Блоги → Перегляд

Хочу навчатися українською!

Неділя, 19:43, 19.04.09

Рейтинг
12 0
Переглядів
2831

0
0

Батьки майбутніх учнів єдиної у Сімферополі української школи за дві доби займали живу чергу, щоб їхні діти могли навчатися там, де їх не називатимуть «хахлами» Утім до прохідного списку потрапили далеко не всі охочі. Риску упродовж якоїсь години підвели під порядковим номером 90 — саме стільки дітей (при нормі 56) зарахували ще у першу суботу березня до трьох перших класів навчально-виховного комплексу «Українська школа-гімназія». Зарахування відбувалось «по-дорослому, а контролювати процес прийому дітей на навчання приїхали навіть із постійного Представництва Президента України в Криму. «Однак і досі потік батьків і телефонні дзвінки не припиняються, — зізналась «УМ» директор навчального закладу Наталя Руденко. — Раніше через співбесіду, тестування ми мали можливість добирати здібних, обдарованих дітей. Нині ж хто з батьків не полінувався зранечку встати, дві доби вистояти, тих і дитина зарахована. А що вдієш, коли школа така бажана». Між іншим найбільш організованими цього разу виявилися кримськотатарські родини — їхніх дітей близько третини, хоча торік було всього десять відсотків. При цьому в єдиній українській школі щоразу не забувають нагадувати батькам, мовляв, російська мова як предмет у гімназії взагалі не викладається. «Є англійська, німецька, французька. «Нічєго, нам ето і надо», — кажуть вони. Погодьтесь, у Криму нині це важко уявити, — веде далі Наталя Руденко. — Згадую: на моїй рідній Херсонщині 30–40 років тому навіть не всі етнічні українці усвідомлювали, що потрібно спілкуватись рідною мовою. Нині ж у Сімферополі дуже багато російськомовних родин розуміють: щоб утвердитись, бути успішними у цій державі, вкрай потрібна українська освіта». За словами директорки, на запитання в анкеті «Визначіть причини, що спонукали вас до вступу?» батьки нині чітко вказують на українську мову, високий рівень викладання, дух закладу, його репутацію, а особливо — можливість перебування та спілкування в україномовному середовищі. Щодо умов, то вони справді найкращі не лише в автономії: гімназія має 38 кабінетів, три комп'ютерні класи, швейну і гончарну майстерні, кабінет домогосподарства з кухнею, два басейни, два спортивні зали, танцклас, бібліотеку з читальним залом, відеотекою та книгосховищем, художні студії, їдальню, радіовузол… Не останнім аргументом є і україномовне середовище. Батьки, які переводять своїх чад із українських початкових класів інших шкіл півострова (їх у Криму ще кілька), розповідають, що там їхніх дітей на перерві щонайменше можуть обізвати «хахлами». Ліквідувати дефіцит навчальних місць, зважаючи і на складну економічну ситуацію в державі, Наталя Руденко пропонує за рахунок перепрофілювання. «У Сімферополі стоять поруч дві однакові за будівлями школи: одна суто російська, сусідня — російсько-українська, тобто з паралельними українськими класами. Щороку наповнюваність кожної з них падає і падає. Тож чому б у цій ситуації одну з них не перевести повністю на державну мову викладання». Більше того, за словами нашої співрозмовниці, у школі не мають наміру зупинятися на вже досягнутому і збираються пропагувати державну мову не лише серед своїх учнів. В Україні уже п'ять років працює Міжнародний партнер-клуб гімназій, ліцеїв і шкіл, що виник «під крилом» Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка. До клубу входять широко відомі навчальні заклади Києва, Львова, Одеси, Кривого Рогу, Санкт-Петербурга, Алма-Ати, Тирасполя, Бендер, Кишинева, а також єдина у Сімферополі україномовна школа-гімназія. Діяльність клубу спрямова на демократизацію освіти, опанування перспективних освітніх технологій, творення успіху-школи акме, зокрема школи майбутнього. За ці п'ять років проведено близько двадцяти виїзних зустрічей, на яких організовувались симпозіуми, семінари, майстер-класи. «Чергову таку зустріч під назвою «Від рідної мови — до мови загальнодержавної» силами найкращих освітянських колективів України ми запропонували провести у вересні 2009 року в Криму. При цьому поставили за мету акцентуалізацію розвитку освіти як гуманістичної, національної, інтелектуальної, так і демократичної», — підсумувала Наталя Руденко.

Коментарі

У Москві проживає 250 тисяч українців, скільки там українських шкіл? (Питання не риторичне). Дивився репортаж чи то новин, чи якоїсь іншої телепередачі, так сказали, що у Криму переможцями олімпіад з мови та літератури (нашої) часто стають татарські діти...
У Москві всього одна українська школа при українському посольстві. У Омській області 60 000 українських родин, багато україномовних, але там жодної української школи. Кубанці етнічно належать до українського народу, але там така ж ситуація. І де тут "ущємлєніє прав русскоязичних"?
в Росії взагалі прблизно 25 мільйонів Українців і де їхні права? та наша країна якби була повноцінною у владі то би ше відірвала кусок Росії
0

Наша страна признана самой нейтральной страной в мире!она не вмешивается даже в собственные дела!
В Росії українців приблизно 3 мільйони:) Не треба завищувати цифри. Але кубанців українцями не порахували.
+1

Три мільйони? Мені здається набагато більше. Три мільйони може бути офіційною цифрою російського перепису. Але врахуйте що багато хто боїться чи не хоче зараховувати себе до українців адже в расеї це сьогодні небезпечно.
0

Знаєте, іноді людина, яка є на 100% етнічним українцем, але прожила все життя в Росії в російському оточенні, називає себе росіянином. Приклад - Федір Ємельяненко, етнічний українець, родом з м. Рубіжного Луганської області, але з 2-х років живе в Росії і назвав себе росіянином. У нас під час перепису населення у 2001-у році виявився навіть один "джедай":)
Сергію, ви як Путін. Той колись сказав, що в нас 17 мільйонів їхніх.
така тенденція не можу не радувати, але ось на заході дуже часто спостергіється тепер, що в моді рускій язик, тому багато «модних» починають говорити на російській(
Анекдот з цього приводу згадав.
Стоїть гуцул над могилою сина і говорить крізь сльози:
- Сину, чи я тебе не годував? Чи ж я тебе не одягав? Чи іграшок не купував? Освіту дав, в університет вчитися відправив. Все для тебе робив. І заради чого? Щоб ти приїхав і сказав мені "Здравствуйтє, папа!"?
0

Файно!!!!
Юрко Н.   02:30
0

прикольний анекдот.
© kollapsoya   15:23
0

=))) +1
0

Так і було, я у 80-х вчився в Івано-Франківському(!!!!) вузі, то там прийшла "тєлєга" що викладати на руском язикє, бо східняки заявили, що "нє панімають українскій". Тут побачили ми хто з професорів "тряс штаньми" і читав лекції на поганій каліченій російській. А нормальна професура читала українською і нікому за те не було.
Юрко Н. 02:32
+5
Хотів би я вчитися українською. Але Донеччина українізована тільки на папері.
0

Ну, не скажіть, пане Юрію.. Ніхто не забороняє вам вчитися українською.
Вкрадено тут: http://maidan.org.ua/static/news/2009/1239778127.html або набираємо google.com, та шукаємо кусок тексту, з якого починається ця стаття або більшість статей у болгах. І розуміємо що все тут є вторинною сировиною... Нажаль
+1

Іздєржки бета-тестування. А з копіпастом треба боротися - це у всіх сервісах блогів проблема. Надалі копіпастерів мінусуватиму.
0

не погоджуюсь - у моєму блозі всі статті мої! і чому питається, мене взяли і пригребли під одну гребенку?
Власне ця стаття взята з сайту "Бандерівець". На "Майдан" я взагалі не заходжу.
то дрібнички у мене була студентка 1 рік провчилась в сумській академій НБУ і що мило так щебече російською. Справа в тому що більшість українців ,в результаті штучного добору це зрадники і підлабузники.
+1

На жаль це так...
А мій син навчатиметься українською. Буде навчатися в своєму місті, в Сімферополі. І це норма.
Вав. я в шоці! супер! ви знаєте, свого часу, коли моя мама віддавала мене і старшого брата в єдину у Вінниці українську школу (зараз здається єдиною є російська :)) всі казали - що ти робиш? дітям життя ламаєш, будуть не грамотні і тп. Ми приїхали з польщі і брат пішов одразу в 5 клас не знаючи жодного українського слова. коли казали виймати щоденник - виймав зошит:) але не пройшло і декількох місяців, як все змінилось і він все розумів. не пройшло і декількох років, як українськими стали всі вінницькі школи.
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі