Блоги → Перегляд

Плани партії - плани народу

Неділя, 12:19, 12.12.21

Рейтинг
0 0
Переглядів
763

0
0

Чого ми хотіли обираючи нашого Президента?

Совка, зрозуміло.

Повільно, зі скрипом наші мрії збуваються.

Заборона пластикових пакетів - правильний крок: для совка це був дикий дефіцит і ознака статусу - той хто мав такий, зверхньо поглядав на сіру масу.

Нам відомо, що робити дальше. А наша молодь потребує інструкцій.

Нести півкіля тюльки в руках - ще те заняття. Як же виходили з положення за совка?

Правильно: виручали газети "Правда" і "Труд", які були прекрасними пакувальними матеріалами на повсякдень. (Інструкції на рахунок дефіциту туалетного паперу у наступних публікаціях). 

Зрозуміло, для чого скрізь висять банери з портретами Президента, слуг народу, про велике крадівництво?

Користайсь народ, і не пищи, життя покращилось вже сьогодні!

Коментарі

В одному реченні чотири помилки. "Користайсь народ, і не пищи, життя покращилось вже сьогодні!". Українець написав би: Користуйся народ, і не скигли, життя покращилося вже сьогодні! Тобі ще вчитися і вчитися, і не лише письму...
0

КОРИСТАТИ, аю, аєш, недок., з чого, рідко. Те саме, що користуватися 1, 2. Восени я вернув до Львова, щоб користати з бібліотек (Іван Франко, I, 1955, 19); Користаючи з раптової прихильності солдатів,.. Боси знову захопила слово собі (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 278).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 290.

КОРИСТА́ТИСЯ див. користуватися.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 290.

ПИЩАТИ, щу, щиш, недок.

1. Видавати писк (про комах, птахів, деяких тварин). [Всі (співають):] І лід тріщить, і комар пищить, А то кум до куми порося тащить (Нечуй-Левицький, II, 1956, 507); Стає тихо на базарі, тільки де-не-де в продуктових крамницях пищать щури та миші (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 83); Тихо було, пре тихо, лише з-за круч чорно-синя хмара вставала і кібці пищали перед бурею (Олесь Донченко, Секрет, 1947, 23);
// Видавати пронизливі різкі звуки, верещати (про людину). Хазяїн.. узвав [наймита] злодієм, й пройдисвітом, і голотою; а хазяйка собі підказує та підгукує, та пищить, та верещить (Марко Вовчок, I, 1955, 311); В сінях згасили світло, дівки дико пищали, а парубки душилися од сміху (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 354);
// Плакати тоненьким голосом (про дитину). Діти, погубивши матерів, пищать (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 14); Діти пищать на руках у матерів (Юрій Яновський, IV, 1959, 39);
// розм. Говорити або співати тонким, пискливим голосом. А співає як! Та хіба в нього був коли-небудь голос? Так, щось там пищало позад гурту, коли ставали до співу... (Юрій Яновський, II, 1954, 139).

2. У результаті якої-небудь дії видавати високий протяжний звук, писк (про неживі предмети). Його перо, як несамовите, бігало на папері, пищало, скрипіло, цвірчало, як горобець, ще й до того бризкало (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 164); Скрипіла й пищала якась падломана суха гілляка (Лесь Мартович, Тв., 1954, 304);
// у що, чим. Створювати чим-небудь високий протяжний звук, писк. Збирав [Іван] малини, пукав з листочків, робив свистілку або пищав у травинку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 307);
// безос. Хто порося вкрав, у того в вухах пищить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 212); Кашель розходився, ..груди високо піднялися, у їх гуло, пищало (Панас Мирний, I, 1954, 310).

3. перен., розм. Скаржитися на кого-, що-небудь, висловлювати незадоволення кимось, чимось; ремствувати, нарікати. Мій новий бюджет, як собі хочеш, мене лякає.. Але, врешті, скільки не пищи, нічого не поможе, то краще мовчати (Леся Українка, V, 1956, 237); — Вимоги у мене до вас будуть такі високі, що ви щоразу пищатимете. Та це вас не врятує: ніяких знижок ви від мене не діждетесь... (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 409).
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі