Блоги → Перегляд

«Ковідна вакцинація: примус та порушення прав людини»

Вівторок, 22:26, 30.11.21

Рейтинг
72 0
Переглядів
1086

0
0
У цій статті згадуються
Олег Ляшко
Політик

 

«Ковідна вакцинація: примус та порушення прав людини»

Теперішній світ охоплений ковідною істерією, де зійшлися два табори – прихильників і противників вакцинації. В Європі часто проводять акції противники вакцинації – антивакцинатори. Натомість їхнім головним опонентом є влада, яка проводить тотальну вакцинацію. Зазвичай вакциновані особи взагалі не проводять акцій в підтримку вакцинації, так як більшість із них змушені були це зробити з певних причин. Проте головними прихильниками і борцями за масову і «поголовну» вакцинацію є ЗМІ. Саме із засобів масової інформації, як радіо, інтернет, телебачення ми чуємо та бачимо кожного дня заклики до вакцинації. ЗМІ подають нам вакцинацію як «божественне спасіння» і як єдиний варіант виходу із ситуації. Натомість антивакцинаторів нам подають, як «демонів Апокаліпсису», що через «певні хибні думки та психологічний страх», уникають «правильного шляху» і своїми виступами збивають інших з пантелику. Тобто ЗМІ подає антивакцинаторів, як письменники у своїх романах – негативними персонажами або антигероями. При тому ЗМІ взагалі не поважають свободу слова і думки антивакцинаторів, подаючи їх як «головних розсадників коронавірусу» (але запущений він то був зверху), мотивуючи кожного дня це тим, що помирають від ковіду – невакциновані. По-перше, ЗМІ не мають агітувати за вакцинацію, так як вони не дадуть 100% гарантії, що вона справді врятує життя і здоровя людини. По-друге, ЗМІ не можуть засуджувати невакцинованих, так як у багатьох імунна система добре справляється із вірусами і без вакцини. По-третє, ЗМІ мають визнавати і той факт, що вакциновані теж помирають, і вакцинація – це не безсмертя. По-четверте, ЗМІ, які весь час кричать за своє право свободи слова і думки, мають поважати ідентичне право антивакцинаторів і не «драконити» їхній образ в суспільстві.

Чинна демократична влада, яка нині панує на Заході (Америка та Європа) не вважає вакцинацію примусовою. Вона зазначає, що вона є добровільною. Натомість, влада доволі хитро зробила так, щоб умовами зробити її фактично примусовою. Якщо людина хоче переміщуватися країною, або поза її межами, відвідувати громадські заклади, працювати, то вона повинна вакцинуватися і мати відповідний сертифікат. А якщо вона не хоче вакцинуватися, то робить ПЛР-тест, який дійсний лише три дня, або сидить вдома. Тому більшість людей через такі умови ламаються, і ще в свою здорову імунну систему вганяють вакцину. Саме цікаве, що вакцина має елементи коронавірусу, які проявляються через високу температуру та ломку в тілі, на протязі кількох днів після отриманої дози вакцини. Звичайно такі симптоми не в усіх, але елементи коронавірусу у будь-якому випадку потрапляють в організм. Часто між першою і другою вакциною, період яких становить від 21 дня, люди часто хворіють на той же коронавірус. Навіть згідно зі слів головного лікаря України – Віктора Ляшка, він теж після першої вакцини захворів на ковід. Тут доречно буде процитувати статтю видання «Радіо Свобода» під назвою «Чи можна захворіти на COVID після вакцинації?» від 16 березня 2021 року (посилання - https://www.radiosvoboda.org/a/chy-mozhna-zahvority-na-covid-pisla-vaksinasii/31154115.html ). От в ній Віктор Ляшко яскраво пояснює, чому він захворів після першої вакцинації. Пряма цитата із статті: «Ефективність вакцини після одноразової стандартної дози становить 76% із 22 по 90-й день, зауважує на своїй сторінці у фейсбуці головний санітарний лікар Віктор Ляшко. Він отримав щеплення від коронавірусу, але захворів, бо «потрапив у той період, коли імунітет від щеплення ще не повністю сформований».

Зі слів Віктора Ляшка, виходить така ситуація, що він при здоровому імунітеті прийняв вакцину (першу дозу), а після неї все ж таки захворів коронавірусом. Чому заразився вірусом Віктор Ляшко? Знову цитую його: «бо потрапив у той період, коли імунітет від щеплення ще не повністю сформований». Тобто після першої вакцинації, імунітет як кажуть «перебудовувався», і став вразливим для коронавірусних збудників, які в результаті спричинили дане захворювання. А тепер задамо зворотнє питання – чому Віктор Ляшко та інші, після першої дози вакцини, все ж таки захворіли ковідом? Бо здоровий імунітет прийняв першу дозу вакцини, яка ослабила його і зробила вразливим для збудників ковіду. З цього виходить, що людина захворіла на коронавірус через вакцину, яка типу мала б її від чогось там «врятувати». І виходить, що вакцина є одним із головних збудників захворювання серед людей у яких, ще був здоровий імунітет, і який теоретично міг би самостійно справлятися з ковідом. ЦЕ ПРЯМЕ ТА УМИСНЕ ПОСЯГАННЯ НА ЗДОРОВЯ ЛЮДИНИ! Звичайно демократи і вакцинатори сказали би, що вакцинація добровільна, і люди попереджалися про наслідкові симптоми (температура, жар, біль у тілі). Але навіть ті, хто прийшов на вакцинацію, їхнє здоров’я піддавалося небезпеці у вигляді першої дози вакцини, яка на протязі 21 дня у більшості імунітет робила слабким і вразливим для хвороби. В будь-якому випадку це створення умисних та передбачених небезпечних умов для людського здоров’я, які навіть для декого провокували летальний випадок (але в лікарів, згідно вказівок зверху, все це пояснювали смертю від «хронічних хвороб», але не від вакцини). Плюс до того, ті хто вакцинувалися першою дозою, і на протязі 21 дня захворіли на вірус, не знаючи про це, ставали носіями коронавірусу у громадських місцях для невакцинованих, або вакцинованих теж однією дозою, і у яких на той момент, теж був ослаблений імунітет через вакцину, який став вразливим. Ну й справді! Яка тут може бути загроза для здоровя людини чи суспільства!? Де тут якісь злочини проти людського здоровя!? Звичайно у демократів та їхніх вакцинаторів – ніяких!

До речі слід відмітити створення вакцинаторами умов умисного масового зараження вірусом, через вакцинованих першою дозою. Справа в тому, що нам всім відомо та й самі вакцинатори того не приховують, що вакцина має елементи коронавірусу, які спеціально уводяться в організм людини, щоб він виробляв імунітет. Це якраз і проявляється у високій температурі, головному болі, болі у тілі в перші дні після прийому першої дози. А під час трьох тижнів (21 день) між першою і другою вакциною, імунітет людини слабне та стає вразливим для вірусу. Зазвичай більшість людей із умисно ослабленим імунітетом (через вакцину) заражається коронавірусом. Проте, та ж більшість вважає, що якщо вона прийняла дозу, то по ідеї та зі слів із пропаганди вакцинаторів, її уже ніяка зараза не візьме. Тому маючи невелику температуру у тілі до 38 градусів (просто не всі після вакцини, на протязі трьох тижнів, кожен день собі міряють температуру), вакциновані однією дозою, заражають у громадських місцях інших – невакцинованих, або таких як вони (одноразово вакцинованих). І я не вірю, що вакцинатори цього не передбачали. Вони навпаки це передбачали і розраховували саме на це, щоб так швидше заразити вірусом велику кількість людей, щоб вони перехворіли ковідом. Але в будь-якому випадку, як і у вакцинованих, так і у перехворівших, будуть ускладнення. І це ще один злочин проти здоровя людини. Справа у тому, що для дослідження вакцини і її ефективності та головне наслідків, потрібні довгі роки. А не півтора роки. Вакцинатори не дослідили повністю свою вакцину, і як вона діятиме на організм людей, які мають різноманітні хронічні хвороби. І чи будуть вони викликати з часом (після вакцинації) ускладнення. Це також злочин проти здоровя людини.

Самі ж вакцинатори свою діяльність пояснюють, як намагання полегшити людям перенесення хвороби. У тій же статті видання «Радіо Свобода», під назвою «Чи можна захворіти на COVID після вакцинації?» імунолог та доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології у НМАПО імені П. Шупика - Федір Лапій пояснював: «Щеплення не є гарантією того, що людина не захворіє. Але вакцинована людина легше переноситиме захворювання, а також убезпечить себе від ризику летальних випадків». Також Федір Лапій зазначив: «Якщо відбулась зустріч вакцинованої людини зі збудником COVID-19, то у неї набагато менші шанси потрапити в стаціонар і мати серйозний перебіг захворювання. Вакцинована особа може бути джерелом інфекції, вона може заражати інших людей, виділяючи при цьому вірус». Проте, як зауважував Федір Лапій: «є дані про те, що, пацієнт, який вакцинувався і захворів, має меншу кількість вірусів в організмі (так зване «вірусне навантаження»). Відтак людина в цій ситуації стаж менш заразною для оточуючих». Стосовно двох доз і перерви між ними висловлювався теж «Радіо Свободі» науковець, директор Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна, академік НАН України Сергій Комісаренко. Він зазначив: "Щоб вакцина «запрацювала», потрібен час. Для формування імунної відповіді потрібно в середньому два тижні. Бажано, щоб імунна відповідь була підтверджена, для цього вводять дві дози вакцини". За його словами, всі вакцини побудовані принципово однаково. Вони постачають частини вірусів до людського організму для того, щоб імунна система розпізнавала їх і виробляла імунну відповідь, відтак охороняла людину.

На питання - чи можна заразитися на COVID від самої вакцини? Сергій Комісаренко відповів: «Ні, оскільки від збудника хвороби залишився лише ген, на якому закодована інформація про те, як клітини людського організму повинні реагувати на збудник захворювання». За словами імунолога, ген вмонтований в безпечний для людини вірус, який не здатний розмножуватися в організмі. Він використовується у вакцині як листоноша, який доставляє «інструкцію». Також експерти додають, що нині серед українців спостерігається упереджене ставлення не лише до певної вакцини, але й до вакцинації взагалі. Якщо вести мову не лише про коронавірус, але й про будь-яку іншу інфекційну хворобу, як-то грип чи гепатит, то сильної активності проводити щеплення у людей немає. Причому скептиків вакцинації багато не лише серед пересічних громадян, але й серед медичних працівників. Із вище переліченого стає зрозуміло, що вакцинатори не приховують того факту, що вони умисно вводять елементи коронавірусу в організм людини, щоб він виробляв імунітет. І також визнають, що в момент ослаблення імунітету, між першою і другою дозою, організм стає вразливим для ковідних збудників, які провокують дане захворювання. І головне те, що на таке потенційне захворювання вони наражають людей із міцним імунітетом, який міг би і надалі самостійно справлятися з вірусами. Але вакцинаторів і їхнє керівництво це не цікавить, їм головне побільше вакцинувати людей, або ж заразити їх одноразово вакцинованими у яких імунітет ослаблений і потрапив під дію ковідних збудників. В будь-якому випадку це умисне зараження здорових людей, яких змушують типу «добровільно» вакциновуватися через тотальні обмеження в суспільстві (транспорт, подорожі, робота).

Вакцинація та порушення прав людини

Для того аби зрозуміти, які саме нині порушуються права людини, потрібно звернутися до «основи основ» сучасної демократії – Загальної декларації прав людини 1948 року. Звертаючись до Декларації, я хочу звернути увагу на фрагмент її тексту із преамбули: «беручи до уваги, що зневажання і нехтування правами людини призвели до варварських актів, які обурюють совість людства, і що створення такого світу, в якому люди будуть мати свободу слова і переконань і будуть вільні від страху і нужди, проголошено як високе прагнення людей; і беручи до уваги, що необхідно, щоб права людини охоронялися верховенством права з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення». В даному випадку нині на планеті відбувається певне «гноблення» осіб, які мають здоровий імунітет, але влада роблячи їм «драконівські» умови в суспільстві, змушує їх робити вакцинацію, яка по факту стала примусовою. Тому, як результат, «антивакцинатори» роблять регулярні виступи. Якщо подивитися на суть всіх головних 30 статей Декларації, то ряд із них по факту нині порушені. Але є одна така файна стаття, яку демократи стратегічно прописали, і яка по суті «глушить» всі інші, якщо вони порушені демократичною владою з тих чи інших причин. Але про це згодом, а зараз ми будемо розбиратися, суть яких статей нині порушено у міжнародному суспільстві, через карантині обмеження спричинені ковідною пандемією.

Розпочнемо зі статті №1 – «Всі  люди  народжуються  вільними  і  рівними  у  своїй  гідності та правах». Чесно тут можна відразу спорити, бо демократи так і не розтлумачили до кінця, що у їхньому розумінні вважається «вільний/вільна». Але виходячи з їхньої правової системи, я виокремлюю таке поняття як «правова свобода», яка полягає у тому, що індивід у демократичному суспільстві може на власний розсуд вчиняти лише ті дії, які не заборонені законом. Тому стосовно того, що «всі люди народжуються вільними», демократи дещо збрехали. Бо насправді людина може вчиняти лише ті дії, які не заборонені законом, навіть якщо вони не посягають на права і свободи інших громадян та їхнє майно або громади. Наприклад, я завжди згадую одного чоловіка, який у себе в селі на своїй ділянці, яка межувала практично з лісом, вирощував коноплю (так сказали правоохоронці), так от його як кажуть, «добрі люди» здали. По суті він ні на чиї права, свободи, здоровя і майно не посягав. По-друге, він не розповсюджував свою продукцію (поліція того не довела), тобто не зашкоджував ні чийому здоровю. А в кінці він послався на те, що так як його город межував з лісом, і там не було паркану, конопля сама собою виросла. Тобто природі ж не скажеш, де рости, і що має рости (та й конопля була не штучно виведена людьми). Просто його адвокат вимагав доведення факту вчинення дії його клієнтом, щодо посадки ним коноплі на своєму городі. А цього не довели. Проте від коноплі все ж таки довелося позбутися. Тому поняття свободи і волі це філософія, а не реальні речі. Людина може бути вільною і мати повну свободу, лише на безлюдному острові, де вона одна, бо якщо є ще хтось, тоді автоматично буде конфлікт інтересів. Але в такому стані, як практика показує, люди божеволіють і воліють вернутися в обмежене суспільство. Стосовно ковіду, то дана стаття була порушена, так як через карантинні обмеження багато людей не змогли вільно пересуватися в межах своєї країни і поза нею, навіть якщо вони були здорові. Їм потрібно було робити постійно тести та відбувати двотижневі карантини (якщо невакциновані). І навіть після таких заходів, людина не завжди і не всюди могла перебувати, якщо вона справді була здоровою.

Також порушеною є стаття №3 – «Кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недоторканність». У багатьох людей було відібрано право на життя, через вакцину, яка ослабила їхній імунітет, який заразився ковідом, і в результаті фінал був летальний (зазвичай це особи похилого віку, хоча траплялися і молоді). Але медики згідно вказівки зверху, завжди намагалися все спихнути на хронічні хвороби, що саме вони спровокували смерть, а те що вакцина загострювала ті хвороби – «такого бути не могло». Право на свободу, суть порушення цього права я пояснював вище. А от порушення права на особисту недоторканність, тут демократична влада акцентує все на тому, що вакцинація громадян - «добровільна» (але спеціально роблять такі умови, щоб вакцинація по факту стала примусовою). Стаття №5 – «Ніхто    не    повинен    зазнавати    тортур,    або    жорстокого, нелюдського,    або    такого,    що    принижує    його    гідність, поводження і покарання» - можливо буде порушена з часом, якщо офіційно та в законному порядку доведуть, що вакцинація сприяла умисному зараженню людей хворобою, і в деяких випадках це призводило до летального наслідку (про умисне зараження ковідом я пояснював на початку статті). Стаття №13, пункт 1 – «Кожна людина має право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання у межах кожної держави». В даний момент дана стаття по суті для багатьох є порушеною. Так як через карантинні обмеження, багато людей не можуть нині вільно пересуватися в межах своєї країни і поза нею, навіть якщо вони є здоровими. Їм потрібно робити постійно тести та відбувати двотижневі карантини (якщо невакциновані). І навіть після таких заходів, людина не завжди і не всюди може перебувати, якщо вона справді здорова.

Також порушено статтю 18 – «Кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії» та статтю 19 – «Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення; це право   включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів». Так, антивакцинаторам дозволяють проводити свої виступи, але в мас-медіа та ЗМІ, їхній образ «драконять», роблячи нині їх головними антигероями та носіями ковіду (невакциновані). Ніде на телебаченні невакциновані не виступають і не можуть відстоювати свою думку. Також вони і ніхто інший не може публічно доводити думку про умисне зараження населення ковідом. Стаття 21, пункт 3 – «Воля народу повинна бути основою влади уряду; ця воля повинна  виявлятися у  періодичних і нефальсифікованих виборах». Сама суть статті суперечить собі. Бо воля народу типу має бути «основою влади уряду». А в нашому і ковідному випадку, воля багатьох прагне ухилитися від вакцинації і позбутися обмежень. Ну й справді, якщо вакцина рятує від ковіду, то ті хто хочуть хай нею користуються. Вони по ідеї мають бути «спасенні» і їм невакциновані не мають нести ніякої загрози. Ті хто не вакцинувався, то це їхня воля, вони самі відповідають за своє здоров’я. Але ця стаття передбачає, що воля народу може проявлятися лише шляхом виборів, де зазвичай вирішуються питання хто керуватиме країною, а не про зняття обмежень із невакцинованих. Стаття 23, пункт 1 – «Кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і  сприятливі умови праці та на захист від безробіття». В даному випадку, демократична влада зробила так, що якщо ти невакцинований - ти не працюватимеш, навіть якщо здоровий. Тепер у багатьох сферах праці, передбачається обов’язкова вакцинація, або у кращому варіанті ПЛР-тест, який дійсний три дні. Тому ця стаття в певній мірі також порушена.

Я зазначив ті статті Загальної декларації прав людини, які в певній мірі нині є порушеними, але є одна стаття, про яку я вище згадував, яка по суті «глушить» всі інші статті цієї декларації, якщо демократична влада їх порушує. Це стаття №29, пункт 2 – «При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно  з  метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві». Дана стаття передбачає порушення прав людини демократичною владою, які зазвичай вона називає «обмеженням прав», якщо щось, що провокує уведення надзвичайного/військового стану у суспільстві (природні катаклізми, війна, пандемія) і несе загрозу для «загального добробуту в демократичному суспільстві». Тобто у такий період, загальносуспільна безпека переважає над особистими правами і свободами. У нашому випадку, коронавірус – це пандемія, яка несе загрозу для всього суспільства, тому заходи, щодо запобігання поширенню хвороби є обов’язковими, де загальне здоров’я суспільства важливіше чим особисте. Нині у багатьох країнах світу через ковідну пандемію, уводять надзвичайні стани, де дана стаття демократичною владою використовується для обмеження прав. І ця норма Загальної декларації передбачена у всіх конституціях країн, де панує демократичний режим. У тому числі і Україна. Стаття 64 Конституції України – «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень». І ця стаття (її суть) є практично у всіх конституціях демократичних держав, якою нині активно користуються, коли загострюється ситуація з ковідною пандемією. Тобто уводять надзвичайний стан.

Звичайно країна не може бути весь час у надзвичайному стані (не більш як 30 діб, і не більш як 60 діб в окремих її місцевостях), тому з 2020 року в Україні і не тільки, почали застосовувати – «надзвичайну ситуацію». От як минулого року (2020) Міністерство Внутрішніх Справ (МВС) України офіційно пояснювало відмінність надзвичайного стану від надзвичайної ситуації: «Між режимами "надзвичайної ситуації" та надзвичайного стану є принципова різниця. Надзвичайний стан, описаний в конституції України, є особливим правовим режимом, який проголошується президентом в разі "загрози існуванню держави" в окремих регіонах чи на всій території країни. В період надзвичайного стану забороняється проведення виборів та референдумів, не можна вносити зміни до конституції та низки законів. Надзвичайну ситуацію оголошує Кабмін, і вона не передбачає обмежень на законотворчі чи виборчі процеси. Надзвичайна ситуація запроваджується в окремих регіонах чи на всій території України в разі порушення нормальних умов життєдіяльності людей внаслідок стихійних лих, техногенних катастроф чи епідемій. Під час "надзвичайної ситуації" влада має право на наступні дії: 1. створювати штаби та призначати керівників, відповідальних за ліквідацію ситуації; 2. зупиняти діяльність суб'єктів господарювання; 3. залучати будь-які держструктури для подолання надзвичайної ситуації; 4. здійснювати контроль, моніторинг та інформування про розвиток ситуації; 5. оголошувати карантинні обмеження, забезпечувати виявлення та ізоляцію хворих; 6. здійснювати посилену охорону громадського порядку; 7. проводити евакуацію населення та дезінфекцію території та об'єктів. Тобто виходить, що влада під виглядом боротьби з пандемією і уведенням так званих профілактичних карантинних обмежень, повноцінно може обмежувати конституційні права та норми Загальної декларації прав людини. Тому нині влада забороняє працювати невакцинованим (якщо в них робота не може бути дистанційною), де порушується їхнє право на працю, хоча вони можуть бути здоровими. Забороняє влада користуватися міжміським транспортом, якщо ви невакциновані, де порушується право на свободу і вільне переміщення. Влада забороняє відвідувати громадські місця, якщо ви невакциновані, а це порушення права людини брати участь у культурному житті. І ці всі обмеження прав, здійснюються під виглядом боротьби з надзвичайною ситуацією – ковідною пандемією. Одним реченням – демократи все продумали.

P.S.

Коментуючи всю цю ковідну ситуацію, яка є нині серед нас, я можу сказати, що вакцинатори визнали, що у вакцині є елементи коронавірусу, і що після першої вакцини, людина може заразитися вірусом, так як, її імунітет через дозу тієї ж вакцини, став вразливим для коронавірусних збудників. І те що, вакциновані однією дозою, заразившись вірусом, стають його носієм у суспільстві, не підозрюючи про це. Це говорить про те, що влада свідомо та умисно намагається, як найбільше заразити людей. У своє виправдання вакцинатори кажуть, що вакцина дозволяє легше переносити хворобу, і в людському організмі виробляє до неї імунітет. Але в будь-якому випадку, це є посяганням на здоров’я і життя людини. Влада умисно інфікує людей. Прикриватися, що вона є добровільною, це ще не означає, що ті хто прийшов на пункти вакцинації, мають наражати своє здоров’я і життя на небезпеку. Це злочин! Злочин, який полягає у тому, що людей, ще зі здоровою імунною системою, уведеною вакциною у їхній організм, яка послаблює його і робить вразливим для вірусних збудників, умисно заражають ковідом. У своє виправдання, вакцинатори зазначають, що це все для легшого перенесення хвороби. Але у багатьох, через доволі недосліджену вакцину, загострюються хронічні хвороби, особливо серцево-судинні, які з часом призводять до смерті. Звичайно у ЗМІ казатимуть, що всі вони померли від хронічних хвороб, але не від ускладнень, які були спровоковані вакциною, яка була уведена, ще в здоровий імунітет. Вакцина досліджується довгими роками, а не лише півтора роки.

З другого боку, я не розумію логіки цієї демократичної влади. Якщо вакцина «рятує життя», як зазначається у пропаганді в мас-медіа, і вакцинування є «добровільним», то хай хто хоче – це робить. Вакциновані по ідеї мають бути «захищеними», і невакциновані, взагалі не мають становити ніякою небезпеки для них. Ті хто не вакцинувався, це їхня особиста справа, і вони самі відповідають у даному випадку за власне здоровя і життя. Так чому ж потрібно робити такі обмеження у суспільстві для невакцинованих, щоб та так звана «добровільна» вакцинація ставала по факту – примусовою? Чому права, які передбачені Загальною декларацією прав людини, є порушеними? І чому здорова людина, яка ще не вакцинувалася втрачає право на роботу, на вільне переміщення, а вакцинувавшись ставить під загрозу своє право на життя, бо дехто умисно заражає її організм, не думаючи про можливе загострення її хронічних хвороб, які можуть призвести до смерті? Але демократичну владу це не цікавить. Вона прикривається нормою статті 29, пункт 2 Загальної декларації прав людини, яка дозволяє порушувати і обмежувати права людей, якщо є певна загроза для блага всього демократичного суспільства. І вона дозволяє вище ставити безпеку загального здоровя суспільства над особистим. В нашому випадку, коронавірус – це пандемія, яка несе загрозу для існування всього суспільства. Тому особисті права можуть бути обмеженими.

Але в будь-якому випадку за умисне зараження вірусом шляхом вакцинації та за посягання на здоров’я і життя людини – демократичній владі доведеться відповісти. Але яким чином? То це уже час покаже. Просто дивлячись на цю теперішню ситуацію, де влада здійснює умисне зараження суспільства, ще й до того порушуючи право свободи слова і думки, засуджуючи публічно позицію антивакцинаторів в ЗМІ, задумуєшся, що нацисти, які в своїх концтаборах проводили медичні досліди на євреях, могли би під час Нюрнберзького трибуналу послатися на так звану «вакцинацію», яка типу робилася для блага єврейського здоров’я. Теперішні євреї-масони, як їхні діди-прадіди, які в німецьких концтаборах під час Другої Світової позбувалися власного «сміття» - таким же чином нині позбавляються від всіх. Якщо все ж таки вірити в теорію про світове масонство та згадуючи статистику щодо населення планети і про обмеженість природніх ресурсів, розумієш, що влада намагається скоротити кількість населення. І ні для кого не є дивиною, що у листопаді-грудні 2019 року, у Китаї в місті Ухань, штучно вивели коронавірус, який на початку 2020-го розповсюдився по всій планеті. І в це віриш, бо розумієш, що фінансова і політична еліта ніколи не переймалася за життя та благополуччя своїх рабів – «простолюдин». А тут в мить вона – еліта, раптово почала перейматися за їхнє здоровя та життя. Ти просто в це не віриш! Якщо демократична влада вважає, що продумавши все наперед стосовно прав людей, і передбачивши необхідність наявності норм, які б обмежували та порушували їх (права людини) – їй це все зійде з рук, вона глибока помиляється, бо історія повторюється, і її режим через умисне зараження населення і «драконівські» профілактичні заходи, можуть усунути тим же шляхом, яким вона прийшла, і який вона нині забороняє своїм законодавством. Не дурні і які знають право та світову історію зрозуміють, що це за шлях.

Коментарі

Залишилося ще зрозуміти що це одна банда робить - та сама що здійснила держпереворот в 1917, розкулачення, Голодомор тощо.
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі