Блоги → Перегляд

Служиш із татарином - будь напоготові

П'ятниця, 10:48, 14.05.21

Рейтинг
0 0
Переглядів
311

0
0

tatar.jpg

Я ще в армії зі власного досвіду переконався в тому, що щуротатари нам ніякі не друзі та не брати, втечуть та зрадять при першій нагоді. Вони й батьківщину свою кримську здали, перелякалися за свої шкури. Так що нічого з ними сюсюкати, і правильно, що наша влада їх зараз під контролем тримає. Кримські татари не українці. Це інша нація зі своїми національними інтересами. Меджліс із його зв'язками та агентами - це готова п'ята колона, і вони не мають до України жодних патріотичних почуттів чи вдячності. Паразити ніколи не піклуються про своїх господарів, а тільки підточують організм зсередини.

Був у нашій роті один такий щуротатарин прапорщиком, усі його Артурчиком звали. Контакти палити не буду - його вже і так по повній за все покарали. Так ось у перші роки, коли зовсім важко було, не вистачало ані обмундирування, ні побутових дрібниць, у харчуванні ще перебої були, Артурчик звідкись діставав їжу та багато чого іншого - і заганяв товаришам по службі втричі дорожче. Попервах ми його не чіпали навіть, просто не любили та зневажали. Та й краще так, ніж зовсім без доступу до ресурсів. Але потім помітили, що він потайки бігає до сусіднього лісочку і вирішили простежити за ним. Виявилося, що цей щур влаштував собі схрон і таскав туди військове майно: пайки там, боєприпаси, всіляку матеріалку. Навіть списаної зброї пару одиниць знайшли. І це у війну, коли кругом наші хлопці гинуть, українська кров ллється! Коли найважливішого не вистачає! А він крав у власну кишеню. Куди він потім все це збував, ми так і не дізналися, але вломили йому так, щоб надовго запам'ятав. А потім притягли за шкірку до командирів, а там далі ланцюжком пішло. Що там із ним в результаті вирішили, не знаю. Але зник він від нас дуже швидко. Хоча, як на мене, з такими треба розбиратися за законами воєнного часу: вкрав у фронту, зрадив - встав до стінки. На унутрішніх ворогів патронів шкодувати не можна, а то взагалі без патронів залишимося, зате з діркою в потилиці.

Так що у військах кожен знає: татарин у підрозділі - гірший за щура. Сцикуни і несуни поголовно. Все до себе тягнуть, надкушують, барижуть, а як запахне смаженим - першими тікають "з корабля". Навіть на передовій завжди максимально ховаються в тилу. Якщо в підрозділі є татарин, то він сидить у МТЗ. Меркантильні при цьому до нутра кісток. Такий нічого й ніколи не зробить безкоштовно, по-товариськи. І чим більше тобі це треба, тим вищу він заламує тобі ціну. Так що запам'ятайте: якщо поруч із вами "служить" татарин, розслаблятися не можна ні на хвилину.

Коментарі

Немає коментарів
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі