Блоги → Перегляд

У ЧОМУ КРИЄТЬСЯ ЗАГРОЗА, ЩО ПРИ ЦИХ МЕНЕНДЖЕРАХ, МИ МОЖЕМО УТРАТИТИ ДЕРЖАВНІСТЬ?

Субота, 12:15, 30.05.20

Рейтинг
1 0
Переглядів
340

0
0

      У ЧОМУ КРИЄТЬСЯ ЗАГРОЗА, ЩО ПРИ ЦИХ МЕНЕНДЖЕРАХ,  МИ МОЖЕМО      УТРАТИТИ ДЕРЖАВНІСТЬ?

Одна із основних проблем України сьогодні у тому, що до влади прийшли люди які здебільшого слухали лекції чи закінчували якісь «около-гарвардські» курси по питаннях підготовки менеджерів для керування приватними компаніями. І усі оці «докторські» дипломи не державного зразка, видані їм за уміння служити лише тим і виконувати завдання лише тих хто їх просунув на ту чи іншу посаду.

Ми повинні зрозуміти, що у підготовці державних менеджерів і підготовці приватних менеджерів мають лежати різні підручники і їх готувати мають різні викладачі.

Україна і українці, після виборів, стали заручниками приватних менеджерів які прийшли до влади і у яких зовсім відсутнє державне мислення.

Більшість цих хлопців при владі, дійсно проходили курси і стажування, але не по програмі виводу країни із кризи, а навпаки.

І одним із предметів які лягли у уснову їхніх навчань , це були учення Мілтона Фрідмана (батька «шокової терапії) про те, що неекономічні моменти (тобто соціальні) у бізнесі - нераціональні й неефективні. Де він наголошує, що підприємства не повинні бути всебічними установами, а повинні "заробляти гроші лише для своїх акціонерів". А хто у нас головні акціонери українських посадовців – правильно ті хто їх посадив у те чи інше крісло.

Але повернемося до Фрідмана. Так от Мілтон Фрідман у своїй статті "Соціальний обов'язок бізнесу - множення прибутку", опублікованій в 1990 році пише:

«У системі вільних підприємств, приватної власності, керівник корпорації є працівником власника бізнесу. Він несе пряму відповідальність перед своїми роботодавцями. Ця відповідальність полягає у тому щоб заробляти, для власника бізнесу, якомога більше грошей…»

Тобто, для того щоб тебе призначили керівником корпорації ти маєш розуміти, що головне твоє завдання це примноження статків тих хто тебе сюди поставив як і говорить сама назва статті - « лише множення прибутку є твоїм соціальним обов’язком», а не щось інше. І це лежить у основі і виправдовує призначення – « Це виправдання для того, щоб дозволити обрати керівника корпорації акціонерам і, що виконавчий орган буде агентом, який обслуговує інтереси лише свого довірителя…». Але як продовжує далі Фрідман - «Це виправдання зникає, коли керівник корпорації витрачає виручені кошти для "соціальних" цілей. Він фактично стає державним службовцем…», і тому власники мають його звільнити.

Хочеш виконувати свої соціальні обов’язки, будь ласка роби це, але - «Вони можуть робити добро - але лише за свій рахунок.», наголошує Фрідман.

Або ж йди на державну службу і виконуй вимоги Конституції де записано, що Україна це – соціальна держава.

У нас же зараз на державну службу, у більшості своїй, прийшли люди, які виконують завдання своїх власників по мирній передачі їм активів України.

Тому, для того щоб зрозуміти, чому заморожені усі соціальні проекти, не знижуються тарифи, відсутнє підняття зарплати учителям і т. д., чому все приватизується (навіть стратегічні об’єкти) та планується запустити ринок с-г землі, українцям має на кінець дійти, що нова влада працює не на Україну і її народ, а на майбутніх господарів нашої території і цінних об’єктів. А сьогоднішні міністри, навіть не стараються сподобатись чи щось корисне зробити для України, вони проходять кастинг перед майбутніми власниками на кращого менеджера у тій чи іншій галузі.

Кадрову політику сьогоднішньої влади, мабудь можна виразити двома реченнями Ігора Коломойського які він сказав нещодавно у другій частині інтерв'ю Юрію Бутусову - "- Коболев и Витренко в порядке. Какие цели и задачи перед ними ставили, они такие и выполняли." Те що сказав Коломойський про Коболева і Вітренка можна сказати майже і про усю сьогоднішню владну команду. Ось тільки він не уточнив хто їм ці "цели и задачи" ставив які вони успішно виконували...

Але по їхній діяльності, уже видно, що вони поступають як керівники приватних компаній і головне їхнє завдання це чітко виконати вказівки своїх власників, а не вирішити проблеми Україну і її жителів.

Тому, коли ми чекаємо від сьогоднішнього керівництва країною, виконання ними своїх соціальних обов’язків перед своїм народом, то ми маємо розуміти, що свій соціальний обов’язок вони бачать у множенні прибутку лише тих хто їх поставив на ці посади. А надіятись на їхню моральність і що вони змінять свою позицію не варто. Їх іншому не вчили.

У статті «Моральність менеджерів» (Птах, Фредерік Б. і Джеймс А. Уотерс), наводяться приклади того, що багато менеджерів дотримуються вкрай негативної думки про етику в бізнесі, вважаючи, що будь-які розмови про моральність загрожують їх репутації як енергійних, здатних досягти своєї мети. У цій статті розглядається всеохоплююче небажання менеджерів говорити про моральні проблеми бізнесу в етичному плані. Моральні розмови сприймаються багатьма діловими людьми як складові загрози організаційної гармонії, ефективності управління і кар’єрному росту у приватному бізнесі.

Як бачимо, чим менше моралі, тим вищі посади у приватному бізнесі.

Але ж не у керівництві державою???

А як відмічено у Ювілейній доповіді Римського клубу (2017 р.) - «В умовах вільного руху капіталу, завжди виграє країна, що має абсолютну перевагу». І тут автори доповіді стають на сторону національних держав, які, на їх думку, з більшою ймовірністю будуть піклуватися про загальне благо, ніж транснаціональні корпорації.

Тому українцям варто вирішити – ми будуємо державу, чи транснаціональну корпорацію?

І чи Україною мають керувати державні менеджери, чи менеджери приватних компаній?

                                                                                         

Із книги - Сергій Медвідь "Хронологія великого злочину"            Видавництво «Консоль», Вінниця, 2019 рік

Коментарі

Немає коментарів
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі