Четвер, 02:14, 23.06.22

Рейтинг
4 0
Переглядів
563

0
0
У цій статті згадуються

 

«Фемінізм має померти»

або

«Як знищити феміністичний рух»

Фемінізм – це політичний рух, який зародився наприкінці 19 століття та проголосив боротьбу жінок за свої права. Членкині феміністичних організацій виступали за надання права голосу жінкам на виборах, право на освіту, право на роботу, право на власність, право укладати договори. Кінцевою ціллю своєї політичної боротьби вони бачили абсолютну рівність в правах з чоловіками. До 1914 року, політична боротьба феміністок обмежувалася демонстраціями за свої права та пропагандою своїх ідей. Здавалося, що на тому рівні все й залишиться, як тут прийшла Перша Світова війна. Під час «Великої війни», як її тоді звали (Першу Світову), все докорінно змінилося. Чоловіки пішли на фронт, і їх на заводах та фабриках замінили жінки. В результаті це призвело до розширення прав жінок, особливо в сфері праці. В Європі після Першої Світової війни (1914-1918), права жінок ще залишалися доволі примітивними. У багатьох європейських країнах жінки ще не мали виборчих прав, не говорячи про щось більше. Проте феміністичний рух продовжував боротьбу, не лише в Старому світі, а й в США. Під час Другої Світової війни (1939-1945) історія повторилася як і з Першою Світовою. Чоловіки пішли на фронт, а жінки знову на заводи. В черговий раз після війни права жінок поступово розширювали. Але явний прорив настав у 60-х роках, коли впала колоніальна система, і ряд європейських держав втратили свої колонії. Настала повномасштабна демократизація Європи. Також слід відмітити радикальне відлучення церкви від держави. А в той же час у США впала політика расової сегрегації. Саме Штати після Другої Світової війни стали епіцентром світового феміністичного руху. Так як після війни, Західна Європа остаточно втратила своє лідерство у світі, і вона стала залежною від політики Сполучених Штатів. В Європі головним постачальником ідей сучасної демократії став американський Вашингтон. Саме в той час (60-ті) американки почали виступати проти нав'язаних стандартів «щасливої дружини-домогосподарки» та проти дефіциту можливостей для професійної і суспільної реалізації. Також виступали за розширення прав у шлюбі. У 80-роках настав новий прорив у феміністичних ідеях. Тепер настала боротьба із сексизмом (упередженим ставленням до жінки як до домогосподині та джерела сексу). Почався рух проти сексуальних домагань та проти насильства в сімї (згвалтування в шлюбі). І даний прорив продовжується до сьогодні. Але тепер це питання абортів, проституції, порнографії, боротьба з чоловічою термінологією у суспільстві, критика патріархату, підтримка ЛГБТ.

Сучасний фемінізм ще називають постфемінізмом. Так як головна ціль фемінізму була реалізована наприкінці 20 століття. Тобто цілковита рівність чоловіків і жінок в правах. Жінки отримали право на освіту, працю, власність. Жінки отримали право голосу на виборах. Та й самі могли стати обраними. Тепер жінка-президент, жінка-премєр - це не дивина для західної, європейської цивілізації (якщо не говорити за мусульманський Близький Схід). Жінки отримали право займати керівні посади в державних органах. Жінки захопили також інші сфери. Жінка – адвокат, нотаріус, лікар, банкір, науковець, письменник, військовий, художник, артист, співак, журналіст, ведучий, спортсмен, актор, модель ітд – це вже норма, всі звикли що жінка уже і в таких ролях. Більша половина цих професій до післявоєнного часу (після Другої Світової війни) були лише мрією для жінки. Але в другій половині 20 століття це стало реальністю. Тобто фемінізм повністю виконав свою політичну програму – рівні права для жінок і чоловіків. Але це якщо говорити за Західну – європейську цивілізацію. Незважаючи на це, все одно фемінізм як рух не припинив своє існування, як і свою боротьбу. Проте теперішні цілі сучасного феміністичного руху зазвичай відносять не до класичного фемінізму, а до постфемінізму, який настав після досягнення рівності жінок та чоловіків в правах. Головною причиною виникнення терміну постфемінізму називають боротьбу за цілі, які не мають ніякого відношення до боротьби первинного фемінізму – рівності прав обох статей.

Наприклад, теперішні постфеміністки боряться з чоловічою термінологією у суспільстві. Для прикладу, в Україні з часів правління Петра Порошенка (2014-2019) в офіційній українській термінології активно почали відмінювати назви чоловічих професій на жіночий лад. Наприклад – адвокат – адвокатеса, нотаріус – нотаріатеса, лікар – лікарка, банкір – банкірша, політик – політикиня, психолог – психологиня, письменник – письменниця ітд. Дана практика відмінювання класичних назв професій, які первинно були чоловічого роду - на жіночий, прийшла саме із Заходу. Також постфеміністки почали піднімати питання щодо сенсу існування патріархату. Але для цього їм потрібно було виступити проти християнської церкви і її Біблії. Феміністки ледь не кинулися її переписувати. Бо Біблія напряму встановлює верховенство патріархату та зверхність чоловіка над жінкою. Феміністкам не подобався біблійний факт того, що жінка походить з «ребра чоловіка», і через те має коритися йому. І у багатьох частинах світу, особливо в консервативних та релігійних культурах, шлюб розглядали як інститут, який вимагає від дружини бути сексуально доступною для чоловіка будь-коли, практично без обмежень, таким чином, насильницький або примусовий секс із дружиною не вважали злочином чи навіть неправомірною поведінкою. Звичайно таке положення жінки, яке диктувала Біблія, феміністкам не подобалося. Тому вони стали ближчими до ідей деїзму та атеїзму. Вони вважали, що релігією хочуть загнати жінок в рамки «традиційних ролей і допомогти виправдати патріархат».

Також традиційне Християнство засуджувало одностатеві контакти, а феміністки підтримали ЛГБТ-спільноту. Вони навіть почали виступати проти різних табу церкви. Як наприклад після Другої Світової, феміністки боролися за право розлучення з ініціативи жінки (у країнах Європи ще зберігалася заборона на розрив церковного шлюбу, який прирівнювався до офіційного). Феміністки таким чином виступали за сексуальну свободу жінки. Навіть дійшли до абсурдного протесту – до анального і орального сексу, які вважалися протиприродними. Саме завдяки цьому протесту феміністок (звичайно про це в книжках з історії не писали), порноіндустрія вийшла на новий рівень свого розвитку. І вона ж  та порноіндустрія стала доволі суперечливим питанням в рядах феміністок. Вони навіть через це питання розбилися на два табори. Одні підтримували порно, бо вважали, що саме так виражається сексуальна свобода жінки. Що вона може займатися коханням як хоче, з ким хоче і коли хоче. А режисери порноіндустрії лише потирали руки від того, бо їхня сексуальна фантазія позбулася будь-яких суспільно-моральних кордонів. А от протилежний табір феміністок - противниць порноіндустрії, вважав, що вона з тіла жінки робить річ, що вона пропагує домінування та насильство над нею. Що порноіндустрія та інші форми сексуального ринку створюють ілюзію, ніби всі жінки існують виключно для чоловічого сексуального задоволення, і що жінки легко доступні й бажають зайнятися сексом у будь-який час, з будь-яким чоловіком, і на його умовах. Ну а теперішня порноіндустрія, судячи зі своїх тематик відеороликів, якраз пропагує абсолютне домінування та насильство над жінками. Просто основні глядачі цих творінь є чоловіки, тому в основному під їхні бурні фантазії і знімають порно. Ідентичне відношення у феміністок і щодо проституції. Одні вважають, що жінка вправі розпоряджатися своїм тілом як хоче, а інші вважають що це насильство щодо жінки, і що її тіло продається, як товар.

Ще одним таким актуальним питанням постфеміністок стало питання абортів. Нині в цьому питанні лідером в Європі є Польща. Вона просто захлинається виступами феміністок за узаконення абортів. Це питання в польському суспільстві нині є самим обговорюваним. Польська влада виступає проти цього. Мотивуючи це тим, що так знижується рівень народжуваності в країні. Була запущена навіть пропаганда проти абортів за участі лікарів, які лякали польок безпліддям та жахливими наслідками для здоров’я. Влада долучила навіть католицьку церкву до цього питання. Щоб вона серед вірян пропагувала боротьбу з абортами. А от польки-феміністки не втомлювалися казати, що вони типу «самі мають розпоряджатися своїм тілом, а не чоловіки, які видали заборону на аборт». Тема абортів поширена не лише в Польщі, вона стосується всього Заходу. Доволі часто в суспільстві постає ця тема на обговоренні. І здається ж, ера контрацептивів уже давно настала, і фармацевтика в цьому питанні прорвалася далеко (протизаплідні таблетки), але жінки все одно мають так звану «небажану вагітність», і страждають питанням аборту. Ще актуальним питанням яким страждають постфеміністки, то це є співвідношення жінок і чоловіків в різних сферах життя. Вони стараються боротися із засиллям чоловіків на певних суспільних напрямках як політика, держуправління, медицина, наука, бізнес ітд. Тобто вони борються за законодавчо передбачену квоту жінок на керівних посадах і в елітних сферах нашого життя (найбільш оплачуваних).

Дане питання навіть породило так звану – «жіночу автономію» (я так особисто це називаю – автор). Так як більшість сфер життя раніше були захопленими чоловіками, то пропонувалося створити ті ж сфери життя, але суто для жінок. Наприклад - бізнес. Феміністичні активістки заснували цілу низку феміністичних бізнесів, зокрема жіночих книжкових магазинів, феміністичних кредитних спілок, феміністичної преси, феміністичних поштових каталогів і феміністичних ресторанів. Ці підприємства розцвіли в рамках другої і третьої хвилі фемінізму в 1970-х, 1980-х і 1990-х роках. Також пропонувалося створити жіночу літературу. Феміністичний рух породив зразки як феміністичної наукової фантастики, так і «нон-фікшн», який підняв новий інтерес до жіночого письма. Він також спонукав до загальної переоцінки жіночого історичного і наукового внеску. Також було створено «феміністське кіно», яке теж піднімало питання щодо так званого «несправедливого» становища жінки у суспільстві. Жіноча феміністична музика — це музика, створена жінками, призначена для жінок, або музика про жінок. Жанр виник як музичний вираз фемінізму другої хвилі, а також боротьби за робітничі, громадянські права та руху за мир. В той же час, а саме в 60-70-х роках минулого століття почався феміністичний мистецький рух. Він теж зображував феміністичний погляд на життя.

У свою чергу гостро стоїть у постфеміністок політичне расове питання. Багато західних феміністок у 60-ті роки, коли в США відбувалася боротьба з расовою сегрегацією, виступали за рівність та права небілих людей і провели паралелі між правами білих жінок і небілих (чорних). Тоді білі феміністки звинувачували білих чоловіків в світовому імперіалізмі. Що вони підкорили собі всіх небілих на планеті. Зробили з них рабів, влаштовували їм геноцид, захоплювали їхню територію та експлуатували їхні природні ресурси для збагачення власного світу. І що саме білі чоловіки в Середньовіччі переписали Біблію під себе, щоб виправдати свій патріархат, а жінку скорити своїй волі. Тому білі феміністки в знак протесту почали обирати собі небілих чоловіків (кольорових), щоб так помститися за своє низьке становище, і щоб генетично знищити білих імперіалістів, як головних носіїв зла в світі (колоніальні завоювання). Феміністки у США навіть в порноіндустрії почали пропаганду статевих актів між чорними чоловіками і білими жінками. Роблячи білих чоловіків, як вони кажуть в себе «куколдами». Але параноя у феміністок прогресувала, і вони почали вважати, що прекрасним актом помсти за зверхність, всевладдя, імперіалізм та патріархат білих чоловіків буде те, що чорний має зачати дитину білій жінці, а її білий чоловік має з цим змиритися, і прийняти це як покарання. Це здається дибілізмом, але у феміністок США, такі ідеї побутують, як в білих так і чорних. По одній із версій, ця пропаганда, це спроба євреїв-масонів знищити білих генетично, і перетворити всі раси в один великий кольоровий клубок, який євреї котитимуть куди захочуть. Нажаль, керуючись емоціями, білі феміністки та жінки, забули, що всі досягнення цивілізації – електрика, зв’язок, автоматика, техніка, транспорт, штучний інтелект, космічні ракети та все інше - без чого своє життя не представляє сучасна людина – це досягнення Білих чоловіків та їхнього інтелекту. А кольорові своїми генами та розумом, знищать Білу цивілізацію, а людство у своєму розвитку відкотиться назад в минуле.

P.S.

Чому фемінізм має померти? Бо він ще у другій половині 20 століття досяг своєї головної цілі – рівності чоловіків та жінок у правах. Жінки отримали право на працю, на освіту, на власність, на те щоб бути обраними на керівні державні посади, право бути лікарями, військовими, викладачами, адвокатами, нотаріусами, банкірами, підприємцями, журналістами, науковцями, діячами культури, спортсменами, акторами, співаками ітд. Тепер для жінок у західній, європейській цивілізації обмежень нема. Жінки досягли рівності у правах з чоловіками. І відповідно фемінізм досяг своїх цілей і вичерпав сповна свою політичну програму, затверджену ще наприкінці 19 століття. Але феміністичний рух продовжив своє існування та боротьбу. Тільки тепер його зазвичай почали називати – постфемінізмом. Так як теперішні цілі феміністок, нічого спільного не мають із боротьбою за рівні права з чоловіками. Тепер це боротьба з чоловічою термінологію професій, із засиллям чоловіків в певних сферах життя, із сексизмом, сексуальними домаганнями, згвалтуваннями в шлюбі, боротьба за відмінну інституту шлюбу в суспільстві, боротьба за аборти, боротьба з патріархатом, боротьба із гендерними стереотипами, та головне боротьба із імперіалізмом білих чоловіків.

Тільки теперішня їхня боротьба несе явну загрозу для існування західної та європейської цивілізації. В першу чергу в плані її існування. Кар’єризм жінок змусив їх пізно одружуватися та родити дітей. Якщо і родять, то зазвичай одну або дві дитини. В результаті приріст білого населення постійно зменшується, натомість емігрантів із Близького Сходу, Африки, Азії – збільшується. Також феміністки виступають за абсолютну легалізацію абортів. Що може призвести до проблем із здоровям у багатьох жінок. Феміністки знищують будь-які моральні засади у жінок – проголошуючи свою ідею свободи жіночого тіла, що в свою чергу розв’язує руки для проституції (яка в більшості країн Заходу уже легалізована) та порноіндустрії. Намагання феміністками знищити інститут шлюбу призводить до безладних статевих звязків жінки та абортів через так звану «небажану вагітність». Жінка при фемінізмі стала набагато доступнішою в плані сексу, чим раніше коли-небудь. Якщо феміністки кажуть, що шлюб зобовязує жінку бути сексуально доступною для її єдиного чоловіка, то їхня «свобода тіла» призводить до доступності для безлічі чоловіків.

Але нажаль кольорових. Бо феміністки (як білі так і кольорові) намагаються помститися білим чоловікам за їхній світовий імперіалізм. Вони через порноіндустрію пропагують статеві акти білих жінок із чорними, жовтими та арабами. Для того щоб генетично знищити білих чоловіків. Натомість білим чоловікам нав’язується пропаганда нетрадиційної орієнтації. Так як фемінізм підтримує ЛГБТ-спільноту, яка теж є ще одним чинником, який скорочує природній приріст білих. Звичайно є версія, що це спроба євреїв-масонів знищити білих генетично, і перетворити всі раси в один великий кольоровий клубок, який євреї котитимуть куди захочуть. Нажаль, керуючись емоціями, білі феміністки та жінки, забули, що всі досягнення цивілізації – електрика, зв’язок, автоматика, техніка, транспорт, штучний інтелект, космічні ракети та все інше - без чого своє життя не представляє сучасна людина – це досягнення Білих чоловіків та їхнього інтелекту. А кольорові своїми генами та розумом, знищать Білу цивілізацію, а людство у своєму розвитку відкотиться назад в минуле.

Як знищити фемінізм? Є одна прекрасна можливість. Так як вони виступають за абсолютну рівність в правах з чоловіками та за знищення будь-яких гендерних стереотипів. Їм потрібно це дати! Прикладом є літні Олімпійські ігри-2021, які пройшли в Токіо у Японії. На них вперше в історії сучасних Олімпіад було досягнуто абсолютну рівність жінок та чоловіків по кількості спортсменів. Саме абсолютна рівна кількість чоловіків та жінок у всіх до єдиної сфери нашого життя – це шлях до тієї справжньої гендерної рівності. Всі організації мають мати рівну кількість чоловіків та жінок, нема різниці чи це міністерство, чи це фірма, чи це завод. Має бути принцип «50 на 50» стосовно кількості чоловіків та жінок. І це має стосуватися не лише провідних сфер життя – політики, економіки, держуправління, науки, медицини, підприємництва, журналістики, шоу-бізнесу, культури, телебачення, спорту, а й всіх інших. Для прикладу маскулісти (захисники прав чоловіків) зазначають за несправедливе відношення до чоловіків в певних сферах життя. Для прикладу в армію, у багатьох демократичних країнах призивають на службу лише чоловіків, а жінок за їхнім бажанням. А це ж порушення гендерної «мать її» рівності! Потрібно як в Ізраїлі, всіх жінок теж призивати на службу і встановлювати єдиний строк служби як для чоловіків так і для жінок. Плювати на фізіологічні відмінності жінок та чоловіків! Фемінізм же бореться за знищення гендерних стереотипів. Ну а що, а то чоловіки ходять як кажуть «хуї самодрочьоні» в армії. А так жінок в армію! А то феміністки готові керувати армією, но не служити в ній. І головне мовчать за те, щоб жінок зобовязати до служби у війську. Як нині в Україні, яка типу «демократична» і відстоює інтереси фемінізму так, що чоловіків на фронт відправляють, а жінок закордон. Несправедливо якось, а як нефеміністично! Жінок мобілізувати! Хай також йдуть гинути, за фемінізм!

Якщо так розібратися, то феміністки приречені на так звану «політичну загибель». Чому? Ну бо якщо ми введемо абсолютно рівну кількість жінок та чоловіків у всіх сферах життя та організаціях по принципу «50% на 50%» та виступимо за знищення гендерних стереотипів, то ми остаточно знищимо емоційно-психологічну природу жінок та чоловіків. Та й в своїх обіцянках феміністки зазнають фіаско, бо при такому розкладі «50 на 50», жінки змушені будуть не лише в зручних офісах сидіти та карєру собі робити, а й працювати в промисловості на заводах, фабриках, будучи за станками разом з чоловіками. На будівництво йти працювати, заливати фундамент, зводити стіни, проводити різні комунікації. Працювати в комунальних службах, і у рівному відсотковому відношенні з чоловіками йти класти асфальт, прокладати труби, проводити електрику та газ. Також бути вантажниками на ринках і в супермаркетах – і плювати, що жіноче тіло фізіологічно не передбачене до постійної важкої роботи. Феміністки ж виступають за ліквідування будь-яких гендерних стереотипів! Тому феміністки приречені на поразку у політичній боротьбі, якщо ми введемо у кожній сфері життя кількісний принцип жінок та чоловіків «50% на 50%». Вони ж обіцяли місця жінкам в провідних сферах життя – у політиці, бізнесі, журналістиці, культурі, шоу-бізнесі, а тут деяким доведеться йти працювати на будівництво, заводи, фабрики, де нема кар’єри, а є банальне заробляння грошей. Феміністки ж бачили у кожному чоловікові лише карєриста, навіть в асенізаторах побачили, якби потрібно було. Святий хуй Распутіна! Був асенізатором, став старшим асенізатором - це ще та «захмарна» кар’єра! До речі хуй Распутіна забальзамували і помітили в якусь там трьохлітрову банку – напевно кацапські феміністки. А так більшість чоловіків мають робочі професії, де кар’єри в принципі як такої нема. Але феміністки все одно у кожному чоловікові бачать заядлого карєриста.

Цей радикальний крок потрібний, щоб нарешті та остаточно покінчити з фемінізмом. Бо з їхньою підтримкою ЛГБТ, уже на підході третя стать – трансгендери. Якщо ще й вони почнуть боротися за ті всі ті права, за які феміністки  боролися ще з кінця 19 століття, то це буде «Апокаліпсис». Але хоча б феміністки відійдуть на другий план. Їх витіснуть у політичній боротьбі трансгендери. Поміркований фемінізм – це єдиний шлях до гармонії в суспільстві. Тобто жінки мають задовольнитися і тими рівними правами з чоловіками, які мають нині. І їм потрібно перестати «каламутити воду» тим фемінізмом. Але це напевно настане, коли справді ми проголосимо абсолютну кількісну рівність чоловіків та жінок у всіх сферах життя. Надамо чоловікові та жінці не лише рівні права, а й обововязки. Та перестанемо ділити ті ж обовязки за фізіологічними можливостями жінки та чоловіка. І тоді зникнуть ті ненависні феміністкам гендерні стереотипи. Проте наслідки від цього радикального кроку будуть жахливі. Ми знищемо будь-які психологічно-поведінкові відмінності між жінками та чоловіками. Вони втратять свою природу. І єдина відмінність в них буде проявлятися у прямому сенсі, лише у наявності різних статевих органів, і не більше. Фемінізм, який зародився у західній, європейській, білій цивілізації несе смертельну загрозу для її існування. І саме зволікання у боротьбі з фемінізмом веде нашу цивілізацію до цілковитої загибелі. І чим більше це людей зрозуміє зараз, тим більше в нас є шансів потім встигнути зберегти її.

Коментарі

mart mart 17:07
+1
я маю симпатію в русі суфражисток у Англії,

зараз напишу
mart mart   19:07
+1

Емілі Вілдінг Девісон (англ. Emily Wilding Davison; 11 жовтня 1872 — 8 червня 1913) — британська суфражистка, суфражетка.
Четвер, 17:54, 23.06.22
vova stasyuk   12:20
+1

Та в будь-якому випадку теперішні постфеміністки - це явна загроза суспільству. Їхні ідеї це уже маразм. Фемінізм себе вичерпав у другій половині 20 століття, коли було досягнуто правової рівності між чоловіками та жінками.
vova stasyuk   12:30
+1

Якщо теперішні феміністки хочуть справжньої гендерної рівності, то потрібно уводити принцип "50 на 50". Тобто у кожній сфері нашого життя, має бути рівне відношення кількості жінок та чоловіків. Але це має бути справді у кожній сфері життя. Але тоді будуть знищені гендерні стереотипи. Хоча феміністки цього прагнуть. То хай крім політики, шоу-бізнесу, спорту, мистецтва, культури, кіно, журналістики, права, держуправління, хай йдуть працювати на будівнтцтво, у важку промисловість, вантажниками, асенізаторами, військовими. Насправді цього феміністки не хочуть, вони ж бажають робити кар'єру в зручних кабінетах. Але ні! За гендерну рівність!? То вперед на будівництво - фундамент заливати, цеглу мурувати ітд. В рівному співвідношенні з чоловіками. На ринки і супермаркети - вантажниками. І плювати на фізіологічні відмінності чоловіків та жінок. Феміністки ж проти гендерних стереотипів, так от будь-ласка! В армію теж хай йдуть. Хай теж окопи риють на передовій, хай стріляють, і хай гинуть як чоловіки. Ярих феміністок на передову - першими!
mart mart   13:53
+1

але тут нічого не говорять, як і більшість
vova stasyuk   13:58
0

Жаль, що тут феміністок нема. Було б цікаво послухати їхню думку. Хоча деякий трансгендер на ймення Дормидонт може закосити під феміністку.
vova stasyuk   14:02
0

Та й щось пан Клець мовчить. Останнім часом нічого не пише і не коментує.
vova stasyuk   14:35
0

Та й дуже дивно чому тут так мало активних людей. Якщо так послухати кожного, то в Україні всі політично свідомі та грамотні. І в них є такий запал, щоб висловитися, продемонструвати свою думку.
А тут, чи то люди зі всім погоджуються і мовчки читають, чи то їм лінь щось писати. Тут на politiko пересічний українець може відкрито висловити свою думку, або обговорити чиюсь іншу. Здавалося прекрасні умови. Но ні. Кудись ці всі пересічні політикани ділися.
а что, такой тупой длинный бред реально кто-то читает?
vova stasyuk   19:08
0

Кончені дегенерати з Кацапстана, не читають тексти, де більше п'яти речень. А ти з Кацапстана, то тобі Петраковський багато читати не треба. Менше читаєш - менше знаєш! - знаєш Петраковський таку поговорку? Але судячи з твого коменту, то це для тебе норма. Бо ти дегенерат кацапстанський! Але ти не переживай. Путін з ящика тобі і так все розкаже, і як цей світ побудований. Ще залишається путіну вас кацапів навчити рахувати до тисячі, замінити всі книги на одну - "путин прав", і все буде заєбись. Бурлаками були - бурлаками залишитеся!
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі