Блоги → Перегляд

Англійці вчать нас бути расистами, і починають з журналістів

Середа, 02:47, 07.04.10

Рейтинг
24 3
Переглядів
2057

0
0

Сьогодні передивлялася свої старі листи в скринці, видаляла непотрібні. і побачила свій старенький такий, дворічної давнини матеріал, який я написала під враженням журналістського тренінгу «Стандарти висвітлення поліетнічного розмаїття України».

пропоную вашій увазі. сподіваюся, буде цікаво :)

наголошую на тому, що це був 2008 рік, вересень.

 

Бі-Бі-Сі непокоїть расизм в Україні

Днями «Центр Медіареформ» Києво-Могилянської Академії спільно з Посольством Великобританії в Україні організував тренінг для журналістів «Стандарти висвітлення поліетнічного розмаїття України». Участь у заході взяли представники усіх видів мас-медіа з Донецька, Маріуполя, Дніпропетровська, Запоріжжя, Львова, Одеси, Харкова та Києва. Я була щиро здивована підходом іноземних медіаекспертів до українських реалій в умовах глобалізації.

Ні для кого не є таємницею, що Україна як держава, що дедалі більше стає європейською, наражається на небезпеку бути у майбутньому заполоненою іммігрантами з різних країн «більш третього», ніж ми сьогодні, світу. Це означає, що українці мали би бути готовими політкоректно сприймати представників усіх рас, націй, і, як говорили в СРСР, «людей різного кольору шкіри». Французи ж толерують арабів у Парижі, а німці - турків у Берліні, правда? Проте про таку довготермінову перспективу роздумувати начебто нема коли – колись потім пофілософствуємо.

Натомість поодинокі події (а не загальні тенденції), пов’язані з приїздом великої кількості іноземців, уже близько. Наприклад, «Євро-2012». Як виявилося, до нього варто готуватися не лише нашим чиновникам усіх рівнів, але й журналістам. Йдеться про те, як, спрощено кажучи, не стати скінхедом, якщо пишеш чи знімаєш про не-громадян України. Оскільки традиційно наші акули пера, камери та мікрофону не вміють (принаймні, на думку іноземних медіаекспертів) самі випрацювати стандарти своєї діяльності, то їх цього навчають закордонні професіонали.

… Я вдячна Могилянській Школі Журналістики за добре організований дводенний тренінг, за надзвичайно насичену програму та цікавий фактаж, який придасться в подальшій роботі. Я також захоплена як викладачкою основною тренеркою - журналісткою британської корпорації Бі-Бі-Сі Наомі Голдсміт. Проте в дечому, на мій погляд, її бачення суперечить здоровому глуздові.

Наприклад, Наомі стверджує, що якщо злочин в Україні скоює іноземець, цього у матеріалі краще не вказувати. Це, мовляв, буде примушувати український народ з підозрою ставитись до мігрантів. Але, з іншого боку, за порадою Наомі, якщо злочин скоєно проти іноземця, варто наголошувати на тому, що аморально «ображати» людей з інших країн. У мене запитання: навіщо ж така дискримінація стосовно титульної нації?

Також відомий медіаексперт рекомендує якомога частіше писати про життя власне простих мігрантів на чужині (тобто в Україні), про їхні проблеми. Мовляв, гламурне буття іноземних дипломатів і так висвітлюється добре. Тут мені хочеться запитати: а чи знає шановна журналістка, що в українському медіапросторі є страшна проблема «непроговореності» щоденних турбот маленьких українців, відсутність якісної соціальної журналістики і натомість перерозвинутість політичної журналістики, а також розважальних матеріалів?

На тренінгу журналісти справедливо виділили передумови розвитку расизму та ксенофобії у країні: націоналізм, чвари у спільній історії, заздрість до іноземців, зовнішні (фізичні) відмінності, менталітет, економічна незацікавленість у приїжджих, їхня поведінка, нав’язування ними своїх релігійних поглядів, міжрасові шлюби... Погоджуюся з цим переліком. Але коли під час занять у Могилянці, розглядаючи пункт «чвари у спільній історії», до расистів зараховують козацькі організації, які у своїй діяльності звертаються до якнайрізноманітніших сторінок минулого, досліджують білі плями та проводять яскраві заходи на всілякі теми, то я обурююся.

Мої колеги розповідали Наомі, що безліч українців (особливо жінки) просто бояться іноземців. Наприклад, журналістка з Донецька розповідала про те, що на її подругу о шостій годині вечора вчинив напад вірменин, почав душити, і вона дивом врятувалась. Ще одного українського молодика сильно побили вірмени через те, що він захистив дівчину, до якої вони чіплялися на дискотеці. Чомусь ця проблема на тренінгу обговорювалась неактивно. Забули й про те, що українців теж убивають за кордоном…

Мені сподобався курс Наомі… Проте після нього згадую відому публіцистку, редакторку газети «День» Ларису Івшину, котра завжди рекомендує молодим журналістам визначитися з нацією, яку вони могли би назвати своєю, перед тим, як починати писати для якогось ЗМІ. Це вона, до речі, сказала колись на одному із круглих столів у тій же Могилянській Школі Журналістики: «Щоб створити в Україні Бі-Бі-Сі, нам треба спочатку створити Британію».

Також у голові зринає образ редакторки журналу «Телекритика», відомого медіаексперта Наталії Лигачової, котра роками робить все можливе, щоб інформаційний простір України став українським і громадянським за суттю, а не за назвою.

З.І.

Про хворобиЗа даними Міністерства охорони здоров’я України, останніми роками у світі з’явилось більше тридцяти нових невиліковних хвороб, які завозять до країн Європи мешканці Африки та Південної Америки. Оскільки Україна є транзитною зоною для міграції таких людей до Європи (особливо зі Східної Азії), існує ризик появи цих хвороб і у нас.

 

2008 рік

Коментарі

+12
Навязують нам припинити чинити будь-який опір типу "хай собі роблять, шо хочуть ми ж гуманні" а козаків в нацисти вже записали за нетирпимість до сусідів )) , і це говорять люди які до середини 20 ст нагло есплуатували весь світ
+7

Вот абсолютно согласен!
Ці варвари по лісах Європи ще бігали коли у нас народ охрестився і була написана перша книга. І вони нас вчити збираються?!
У Європі вже починається зворотній процес. Пропоную подивитись фільм по сценарію Люка Бессона "Из Парижа с любовью" 2009року(дивився російською, на жаль). Там ніякої політкоректності і не ночувало.
афроукраинцы? кавказоукраинцы?
Со своим уставом да в наш монастырь.....
...Не учите меня жить.. (Эллочка Л. "12 стульев")
Не зрозуміло тоді, що ж такого хорошого було у цьому семінарі Наомі Голдсміт (фамілія явно жидівська)?
а чи не послати б нам цих "англійців"?
Kable Zimbra 00:37
+1
+
Бі-Бі-Сі непокоїть расизм в Україні, а юдейський расизм від секти хабад, що проповідують у синагогі та юдейських центрах хабад ????
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.