Блоги → Перегляд
Мітки ЛюдиналюдствоМасониМасонстволюдинозамінникШтучний ІнтелектІнтелектАвтоматизаціяРоботРобототехнікаПромислова революціяАнгліяЄвропаПромисловістьСШАСполучені Штати АмерикиПерша Світова війнаВелика війнаДруга Світова війнаробітничий рухЧикагоГаличинаЛьвівАвстро-Угорська імперіяІван ФранкоСРСРСССРНауково-технічний прогресАзіяПівнічна АмерикаАмерикаавтоматизаціяАвтоматикаавтоматикаГенрі ФордроботRobotaЧехіяКарел ЧапекЙозеф Чапек"Р.У.Р."robotaАйзек АзімовЛеонардо да ВінчіЖак де ВокансонРобот-гуманоїдгуманоїдпромисловий роботагророботпобутовий роботбойовий роботвійськовий роботперсональний роботАндроїдандроїдГуманоїдробототехнікаштучний інтелектфілософіяВільгельм ШиккардENIACкомп'ютермашинне мисленнямашинне навчанняобробка природної мовимашинний зірмозокІндустріалізаціяПостіндустріальне суспільствосуспільствомасонимасонствонаукаБіліЖовтіFacebookботисоціальна мережаІлон МаскМаскМарк ЦукербергЦукербергФілософія"Чи може машина мислити?"Алан ТюрінгЮдаїзмІсламХристиянствоРаелітираелітиЕлохімицивілізаціяПапа Іван Павло ДругийПапа РимськийВатикан"Fides et Ratio"церкварелігіяBBCMicrosoft"Rome Call 2020"КатолицизмрозумБібліяєвреїлюдиноподібні роботи"Робототехнічна цивілізація""повстання машин"

«Масонський людинозамінник: штучний інтелект, автоматизація та робот» або «Людина та робот: відчути себе Творцем та створити подібного собі»

Неділя, 23:58, 31.01.21

Рейтинг
160 0
Переглядів
1306

0
0

 

«Масонський людинозамінник: штучний інтелект, автоматизація та робот»

або

«Людина та робот: відчути себе Творцем та створити подібного собі»

Більшість людей нині вже чули про такі поняття як автоматизація, штучний інтелект та робототехніка. Звичайно більшість позитивно відгукнуться про такі наукові досягнення і прогрес науки, проте з іншого боку є тут негатив. Коли розпочалася промислова революція в Європі (1760 рік – Англія), а саме коли люди почали частково відходити від занять сільським господарством, фермерством та від інших традиційних занять – це ще був позитив. Бо поява промислових машин сприяла створенню нових робочих місць, на які ринули тисячі та тисячі колишніх селян, які здебільшого страждали від нестачі землі, а тому їм потрібні були нові засоби для існування. Промислова революція сприяла доволі швидкому технологічному розвитку міст по всій Європі, паралельно промисловості потрібні були робочі руки. Саме ця необхідність у працівниках в промисловості, призвела до стрімкого росту населення. Населення Європи у період з другої половини 18 та до початку 20 століття явно збільшилося, що призвело до кризових явищ напередодні Першої Світової війни (1914-1918). Враховуючи той факт, що робітниче населення у містах постійно зростало, це призводило в подальшому до поступового дефіциту робочих місць (особливо на початку 20 століття), і тому власники промислових центрів могли виплачувати «копійки» робітникам та не звертати увагу на погіршення їх умов праці. Проте з появою рухів лібералізму у другій половині 19 століття, почалася мова про захист прав працівників. Почали масово формуватися робітничі рухи по всій Європі та в США.

Так 1 травня 1886 року в Чикаго (США) сотні тисяч робітників найбільших промислових центрів США вимагали впровадження 8-годинного робочого дня. Хоча головною причиною перших страйків у країні була мізерна заробітна плата, вимогами робітників були також питання коротшого робочого дня та право на створення робітничих організацій. Згодом, в умовах сталого зростання тривалості робочого дня (іноді досягала 15-20 годин на день), вимога його скорочення стала визначальною. У 1886 році кількість робітників, що безпосередньо брали участь у боротьбі за 8-годинний робочий день, досягла 500 тисяч. Центром руху за скорочення робочого дня було те ж місто - Чикаго. А 1 травня 1890 року був - Міжнародний день солідарності трудящих, який уперше відзначили в багатьох країнах світу (зокрема, на Галичині, Австро-Угорська імперія) - масовими мітингами, демонстраціями та страйками. У Відні, Празі, Кракові, Львові, Будапешті та багатьох інших містах Європи й Америки першотравневі заходи пройшли спокійно, у Парижі, Мілані, Турині дійшло до сутичок з поліцією та сотень заарештованих, а у Барселоні від жандармського обстрілу робітничої маніфестації загинуло кілька осіб. На самій Галичині - 1 травня 1890 року у Львові біля міської ратуші (площа Ринок) зібралися близько 4 тисяч українських та польських робітників. Серед присутніх зокрема були Іван Франко та Михайло Павлик. Віче ухвалило резолюцію, в якій вимагало встановлення 8-годинного робочого дня, заборони праці дітей та нічної праці для жінок, запровадження загального виборчого права. А з середини 1890-х років на травневих демонстраціях почали проголошуватися вимоги покращення життєвих умов, заклики до міжнародної солідарності й боротьби проти мілітаризму та війни. А в радянських умовах першотравневі демонстрації згодом набули офіціозно-політичного характеру на відміну від західних країн, де вони (в СРСР) перетворилися в карнавальні дійства.

Після активізації робітничого руху, масони таки почули їхні вимоги та прийняли рішення. Масонами було прийнято рішення влаштувати - «скотобійню», під назвою – «Велика війна», тобто Перша Світова війна (1914-1918). У ній загинуло 10 мільйонів людей по всій Європі (так як основний театр військових дій був лише у Європі). Після Першої Світової війни робітничий рух почав потрохи згасати. Але це його не врятувало від «скотобійні-2», тобто Другої Світової війни (1939-1945). В ній загинуло понад 50 мільйонів людей (основний театр військових дій був у Європі і на Тихому океані (Азія)). А в другій половині 20 століття настала ера – Науково-технічного прогресу. Звичайно робітничий рух у провідних країнах Європи та Північної Америки досягнув своїх основних цілей – скорочення робочого дня, виплата пенсії, страхування, відпустки, наявність профспілок, ітд., але це вже був не той рух, як напередодні Першої Світової війни (1914-1918). Ціною великих людських жертв у двох світових війнах, робітничий рух таки досягнув свого бажаного результату. Тепер у всіх цивілізованих країнах є трудове право, яке регламентує трудову діяльність. Проте більше ніж сто років тому, це було ще лише на рівні ілюзії. В свою чергу перед робітничим рухом з’явився новий виклик, який у нього поступово почав «відбирати» роботу, а саме вище згаданий – Науково-технічний прогрес. Даний технологічний прогрес в другій половині минулого століття привів людство у постіндустріальне суспільство, яке наближалося до автоматизації. Яка призвела до скорочення робочих місць, так як людей почали замінювати автоматизовані механізми.

Автоматизація

Автоматика (англ. automation, automatics, automatic equipment, automated mechanisms, automatic machinery (devices); нім. Automatik) – це сукупність механізмів і пристроїв, що діють без безпосередньої участі людини. Також це галузь науки й техніки, що стосується автоматів. Сьогодні Автоматика - це теорія автоматичного управління технічними засобами і керуючими пристроями, дaтчиками, виконавчими механізмами та пристроями, що забезпечують взаємодію людини з обчислювальною технікою (разом з теоретичними і прикладними основами створення та організацією їх функціонування). Вдосконалення технічних засобів автоматики і поширення автоматичних керуючих пристроїв сприяли автоматизації виробництва. Таким чином сучасне людство перейшло від розуміння автоматики до автоматизації. Автоматизація - є одним з напрямів науково-технічного прогресу, який спрямовано на застосування саморегульованих технічних засобів, економіко-математичних методів і систем керування, що звільняють людину від участі у процесах отримання, перетворення, передавання і використання енергії, матеріалів чи інформації, істотно зменшують міру цієї участі чи трудомісткість виконуваних операцій. Разом з терміном автоматичний, використовується поняття автоматизований, що підкреслює відносно великий ступінь участі людини у процесі. Термін автоматизація, натхненний словом автоматичний (похідне з автомата), не був поширеним до 1947 року, коли Генрі Форд (автоконцерн «Форд») заснував відділ автоматизації.

Зараз, на початку XXI cтоліття, велика автоматизація застосовується майже в усіх видах виробництва та збиральних процесах. Здебільшого автоматизація відбувається через комп’ютерне керування. Це охоплює: генерацію електроенергії, нафтопереробну, хімічну, сталеливарну промисловість, виробництво пластмаси, цементних заводів, заводів з виробництва добрив, целюлозно-паперових комбінатів, автомобільних заводів, виробництво літаків, виробництво скла та інше. Роботи, особливо корисні за небезпечних застосувань, таких як забарвлення автомобілів розпиленням. Роботи також, використовуються задля складання електронних плат (марудна та дуже точна праця). Зварювання корпусів автомобілів також, здійснюється за допомогою роботів, а автоматичні зварювальні апарати, застосовуються у трубопровідному транспорті. Автоматизація також дійшла до роздрібної торгівлі. Так у харчовій промисловості почали застосовувати автоматизацію процесу замовлення. Компанія Макдональдс представила сенсорний екран та впорядкування платіжних систем у багатьох зі своїх ресторанів, чим зменшила потребу касирів. Техаський університет в Остіні представив повністю автоматизоване кафе роздрібної торгівлі. Деякі кав'ярні та ресторани, використовують мобільні і планшетні «додатки» (замовлення й оплата на пристрої), щоби зробити процес замовлення для клієнтів більш зручним. Інші ресторани, автоматизували доправлення їжі до столів клієнтів, з використанням конвеєр-системи. Щоби замінити обслугу, іноді використовують роботів. Багато супермаркетів і навіть невеликих магазинів, швидко вводять касові системи самообслуговування, що знижує потребу у найманні працівників задля оформлення покупки. Передбачається вилучення людської праці з процесу видобутку. Гірничодобувна промисловість з початку 2000-х років, є у стані переходу до автоматизації. Натепер, вона все ще потребує великої кількості людського капіталу, особливо у країнах третього світу, де витрати на робочу силу є низькими, тобто є менше стимулів для підвищення ефективності за рахунок автоматизації.

Дослідження Oxford Martin School, показали, що співробітники, які виконують «такі завдання, як чітко визначені процедури, та котрі може бути легко виконано за допомогою складних алгоритмів знаходяться під загрозою витіснення. У дослідженні, оприлюдненому  2013 року, вказується, що автоматизація може вплинути як на кваліфіковану так і некваліфіковану робочу силу, і як на високо так і низькооплачувані професії, однак, низькооплачувані фізичні заняття, є найбільш завантаженими. За даними дослідження, що з'явилися у McKinsey Quarterly 2015 року, збільшення комп'ютеризації у більшості випадків, не впливає на заміну співробітників, натомість, цьому сприяє автоматизація ділянок завдань, які вони виконують. На підставі формули Жиля Сен-Поля, економіста Toulouse 1 University, попит на зниження некваліфікованого людського капіталу, більш повільний, ніж попит на збільшення кваліфікованих робітників. У підсумку, автоматизація, для суспільства загалом, призвела до здешевлення продукції, більш низьких середніх годин роботи, а також до виникнення нових галузей промисловості, (тобто, робототехнічну промисловість, комп'ютерну індустрію, промисловий дизайн). Ці нові галузі, забезпечують велику кількість робочих місць з найвищою заробітною платою в економіці.

Робототехніка та Робот - як головний людинозамінник

Під словом «робот» (від чеської - robota) ми розуміємо - автоматичний пристрій, що призначений для виконання виробничих та інших операцій, які зазвичай виконувались безпосередньо людиною. У більшості випадків сучасні роботи промислового призначення — це «руки», маніпулятори, закріплені на основі і призначені для виконання одноманітної роботи типу складання, переміщення. До роботів також належать мобільні пристрої, що працюють у небезпечних для людини середовищах і керовані дистанційно, наприклад роботи, що працюють на великих водних глибинах, у космосі, пристрої військового призначення (ведення розвідки, розмінування, доставка боєприпасів тощо) та ін., а також роботизовані іграшки. Робот може безпосередньо виконувати команди оператора, може працювати по заздалегідь складеній програмі або дотримуватись набору загальних вказівок з використанням технології штучного інтелекту. Ці завдання дозволяють полегшити або зовсім замінити людську працю на виробництві, в будівництві, при роботі з важкими вантажами, шкідливими матеріалами, а також в інших важких або небезпечних для людини умовах.

Прийнятий зараз у всьому світі термін був запропонований чеським письменником Карелом Чапеком та його братом Йозефом Чапеком і вперше використаний у 1921 в п'єсі Карла Чапека «Р. У. Р.» (чеськ. R.U.R.; скорочення від чеськ. Rossumovi univerzální roboti). Так він назвав механічні істоти, які зовні нагадували людей. Спочатку для означення такого типу технічних об'єктів було використане слово похідне від латинського «labor» (робота), але потім Карел Чапек прислухався до поради свого брата Йозефа Чапека й зупинився на похідній від чеського «robota». Чеською слово означало «важка робота», «каторжна робота». Це цілком відповідало змістові п'єси, у якій роботи виконували замість людей усю найважчу або рутинну працю. Упродовж декількох наступних років п'єсу поставили у більшості великих міст світу. Карл Чапек отримав славу та статки. А слово «робот» увійшло до словників багатьох мов. 1928-го в першому виданні «Оксфордського словника англійської мови» при слові «робот» зазначалося, що його створив автор п'єси «Р. У. Р.» Карел Чапек. Той одразу спростував інформацію — вказав, що насправді творцем слова є його брат Йозеф. А згодом термін «робототехніка» увів Айзек Азімов в оповіданні «Брехун» («Liar!») у 1941 році. Він, також є автором трьох законів робототехніки («Я, робот»; 1941):

Робот не може заподіяти шкоду людині, або своєю бездіяльністю дозволити, щоб людині була заподіяна шкода;

Робот повинен підкорятися наказам людини, за винятком тих, котрі суперечать першому пункту;

Робот повинен захищати самого себе, якщо тільки його дії не суперечать першому і другому пунктам.

Проте перше креслення людиноподібного робота було зроблене Леонардо да Вінчі близько 1495 року. Записи Леонардо, знайдені в 1950-х, містили детальні креслення механічного лицаря, здатного сидіти, розводити руки, рухати головою. Дизайн швидше за все заснований на анатомічних дослідженнях, записаних у Вітрувіанській людині. Невідомо, чи намагався Леонардо побудувати робота. А першого працюючого робота — андроїда, що грає на флейті, — створив в 1738 році французький механік і винахідник Жак де Вокансон. Він також виготовив механічних качок, які, як то кажуть, вміли клювати корм і випорожнюватися.

Нині є роботи різних видів: Робот-гуманоїд - це машина, шасі (ходова частина) якої виконано у вигляді людиноподібного тіла. Промислові (індустріальні) роботи в останні десятиріччя майже повністю замінили людську працю в різноманітних галузях, особливо в технологічних процесах, де потрібна прецизійна точність, швидкість та одноманітність, повторюваність операцій — в машинобудуванні та обробці матеріалів, у виробництві мікропроцесорів і навіть в таких технологіях як виробництво або складання паперово-картонної тари. Сільськогосподарський робот або агроробот — робот, який використовується у сільськогосподарських цілях. Основна область застосування роботів у сільському господарстві — процес збирання врожаю. Це є роботи, що збирають овочі або фрукти; трактор-розпилювач, що працює автономно; робот, який стриже овець. І всі вони призначені для заміни людської праці у цій галузі. Побутовий робот — робот, призначений для допомоги людині в повсякденному житті. Наразі поширення побутових роботів є невеликим, проте футурологи передбачають широке їх використання у найближчому майбутньому. Відомі такі комерційні моделі побутових роботів: роботи-іграшки, соціальні роботи, які автономному чи напівавтономному режимі можуть взаємодіяти та спілкуватись з людьми; роботи-помічники, наприклад: роботи-прибиральники (робот-пилосос, робот для миття підлоги), роботизовані газонокосарки; роботи для чищення басейнів, каналізаційних труб.

Бойовий робот (або Військовий робот) — автоматичний пристрій, що може замінити людину в бойових ситуаціях для збереження життя або для роботи в умовах підвищеної складності для людей у військових цілях: розвідка, бойові дії, розмінування. Бойовими роботами є не тільки автомати, які частково або повністю замінюють людину і здатні виконувати антропоморфні дії, але й такі, що діють у повітряному та водному середовищах (авіаційні безпілотні з дистанційним керуванням апарати, підводні апарати і надводні кораблі). Пристрій може бути електромеханічним, пневматичним, гідравлічним або комбінованим. Персональний робот - тип роботів, які на відміну від промислових роботів будуть компактні, дешеві та прості у використанні. Пряма аналогія з поняттям персональний комп'ютер. Основна перешкода, що стоїть на шляху перетворення людиноподібного робота подібного до ASIMO в універсального слугу, - недосконалість програмного забезпечення. Незважаючи на недавні досягнення в областях комп'ютерного зору, обробки природної мови, мета все ще далека. Промисло́вий ро́бот (англ. industrial robot) — багатоцільовий маніпуляційний робот, що складається з механічного маніпулятора і перепрограмованої системи керування, який застосовується для переміщення об'єктів в просторі трьох і більше координат та для виконання різноманітних виробничих процесів. За ДСТУ 2879-94: Промисловий робот — автоматична машина, стаціонарна чи пересувна, з виконавчим пристроєм у вигляді маніпулятора, який має декілька ступенів рухомості, і перепрограмовуваним пристроєм програмного керування для виконання у виробничому процесі рухових і керувальних функцій. Андро́їд — робот, подібний до людини як зовні, так і за поведінкою. Андроїд, робот-гуманоїд або синтетичний організм розроблено так, щоби він виглядав і діяв, як людина, особливо з точки зору схожості з людським тілом. Історично склалося, що андроїди довго залишалися повністю в області наукової фантастики, де вони часто були присутніми в кіно та на телебаченні. Лише останнім часом поступ в області робототехніки дозволив створити функціональних і реалістичних людиноподібних роботів.

В загальному все, що нині стосується роботів називається одним терміном – Роботехніка. Робототе́хніка (від робот і техніка; англ. robotics, нім. Robotertechnik) — прикладна наука, що опікується проєктуванням, розробкою, будівництвом, експлуатацією та використанням роботів, а також комп'ютерних систем для їх контролю, сенсорного (на основі вихідних сигналів давачів) зворотного зв'язку і обробки інформації автоматизованих технічних систем (роботів). Робототехніка орієнтована на створення роботів і робототехнічних систем, призначених для автоматизації складних технологічних процесів і операцій, у тому числі таких, що виконуються в недетермінованих умовах, для заміни людини під час виконання важких, утомливих і небезпечних робіт. Роботи можуть мати будь-яку форму, але деякі з них, зроблено схожими на людей за зовнішнім виглядом. Стверджується, що це допомагає у сприйнятті робота з певною реплікативною поведінкою, як правило, притаманною людям. Такі роботи намагаються повторити ходьбу, підйом, мову, в основному, все що може зробити людина. Багато з сучасних роботів, натхненні природою. Мета робототехніки — виробляти програмування задля контрольованої співпраці електроніки і механіки роботів. Термін роботехніка запровадив письменник-фантаст Айзек Азімов в 1942 році. Слово робототехніка походила від слова робот, яке було представлено публіці чеським письменником Карелом Чапеком у його п'єсі R.U.R. (Россумські Універсальні Роботи) 1920 року. Тому слово робот походить від слов'янського слова Robota, що означає праця. Робототехніка нині буває будівельною, промисловою, побутовою, авіаційною, екстремальною (військовою, космічною, підводною).

Штучний інтелект

На даний момент автоматизацію і робототехніку затьмарює зовсім інше поняття, тому що людство (Біле) нині дійшло до розуміння – штучного інтелекту. Шту́чний інтеле́кт (англ. Artificial intelligence) — розділ комп'ютерної лінгвістики та інформатики, що опікується формалізацією проблем та завдань, які подібні до дій, що виконує людина. У більшості випадків алгоритм розв'язання завдання невідомий наперед. Точного визначення цієї науки немає, оскільки у філософії не розв'язано питання про природу і статус людського інтелекту. Немає і точного критерію досягнення комп'ютером «розумності», хоча перед штучним інтелектом було запропоновано низку гіпотез, наприклад, тест Тюрінга або гіпотеза Ньюелла-Саймона. Нині існує багато підходів як до розуміння задач штучного інтелекту, так і до створення інтелектуальних систем.

Штучний інтелект — дуже молода галузь досліджень, започаткована 1956 року. Її історичний шлях нагадує синусоїду, кожен «зліт» якої ініціювався деякою новою ідеєю. На сьогодні її розвиток перебуває на «підйомі» і спирається на застосування вже досягнутих результатів в інших галузях науки, промисловості, бізнесі та навіть у повсякденному житті. Перший прояв штучного інтелекту був на початку 17 століття. Так в 1623 році німець Вільгельм Шиккард (нім. Wilhelm Schickard) побудував першу механічну цифрову обчислювальну машину. Згодом було створено машини Блеза Паскаля (1643) і Лейбніца (1671). Лейбніц також був першим, хто описав сучасну двійкову систему числення, хоча до нього цією системою періодично захоплювались різні великі вчені. В подальшому людство (Біле) також створювало різні механізми і пристрої, які мали задатки штучного інтелекту, аж впритул до середини 20 століття і появи комп’ютерів (1946 рік, США, «ENIAC»).

Єдиної відповіді на питання, чим опікується штучний інтелект ― не існує. Майже кожен автор, який пише книгу про штучний інтелект, відштовхується від якогось визначення, та розглядає його в світлі досягнення цієї науки. Зазвичай ці визначення зводяться до таких:

штучний інтелект вивчає методи розв'язання завдань, які потребують людського розуміння. Отже, мова іде про те, щоби навчити ШІ (Штучний Інтелект) розв'язувати тести інтелекту. Це передбачає розвиток способів розв'язання задач за аналогією, методів дедукції та індукції, накопичення базових знань і вміння їх використовувати;

штучний інтелект вивчає методи розв'язання задач, для яких не існує способів розв'язання або вони не коректні (через обмеження в часі, пам'яті тощо). Завдяки такому визначенню інтелектуальні алгоритми часто використовуються для розв'язання NP-повних задач, наприклад, задачі комівояжера;

штучний інтелект займається моделюванням людської вищої нервової діяльності;

штучний інтелект — це системи, які можуть оперувати зі знаннями, а найголовніше — навчатися. В першу чергу мова ведеться про те, щоби визнати клас експертних систем (назва походить від того, що вони спроможні замінити «на посту» людей-експертів) інтелектуальними системами;

Як наукова дисципліна Штучний Інтелект (ШІ) має кілька основних напрямів:

машинне мислення (англ. machine reasoning, охоплює процеси планування, представлення знань і міркування, пошук та оптимізацію);

машинне навчання (умовно поділяється на глибоке навчання (англ. deep learning) і навчання з підкріпленням (англ. reinforcement learning));

робототехніка (включає в себе управління, ситуаційне сприйняття, датчики і приводи, а також інтеграцію усіх інших методів в кібер-фізичні системи).

Задачі розпізнавання об'єктів вже частково розв'язуються в рамках інших напрямків. Сюди відносяться розпізнавання символів, рукописного тексту, мови, аналіз текстів. Особливо слід згадати комп'ютерне бачення, яке пов'язане з машинним навчанням та робототехнікою. Робототехніка і штучний інтелект часто поєднуються одне з одним. Об'єднання цих двох наук, створення інтелектуальних роботів, можна вважати ще одним напрямом ШІ. Окремо тримається машинна творчість, через те, що природа людської творчості ще менше вивчена, ніж природа інтелекту. Тим не менше, ця область існує, і тут стоять проблеми написання комп'ютером музики, літературних творів (часто — віршів та казок), образотворче мистецтво.

Також існує безліч програм штучного інтелекту, кожна з яких утворює майже самостійний напрямок. Як приклад, можна навести програмування інтелекту в комп'ютерних іграх, нелінійному керуванні, інтелектуальні системи безпеки. Наприклад, у 2018 році дослідники з Корнуельського університету зробили те, що зможе кардинально змінити процес розробки нових відеоігор. Вони створили пару нейронних мереж, що змагаються (генеративних змагальних мереж), і навчили їх на прикладі найпершої гри-шутера, Doom-а. В процесі навчання нейронні мережі визначили основні принципи побудови рівнів цієї гри і після цього вони стали здатні генерувати нові рівні без найменшої допомоги з боку людей.

Нині під штучним інтелектом також розуміють:

Машинне навчання — це розділ штучного інтелекту, що має за основу побудову та дослідження систем, які можуть самостійно навчатись з даних. Наприклад, система машинного навчання може бути натренована на електронних повідомленнях для розрізняння спаму і прийнятних повідомлень. Після навчання вона може бути використана для класифікації нових повідомлень електронної пошти на спам та не-спам. В основі машинного навчання розглядаються уявлення та узагальнення. Представлення даних і функцій оцінки цих даних є частиною всіх систем машинного навчання. Узагальнення є властивістю, яку система буде застосовувати добре на невидимих примірниках даних; умови, за яких це може бути гарантовано, є ключовим об'єктом вивчення в полі обчислювальної теорії навчання. Існує широкий спектр завдань машинного навчання та успішних застосувань. Оптичне розпізнавання символів, в яких друковані символи розпізнаються автоматично, та ґрунтуються на попередніх прикладах, є класичним підходом техніки машинного навчання. 1959 року Артур Самуїл визначив машинне навчання як «Поле дослідження, яке дає комп'ютерам можливість навчатися, не будучи явно запрограмованими».

Обробка природної мови — загальний напрямок штучного інтелекту та лінгвістики. Він вивчає проблеми комп'ютерного аналізу та синтезу природної мови. Стосовно штучного інтелекту аналіз означає розуміння мови, а синтез — генерацію розумного тексту. Розв'язок цих проблем буде означати створення зручнішої форми взаємодії комп'ютера та людини.

Машинний зір — це застосування комп'ютерного зору в промисловості та виробництві. В той час як комп'ютерний зір — це загальний набір методів, що дозволяють комп'ютерам бачити, а областю інтересу машинного зору, як інженерного напрямку, є цифрові пристрої введення/виведення та комп'ютерні мережі, призначені для контролю виробничого обладнання, такого як роботи-маніпулятори чи апарати для вилучення бракованої продукції. Машинний зір є підрозділом інженерії, пов'язаним з обчислювальною технікою, оптикою, машинобудуванням та промисловою автоматизацією. Одним з найпоширеніших застосувань машинного зору є інспекція промислових товарів, таких як напівпровідникові чипи, автомобілі, продукти харчування та ліки. Люди, що працюють на складальних лініях, оглядають частини продукції і роблять висновки про якість виконання. Системи машинного зору для цієї мети використовують цифрові та інтелектуальні камери, а також програмне забезпечення обробки зображення для виконання аналогічних перевірок.

Кінцевою метою досліджень з питань «штучного інтелекту» є розкриття таємниць мислення та створення моделі мозку. Принципова можливість моделювання інтелектуальних процесів випливає з основного гносеологічного результату кібернетики, який полягає у тому, що будь-яку функцію мозку, будь-яку розумову діяльність, описану мовою з суворо однозначною семантикою за допомогою скінченного числа слів, в принципі можна передати електронній цифровій обчислювальній машині (ЕЦОМ). Тому Штучний інтелект — це технічна (в усіх сучасних випадках спроб практичної реалізації) комп'ютерна система, що має певні ознаки інтелекту, тобто здатна - розпізнавати та розуміти, також знаходити спосіб досягнення результату та приймати рішення і звісно вчитися.

P.S.

Колись індустріалізація сприяла технологічному розвитку міст і збільшенню населення. Проте зі збільшенням робітників почав зароджуватися робітничий рух, який вимагав для багатомільйонної армії працівників покращення умов праці та збільшення зарплати. Для власників промислових центрів (масонів) це було небачене і наглістю, тому для робочих було влаштовано дві «скотобійні» - Перша та Друга Світова війна. Після них звісно робітничий рух пішов на спад, а в другій половині 20 століття почався – Науково-технічний прогрес. Саме наука стала «допоміжною палицею» для масонів, бо запропонувала заміну людині, на виробництві у вигляді – автоматизації. Звісно автоматизовані механізми у виробництві з часом обійшлися дешевше для власників промислових центрів, аніж «армія робітників». А для контролю за виробництвом і обслуговуванням обладнання, потрібна була мізерна кількість людей. З одного боку це був прогрес для людства, але з другого боку, багато людей лишилося роботи на заводах, фабриках та підприємствах. Тобто відбувалося скорочення трудового персоналу. Нині та сама тенденція. Більшість провідних фірм мають на власних підприємствах - автоматизовану систему виробництва продукції. Звісно у Європі це призвело до однієї із причин скорочення корінного (Білого) населення. Бо нині доволі не легко знайти роботу за певною спеціалізацією. По-друге батькам потрібно надати дитині якісну освіту, щоб вона у майбутньому на ринку праці була конкурентоспроможною. По-третє на саму «чорну роботу» завжди вистачає працівників, особливо з числа низів, а тому роботодавці можуть давати низькооплачувану роботу та з гіршими умовами праці. З подальшою автоматизацією, шанс на високооплачувану роботу матимуть ті, хто буде навчатися на програмістів. Тобто аби батькам забезпечити шанс на престижну роботу дитині, потрібно буде в неї з малих літ вкладати солідні суми на її освіту.

Проте масони з науковцями не тільки на автоматизації зупинилися. В хід пішла робототехніка і штучний інтелект. Робототехніка має за мету удосконалення роботів різних форм, які повинні замінити людину майже у всіх сферах виробництва та обслуговування. Це також призводить до скорочення робочих місць. Масонам вигідніше раз заплатити за якісний робот, але який замінить ряд працівників. По-друге робот не буде вимагати зарплати та поліпшення умов праці. Лише потрібно буде його підтримувати у належному технічному стані, що в рази дешевше, чим платити зарплату цілому штату працівників. Нині роботи в провідних країнах світу (передова країна – Японія) задіяні майже у всіх сферах життя, для прикладу є промислові (промислове виробництво), сільськогосподарські (збір врожаю), побутові (прибирання та очищення), військові (знищення ворога озброєним роботом (різних форм) та дистанційно керованим людиною), гуманоїдні (людиноподібні, які мають рухатися, працювати та думати, як людина) та інші. Тобто роботи (різних форм) повинні замінити людину майже у всіх сферах її діяльності.

Також нині активно прогресує штучний інтелект. Людина хоче наділити робота чи автоматизовану систему подібним собі інтелектом. Щоб механізм міг самостійно збирати інформацію, опрацьовувати її та приймати правильне рішення. Також щоб робототехніка та автоматизована система могла автономно оперувати зі знаннями, а найголовніше — навчатися. І в даному питанні є прогрес. Є цілі автоматизовані системи, які можуть завдяки штучному інтелекту розпізнавати певну особу чи предмет та знаходити дані про них. Головною метою вчених і надалі залишається   подальший розвиток штучного інтелекту у їх творіннях (робототехніці та автоматизованих системах). Тобто щоб механізми створені людиною, могли самостійно навчатися, пізнавати, аналізувати, приймати правильні рішення і головне створювати.

Звісно багато хто бачить загрозу для людини у наявності штучного інтелекту в механізмах створених нею. Так для прикладу - 1 серпня 2017 року керівництво соціальної мережі Facebook вимкнуло систему штучного інтелекту через те, що боти винайшли свою мову, якою вони почали спілкуватися між собою. Випробувачі алгоритму схильні вважати, що фрази і навіть самі повторення представляли собою спроби ботів самостійно «зрозуміти» принципи спілкування. За кілька днів перед тим Ілон Маск назвав штучний інтелект найбільшою загрозою, з якою зіткнеться цивілізація, а засновник Facebook Марк Цукерберг активно заперечував йому. Чат-боти для Messenger Фейсбук запустив у квітні 2016 року. Так Боти змогли самостійно навчатися. Звісно можливість людини (Білої і Жовтої) надавати інтелект своєму творінню, не обійшли стороною філософів та релігійників. Найгарячіші суперечки у філософії стосовно штучного інтелекту викликає питання можливості мислення творіння людських рук. А точніше питання - «Чи може машина мислити?». Саме це питання підштовхнуло дослідників до створення науки про моделювання людського розуму, яке було поставлено Аланом Тюрінгом в 1950 році.

Стосовно релігійників, то серед послідовників авраамічних релігій (релігійні системи - юдаїзм, християнство та іслам, які розвинулися на основі віровчення праотця Авраама) існує декілька точок зору на можливість створення Штучного Інтелекту (ШІ) на основі структурного підходу. За однією із них мозок, роботу якого стараються імітувати системи, на їх думку, не бере участі в процесі мислення, не є джерелом свідомості і якої-небудь іншої розумової діяльності. Створення ШІ на основі структурного підходу неможливе. Згідно з іншою точкою зору, мозок бере участь в процесі мислення, але у вигляді «передавача» інформації від душі. Мозок відповідальний за такі «прості» функції, як безумовні рефлекси, реакція на біль тощо. Створення ШІ на основі структурного підходу можливе, якщо система, яка конструюється, може виконувати «передавальні» функції. Обидві позиції в наш час зазвичай не признаються наукою, оскільки поняття душа не розглядається сучасною наукою як наукова категорія. Раеліти (вірять у надцивілізацію прибульців (Елохіми), які створили людей та вважають світ матеріальним і що Бога не існує) активно підтримують розробки в області штучного інтелекту. Вони вважають, що на певному етапові технологічного розвитку цивілізація зможе розвинутись до «цивілізації богів» (Елохіми — одна з таких цивілізацій прибульців). А призначенням людства є - досягнення рівня розвитку Елохімів (тобто створювати подібних собі).

А от відносини католицької церкви і науки в наш час визначаються висловлюванням Папи Івана Павла II в енкліптиці «Fides et Ratio»: «віра і розум це як два крила, на яких людський дух піднімається до споглядання істини». Така ідеологія є основою і для визначення ставлення церкви до новітнього напрямку в сучасних науці і технології штучного інтелекту. Церква сприймає той факт, що розвиток штучного інтелекту породжує серйозні етичні дилеми, і вбачає можливості прийняти участь в їх подоланні. За повідомленням BBC представники IBM, Microsoft з представниками Папи, обговорювали проблеми впливу штучного інтелекту на людство. Учасники зустрічі підписали спільну декларацію «Rome Call 2020» про підтримку етичного підходу до проблем розвитку штучного інтелекту. Звісно католицькій і будь-якій іншій християнській церкві складно говорити про штучний інтелект, як здатність людини надавати розум своєму творінню. Бо згідно єврейської Біблії (єврейська народна творчість – від автора, тобто від мене), створювати та щось там надавати, може лише єврейський бог. А теперішній прогрес (Білих) вчених у галузі штучного інтелекту, явно суперечить приписам єврейської Біблії і перевертає її ідеологію «з ніг на голову».

Проте як там не було, а людина можливо нарешті може дати відповідь на власне питання – «як саме вона - істота виникла?». Створення людиноподібних роботів і надання їм штучного інтелекту, дає можливість людині відчути себе Богом, тобто Творцем. Звісно я припускаю версію того, що людина могла бути «творінням» певної позаземної цивілізації, і що досліди проводяться до нині над нею. Нині людська автоматизація і робототехніка набули штучного інтелекту, який з подальшим прогресом можливо призведе до появи нової цивілізації. Проте дана «робототехнічна цивілізація» буде створена саме людиною, яка відчує таки себе Творцем. Але якщо прогрес штучного інтелекту у роботів призведе його до ідентичного інтелекту як у людини, тобто він набуде можливість формувати власну думку та позицію, то не виключено, що крилата назва – «повстання машин» - стане реальністю для людини. Або можливо масони хочуть якісною та багатофункціональною робототехнікою замінити постійно бунтуюче «другосортне» населення, яке з часом фізично ліквідують (або штучно влаштують його вимирання, так як для всіх на Землі природні ресурси для існування - обмежені), а на його місці залишать лише населення з високим інтелектом та попитом (науковців, програмістів, інженерів). Так! Можливість людини створювати подібних собі та наділяти їх подібним інтелектом, звісно є великим прогресом для неї. Але головне, щоб людина не стала жертвою свого творіння.

Коментарі

Немає коментарів
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі