідності іншої людини, нам потрібно навчитися (а це дуже і дуже непросто!) поважати інших, як поважаємо самих себе. Ісус Христос сказав: «Полюби ближнього свого, як самого себе». У спілкуванні з людьми слід демонструвати не власну зверхність, а вміння щиро цінувати їхні позитивні якості. Якщо людина, з якою ми розмовляємо (робітник, службовець, продавець, пенсіонер, учень, студент, підприємець тощо), відчуває повагу з нашого боку до свого «Я», вона позитивно і без образ відреагує на наше навіть не зовсім приємне зауваження.

     Ми звикли підтримувати фізичний стан своїх дітей, домочадців, підлеглих, але дуже рідко підтримуємо їхню самоповагу!  Ми забезпечуємо їх лише фінансово і не переймаємося тим, щоб висловити слова вдячності власним дітям - за старанність у навчанні, дружині - за приготовлену страву та чистоту в квартирі, за домашній комфорт, підлеглим - за добросовісну працю, налагодження безперебійного процесу виробництва, торгівлі і т.п.

     Звичайно, підтримка самоповаги інших людей не має нічого спільного з лестощами. Лестощі – це фальш, яка в кінцевому підсумку може призвести до неприємностей. Ніхто не дякує за підгорілу картоплю, або за двійку, принесену зі школи чи за виробничий брак з вини працівника. Але, беручи до уваги інші позитивні якості, ми не повинні відразу акцентувати увагу на негативній стороні та накидатися на винуватців з лайкою, образливою критикою. Зауваження лише тоді сприймається позитивно, коли воно робиться спокійним довірливим тоном, без гніву і роздратування – швидко, коротко і по-діловому.

     Лестощі рідко коли досягають бажаного успіху, тому що інша людина швидко розпізнає лицемірство і починає ображатися. Похвала завжди щира і виходить з серця, а лестощі – лише з вуст. Перша, зазвичай, безкорисна, тоді як лестощі егоїстичні і корисливі. Тому ніколи і нікому не намагайтеся роздавати дешеву похвалу.

     І не забувайте, що 95% часу люди приділяють власній персоні, а тому ігнорувати цей факт занадто необачно і занадто небезпечно у спілкуванні з іншими людьми. Як у сімейному житті, так і в політиці чи бізнесі можна досягти значно вагоміших вершин, коли постійно пам’ятати про друге золоте правило: «Принижуючи гідність інших людей, ми не наближаємо, а віддаляємо їх від себе».

Коментарі

Немає коментарів
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі