Блоги → Перегляд

Про укрбідність

Вівторок, 12:55, 17.12.19

Рейтинг
1 0
Переглядів
9531

0
0

Бідність як суспільне явище

Передмова

Сьогодні практично кожна людина знає, що таке бідність. Але навіть в цілому світі не знайдеться і двох однакових пояснень цього суспільного явища. І разом з тим – суспільної проблеми, тобто, феномену, який чимось і якось створює певний дискомфорт для навіть до нього безпосередньо не причетних. Тому бідність завжди складається із матеріальної та  моральної складових даного явища  і проблеми для всіх громадян та осіб без громадянства.

Такий же багатозначний і сам власник, носій, суб’єкт чи об’єкт бідності, причому як сам для себе, так і для інших членів суспільства. Тому й різних за формою ту суттю пояснень даного явища є і буде ще буквально безліч. Але попри всю різноманітність бідності є загальнолюдська потреба якось систематизувати і спростити пояснення даного явища для зручності його розуміння всіма громадянами, так і для кращої його, явища, керованості.  Тобто, свідомого та спрямованого на нього впливу суспільством в цілому та його окремими  складовими.

І тут ми неминуче відходимо від дешевих чи й взагалі безкоштовних роздумів та балачок про бідність до потреби вже цілком конкретних розумових, матеріальних та фінансових затрат, пов’язаних із адресним та кількісним впливом цілого на свою частину, тобто, суспільства на власну секторальну бідність. І зразу ж за цим постає потреба у фінансуванні.

 

Трішечки теорії

І тут потрібен світоглядний відступ.

Вже пішов 27-й рік, як юридично нібито розвалився СРСР, а з ним – і соцтабір в цілому. А рештки примусового управління людини людиною певною мірою ще широко збереглися в КНР, та й то завдяки традиційній світоглядній вторинності людини у світі та прямому диктату соціуму над особистістю. Таке штучне поєднання світоглядної ніякості (мовляв, за вас думає компартія) із приматом доцільності матеріальної на рівні побутовому та мікроекономічному  і забезпечує для 1300 000 000 материкових китайців відчуття певного життєвого комфорту. Особливо в умовах, коли навіть ще більшість населення особисто пам’ятає проблеми життя при так званому соціалізмі.

Проте це все одно праця за суттю примусова, яка не супроводжується якісним розвитком та відтворенням робочої сили як товару за економіки ринкової. Типовими свідченням цього є порівняння моральних якостей населення Тайваню (ринкового світоглядно) з антиринковими китайцями материковими. І тут всім та зразу ж впадає в око (хоч і ніхто у це не вникає за суттю), що людина ринкова просто змушена жити раціонально, з мінімумом взаємних затрат та максимумом користі (теж взаємної!) практично на кожному кроці. Тому тайванці своїм ринковим мисленням просто змушені бути доброзичливими і корисними практично до всіх решти, як потенційних споживачів результатів своєї праці.

Тому ринок автоматично і неминуче формує у всіх громадян і ринкові методи діяльності та життя (по відповідні технології включно), і ринкову мораль. Коли кращає жити буквально всім членам ринкового суспільства. Адже якраз і тільки до цього приводить  «незрима рука ранку», про яку писав ще Адам Сміт, згодом детально пояснили ще К. Маркс та Ф. Енгельс, а зараз спеціально для носіїв більшовицького, антиринкового мислення розжували ще й М. Клець та Д. Клець. Бо якраз конкретне світобачення та відповідна мораль і визначає все практичне життя людини та її споживчі пріоритети, духовні ідеали та моральні цінності.

А китайці материкові, нагадаємо, економічним примусом змушені ефективно, раціонально працювати лише на виробництві. А в більшості інших сфер діяльності ними все ще керують тупо традиційні більшовицькі бзіки, «як кому заманеться». А це вже зовсім протилежне як до доброзичливості, так і до взаємної зручності та вигоди.

Зрозуміло, що з часом ринкове мислення навіть стихійно все більше проникатиме і в КНР у позаробочі сфери життя, і навіть у систему освіти та виховання.

Але поки що навіть у туристичних поїздках китайці материкові різко гірші від китайців острівних.

 

Для нас і про нас

Тож і для нашого, все ще свідомо радянського, антиринкового суспільства давно вже треба прийняти аксіому (якщо вже так люто ви не хочете це вчити): покращити життя всім і кожному можна тільки ринковим мисленням та ринковими методами діяльності  і, обов’язково – в рамках суспільства ринкового.

Тим більше, що якраз цим шляхом постійно багатіють десятки ринкових сьогоднішніх країн. Навіть в жорстких умовах масованої, тупої та нахабної протидії національних та світових правлячих еліт. Які, нагадаємо, продовжують радісно і прискорено винищувати навіть паростки грамотності світоглядної і сліпо вести все людство  навіть не в цивілізаційну, а вже у виразно  планетарну  кризу.

Проте змушені вам нагадати ще одну групу складних слів – про нашу ситуацію етнічну. Хоч і дисертацій та іншої офіційної мудрості про це теж пишуть багато, але виключно по-радянськи: не для користі справи, а щоб догодити правлячим елітам.

Бо насправді чим більше у нас  турботи верхів про низи, то тим більше останні від цієї турботи вимирають та розбігаються по світах. Так що незабаром проблема нашої бідності може взагалі зникнути разом із самими українцями. Тож з цих міркувань відсутність українців в Україні  можна вважати навіть радикальним вирішенням власне  бідності колись досить чисельного етносу. А такого ще ніхто у світі не досягав, це вам не хвіст собачий.

Та  поки кільканадцять мільйонів «незрячих гречкосіїв» все ще нахабно коптять, мабуть, вже й не наше небо, то згадаємо і про це.

Насправді ж абсолютна більшість українців здавна мають цілу низку шкідливих етнічних рис, які дуже вкорочують всім нам віку. Вірніше, вони самі на основі цих рис активно і щедро зменшують своє поголів’я на користь тих, кому наша земля видається потрібнішою. Натомість українці старанно і добросовісно поєднують власне вимирання із прискореним розбіганням по світах, слугами та наймитами навіть тих, хто цього й не бажає.

 

Клець Марія Василівна, к.е.н., доцент.

Клець Дмитро Васильович, укрноватор.

 

 

 

Укрбідність, варіант 2

Одразу ж про суть

З першого ж дня чинної незалежності різко й виразно почало загострюватися майнове розшарування населення України за етнічною ознакою. І якщо на кінець існування Союзу приблизно всі громадяни УРСР були приблизно однаковими співвласниками всього державного і національного багатства, то буквально за лічені місяці все укрмайно і фактично, і документально (юридично, законно) все в більшій мірі і все відвертіше ставало власністю євреїв. Хоч самих євреїв серед населення України було мало, десь і один чол. на 80 українців.

Проте, повторюю, справді дуже мирно та офіційно, за всіма документами, швидко, безконфліктно та однозначно основна частина загальнонародного багатства стала власністю кількісно мізерної частки євреїв.

Укрпатріот всім патріотам світу самодур

При цьому жодного масового та згуртованого протесту цьому з боку українців не було й близько. Гірше того, навіть окремі згадки кваліфікованих економістів про проблему справедливого розподілу національного багатства зустрічали швидкий та рішучий опір з боку  так званих патріотичних сил, тобто, світоглядно та професійно вкрай безграмотних людей, які суто інстинктивно, по-тваринному, проголосили себе єдино правильними патріотами та виразниками і втіленням всього українського.

Тож до такого їхнього пустопорожнього і кричуще безграмотного галасу дуже швидко приєдналася така ж погань калібру меншого, які й сформували всю сучасну кадрову піраміду  укрпатріотизму. Тобто, людей, які безупинно проголошують себе патріотами та уособленням українства і вимагають, щоб при цьому всі їх слухали і за цю їхню боротьбу, тобто, міжусобиці, їх ще й щедро утримували.

Тобто, всі чинні вроджені укрпатріоти - це насправді люди, які щосили і всіляко утверджують виключно персональні примхи й забаганки, а насправді є виключно усвідомленими дармоїдами, махінаторами і теж свідомими ворогами українства. Гірше того, вони категорично відкидають навіть найменші спроби хоч ознайомити їх із хоч науково-популярним поясненням причин суспільних проблем та шляхів їхнього взаємовигідного вирішення.

І навіть ще гірше – практично всі хоч трохи освічені українці часто навіть самі пересвідчилися, що вже у десятках країн світу навперейми впроваджують вітчизняну (свою власну!) науково-технічну новизну, по промислове шпигунство включно. І якраз цей прибуток є основою збагачення їхнього населення.

Укрновизна та її доля

Але при цьому практично всі етнічні українці абсолютно свідомо, заздрісно і вороже,  цілковито і принципово всю і всяку вітчизняну новизну відверто і люто блокують.

Гірше того, навіть словесно найприпадочніший укрпатріот, борець за народ чи й взагалі суцільний герой на практиці свідомо і категорично проти навіть найменшої взаємовигідної співпраці із одноплемінником.

І якщо ми подивимося на нашу історію, то така взаємна заздрість, неприязнь і навіть ворожість панує між українцями з давніх давен. Тому й кожна минула наша незалежність швидко і гарантовано пропадала під впливом взаємних укрміжусобиць та їхньої свідомої продажності і улесливості до всіх чужинців. То те ж самісіньке відбувається й зараз. Тільки зацікавленість країн ЄС і НАТО  у потребі якогось бар’єру від бандитської Росії ще штучно утримує цілісність України.

Але деструктивні процеси самого українства при цьому тільки невпинно наростають. І етнічні українці прискорено та цілком свідомо відмовляються від власних етнічних рис і навіть від персонального господарювання навіть на власній землі. Зате  тупо й нахабно лізуть всім чужинцям у найсмердючіші отвори і масово втікають з України наймитами та  запроданцями.

І найгірше те, що навіть наші можновладці та їхні придворні теоретики відверто не хочуть самотужки думати про суспільні проблеми.

Вірніше, вони про це  ніби думають постійно, але лише мисленням вродженим, тваринним, а значить – конкретно-емоційним. В той час, коли суть всього сущого описується тільки мисленням абстрактно-логічним.

Що й зробили ще у 1991 році українські дослідники, як науково і строго доказово, так і популярно, для носіїв мислення радянського, більшовицького, антиринкового.

Розробили ми також і механізм взаємовигідного (а тому й швидкого та гарантованого) проведення реформ та покращення добробуту всіх буквально з першого ж дня реформування суспільства. Саме свідомого і взаємовигідного переходу від суспільства радянського, антиринкового – до суспільства ринкового. А отже – і до мислення ринкового та методів діяльності ринкових.

Зрозуміло, що все це одразу починати неможливо. Потрібно наші правлячі еліти швиденько та дієво, через їхні кишені(!) познайомити хоч із цими основами. Тому й починати пропонуємо із найширшого обговорення чинної концепції та чимшвидшого прийняття Закону «Про пряму залежність прибутків держуправлінців від добробуту населення на підпорядкованих їм територіях».

Напрацьовані нами також конкретні пропозиції по замиренню, причому, не лише бандитської РФ, а й всіх інших бандитів та грабіжників у світі. Тобто, навіть до їхніх знавіснілих зарізяк маємо достатні аргументи для їхнього ж особистого зацікавлення якраз життям мирним і навіть збагачення працею власною.

Тупо віруючим у щось

Напрацювали ми також і конкретний варіант успішного залучення і наших зараз меншовартісних та продажних попів. Адже здавна всі віруючі згодні з тим, що Бог створив світ разом з його закономірностями та властивостями. Тож і керує він всім створеним не тупо й примусово, а якраз через дотримання людьми саме цих властивостей та закономірностей.

І сьогоднішня наука говорить про те ж. Тільки замість терміну «Бог» вживає термін «Космічний розум» чи щось подібне. А вимога неухильного дотримання кимось свідомо створених властивостей і закономірностей залишається незмінною. І нам, його творінням, цей творець надав властивість потягу до знань та доказового пізнання створеного ним світу і нас самих. У чому нам, українцям (!!!) і вдалося зробити вирішальний прорив. Хоч як це не подобається решті продажних і меншовартісних укрів.

Отже, підсумок

Покращувати життя нинішніх нікчемних укрів (та й всіх решти подібних) можна і треба тільки на основі наукового (доказового!)  пояснення суспільства і людини та причинно-наслідкових шляхів нормалізації як українства, так і нинішньої планетарної кризи в цілому. І лише після доказового та остаточного пояснення можна й треба швидко та рішуче починати впровадження науки в практику.

А щоб вас, меншовартісних укрів, не мучила так люта  заздрість до мене (як і до всіх решти укрноваторів), то мені особисто достатньо при цьому зайнятися розробкою  дешевої методики по покращенню здоров’я радлюдей шляхом керованих сновидінь. При цьому на якийсь навіть єфрейторський голос я навіть не претендую.

Ось так дуже коротко і схематично.

А для детальнішого пояснення навіть ініціаторам даного проекту потрібно мене запросити в столицю з правом голосу і навіть пропозицій. З оплатою ночівлі та проїзду, причому – без зайвих розкошів. Бо при стажі 42 роки пенсії маю менше 1700 грн., як свідчення укртурботи про село. Плюс букет болячок. Але ще ходячий і навіть місцями оптиміст.

 

       Мої контакти: Скайп: dmytro_kl1   і   моб.т.: 096 233 67 23.

Зі щирою повагою, бо кращих одноплемінників все одно не маю – Клець Дмитро Васильович, українець без меншовартості.

 

15 березня 2019 року.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коментарі

Давайте подумаємо про укрбагатство!
Мітраю, я вперше за все доросле життя почув таку пропозицію.
Бо схоже, що це не просто в тебе вихопилась передвиборча обіцянка.
Адже ти теж мав можливість прочитати все наше із сестрою.
До того ж, ти й сам маєш не одну перспективну ідею чи й навіть завершену розробку в запасі. Але теж марно б'єшся об цей бар'єр антиринкового мислення укрів. То вже, мабуть, достатньо зрозумів, що з ТАКИМИ УКРАМИ ніхто нічого хорошого не зварить.
Отже, треба усвідомлено(та ще й з вигодою для всіх!) замінювати радянське мислення населення на мислення ринкове.
Ми із сестрою все це описали належно. Хоч у просвітденні самозакохоних меншовартісних запроданців зайвих аргументів і не буває.
Зрештою ти й сам міг спостерігати за безліччю МАРНИХ спроб ОДИНАКІВ хоч похитнути цей мур меншовортості та продажності.
Все ж я не полишаю намірів потрапити з подібними думкамина на якісь проблемні зібрання чи хоч на телебалачки.
Зрештою, якщо хтось має якусь конкретику з даної теми, то звертайтеся у зручний час. Скайп - dmytro_kl1 і моб.т.: 096 233 67 23.
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі