Блоги → Перегляд

Моє рідне місто . Частина ІV . Червоноград

Вівторок, 01:18, 26/05

Червоноград.

15 листопада 1951р. була укладена нова угода про радянсько-польський кордон. Кристинопіль увійшов до складу Української РСР і був перейменований. Більшість корінного населення так і не змогла повернутися до Червонограду.

Основою, на якій почав розвиватися радянський Червоноград, стали розвідані поклади кам'яного вугілля. Ще в 1938р. розпочато свердлування грунту в районі Тартакова, Сокаля, Задвір'я. Геолог Я.Самсонович знайшов у глибині вугленосні поклади, але нестача фондів, потім війна зупи¬нили дальшу роботу.

Знали про залягання тут вугленосних покладів совєти. В 1940 р. було пробурено декілька свердловин. І лише після 1951р. геолого-розвідувальні роботи були відновлені на стиках Львівської і Волинської областей. В Західній Україні створювалися промислові підприємства і їм необхідне було місцеве паливо. Підготовка шахтних полів і будівництво шахт почалося з шахти № 1 на Волині у 1950 р.

у Червонограді проходку стволів шахти № 1 «Великомостівська» розпочали восени 1952р. (такі назви вугільні підприємства одержували тому, що розташовувались на території тодішнього Великомостівського району). В 1953—1954 pp. у Червонограді будуються вже три шахти, а в 1955 починається спорудження ще вісьмох вугільних підприємств. Перша шахта на Львівщині, збудована за чотири роки, була здана в експлуатацію 25 грудня 1957р. Усі вони разом з шахтами Волині увійшли до складу виробничого об'єднання «Укрзахідвугілля» Львівсько-Волинського вугільного басейну.

Основною робочою силою, яка зводила шахти і будувала Червоноград, були місцеві жителі, мешканці навколишніх сіл і прибулі на допомогу шахтарі Донбасу. Вони і стали основою робітничого люду нашого міста.

Тепер в Червонограді дванадцять діючих шахт і потужна центральна збагачувальна фабрика . Усе паливо, добуте важкою працею гірняків, йде на потреби енергетичного комплексу областей Західної України. Воно надходить на Добротвірську і Бурштинську гідроелектростанції, частково на Макіївський і Авдіївський коксохімічні заводи Донбасу, промислово-побутові потреби суміжних областей.Проектна потужність шахт у 1992р. розрахована на видобуток 8,1 млн. тонн вугілля. У виробничому об'єднанні «Укрзахідвугілля» працює біля 30 тис. робітників, з них 17 тис. — на підземних роботах.

Поряд з вуглевидобутком, який безумовно визначає промислове обличчя Червонограда, в місті розвинена легка промисловість. Продукція виробничо-торгового панчішного об'єднання і швейно-галантерейної фабрики користується попитом в межах України. Створено потужний будівельний комплекс у складі державної будівельно-монтажної фірми «Прибужжя» та тресту «Укрзахідвуглебуд». У місті працюють деревообробний комбінат, заводи залізобетонних виробів, металоконструкцій, комбінат підсобних підприємств, чотири автопідприємства. Перепрофільовується військовий завод «Зміна». Розпочали діяльність біля 100 кооперативів і малих підприємств.Сьогоднішній Червоноград — місто обласного підпорядкування, в якому проживає 92,5 тис. мешканців, у тому числі місті-супутнику Соснівці — 13,7 тис, селищі міського типу Гірнику — 3,6 тис.

У Червонограді діє 11 середніх шкіл, три професійно-технічні училища, гірничий технікум. Планується відкриття гуманітарної гімназії та технічного ліцею. Відкрито понад 20 дошкільних установ, дві спортивні школи, музична, художня школи. До послуг мешканців міста два кінотеатри, Народний дім «Просвіта», Палац спорту, три стадіони, мототрек, двадцять бібліотек, музей історії релігії і національного мистецтва.

Дедалі більшу роль у духовно-релігійному житті міста відіграє відроджена з руїни церква. Зараз діють 7 храмів, відновив свою діяльність василіанський монастир.

Великою популярністю користуються народний хоровий колектив товариства «Просвіта», народний музично-драма¬тичний театр імені Л. Українки, народний танцювальний ансамбль «Молодість» та ін. Успішно працює літературно-мистецьке об'єднання імені Василя Бобинського — уродженця міста, поета довоєнного часу.

В останні роки в Червонограді виникли нові громадські формування і партії. Першим було створене у 1988 р. Товариство української мови імені Т. Шевченка, а в серпні 1989 р. — міська організація Народного Руху, об'єднавшись на спільній платформі боротьби за незалежну суверенну Україну, демократичні сили на виборах до міської Ради 4 березня 1990 р. здобули перемогу. Було створено нові організації демократичного спрямування — історико-просвітницьку організацію «Меморіал», УРП, «Союз українок», «Козацький курінь», «Західно-Бузьку Січ», Товариство воїнів ОУН-УПА та ін.

За рішенням міської Ради на вимогу страйкуючих шахтарів у Червонограді вперше в колишній радянській імперії у серпні 1990 р. було демонтовано пам'ятник Леніну.

Перейменовано вулиці міста. Тепер вони носять імена визначних громадсько-політичних діячів України: М. Грушевського, І. Мазепи, А. Шептицького, С. Бандери, В. Стуса.Місто над Західним Бугом і його мешканці внесли свій вклад в здобуття незалежності України і, долаючи труднощі перехідного періоду, з оптимізмом дивляться в майбутнє. 

Коментарі

Земляк !!!

+ 1 000 000 000 балів.... ностальгія за домом =(
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.