Блоги → Перегляд
Мітки Українаросійсько-українська війнавійнаТретя Світова війнаНАТОРосіяВолодимир ПутінПутінПутинКремльСШАЄвропейський СоюзЄСПольщаЛитваБілорусьЄврозонаєврозонаемігрантибіженціЗахідСполучені ШтатиШтатиООНТретя СвітоваЄвропаДалекий СхідДалекий Схід РосіїКацапстанкацапимоскаліСполучені Штати АмерикиАмерикаМоскваВашингтонМатеуш МоравецькийМоравецькийОлександр ЛукашенкоЛукашенкоБацькабацькаМінськВаршаваБрюссельСхідна ЄвропаВолодимир ЖириновськийЖириновськийЖирікжирікЛДПРГаличинаВолиньУгорщинаРумуніяЗакарпаттяБуковинаВіктор ОрбанОрбанДжордж СоросСоросСРСРвідкрите суспільствоєвреїЄвреїЗахідна УкраїнаДемократіядемократіяНорвегіяФінляндіяЕстоніяЛатвіяКанадасанкціїдефолтДефолтдефолт РосіїрубльдоларюаньбанкрутствоекономікаДжозеф БайденБайденДжо БайденКитайПекінПіднебеснаСі ЦзіньпінЛеонід КравчукКравчукЛеонід КучмаКучмаБудапештський меморандумБудапештКримДонбасБританіяДруга Світова війнаНімецько-польська війнанімецько-польська війнаЛіга НаційТретій РейхРейхНімеччинаБерлінФранціяАдольф ГітлерГітлерВолодимир ЗеленськийЗеленськийУкраїнська Держава

«Російсько-українська війна – Третій Світовій не бути!» та «Чому НАТО уникає прямого конфлікту із Путіним не закриваючи повітряний простір над Україною, і через що США прагне продовження військових дій в Україні»

Понеділок, 00:45, 14.03.22

Рейтинг
21 0
Переглядів
907

0
0
У цій статті згадуються

 

«Російсько-українська війна – Третій Світовій не бути!»

та

«Чому НАТО уникає прямого конфлікту із Путіним не закриваючи повітряний простір над Україною, і через що США прагне продовження військових дій в Україні»

Багато хто зазначає, що бліцкриг Путіна в Україні провалився, і тому він нині одержимий агонією. І також зазначають, що Кремль уже давно планував цю повномасштабну війну. Хоча якщо розібратися, то провал Путіна в Україні відбувся ще минулого року. І він почався з Польщі. А саме спробою провести референдум, щодо положення національного права відносно міжнародного права ЄС, а згодом напругою на кордоні із Білоруссю, де зібралися тисячі мусульманських емігрантів із Близького Сходу, які могли стати потенційними терористами в Польщі та Єврозоні. Так Путін хотів змусити поляків вийти із складу Європейського Союзу, щоб їх згодом втягнути у війну проти України. Проте цей план провалився, і Росії довелося самій розвязувати повномасштабну війну проти України. Хоч Захід заручився допомагати Україні в новій війні (повномасштабній) з Росією, але він відмовився закривати український повітряний простір, що могло би вберегти міста та села від ракетного удару. Захід в обличчі США пояснив це тим, що вони не хочуть спровокувати прямий військовий конфлікт між НАТО і Росією, щоб вберегти Європу від Третьої Світової війни. Натомість на Далекому Сході Росії, де стрімко збільшується китайське населення, і на фоні нової війни в Європі за участі Кремля, Китай у свою чергу міг розпочати вторгнення на ще поки російську територію. Напевно на це надіялися багато українців, бо вторгнення з боку Китаю на Далекому Сході Росії, явно рятувало би Україну від широкомасштабного просування кацапських, тобто російських військ вглиб української землі. Але цього не сталося, бо в разі агресії Пекіна стосовно Москви, у свою чергу Сполучені Штати Америки ввели би санкції проти Китаю, економіка якого і так тримається на американському доларі. А тепер ми будемо розбиратися, чому себе так ведуть Сполучені Штати, які нібито прагнуть миру на планеті, але з другого боку самі сприяють продовженню бойових дій в Європі. І на це є певні причини, які я ж звісно зазначу.

Зразу я почну з минулорічного провалу путінського плану в Польщі. Так Москва після вдалого виходу Британії з ЄС у січні-лютому 2020 року, зайнялася Польщею. Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький (має єврейське походження), ще в березні минулого року (2021) звернувся в польський Конституційний суд стосовно питання верховенства права Європейського Союзу над національним. 7 жовтня 2021 року Конституційний суд Польщі прийняв рішення про те, що існує невідповідність норми про перевагу європейського права над польським положенням конституції республіки. В раді міністрів Польщі порахували, що повноваження суду ЄС, які полягають в утвердженні верховенства європейського права над конституцією країни, є перевищеними. На фоні цієї правової катавасії, піднялося питання про вихід Польщі із ЄС. Плюс до того, Москва, щоб підбурити поляків до виходу, реалізувала «білоруський експрес» імені Олександра Лукашенка. Суть цього «експресу» полягала в тому, що охочих емігрувати із Близького Сходу в ЄС, через Мінськ перенаправляли до польського і литовського кордону. Білоруські прикордонники особисто гнали біженців до самої лінії розмежування між країнами (у більшості місць кордону, просто стояли стовпи, які позначали кордон). В результаті польська та литовська влада віддала наказ своїм прикордонникам та військовим ставити проволоку по всьому кордону. Ціллю Лукашенка – слуги Путіна, було транспортування емігрантів в Польщу і Литву, щоб там дестабілізувати ситуацію. Проте поляки і литовці успішно відбивали хвилі нелегальних біженців. Тих хто таки перетнув кордон, прикордонники згодом повертали міграційній службі, яка у свою чергу їх депортувала  назад додому.

Ще 17 вересня 2021 року Моравецький заявив, що на території Білорусі (біля кордону з Польщею і Литвою) знаходиться 10 тисяч нелегалів, яких мають відправити у ЄС. Керівництво ЄС засуджували дії поляків і литовців, щодо такої різкої поведінки щодо емігрантів. Дана ситуація мала би спровокувати польське населення до виходу зі складу ЄС, так як вони мали залишати в себе цих нелегалів. Більша половина поляків (більшість соціологів стверджували що до 90%) виступали проти виходу. Хоч вони не бажали приймати емігрантів, але вони хотіли користуватися економічними можливостями союзу. 25 жовтня (2021) Глава польського уряду Матеуш Моравецький у розпал нової суперечки з Європейським Союзом звинуватив Єврокомісію у тому, що вона приставила його країні “пістолет до голови”. Про це посадовець заявив у інтерв’ю виданню «Financial Times», опублікованому в неділю, 24 жовтня. Моравецький закликав Брюссель скасувати свої погрози юридичних і фінансових санкцій, якщо він хоче вирішити кризу із верховенством права. Щоби послабити напруженість у затяжній суперечці, яка викликала побоювання з приводу виходу Польщі з ЄС, Моравецький пообіцяв ліквідувати Дисциплінарну палату Верховного суду, до якої Брюссель мав зауваження. Однак в інтерв’ю прозвучали дуже різкі слова. “Якщо Європейська комісія почне третю світову війну, затримуючи обіцяні Варшаві гроші, то буду захищати наші права за допомогою будь-якої зброї, наявної в нашому розпорядженні”, – сказав глава уряду Республіки Польща. Він заявив, що будь-яке скорочення передбачених Польщі коштів матиме рішучу відповідь. Раніше Європейський Союз пригрозив Польщі санкціями після того, як на початку жовтня Конституційний суд ухвалив, що ключові елементи законодавства ЄС не відповідають польській конституції. Суперечка вже затримала схвалення Брюсселем виділення Польщі 36 мільярдів євро в рамках Фонду відновлення ЄС після коронавірусу. Деякі держави-члени і деякі члени Єврокомісії також закликали до застосування нового механізму, який може поставити під загрозу утримання десятків мільярдів євро з фондів згуртованості ЄС, що виплачуються Польщі щороку. В результаті - 29 жовтня 2021 року Моравецький (прем’єр-міністр Польщі) уже заявив, що Польща не має наміру виходити зі складу Європейського Союзу.

Справа у тому що Росія за допомогою свого слуги – прем’єр-міністра Польщі – Матеуша Моравецького намагалися розв’язати нову війну в Центральній та Східній Європі. Моравецький через референдум, на якому стояло б питання стосовно домінування права ЄС над національним польським, мав вивести Польщу із складу Єврозони. Але коли більшість поляків виступили проти цього, так як їх задовольняли економічні привілеї членства, то Путін із Лукашенком перейшли до радикальних дій. Вони почали перекидати біженців із Близького Сходу до кордону із Польщею і Литвою. Так Кремль хотів дестабілізувати ситуацію в Польщі. І змусити поляків вийти із ЄС, через небажання приймати в себе біженців-мусульман, більшість із яких були потенційними терористами. Для чого це все було зроблено? А для того, щоб в Польщі посадити президентом пропутінського кандидата, як Моравецький. Також в парламент, прийшли би польські ультраправі сили, які ненавидять українських заробітчан у своїй країні, та які марять поверненням Галичини і Волині в склад Польщі. Ще в березні 2014 року, під час путінської агресії, Державна дума Росії офіційно пропонувала Міністерству закордонних справ Польщі поділити Україну. Лідер «ЛДПР» - Володимир Жириновський (родом із міста Костопіль, Рівненської області), він же Жирік, пропонував полякам забрати – Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську, Волинську та Рівненську область. Але польське МЗС було обурене і вважало подібні заяви дуже "дивними". В теперішньому випадку, Польща після виходу із складу ЄС, взаємно із путінськими військами мала би розв’язати війну проти України. Західну Україну (Галичина, Волинь і Західне Полісся) мали б окупувати польські війська. Це б по суті було би повторення Андрусівського перемиря 1667 року між Річчю Посполитою і Московським царством, після Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького 1648-1657рр. Тоді Польща і Московія дерибанили Україну між собою.

В тому ж 2014-му році також аналогічні "пропозиції" як поляки, отримали Угорщина і Румунія: приєднати Закарпаття та Буковину відповідно. Україні, відтак, мали залишити тільки її центральну частину – Київську, Чернігівську, Сумську, Полтавську, Черкаську, Кіровоградську, Вінницьку, Житомирську, і Хмельницьку області. А схід та південь України мали б відійти Росії – Луганська, Донецька, Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська та Одеська області, і Крим. В даний момент Росія намагається окупувати теж східну та південну частину України, і також уже й північну частину. У свою чергу, нині Угорщина також мала б взяти участь в окупації української території, в разі виходу Польщі із складу Європейського Союзу. Чинному та пропутінському прем’єр-міністру Угорщини – Віктору Орбану, у Кремлі обіцяли українське Закарпаття. І саме він вкладає гроші в місцеві угорські організації, які в будь-який момент можуть сприяти окупації регіону угорськими військами. Та й в нього кумедна ситуація виходить, яка свідчить про те, що хоч він і пропутінський політик, але починав він свою політичну кар’єру із фонду Джорджа Сороса (вважається одним із тих євреїв, які розвалили СРСР), який поширював в посткомуністичних державах Європи демократичну теорію «відкритого суспільства», а це вже вказує на те, що пан Орбан є доволі продажним політичним діячем.

Ідентична ситуація з Буковиною. Уже не є новиною те, що серед місцевих румунів поширюються ідеї приєднання краю до Румунії. Путінський режим не проти цього. В даному випадку, Угорщина та Румунія, якщо навіть і вторгнуться в Закарпаття і Буковину відповідно, то це буде тільки лише тоді, коли путінські війська будуть загрожувати Західній Україні. Угорці та румуни, уведуть свої війська в дані регіони, виправдовуючись перед міжнародною спільнотою лише тим, що вони намагаються вберегти місцеве населення від путінського терору і окупації. І їх зрозуміють та виправдають, бо вони думали про людське життя – що є типу головною цінністю західної демократії. А те що не закрили повітряний простір над Україною, і в результаті від ракетних ударів гинуть мирні люди - то таке, то життя! Але НАТО і США, згодом у своє виправдання скажуть, що вони намагалися уникнути прямого конфлікту із Путіним, щоб вберегти інші країни Європи від початку Третьої Світової війни, і відповідно, від набагато більших жертв. От така демократія!

А тепер переходимо до самого цікавого, а саме до теперішньої політики США на міжнародній арені. Всі знають (хто звісно цікавиться), що Сполучені Штати пояснюють причину незакриття повітряного простору над Україною тим, що вони не хочуть спровокувати прямого військового конфлікту між НАТО і Росією, що в свою чергу спровокує початок Третьої Світової війни та мільйонні жертви у Європі. Так, прямий конфлікт між НАТО і Путіним, може розпочати їхнє протистояння по всьому їхньому кордону. А ми знаємо, що Росія, безпосередньо на своєму західному кордоні межує із такими натівськими країнами як Норвегія, Естонія, Латвія, Литва та Польща (Калінінградська область). Фінляндія єдина із країн ЄС, яка межує із Росією – не перебуває в НАТО. Але вона все одно залишається в зоні ризику вторгнення з боку Кремля (як під час Радянсько-фінської війни 1939-1940). Також в Білорусі знаходяться російські війська, які мають прямий вихід до Польщі. Саме ці перелічені країни стануть полем бою між Росією та НАТО. Плюс-мінус, як мінімум вісім-дев’ять країн Європи може бути втягнуто у конфлікт: Росія, Україна, Білорусь, Норвегія, Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Польща. Але крім цих країн буде втягнуто у конфлікт більшість країн Європи – членів НАТО, а це 28 країн-членів (разом з вище переліченими країнами), і дві заокеанські країни – США та Канада (в НАТО всього то – 30 країн). Так як всі члени НАТО зобовязанні в разі ворожого вторгнення на територію когось із їхніх членів Альянсу - негайно вступити у збройну допомогу. Але світового значення даний конфлікт насправді набуде лише тоді, коли Китай вторгнеться на Далекий Схід Росії. Бо вже тоді конфлікт перекинеться і на інший континент (Азія). Проте, Китай самовільно цього не зробить, бо попаде під американські санкції.

Чому Сполучені Штати так себе ведуть? Все просто. Справа у тому, що чим довше триває війна на Україні, тим більше часу є для американців, щоб уводити економічні санкції проти Росії. Дані санкції мають по ідеї Вашингтона, посадити російську економіку «попою на пісок». В Росії має настати – дефолт. А що собою представляє дефолт для Росії, і які він матиме для неї наслідки? Дефолт – це такий собі стан у кредитних відносинах, що настає, коли позичальник не виплачує свої борги або платежі. Також це порушення платіжних зобов'язань позичальника перед кредитором, і нездатність проводити своєчасні виплати за борговими зобов'язаннями або виконувати інші умови договору позики. Цим терміном позначають будь-які види відмови від боргових зобов'язань, тобто дефолт певною мірою є синонімом поняття «банкрутство». От саме до стану банкрутства, США хоче довести Росію через санкції повязанні із війною проти України. Дефолт для Росії означає - світова ізоляція країни; арешт іноземних активів країни; неможливість здійснення додаткових запозичень коштів зі світового ринку позикових капіталів; накладання квот і обмежень на торгівлю  або інвестування з нею; відмова надавати кредити. Одним словом економіці Росії буде – Kaputt! А це приведе до масового безробіття в Росії і до продовольчої кризи. А такі умови, змусять росіян вийти проти Путіна, щоб нарешті повалити його владу. Бо голодного, уже автоматна черга не зупинить – все одно, що так або так – смерть! Тільки питання від голоду чи то від кулі.

Тому Сполученим Штатам вигідно, щоб війна на Україні тривала, незважаючи на її жертви. Бо на кону – омріяний російський дефолт, банкрутство, світова ізоляція Росії, безробіття, і на кінець продовольча криза, яка напевно потягне за собою – голод. А голод в Росії призведе до безладів, хаосу та анархії. На фоні цього всього повстануть революційні ідеї, що потягнуть за собою демократизацію Росії. А демократизація Росії – це означає її розпад, бо такі регіони як Кавказ, Чечня, Татарстан, Башкирія, Далекий Схід зажадають тепер уже не автономії, а незалежності! А розпад Росії – це кінцевий пункт планів США. Друга причина, чого США не спішить закривати повітряний простір України від російських ракетних ударів – це збільшення оборотів виготовлення продукції американської військової промисловості. Бо зброя – це теж гроші та бізнес! Америка намагається ніби вберегти всю Європу від початку Третьої Світової, тим, що не закриває повітряний простір над Україною, бо якщо НАТО і в першу чергу США в обличчі Джозефа Байдена це зроблять, то прямий військовий конфлікт з Путіним – неминучий!

Проте США стримує Китай, який справді міг би врятувати Україну, почавши вторгнення на Далекий Схід Росії. Якби глава Китаю – Сі Цзіньпін це зробив, то відразу зазнав би санкцій з боку США. Справа в тому, що США розуміє, що вторгнення китайців в Росію зупинить війну Путіна проти України. Але якщо Далекий Схід Росії таки відійде Китаю, то Пекін стане ще могутнішим в економічному плані. Бо нові малозаселені території дозволять Китаю розширити власну промисловість, плюс до того це новий життєвий простір для китайців, що у свою чергу призведе до збільшення як кажуть їхньої популяції. А так нестача території, змушує китайську владу хоча б якось стримувати ріст населення в країні (не більше двох дітей в родині). Тому Вашингтон стримує Пекін в намірах розвязати війну на Далекому Сході, яка явно буде переможною для останніх, враховуючи їхні економічні, військові та людські ресурси. А так Сі Цзіньпін добре розуміє, що економіка Китаю на пряму залежить від американського долара. А потенційні американські економічні санкції, і найстрашніше – дефолт, це буде – апокаліпсис для Піднебесної, якій явно не потрібна продовольча криза враховуючи її кількість населення.

P.S.

Те що нині відбувається в Україні та поза нею можна пояснити історичними паралелями, які нажаль нічому не навчили перших президентів України – Леоніда Кравчука та Леоніда Кучму. І саме напередодні того моменту, коли піднімалося питання про ядерне роззброєння України. Дане роззброєння до якого вони довели Україну і до непотрібного уже нині Будапештського меморандуму (1994 року), з 2014 року потягнуло анексію Криму, окупацію Східного Донбасу, і тепер повномасштабну війну з Росією. І головне – жертви, людські жертви, як солдатів так і мирних лежать на совісті цих двох людей – Кравчука і Кучми. Якщо хтось і винний в тому, що сталося з Україною починаючи з 2014 року, то лише вони (Кравчук і Кучма). Хоч як би там підписанти Будапештського меморандуму (США, Британія, Росія) не гарантували цілісність і безпеку України, але один підписант все ж таки напав на неї, а інші не вберегли її від збройного вторгнення та окупації території. Окупований Крим, Східний Донбас і тепер майже всі прикордонні території з Росією – це та міфічна гарантія безпеки підписантів Будапештського меморандуму щодо України. Але світова історія українців уже попереджувала і показувала, що так звані «гарантії» собою представляють. І не потрібно десь там далеко в світовій історії копатися. Не так давно, навіть століття ще не пройшло, як події Німецько-польської війни 1939 року, яка поклала початок Другій Світовій, нам про це свідчать. Після Першої Світової, міжнародна організація Ліга Націй (аналог теперішніх ООН і НАТО), сприяла створенню Польської Республіки, яка на сході мала б стати противагою новій німецькій державі під назвою Веймарська Республіка. Польща мала стати союзником Франції та Британії, у разі нової війни із Німеччиною. Британія та Франція у свою чергу Польщі гарантували, як і інші члени Ліги Націй – стати на її захист в разі вторгнення з боку німців. Польща стала членом Ліги Націй.

Німеччина в 1933 році, після приходу до влади Адольфа Гітлера (теж 1933 рік) вийшла зі складу Ліги Націй. Берлін таємно нарощував свій військовий потенціал, відроджував армію та збільшував її чисельність та озброєння, що в свою чергу було заборонено Версальсько-Вашингтонською системою мирних договорів 1919 року. Гітлер зацікавився тим, щоб сухопутною територією об’єднати всю Німеччину з відрізаною польською землею - Пруссією і містом Данциг (Гданськ нині). Так само нині Путін намагається сухопутним шляхом обєднати Крим із всією Росією – захоплюючи Південь України. Але тоді Ліга Націй і особливо Франція та Британія не втомлювалися гарантувати Польщі її цілісність, безпеку та військову допомогу в разі вторгнення з боку німців. Так от настав той судний день – 1 вересня 1939 року, коли Гітлер таки напав на Польщу. А 6 жовтня, того ж 1939 року, за 36 днів війни - Польща впала, так і не дочекавшись тієї військової допомоги з боку Ліги Націй. Британія і Франція лише публічно засудили агресію Гітлера проти Польщі. Тому лише приймали біженців із Польщі, та утворили в себе польський уряд у вигнанні, який повернувся в Польщу лише у 1989 році! Бо з вересня 1939-го і до січня 1945 року, Польща була під контролем Третього Рейху, а після, і аж до 1989-го року під контролем СРСР. Тобто через 50 років, польський уряд у вигнанні вернувся на свою рідну землю, але уже будучи в другому, а то й в третьому поколінні політичних біженців. Теперішня неофіційна ідея створення в Польщі українського уряду в екзилі на чолі якого має бути Зеленський, прямо свідчить про те, що в НАТО поки теоретично, але припускають здачу України. А це мої шановні читачі – повторення того ж польського сценарію 1939 року. Але треба дивитися в корінь катастрофи – здали Україну Кравчук і Кучма. Вони уже в далекому 1994 році вчинили дію, яка по принципу доміно штовхала наступні політичні події та кроки, які в результаті призвели до теперішньої ситуації. Це як кажуть причинно-наслідковий звязок.

Тоді у вересні 1939 року, Франція і Британія, як і вся Ліга Націй, принесли в жертву Польщу, на хвилинку – свого ж члена! Аби тільки не розпалити нову світову війну в Європі. Нині у наш час - ідентична ситуація! НАТО не хоче закривати повітряний простір України, бо боїться спровокувати прямий військовий конфлікт із Путіним, який у свою чергу призведе до початку Третьої Світової у Європі, і потягне за собою мільйонні жертви в багатьох країнах. І так хочеться задати питання – а в 1939 році, коли здали Польщу, згодом Франція та Британія уникнули мільйонних жертв!? І початок нової світової війни? Тому виходить так, що міжнародні політики теж не вивчили історію 20 століття, бо по суті повторюють ідентичні помилки своїх попередників. Але це їх не зупиняє в тому, щоб нині теоретично і психологічно готуватися до того, щоб тепер і Україну принести в жертву. Бо як не крути, а Україна на кордоні із Росією поступово втрачає свої території, які згідно того ж Будапештського меморандуму, нині мали б бути в безпеці і цілісності. Українцям потрібно зробити висновки, хоча під час війни це не ідеальний момент для того, але все ж таки потрібно покарати тих, хто своїми підписами на якомусь там меморандумі, підписали Україні не безпеку і цілісність, а війну, окупацію, руйнування та людські жертви. Вони мають відповісти за свій вчинок перед народом України, якому нині лишається лише брати в руки зброю і боронити свою українську землю від кацапського окупанта, бо крім нього - цього ніхто більше робити не буде!

 

 

Слава Україні!

Коментарі

Немає коментарів
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі