Блоги → Перегляд
Мітки Володимир ЗеленськийЗеленськийОлексій АрестовичАрестовичАндрій ЄрмакЄрмакВолодимир ПутінПутінукраїнофобствоукраїнофобиросійсько-українська війнавійнаРосіяРФМоскваКремльПутинСлуга народуВРУВерховна Рада УкраїниВерховна РадаДонбасКримБанковабанковаСергій СивохоСивохоПартія регіонівЄвропейська СолідарністьПетро ПорошенкоПорошенкоМінські домовленостімінські домовленостіМінськБілорусьДНРЛНРАТОВікторія СпартцСпартцСШАЗахідфронтКиївГео ЛеросЛеросДенис ЄрмакНАБУМВФДмитро ШтанькоШтанькоСБУпрокуратураРахамім ЕмануїловЕмануїловООСЛеонід КравчукКравчукОфіс ПрезидентаМиротворецьмиротворецьАрсен АваковАваковМВСДавид АрахаміяАрахаміяРНБОЗСУВіктор МедведчукМедведчукРоман РатушнийРатушнийпропагандаКацапстанкацапстанкацапирадянська номенклатураноменклатураСРСРНеобільшовикинеобільшовикиУкраїна

«Путінська агентура в оточенні Зеленського» та «Арестович і Єрмак – посібник для українофоба: як керувати життям та свідомістю українця»

Вівторок, 23:02, 26.07.22

Рейтинг
2 0
Переглядів
559

0
0

«Путінська агентура в оточенні Зеленського»

та

 «Арестович і Єрмак – посібник для українофоба: як керувати життям та свідомістю українця»

Ще до початку повномасштабної російсько-української війни офісу Зеленського закидали державну зраду та співпрацю з Москвою. Склалося так, що після перемоги провладної партії «Слуга народу» в липні 2019-го у Верховній Раді зявилося багато «рускоязичних» та за «мір» з «расєєю». Зеленський ще перед перемогою на президентських виборах у квітні того ж 2019-го, обіцяв мир на Донбасі. Тому в перші місяці свого президентства та після перемоги його партії («Слуга народу») Банкова активно агітувала за перемовини з Путіним та вирішенням питання щодо Донбасу. Багато депутатів партії «Слуга народу» якраз займалися цим питанням. І займалися досягненням «міра на Данбасє» проросійсько налаштовані особи як скандально відомий Сергій Сивохо, який у 2014 році підтримував «антимайдан» проросійської «Партії регіонів». Проте ті перемовини провалилися, опозиція щодо Зеленського 14 жовтня 2019 року на Покрову провела в Києві марш «Ні капітуляції». Закидала обвинувачення у зраді чинному президенту та натякала про так званий «переворот». Найбільше за це агітувала політична сила під назвою «Європейська Солідарність» пятого президента України – Петра Порошенка, який взяв на себе головний образ «захисника» країни. І це незважаючи на те, що екс-президент в лютому 2015 року під час підписання ганебних «мінських домовленостей» визнав існування ДНР і ЛНР на законній і міжнародно визнаній українській землі. І він блокував постачання вугілля із ПАР, натомість купляючи його в сепаратистів. В той час паралельно на всіх екранах України кричавши за боротьбу за рідну землю та за перемогу над сепаратистами. А українські воїни гинули, хтось знаючи, а хтось ні, що їх підступно обманули і на їхній крові та за їхніми спинами так званий «захисник» держави зробив бізнес з ворогом. Парадокс? Не те слово! Як кажуть зрадник на зраднику. Проте теперішня ситуація гірша, як не як повномасштабна війна, і за день на фронті гинуть сотні, коли в той момент на Банковій знаходяться так звані «колишні» прихильники «руского міра» як Арестович та Єрмак, благонадійністю яких уже почав цікавитися Захід.

Нещодавно був скандал щодо Андрія Єрмака якого конгресвумен Вікторія Спартц звинуватила в тому, що голова Офісу Президента - Андрій Єрмак фактично взяв під свій контроль усі установи в Україні і залякує опонентів. Вона вимагала від президента Володимира Зеленського пояснень і хотіла «контролю» над постачанням зброї Україні. Спартц заявляла: «Якщо Конгрес хоче відновити довіру американського народу, ми могли б використати Україну як приклад для зміцнення цієї довіри. Врегулювання ситуації в Україні відповідає нашим національним інтересам, але це неможливо без належного керівництва з боку США, інакше Україна перетвориться на черговий Афганістан». Спартц закликала конгрес вимагати «упорядкувати логістику та вести нагляд» за військовою допомогою, яку отримує Україна. Також вона стверджувала, що США посилають «серйозну зброю в країну, де існує реальна загроза саботажу». Про це вона так говорила: «Знаючи це, чому ми продовжуємо залишати свою зброю на кордоні з Польщею, не перевіряючи, чи її доставлять за призначенням? Поліпшення контролю над логістикою знизить ризики, а також підвищить швидкість доставки такої необхідної зброї на українські лінії фронту». Ще Спартц стверджувала, що президент Володимир Зеленський має дати відповіді українському народу, чому голова його офісу Андрій Єрмак «створює диктатуру під прикриттям війни». Або як вона сама казала: «Єрмак фактично взяв під свій контроль усі установи та загрожує будь-кому, хто виступає проти уряду, кримінальними справами та в'язницею, а також використовує свої повноваження для усунення політичних опонентів. Щоб компенсувати це, Єрмак прибирає людей, які не на 100% йому підпорядковуються і можуть саботувати ефективність роботи прокуратури». За її словами, не важливо, чим мотивовані дії Єрмака, але вони «несуть загрозу нацбезпеці України». А Зеленський має дати відповіді Конгресу, якщо він хоче, щоб американський народ довіряв і підтримував його -«Інакше ми створюємо можливість для диктатури» - зазначала Спартц.

14 липня 2022 року голова Офісу президента Андрій Єрмак у свою чергу запропонував Верховній раді створити Тимчасову спеціальну комісію, яка б контролювала використання зброї, отриманої від західних партнерів України. Але ніякої комісії так і не було створено. Ще раніше та ж американська конгресвумен українського походження Вікторія Спартц заявляла, що голові ОП Андрію Єрмаку треба піти у відставку. Вона зазначала: «Багато американців і європейців вже давно відчувають серйозні побоювання з приводу Єрмака. Якби пан Єрмак був державним діячем, як людина і без того із сумнівною репутацією, він би подав у відставку цієї зими, запевнивши українське керівництво в тому, що жодного нападу з боку Росії не станеться, що знизило готовність України. Однак ніколи не пізно вчинити правильно». Після своїх коментарів щодо голови Офісу президента України, Спартц заявила, що Єрмак розпочав наклепницьку кампанію проти неї. Окрім того, вона стверджує, що замість визнати свою армію та розпочати загальнонаціональні зусилля для її підтримки, Київ «на чолі з Андрієм Єрмаком грає в політику». За її словами, «Київ, схоже, має гроші на реконструкцію другорядної інфраструктури, але не має грошей на підтримку солдатів, наприклад, на давно обіцяне житло для бійців АТО».

З вище зазначеного та зі слів Вікторії Спартц виходить, що Єрмак перед повномасштабним вторгненням весь час заявляв, що війни не буде. А згодом після отримання зброї від Заходу, почав так званий «дерибан». Що зброю не постачають на фронт, і її десь ховають для перепродажу. І головне, що користуючись війною пан Єрмак створює власну диктатуру в країні, очищуючи всіх своїх опонентів та пана Зеленського перед наступними виборами. Про це до речі я уже писав в статті «Зеленський сучасний аналог Хрущова або із клоуна в ката» - https://politiko.ua/blogpost160782 . Так з пані Спартц можна погодитися, що зброю яку постачає Захід – не всю відправляють на фронт. Враховуючи її кількість, якість та перевагу над кацапською, то логічно ЗСУ мало б нині йти в контрнаступ та успішно просуватися по всій лінії фронту. Але… . Цього нема. Те що не всю західну зброю постачають на фронт уже давно відомо. І для благополуччя українських воїнів, потрібно створювати міжнародну комісію в Україні, яка весь час контролюватиме постачання та використання зброї. Бо чинна «українська» влада вирішила на цій війні, ще й заробити, перепродажем західної зброї. Тому обвинувачення Спартц в бік Єрмака та вимога до Зеленського щоб його звільнити є цілком доречними. І те що Єрмак є агентом Москви цілком реально. Проте потрібно розібратися хто є хто.

Коротко розпочну з борчині  із російськими агентами в оточенні Зеленського – Вікторії Спартц. Вікторія Спартц наразі є членкинею Палати представників Конгресу США від Республіканської партії по 5-й дільниці штату Індіана. Вона перебуває в Конгресі відносно недавно – від виборів восени 2020 року. Так вона стала першою в історії етнічною українкою, обраною до Конгресу Сполучених Штатів. Народилась Спартц в Україні 6 жовтня 1978 року в місті Носівка на Чернігівщині (тоді УРСР). Справжнє ім’я Вікторія Кульгейко. Виїхала до США у 2000-му у віці 22 років. Певний час Спартц займалася бізнесом – торгівлею нерухомістю. Але згодом її зацікавила політична діяльність. Вона взяла участь у розвитку руху "tea party" – правоконсервативного руху активістів, критично налаштованого до тодішнього президента США Барака Обами. З 2017 року була членкинею Сенату штату Індіана. В рамках Конгресу США вона примкнула до правоконсервативного крила своєї партії.  Її гаслом стала боротьба проти соціалізму – в цьому вона неодноразово посилалася на свій досвід життя в умовах соціалістичної системи. Спартц є членкинею двох комітетів Палати представників – освіти і праці, а також з правових питань. Про її стиль роботи в Палаті представників достовірно відомо лише те, що з нею погано уживаються співробітники її офісу, через що спостерігається відтік кадрів. Щодо політичного позиціювання Спартц, зокрема у галузі зовнішньої політики, то вона природно пристала до "трампівського" крила Республіканської партії. Зокрема, це означало підтримку ідеї зменшення активності США у світі, скорочення військової присутності за кордоном, зокрема на Близькому Сході. Тому не випадково, що вона опинилася серед тих республіканців, хто голосував за відкликання дозволу на проведення воєнної операції в Іраку 2002 року, переважно символічний крок, що стався влітку 2021 року.

Тепер переходимо до так званого головного винуватця цього скандалу – Андрія Єрмака. Описувати його біографію сенсу нема, крім того факту, що його мати родом із російського Санкт-Петербурга. Тому перейдемо до фактів із його політичної діяльності, де є факти проросійського вектору. Так пан Єрмак протягом трьох скликань (V, VI, VII) був помічником на громадських засадах народного депутата України від проросійської Партії регіонів, олімпійського чемпіона і триразового чемпіона світу з вільної боротьби Ельбруса Тадеєва. 21 травня 2019 року Президент України Володимир Зеленський призначив Андрія Єрмака своїм помічником. На цій посаді він займався питаннями зовнішньої політики і міжнародних відносин: переговори з Росією, США і ключовими державами Європи, брав активну участь в організації обміну для повернення додому утримуваних осіб на окупованому Донбасі, супроводжував Президента України практично у всіх закордонних робочих поїздках. Крім цього, відповідав за процеси по організації зустрічі в нормандському форматі з української сторони.

29 березня 2020 року депутат зі «Слуги народу» Гео Лерос опублікував кілька фрагментів відеозаписів, зроблених прихованою камерою, на яких кілька людей ведуть розмови пов'язані з призначеннями на різні посади і один з них був схожий на брата Єрмака — Дениса. За даними Лероса, Андрій Єрмак за посередництва брата продавав державні посади. Лерос надіслав відповідне звернення до НАБУ. Сам Андрій Єрмак пов'язав появу записів за день до найважливіших голосувань в парламенті зі спробою зриву співпраці України з МВФ та підведення країни до межі дефолту. За його словами, «і всередині країни, і за її межами є величезна кількість людей, які хочуть вдарити по Офісу президента», в той час як Денис назвав записи нарізками, вирваними з контексту, а скандал — цілеспрямованою атакою на його брата, який заважає деяким олігархам. Президент України Володимир Зеленський заявив, що плівки за участю брата керівника Офісу Президента — «марна справа», тому що Єрмак «не взяв грошей». Зеленський додав, що не уявляє, «що б Єрмак собі б зробив, якби його брат десь щось узяв».

23 квітня 2020 року САП перекваліфікувала справу зі «зловживання впливом» на «шахрайство» і передала до Національної поліції. Після публікації цих «плівок» правоохоронні органи відкрили 5 кримінальних проваджень. 14 липня 2020 року Служба безпеки України за підозрою в шахрайстві затримала Дмитра Штанько. Саме він не тільки фігурував на скандальних записах разом з братом глави Офісу президента, але очевидно, сам здійснював ці записи. Штанько затримали при отриманні 100 тисяч доларів хабаря в рамках справи про шахрайство. Як стверджували в СБУ, Штанько був посередником і взяв гроші «за сприяння у вирішенні питання з правоохоронними органами по поверненню вилученого майна». Однак вже в кінці місяця він вийшов під заставу 630 тисяч гривень. 15 вересня 2020 року Денис Єрмак подав до суду на Гео Лероса про захист честі, гідності та ділової репутації та зобов'язання вчинити дії. Позов зареєстрував Печерський районний суд міста Києва.

Журналісти програми "Схеми" з'ясували, що партнером Андрія Єрмака в українському бізнесі є російський бізнесмен Рахамім Емануїлов. Вони є бізнес-партнерами в ЗАТ "Інтерпромфінанс Україна", що займається комерційним консультуванням, та ТОВ "М.Є.П". Своєю чергою, Емануїлов є співвласником компанії "Інтерпромторг". Ця компанія є засновником "Інтерпромбанку", найбільший акціонер якого — член Ради федерації Федеральних зборів РФ від Камчатського краю Валерій Пономарьов. Серед акціонерів згаданого російського банку — Іван Садчіков, якого називають зятем першого заступника керівника апарату уряду РФ Сергія Приходька. Через акціонерів "Інтерпромбанку" він також дотичний до однокурсників президента РФ Володимира Путіна — Ільгама Рагімова та Миколи Єгорова. Сам Єрмак казав, що Емануїлов — давній товариш його батька. Вони познайомилися, коли батько Андрія Єрмака працював у посольстві СРСР в Афганістані. І, за словами того ж Єрмака, він просто допоміг Емануїлову на його ж прохання зареєструвати компанію на території України. Цей факт ще свідчить про те, що Єрмак є вихідцем із радянської номенклатури (необільшовики), яка мала проросійський характер («Необільшовизм та необільшовики: як головне нещастя сучасної України» - https://politiko.ua/blogpost159231 ).

Проте не одним лише Єрмаком українці живуть. Ще одним потенційним агентом Москви є Олексій Арестович. Постать доволі неординарна. Сьогодні його знають як патріота України, а ще в січні цього року (2022) він був у базі «Миротворець». Пан Арестович народився в грузинському місті Дедоплісцкаро. Має білоруське та польське коріння по батьківській лінії, мати — росіянка. Стосовно його політичного життя, то на початку карєри активно виступав проти Помаранчевої революції. У 2008 році спрогнозував анексію Криму Російською Федерацією, що його зробило відомим у 2014 році. Після Революції гідності вперше почав регулярно з'являтися як військовий експерт у ЗМІ й давати великі інтерв'ю з військово-політичною аналітикою подій для численних загальнонаціональних телеканалів, радіостанцій, електронних та друкованих ЗМІ, а також вести блоги на Facebook та Youtube. З вересня 2018 року до вересня 2019 року служив у районі ООС поблизу Краматорська в 72 механізованій бригаді як розвідник. До цього, за власними твердженнями, воював на добровольчих засадах, здійснивши загалом 33 бойові виходи за лінію фронту. 28 жовтня 2020 року був призначений Леонідом Кравчуком радником з інформаційної політики, а також офіційним спікером української делегації у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання війни на сході України на переговорах у Мінську. 1 грудня 2020 року Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак призначив Олексія Арестовича своїм позаштатним радником з питань стратегічних комунікацій у сфері нацбезпеки та оборони.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну - 24 лютого 2022 року, проводив щоденні брифінги щодо ситуації на фронті від імені Офісу Президента. Що його зробило мегапопулярним в Україні. І в результаті його персоною активно зацікавилися. Та саме цікаве те, що українців з перших днів війни переконує у перемозі над ворогом – людина, яку напередодні цієї ж війни, у січні 2022-го внесли у базу «Миротворець» (перелік осіб які несуть загрозу національній безпеці України, неурядова організація). І ця людина була українофобом, ненавиділа українську мову, вважала українську націю «другосортною». Арестовича почали вважати агентом Москви, і для того були підстави, а саме деталі з його біографії.  Так наприклад, 21 грудня 2017 року в фейсбуці Арестович написав: «Я не вважаю, що український народ — це щось видатне, а наше суспільство — особливе. Навпаки, я вважаю, що обидва володіють низкою дуже серйозних системних недоліків генезу, серед яких на передовій нікчемність, істеричність та ірраціональність. В цілому я відчуваю, що громадська маса (в її теперішньому стані) близька до помірної огиди, хоча й скромно оптимістична щодо її перспектив. Правда в тому, що дуже низько. Багато і багато» - зазначав Арестович. Цими словами він показав, що вважає українську націю чимось «нікчемним», як він же зазначав. І ще одним підтвердженням цього факту може бути те, що 8 вересня 2021 року Арестович незгодних із позицією щодо перейменування України на «Русь-Україна», назвав «Довбані селюки» та «Бліда спірохета замість мізків, заросла вишнею», чим викликав обурення в українців.

У 2016 році Арестович дав інтерв'ю виданню «Апостроф», у якому сказав: «АТО – це великий курорт такий для хлопчиків, великий піонертабір. Там свято непослуху: вони вириваються від дружин, дітей і тещ туди, смажать м'ясо і живуть, як годиться нормальному українському козаку, в степу...я не бачив там жодної людини, яка страждає». Це інтерв'ю викликало обурення у соцмережах, а колишній очільник МВС Арсен Аваков вважає, що Арестовича потрібно звільнити з посади. Хоча сам Арестович згодом зазначав, що він служив в АТО і був розвідником. Ну для розвідника він дуже багато говорить. Та й таке казати про своїх військових побратимів це ненормально, коли ти сам по своїх же словах (по словах Арестовича) був там серед них. Проте був ще один «шедевр» коментаря від Арестовича стосовно теми АТО. Так 17 грудня 2020 року Арестович, коментуючи смерть військовослужбовця, який потрапив до полону супротивника, заявив, що український військовий «перебуваючи у стані сп'яніння, здійснив самовільний перехід на бік противника (без зброї) та помер від алкогольної або наркотичної інтоксикації», що згодом виявилося неправдою. Згідно з протоколом судово-медичної експертизи тіла загиблого бійця, причина смерті — асфіксія із ознаками побиття. На наступний день - 18 грудня Арестович вибачився за дезінформацію.

Також слід відмітити про відношення пана Арестовича до української мови. 16 березня 2021 року Арестович облаяв користувача за прохання писати українською у соцмережі Facebook. Заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук заявила, що: «Те, що зробив Арестович — це неприпустимо, свинство… Така поведінка точно лише дискредитує його як людину, яка мала б доносити інформацію про перебіг переговорів», однак голова фракції Давид Арахамія назвав таку поведінку нормальною. Сам Арестович вважав нецензурну репліку «гідною відповіддю людині на тій мові, яку вона розуміє» і назвав ботом дописувача, який попросив його писати пости українською мовою. А у вересні 2021-го Арестович розкритикував політику дерусифікації, зокрема у боротьбі з засиллям російської культури, заявивши, що «культура та спорт знаходяться поза політикою». Його невдоволення викликало продовження Володимиром Зеленським політики українізації (тобто закон України «Про забезпечення функціонування української мови»). Такі коментарі він дав під час етеру проросійського телеканалу «НАШ», а 11 лютого 2022 року РНБО України погодила рішення про санкції проти цього телеканалу за розпалювання ворожнечі, того ж дня Зеленський ввів у дію рішення РНБО.

У червні 2022 року в етері «Фейгін Live» пан Арестович заявив, що українська культура надто маленька: «У нас дуже багато хто в Україні хоче побудувати велику країну з маленькою культурою. Маленькою уніфікованою культурою, яка годиться для дуже маленької моноетнічної держави типу Угорщини. Але Україна — це не така країна. У нас полікультурна країна». Арестович сказав, що поки він в Україні «щось означає», він не дасть збудувати національну українську державу. За словами Арестовича треба забрати в Україну все «розумне з росії та білорусі», інакше воно «поїдуть в Європу і стануть там людським ресурсом». Також він вважає, що Україна має стати центром прихистку для «хороших росіян»: «Нам що, тямущі люди завадять тут? Максимально близькі за менталітетом, духом, мові тощо, які нам точно ближче, ніж люди будь-якої іншої національності?». Заява Арестовича викликали обурення у соцмережах та у ЗМІ. На що Арестович у етері «Фейгін Live» заявив: «В моєму житті є два типи довбойобів — це кремлівські та «українські патріоти». Вони одними й тими самим словами, як під копірку, тільки мови різні. Говорять те саме» - зазначав пан Арестович. Тому й не дивно чого він в січні 2022-го був внесений до бази даних Центру «Миротворець» за: «Здійснення громадських інформаційних диверсій на користь російських загарбників. Участь у актах гуманітарної агресії проти України. Свідома участь у заходах, що підривають обороноздатність України шляхом деморалізації збройних сил України. Дискредитація Державних органів влади та управління».

P.S.

Нажаль ЗСУ має ворога не лише перед своїм обличчям, а й за своїми спинами. Саме керівництво держави вчиняє злочини щодо власних солдатів. Те що зробила Вікторія Спартц заслуговує поваги. Бо про це мовчати більше не можна. А саме про те, як влада Зеленського здійснює саботаж щодо постачання західної зброї на фронт. Що частина, а може й навіть половина цієї зброї, розміщується десь зараз в якихось ангарах. І згодом вона піде на продаж у країни третього світу, наприклад бійцям Ісламської Держави. І побоювання пані Спартц щодо постачання зброї на лінію фронту є недаремним. Бо враховуючи технологічний розвиток та якість цієї зброї на відмінну від російської, то ЗСУ нині мало б йти в контрнаступ по всій лінії фронту. Ще й в успішний. А виходить так, що наступ йде лише на херсонському напрямку, втратили частину Донбасу (Сєвєродонецьк), де кацапи поступово самі йдуть в наступ. І на фронті постійно говорять, що не вистачає зброї, але її весь час постачають в Україну. Питання – де вона!? Вона є, але в малій кількості. Захід каже, що зброю постачають регулярно і у відповідній кількості. Тому в цій історії задаєшся одним єдиним питанням – хто бреше – пані Спартц чи пан Єрмак? Проте знаючи любов «української» влади дерибанити щось халявне та дороге, то можливо саме пан Єрмак і все оточення Зеленського включно з ним – саботують постачання західної зброї на фронт. І за це своїм життям щодня платять сотні українських солдатів. Зеленський по суті повторює політику свого попередника Порошенка, який теж у свій час з АТО зробив бізнес на крові. Можливо пятий президент України і напевно згодом у своє виправдання скаже, що він визнав ДНР і ЛНР, щоб уникнути повномасштабного вторгнення. Але факт залишиться фактом, він визнав сепаратистські республіки на законній і міжнародно визнаній українській землі та мав бізнес з ними, а саме купляв у них вугілля, про що раніше зазначав його партнер та контактер з Путіним – пан Медведчук.

Тому пані Спартц потрібно докласти зусилля, щоб була створена міжнародна комісія в Україні, яка б контролювала постачання зброї на фронт. І можливо тоді ситуація на фронті покращиться. Бо довіряти цим хапугам в Києві сенсу нема. Це особи без будь-якої моралі, і їх не турбують чиїсь життя. Особливо бійців ЗСУ. Також пані Спартц правильно вважає, що потрібно очистити українську владу від агентів Москви. Таких як той Єрмак і особливо Арестович. Чесно! Дивлячись на те, що в оточенні Зеленського такі відверті українофоби як Арестович, не дивуєшся чому вони так намагаються приховати справжню ситуацію на фронті. Про те, що тут на фронті не вистачає зброї, боєприпасів, амуніції, медикаментів. Про те як кабінетні офіцери віддають безглузді накази в результаті яких гинуть сотні воїнів. І це Київ приховує. Арестович був до війни відвертим українофобом і противником української мови. Тому його у січні 2022-го внесли у базу «Миротворець». І це напередодні повномасштабного вторгнення. Спартц вдало відмітила, що Єрмак і команда, напередодні війни всіх переконувала в тому, що вторгнення не буде. Такою політикою вони діяли на руку Москві. І 24 лютого 2022-го Арестович перехопив естафетну паличку в Єрмака. Діючи на користь Москви, він своїми брифінгами і заявами приховував реальну ситуацію на фронті. Применшував кількість загиблих, не згадував про проблеми забезпечення армії, і весь час обіцяв «швидку» перемогу у війні.

Правду казав українцям загиблий на фронті активіст Роман Ратушний – зніміть із себе рожеві окуляри, які надягнув на вас Арестович. Він же діє як російська пропаганда, а саме розказує лише про перемогу замовчуючи кількість жертв, дефіцит зброї, боєприпасів, амуніції, медикаментів. Він не розказує про реальну ситуацію на фронті. А українці дізнаються правду лише зі слів своїх братів, батьків, чоловіків, які на фронті. Хоча в Україні повторюється ситуація як в Кацапстані, коли пересічні українці оперують фактами, які їм надали на телебаченні такі маргінали як Арестович. Вони не хочуть вірити в те, що українська влада здала своїх захисників в Маріуполі, що вона саботує постачання зброї, що кабінетні офіцери віддають безглузді накази, що кожного дня гине кілька сотень українських солдатів, а не до сотні як кажуть «по тєлєку», що українська армія має дезертирів. Їм про це ніхто в українському мас-медіа не каже, тому вони відверто не хочуть вірити в ці факти, навіть якщо їм це стверджують ті, хто був на фронті. Тому діяльність московського агента Арестовича є вдалою. Вона таки дає плоди. Люди вірять йому, незважаючи на те, що до 24 лютого 2022 року він був українофобом. І коли про це хтось із його прихильників дізнається, то лунають фрази на кшталт – «та ти що, та не може бути!».

Проте як би там не складалися інтриги щодо протистояння «Спартц-Єрмак», краще від того українським воїнам не стає. Та й ура-патріоти уже закінчуються. Ще в перші два місяці було багато охочих йти на фронт, а по інсайдерській інформації з деяких воєнкоматів, уже з квітня хвилі охочих йти на фронт почали зменшуватися. Вся біда у сучасних пристроях комунікації, люди в тилу почали швидко дізнаватися, що насправді відбувається на фронті. І що це уже не АТО, і ситуація гірша. Плюс до того масово у порівнянні з 2014 роком почали приходити гроби з фронту, що також дає психологічний ефект на людей. І згідно моїх же джерел в українських воєнкоматах нині набуває поширеного характеру така вистава – прихід мобілізованих з дружинами і дівчатами, які типу уже вагітні, також робляться довідки про догляд за пристарілими людьми, або якщо в родині є хтось з інвалідністю, чи беруть дітей біженців на догляд або усиновлення. Коротше – ура-патріоти кінчаються, а жертви на фронті збільшуються. Тому такими темпами, уряду Зеленського, як в свій час уряду Керенського (Російська імперія) після Лютневого перевороту 1917 року, для підтримки лінії фронту і продовження війни з ворогом, потрібні будуть «батальйони смерті», із самих відвертих і вірних як псів – патріотів. Бо дії та накази політиків і військового командування уже поступово викликає невдоволення серед бійців ЗСУ. Особливо питання постачання західної зброї, якої весь час не вистачає, але вона типу є і постачається в необхідній кількості. І дане невдоволення може перерости у відмову йти в наступ, який зазвичай закінчується великою кількістю вбитих. Повторюється ситуація з царською армією часів Першої Світової війни, коли при згаданому уряді Керенського на фронті створювалися «ради солдатські», які не підчинялися офіцерам і могли відмовити в наступі на ворога.

Невдоволення політикою Зеленського, його тіні Єрмака та командуванням Валерія Залужного на фронті серед бійців зростає. І це факт. Який згодом може мати катастрофічні наслідки. Тому потрібно створювати міжнародну комісію щодо контролю над постачанням зброї на фронт. Для того аби зменшити кількість загиблих українських солдатів та перейти в масований контрнаступ по всій лінії фронту. І як казала пані Спартц, а українській владі потрібно очиститися від агентів Кремля. Хоча знаючи той історичний факт, що після перемоги на перших президентських виборах Леоніда Кравчука, екс-комуніста, до влади прийшли представники колишньої радянської номенклатури, яка мала проросійський характер. І ці необільшовики – колишні представники радянської номенклатури, нині займають більшу половину посад в уряді та парламенті. То це буде дуже складно, а саме очиститися від агентів Москви, яких там як саранчі. І вже не розберешся хто насправді перефарбувався і став на бік Заходу, а хто досі в лавах вірних псів Кремля як Арестович та Єрмак. Проте хотілося вірити що такі зрадники та так звані «захисники» і «патріоти» держави, які були вище згадані, все таки постануть перед судом, або їм хоча б влаштують вендету, що є більш реальніше.

Коментарі

Немає коментарів
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.