Блоги → Перегляд

«Хмельницький великий гетьман або від героя до антигероя - один крок!»

Вівторок, 16:07, 06.08.19

Рейтинг
0 0
Переглядів
1291

0
0

«Хмельницький великий гетьман або від героя до антигероя - один крок!»

6 серпня 1657 року померла одна з великих постатей історії України – Богдан Хмельницький. Нині стосовно життя головного очільника Національно-визвольного руху 1648 – 1657 рр., є багато суперечностей та сумнівних фактів. Сам Хмельницький народився 27 грудня 1595 року у Суботові. При хрещенні мав два імені – Богдан та Зиновій (другим не користувався). Його батько Михайло Хмельницький був на службі у коронного гетьмана Станіслава Жолкевського (У 1610 році ЗАХОПИВ МОСКВУ, під час Польсько – Московської війни). Про походження роду Хмельницьких є кілька версій, але більш схожа на правду та, яка має підтвердження, то це версія про польське (мазовецьке) походження. Також є версія, що вони були русинами (українцями), які стали шляхтою та «ополячилися», тобто до свого українського прізвища, додали польське закінчення (під час утворення Речі Посполитої, багато українських шляхтичів, щоб уникнути неприязні з боку нової влади, самі добавляли закінчення прізвища на польський лад, наприклад був Хмільник, став Хмільниковскі). Предок гетьмана України – Венжик Хмельницкі (Wężyk Chmielnicki) походив з рангової шляхти. Враховуючи, що імя предка, далеко не українське, то версія про мазовецьке, тобто польське походження є однією з головних. Також згадують про білоруське та литовське походження, але вони достатньо не підтверджені.

Освіту Богдан Хмельницький здобував у Львівській Єзуїтській Колегії. В молоді роки був у реєстровому козацтві, брав участь в походах на Москву. Брав участь в польсько-османській війні. У 1620 році в битві під Цецерою (поблизу міста Ясси, Румунія) потрапив в полон, батько по одній із версій загинув у бою, а по другій в полоні. З 1620 по 1622 рік служив на османській галері в Стамбулі. За час проведений у полоні, вивчив турецьку та татарську мови. В 1622 році втік з полону, або був викуплений. Повернувся у Суботів та реєстрове козацтво, брав участь в морських походах на Стамбул, служив у коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. З 1622 року по 1637 рік, певних та підтверджених даних про життя немає. Наприкінці 30-х рр., та 40-х рр. був представником реєстрового козацтва. Також є розбіжності стосовно козацьких повстань Трясила та Жмайла. Одні історики стверджують, що він був на стороні бунтівників, а другі, що на стороні польської корони. По суті виходить що з 1622 року аж по 1647 рік, конкретні та головне підтверджені дані про життя майбутнього гетьмана – відсутні! В 1647 році Станіслав та його син Александер Конєцпольскі, дали наказ Чаплинському заволодіти хутором Суботів. Останній зробив набіг та зруйнував поселення Хмельницького, який згодом оскаржував ці дії у Сеймі, але його там ніхто не почув. В результаті Богдан та його син Тиміш Хмельницькі, подалися у грудні 1647 року на Запоріжську Січ з загоном козаків (300 – 500 людей). 25 січня 1648 року Богдан Хмельницький заволодів фортецею. Більшість реєстрових козаків перейшли на бік повстанців, самого Богдана обрали гетьманом! Далі він розіслав по українських землях універсали з закликом вступати у козацьке військо. Налагодив закупівлю та виробництво зброї. В Криму у Бахчисараї, уклав угоду з татарами та отримав підтримку з боку Османської імперії, яка до речі була суперником Речі Посполитої. От на цьому моменті – 1647 та 1648 роки, потрібно зупинитися, щоб зрозуміти справжню причину зародження Національно-визвольної війни в Україні.

До 1647 року Хмельницький мав свій хутір Суботів, був на службі у короля та просто мав забезпечене і багате життя в порівнянні з простими українцями, які були на панщині. Звичайно Хмельницького, як шляхтича, не цікавило просте населення, яке страждало від гніту поляків та литовців, і звичайно від своїх «сраколизів», які стали дрібною шляхтою за рахунок «ополячення» та «окатоличення». Слід згадати, що мізки Хмельницького, «промивали» під час навчання у Львові в Єзуїтському колегіумі, який був польським інтелектуальним центром на Галичині. Одним із головних вчителів майбутнього гетьмана був – Анджей Мокрскі. Тобто невеличка деталь в біографії, вказує на лояльність роду Хмельницьких до королівського та сеймового режиму на українських землях. До 1647 року Хмельницький в «гробу бачив» русинів, як тоді ще називали українців. А коли йому спалили хутір, то він подався у сейм, правди шукати, але і там послали чим подалі. І коли майбутній гетьман зрозумів, що все втрачено, то він згадав про проблеми реєстрового козацтва, українських селян, які страждали від гніту панів. Одним словом, про цей епізод можна сказати, українським висловом – «моя хата з краю». Поки Хмельницького не зачепили, то він не переймався, долею своїх чи не своїх співвітчизників. І починаєш все більше вірити у версію, що хмельницькі були русинами, які стали шляхтою та ополячилися. Причинами або рушійною силою початку Національно-визвольного руху, стали особисті інтереси Богдана Хмельницького. Ще слід згадати про підтримку Османської імперії, де напевно гетьману, ще під час полону, також промили мізки. Бо кошти на озброєння козаків та селян, треба було десь брати, а в гетьмана був спалений хутір, то де в нього мали гроші водитися. І виходить, що особисті амбіції та налаштованість проти Речі Посполитої османами, стали одними із причин початку тієї війни.

З 1648 по 1657 рік тривала Національно-визвольна війна. За час війни, Хмельницький створив три коаліції проти Польщі. Перша з Османською імперією до 1654 року. Через втечі та зради татарів, які таємно вели переговори з поляками поза спиною козаків, гетьману довелося у фатальному для України 1654 році, укласти угоду в Переяславі з представниками московського царя Олексія Михайловича Романова. Ця угода стала другою коаліцією. Коли читаєш «Березневі статті», які були укладені після Переяслава, то здається, що їх міг підписати дурень або алкоголік. Бо це була не угода за союз, а угода про добровільне рабство. В яке втягнув Україну (Гетьманщину) Хмельницький. Через цю угоду, козацтво поділилося на два табори, одні за союз з царем, а інші проти. Саме з цього моменту зародилася «Доба Руїни»! Та коли уже стало ясно, що Москва приведе свої війська типу «для захисту Гетьманщини», а по суті окупації, обкладе населення податками, поставить свою адміністрацію ітд. Хмельницький почав створювати третю коаліцію зі Швецією, Валахією, Семигородом, Молдавією, Бранденбургом у 1656 та 1657 році. Якщо згадати перший етап війни, то ще тоді Хмельницький, міг утворити нову державу на карті Європи – Гетьманщину! В 1648 та 1649 роках, він з військом пройшов від Січі до Замостя (теперішня пд-сх Польща). Але чисельні втрати козаків, голод, хвороби, нестача зброї, змусили гетьмана відступити та дати полякам переламати хід війни. Та все таки,  у тій війні можна було обійтися без Москви та Стамбула. Треба було зразу укладати союз зі Швецією проти Польщі, бо кращий союзник той – з яким у тебе немає спільного кордону! Але нажаль до гетьмана, це дійшло дуже пізно, коли він був ногою в «Царстві Небесному»! Якби все було прораховано, то Гетьманщина була незалежною державою з монархічним правлінням. Бо після смерті Хмельницького, гетьманом козаків став Іван Виговський, який був регентом Юрія Хмельницького, бо Тиміш під час війни загинув. В 1659 році Юрій Хмельницький став гетьманом, коли досяг повноліття. Тобто Богдан Хмельницький, бачив Гетьманщину з монархічною формою правління, і це ще один аргумент, що він почав війну через власні амбіції! Бо хотів бути як король і сімю зробити королівською. В грудні 1647 року, коли він вирушав на Січ, напевно про це думав, що підніме козаків, очолить їх, вибє королівське військо і стане сам собі королем! Але небеса думали по іншому, і сталось так, як не гадалось! А гадалося, що Хмельницький під час війни, підпише з так званими «братами». угоду про рабство українців Наддніпрянської України на 337 років! Гетьманщина і згодом більш ніж через століття Січ, зникнуть з карт. А козаки подадуться, шукати кращої долі за Дон та Дунай. А в Наддніпрянщині, відбуватиметься русифікація населення, наслідки якої відчутні, навіть і сьогодні!

В Радянському Союзі Хмельницький став героєм, бо уклав угоду так званих «двох братніх народів». Навіть в 1954 році в честь 300 років з моменту укладення цієї угоди в Переяславі, пан Хрущов передасть УРСР – Крим, який нині «віджатий» колишньою РРСР, тобто Кацапією. В незалежній Україні він також став героєм, бо підняв українців за незалежність від гніту поляків! Але якщо подивитися «правді в очі», та судити по результатах його діяльності, то з 8 січня 1654 року, для України він – антигерой. Та помираючи 6 серпня 1657 року в Чигирині, гетьман про це не думав, ким він стане в очах наступних поколінь українців!

 

 

 

 

Коментарі

Немає коментарів
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.