Блоги → Перегляд
Мітки Діалоги

УЧИТЕЛЬ І УЧЕНЬ. ДІАЛОГИ. КНИГА ІІ

Четвер, 12:24, 14.10.21

Рейтинг
6 0
Переглядів
377

0
0

ДІАЛОГИ

264

УЧЕНЬ. Учителю, да благословить Вас Господь, чому Землю називають «сферою карми»?

УЧИТЕЛЬ. Тому що лише на ній людина виробляє свою карму. При цьому слід зазначити, що, перебуваючи на вищих планетах, в стані привидів, демонів, бісів та тварин, коли людина відчуває наслідки здійснених нею добрих чи поганих справ, тобто, коли отримує за них нагороду або покарання, нова карма не виробляється.

     Хороша або погана карма швидко приносить свої плоди. Наприклад, якщо людина все життя робила багато зла і здійснила лише декілька добрих справ, у наступному втіленні наслідки цих добрих справ проявляються першими, а потім наступає черга для наслідків дурних вчинків.

     Люди, котрі здійснили декілька дуже хороших або великих справ, але загальний характер їхнього життя був гріховним, народжуються на більш благополучних планетах і там насолоджуються життям, поки сила їхніх добрих справ не вичерпається. Після цього вони повертаються на Землю, щоб загладити (відпрацювати) заподіяне зло.

     Ті ж, чиє життя складалося майже повністю з дурних вчинків, нарівні з тими, хто здійснив страшні злодіяння приймуть тіла привидів, демонів чи тварин, або відразу опустяться в пекельне полум’я. Лише після вичерпання заподіяного ними зла, деякі з них, через окремі добрі справи, вчинені на Землі, удостояться людських тіл. Всі ж інші навічно залишаться в пеклі.

     Людина, згідно зі Священними Писаннями, була задумана, як найвеличніша істота у Всесвіті, але після гріхопадіння Земля стала для неї світом праці, бо це найкраще місце, де людині надається найбільше засобів і шансів, покаявшись, стати більш досконалою.

265

УЧЕНЬ. Учителю, да благословить Вас Господь, читаючи стародавні писання греків, євреїв, персів (сучасний Іран) та інших, іноді доводиться зіштовхуватися з речами вкрай відштовхуючими, які чинили колишні боги. Невже первісні люди сприймали богів по-іншому, не так, як ми сприймаємо їх сьогодні?

УЧИТЕЛЬ. Читаючи стародавні книги ми часто забуваємо, що живемо на початку ХХІ сторіччя, а боги в цих книгах були істотами, в яких вірили тисячі років тому, та забуваємо, що люди, котрі вклонялися їм, не знаходили нічого неприродного в їхніх характерах та поведінці, нічого страшного в їхніх діях, тому що вони самі були дуже схожими на них.

     Найголовніший урок, який дає нам життя, полягає у тому, що, судячи про інших, ми завжди судимо про них у відповідності з нашими власними ідеалами. У стосунках з іншими людьми ми постійно впадаємо в цю помилку, а тому більшість наших суперечок і сварок відбувається з тієї причини, що ми завжди прагнемо судити про древніх богів, про ідеали та спонукальні мотиви інших за нашими власними мірками.

     Наприклад, під впливом певних вражень, я можу чинити загальноприйнятним способом і, якщо бачу, що інша людина робить так само, роблю висновок, що й вона діє з тих самих мотивів, не беручи до уваги, що аналогічна поведінка могла бути викликана з інших, не відомих мені причин. Люди можуть робити однаково добрі справи, але з абсолютно різних мотивів. Тому, вивчаючи древні релігії, ми не повинні розглядати їх виключно з сучасної точки зору, не адаптувавши своє сприйняття до тих ранніх часів.

266

УЧЕНЬ. Учителю, да благословить Вас Господь, сьогодні дехто стверджує, що Ієгова Старого Заповіту дуже жорстокий і безжалісний Бог. Чи можна з цим погодитися?

УЧИТЕЛЬ. Жорстокість та безжалісність єврейського Бога Ієгови кидає багатьох людей в холодний піт та призводить до судорожного тремтіння. Але чому і по якому праву сучасна слабохарактерна людина, до того ж ще й розбещена сучасною грубою матеріальною цивілізацією, вважає себе гідною засуджувати древнього Бога лише тому, що Його Заповіді не вписуються у спотворені поняття про Бога нинішнього часу? Ми не повинні забувати про те, що після нас будуть люди, які можуть посміятися над нашими нинішніми ідеями про релігію і Бога так само, як дехто намагається сміятися чи осуджувати ідеали древніх людей.

     Через усі релігійні поняття, починаючи з доісторичних часів і закінчуючи нинішнім, проходить золота нитка тотожності. І мета просвітителів людства якраз і полягає у тому, щоб розплутати цю нитку, на яку нанизані різні ідеї про Бога, кожна з яких схожа на перлину, як говорить Господь Крішна. І якими б недолугими, відштовхуючими і навіть жахливими з точки зору грішників не здавалися окремі ідеї, вони не йдуть у жодне порівняння з сучасними примітивними поняттями про Всевишнього Господа.

     Сучасні євангелісти на всі лади оспівують, що Бог – це виключно любов. Але ж на Землі існує день і ніч, світло і темрява, тому й любов повинна мати свою протилежність – ненависть. А, значить, і Бог не тільки любов до доброчесних людей, але й ненависть до людей злих, гріховних.

     Слід пам’ятати, що в ті далекі часи, коли ідеї людської моралі лише встановлювалися, ті жорсткі поняття і вимоги повністю гармоніювали з тодішніми поняттями про добро та зло і не були такими страшними й відразливими, якими здаються тепер сучасним безбожним людям, котрі придумали для себе вихолощені ідеї моральності. Наприклад, раніше злодію відрубували руку, а розбійнику – голову. За мораллю сучасного суспільства таке покарання вважається огидним, не гуманним, тому злодіїв і розбійників тепер ув’язнюють. Яке з цих двох покарань більш гуманне, сказати важко, бо чим гниття в тюрмі краще за миттєву смерть? Крім того, клеймування та смертна кара для злочинців оберігали стародавні суспільства від такого сучасного поняття як рецидив, тобто повторне, а то й багаторазове скоєння злочину ув’язненим, який після закінчення судового терміну вийшов на свободу.

267

УЧЕНЬ. Учителю, да благословить Вас Господь, еволюція охоплює лише матеріальні світи чи й вищі, духовні також?

УЧИТЕЛЬ. Суспільство, як носій ідей, або постійно росте й удосконалюється, або регресує й вироджується, тому й поклоніння Всевишньому або удосконалюється, або вироджується. Хтось запитає: «Як можна удосконалити поклоніння?» Але в суворому розумінні не удосконалюється й людина (та дійсна людина), котра стоїть позаду видимих її проявів, бо є непорушною, незмінною, чистою і досконалою. Так само й за образом, за створеним нами уявленням про Бога (творінням нашої власної думки), стоїть справжній Творець і володар Всесвіту, який ніколи не змінюється, вічно справедливий і вічно чистий. Проявлення ж у вигляді ідей, тіл, матерії завжди змінюються і завжди лише частково розкривають істинну дійсність, яка завжди знаходиться позаду них.

     Коли поняття чи ідея починають більше проявлятися, правильно висвітлюючи принципи, то факти, які стоять за ними, говорить, що вони прогресують; і, навпаки, якщо поняття чи ідеї спотворюють факти, тоді говорять, що вони регресують, тобто йдуть у зворотному напрямку. Отже, по мірі того, як зростаємо ми, наші ідеї розширюються, при цьому розширюються і поняття про Бога. Тому, з точки зору здорового глузду, так само, як ми, розвиваючись, більш повно розкриваємо свою сутність, так і Всевишній Господь все більше і більше розкриває себе людям, котрі досягли відповідного розвитку.

268

УЧЕНЬ. Учителю, да благословить Вас Господь, коли у світі з`явилося поняття добра і зла?

УЧИТЕЛЬ. Подібного питання не існувало на початку виникнення релігійних ідей, тому що первісній людині світ не здавався дисгармонійним. У ті далекі часи не існувало антагонізму між добром і злом, тобто не було різких відмінностей та протиріч у суспільному житті. Якщо й існувала якась боротьба, то лише у власному серці людини між чимось, що говорило «так», і чимось, що говорило «ні».

     Первісна людина була людиною спонукання. Вона будь-яку думку, котра приходила їй в голову, відразу переносила у свої біцепси, ніколи не зупиняючись для обдумування і не намагаючись утримуватися від виконання спонукання, яке з`явилося у неї. Те ж саме було і по відношенню до богів, які створювалися також тим чи іншим спонуканням. Появляється Індра і розбиває сили демонів; Ієгові подобається одна людина і не подобається інша. Ісус начебто своєю смертю на хресті спокутував гріхи людства. Чому? Ніхто не знає. І все, що робили зазначені боги, було правильним.

     З розвитком моральних ідей почалася боротьба. В людини з`явилося особисте відчуття, яке носить у різних народів і на різних мовах різні назви, і котре діє, як стримуюча сила. Наш розум говорить: «Роби це!», - а якась інша незрима сутність всередині нас, стримує: «Не роби цього!»

Для такого явища придумали наступні назви – розгортання і згортання. Розгортанням позначаються всі наші особисті дії. Релігія ж розпочинається згортанням наших необмежених бажань, тобто словами «не роби цього». Коли не існує згортання необмежених бажань, не існує й релігії. Релігія з`являється тоді, коли у людей зароджується ідея добра і зла. І коли ці ідеї починають розвиватися, виникає туманна ідея про обов’язок по відношенню до інших або поняття любові до ближнього. І тут відразу ж виникають запитання: «Як можемо ми, такі різні, жити разом без поблажливості та терпіння? Як може одна людина жити з іншою, час від часу не придушуючи свої бажання, не зупиняючи себе, не стримуючись від вчинків, до здійснення яких спонукає розум?» Весь суспільний устрій заснований на ідеї про стримування своїх почуттів, емоцій, бажань тощо.

     Проблиск вищої релігії освітив людський розум, коли зародилася етика, або ідея про стримування, придушення власних емоцій. Старі боги, котрі лютують, б’ються, пиячать і пожирають м'ясо на жертовниках, стають непотрібними. Таким богам люди не могли більше вклонятися, тому що розумного підґрунтя в зазначеній поведінці виявлено не було. Тому люди почали відмовлятися від язичницьких богів, а точніше виробляти більш високі ідеї про єдиного, монотеїстичного Бога. Заради спільного блага, вони зібрали разом усі ті дії та властивості колишніх язичницьких богів, які не могли гармоніювати з їхнім новим ідеалом самообмеження, а також ті, що були зрозумілими і гармонійними, позначивши всю цю - і негативну, і позитивну сукупність - таким поняттям, як Єдиний Бог або Бог богів.

     Бог, щоб Йому вклонялися, не міг більше бути лише символом грубої сили: від Нього вимагалося вже значно більше. Тепер він став не лише сильним, але й моральним Богом, який любить людство і робить йому добро та карає грішників.

269

УЧЕНЬ. Дуже цікаво, продовжуйте…

УЧИТЕЛЬ. Як бачимо, сама ідея про Бога не змінилася, тільки Його моральне значення, а, відповідно, і могутність збільшилися. На Нього стали дивитися не лише як на наймогутнішу, але й як на найморальнішу істоту у Всесвіті. Проте, в міру того, як поняття про Єдиного Бога розширювалися, почали збільшуватися і труднощі, котрі необхідно було вирішити. Якщо нові якості Бога зростали в арифметичній прогресії, то запитання без об’єктивних відповідей зростали в геометричній.

     Труднощі в поясненні поведінки Ієгови були досить незначні, у порівнянні з труднощами в поясненні мотивів поведінки Бога Всесвіту. На сьогодні так і залишаються невирішеними питання: «Чому Всемогутній і Люблячий Бог, який керує Всесвітом, допускає в ньому стільки зла і несправедливості?», «Чому, страждань повинно бути значно більше, ніж щастя?», «Чому зла більше, ніж добра?», "Чому живі істоти, для того щоб жити, мають пожирати плоть інших живих істот", "Чому клітини організму ростуть та оновлюються до певного часу, а потім починають поступово відмирати і наступає старіння?", «Чому люди нічого не знають ні про своє минуле, ні про своє майбутнє?». Ми можемо заплющити очі на всі ці речі і жити, як проповідують матеріалісти, лише сьогоднішнім днем, не задумуючись над тим, що чекає на нас після смерті, але поставлені запитання від цього нікуди не діваються.

     Ми живемо з сильним потягом до чуттєвих насолод та ще більш сильними мріями про них. У нашому організмі часто піднімається хвиля, яка захоплює нас всупереч нашій волі і штовхає кудись вперед, але, як тільки ми робимо крок, відразу відчуваємо якесь гальмо, що стримує нас. Все, що оточує нас, постійно намагається причинити нам якесь зло, стерти на порох… І все ж, якщо ми відкинемо всі ідеали, у тому числі і ідеал про Всевишнього Господа, та піддамося виключно боротьбі за «хліб насущний», тобто зі світом, який аніскілечки не залежить від нас, тоді наше існування стане існуванням скотів, ми принизимо себе як духовні творіння та остаточно розпустимося. Такий шлях явно не веде до того вищого щастя, про яке кожен з нас мріє.  

 

ЗВЕРНЕННЯ

     Посилаю своє звернення до заможних і незаможних: до політиків і промисловців, державних службовців і депутатів, банкірів і підприємців, інженерів і юристів, лікарів і вчителів, військовослужбовців і правоохоронців, ремісників і селян – усіх благодійників, котрі забажають посприяти виданню наступних богоугодних книг: «Людина і Всесвіт», «Дорога до пекла і раю», «Учитель і учень. Діалоги», спрямованих на духовне просвітлення громадян та навернення до доброчинного, гармонійного і щасливого життя.

     Всевишній Господь віддячить кожному, хто щиро відгукнеться на цей заклик і не залишиться байдужим, бо він стане покликаним, а ім`я його буде навіки вписане до Вселенської Книги Пам`яті.

     Своє благодіяння ви можете перерахувати через будь-який термінал на картковий рахунок ПраватБанку № 5457 0822 2653 6055, довірена особа Куденко Олег Олександрович. Призначення платежу: поповнення картки за номером рахунку.

     Дії з терміналом Приват Банку:

     1. Натисніть Поповнити картку: введіть власний номер телефону і коли на ньому висвітлиться контрольний номер Приват Банку, введіть останні три цифри у вказані клітини на терміналі.

     2. Далі натисніть Поповнити картку за номером і введіть номер зазначеної вище картки - 5457 0822 2653 6055.

     3. Після цього введіть суму поповнення: 10, 20, 30, 50, 100, 200, 500 або 1000 грн. і т.д.

     4. Внесіть кошти в купюроприймач.

     5. Отримайте квитанцію.

Перерахувати кошти також можна через Приват 24 з комп’ютера чи мобільного телефону.

«Да не оскудіє рука дающого!» І да благословить вас Всевишній Господь! 

     Олег Духовний

Коментарі

Немає коментарів
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі