Блоги → Перегляд

Як перекладається слово "єврей" українською

П'ятниця, 11:11, 09.04.21

Рейтинг
12 0
Переглядів
614

0
0

Словотвір: перекладаємо слово "єврей"

жид

Жид, -да, м. 1) Еврей, жидъ. 2) = насѣк. Гук. Вх. Пч. I. 7. Ум. Жидок, жидочок, жидунь, жидик. Ув. Жидюга. Шевч. 133. Жидяка. Мнж. 147. (Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. — К.: Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 483.)

Жид етнонім на позначення євреїв у лексиці багатьох народів, зокрема, і в українців. У деяких регіонах, які тривалий час перебували в складі Польщі, Австро-Угорської імперії, а також в літературних джерелах збереглося необразливе, традиційне використання цього етноніма для означення євреїв. Поняття та термін жид також обіймає в українській мові, українській культурі та українській історії не лише євреїв, але і кримчаків з караїмами.

Чес. žid,
Словац. žid
Пол. Żyd
Словен. jew
Хорв. Jevrejin
Анґл. Jew

Слово запозичене прадавніми слов'янами ще в дописемну доруську добу і походить від латинського Jūdaeus – іудей, жид, воно від гебр. iǝhūdī – іудей, від особового імени гебр. Iǝhūdā – Іуда, що означає «славлений, хвалений».

Перші писемні згадки слова: Остромирове Євангеліє (1056—1057) – жидовинъ, Галицьке Євангеліє (1114) – жидомъ. З часів Київської Руси відомі Жидівські ворота, дільниця Києва «Жидове» тощо.

Слово нейтрально і без негативного забарвлення бачимо у Грінченковому словнику української мови, у «Приказках і прислів'ях» Матвія Номиса і в Шевченка. Насправді, чи то у словнику Грінченка, чи в Кобзарі, чи ще де ви узагалі не зустрінете слово "єврей", яке українці просто б не зрозуміли, бо слова цього в Україні не було, лишень в Росії. Кого б ви з давніх українців не спитали, слово "єврей" було би для них такою ж абракадаброю, як слово "комп'ютер" чи "ісконний".

Термін «жид» також вживається у працях істориків, зокрема російських, коли термін «єврей» є анахронізмом.

Даниил, желая населить города свои, наполнил их, подобно соседям своим, князьям польским, чужестранцами: немцами, поляками, армянами, жидами // С. Н. Соловьёв. Учебная книга Русской истории. XVI. Судьба Юго-Западной России после татарского нашествия, стр.42

Негативного забарвлення слову "жид" надали московити при окупації України, вони вважали українську мову діялектом російської, тому і не приймали, що мова може мати значення слів відмінні від них у мові російській.

На думку ізраїльського професора, доктора Соломона Ґольдельмана, вживання в українській мові етноніма "єврей" на противагу етноніму "жид" є ознакою святенництва та боягузства, оскільки його вживання є в українській мові природнім і не має зневажливого характеру, як у мові російській.

Словоформи
Етимологічний словник української мови фіксує такі словоформи від кореня жид: жиденя, жидівка, жидівство, жидівча, жидовин, жидовиця, жидя, жидовіти, жидувати, зжидовілий, зжидовіти

Читайте також:

Тарас Марусик, перекладач, публіцист, експерт із питань мовної політики, працював у Верховній Раді та уряді - щодо вимог жидів відмовитися від слова жид у вертепі:

– Відмовитися від слова «Жид» не лише у вертепі, але й у класичній літературі означає відмовитися від себе. Не один дослідник писав, що слова єврей в українській мові не існувало. Єдине слово на позначення етносу було «Жид», як і в польській мові.
Про це, між іншим, писав Абрам Кацнельсон (український письменник, літературознавець – ред). А Євген Сверстюк прямо звинуватив радянський режим у тому, що він назву «євреї» імпортував разом із радянською владою...

У передмові до своєї книжки Про старі часи в Україні (Срентон, Пенсильванія, 1916) Михайло Грушевський писав:
"Ми називаємо жидів жидами не в образу, а тому що здавна в Україні їх так називано і вони самі себе так називали, і в цім імені нема для них ніякої образи чи ганьби. Тепер, правда, часто уважають це слово за образливе і тому називають жидів з московська 'євреями'. [...] Саме слово 'жид' не образливе і нема чого його вважати за якусь лайку. Інакше потім буде здаватися, що наші давніші письменники - Шевченко й інші - жидів лаяли, коли називали жидами, хоч вони зовсім не зневажають жидів, але називали їх так, як вони в нашій мові називаються."

Коментарі

mart mart 18:00
0
у нас жиди зайняли високі позиції, як от Тимошенко ,Порошенко і Зеленський, то в нас вони вважаються досить мудрими і нема ніякого антисемітизму, якщо народ їх вибирає,

ну вони не по всіх правилах напевно жиди бо мама має бути таки жидівка.

мазельтоф, шалом алейхем.

я досліджую жидів побутово і історично трохи.
0

Треба дивитися не на ймовірне походження, а не те з ким вони спілкуються, хто їх оточує. Жиди завжди своїх підтягують, хвалять і просувають. З равінами часто зустрічаються. У Гройсмана вони з кабінета не вилазили. Зельц також з хабадниками постійно. Пєтя в Ізраїлі і Кнессеті одразу показав що він жид.
Ось Юля з цієї точки зору чиста, тим більше жил Пінчук виділяв мільйони доларів на компанії проти неї, а вона у нього забрала Криворізсталь. Так між жидами не буває, вони так не воюють між собою, їх би равини помирили.
mart mart   12:25
0

ти стереотипово підходиш а з виглядом що тільки ти правий.

,,Жиди завжди своїх підтягують, хвалять і просувають. ,,---не завжди

і є різні жиди і вони не всі любляться.

Іцха́к Ра́бин (1 березня 1922, Єрусалим — 4 листопада 1995, Тель-Авів) — прем'єр-міністр Ізраїлю (1974–1977, 1994–1995).

Дід Іцхака — Менахім Рабічов жив у селі Сидоровичі, нині Іванківського району Київської області. У Сидоровичах у 1886 народився батько Іцхака — Нехемія Рабічов[1], який емігрував з України 1904 року до США і змінив прізвище.

Іцхак Рабин став генералом у 33 роки. З 1964 — начальник Генерального штабу збройних сил Ізраїлю.

У 1984-88 —міністр оборони. У всі роки, коли І. Рабин очолював військове відомство, він дбав про обороноздатність своєї країни й досяг у цьому напрямку значних успіхів (реформував збройні сили, добивався забезпечення армії сучасними високотехнологічними видами зброї). 1992 — знову прем'єр-міністр Ізраїлю.

1994 — з лідером Палестини Ясиром Арафатом підписав Декларацію про принципи врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту, за що був удостоєний Нобелівської премії миру (разом з Я.Арафатом та Ш.Пересом). Цей крок не був схвалений значною кількістю ізраїльтян.

Цього ж року підписав мирну угоду з Йорданією.

4 листопада 1995 — вбитий єврейським екстремістом на мітингу в Тель-Авіві.
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі