Блоги → Перегляд

Демократія: очевидні вади

Четвер, 15:50, 10.06.10

Рейтинг
11 6
Переглядів
2017

0
0

Демократія: очевидні вади

Демократія підносить себе як найпрогресивніший політичний устрій людства. Першим завданням будьякого політичного устрою є управління. Керівництво управляє заводом, командування – армією, політики – суспільством і державою.Основою ефективного управління заводамиустановами, арміями є:

- принцип лідерства;

- принцип відповідальності;

- принцип професійності;

- принцип плановості.

Які ж принципи покладає за основу управління нашою державою система політичної демократії?

Перший принцип демократії – принцип безвідповідальності. Демократи схильні створювати багато (інколи – десятки) центрів влади: президент, прем’єр-міністр, парламент, опозиція, генеральна прокуратура, адміністрація чи секретаріат президента, конституційний чи верховний суди. Всі сповідують принцип розділення гілок влади. Насправді ж – це лише можливість ухилятися від відповідальності. Тільки за останній рік ми десятки разів бачили, як президент звинувачуєу негараздах прем’єра, той – президента й опозицію, опозиція – їх обох і т.д. Хто вищий авторитет? Хто винний у негараздах? Невідомо. Таке ж саме – будь-яке голосування Верховної Ради – там, де рішення прийняте чотирма сотнями людей, не можна знайти відповідальних за це.

Тому Рада і приймає просто дикі рішення (як то закон про реадмісію) під прикриттям анонімності депутатської маси.Другий принцип демократії – непрофесійність. Для того, щоб стати будівельником чи шахтарем-прокладчиком треба вчитися декілька років; для того, щоб стати інженером треба вчитися понад півдесятка років, щоб лікувати людей треба вчитися й того більше. І тільки для того, щоб управляти державою при демократії вам не потрібно жодних професійних знань чи якостей (хіба що повна відсутність порядності та злодійська жилка). Хіба керувати державою простіше, ніж будувати чи конструювати? – Ні! Але керувати країною можуть вчорашні комсомольські організатори, крадії, шахраї, що не працювали жодного дня (як то М.Добкін) тощо.

450 депутатів простою більшістю голосів вирішують будь-яке питання охорони здоров’я або армії, економіки чи сфери боротьби зі злочинністю. Але юрист навряд чи серйозно розбирається в питаннях медицини, дантист – у нових видах озброєнь, а генерал у судівництві. Будь-яке рішення, прийняте такою більшістю є аматорським і за рідким виключенням не відповідає проблемам галузі. Єдині професійні рішення депутатів – це рішення про підвищення депутатських зарплат, пенсій, пільг та розширення меж депутатської недоторканості.

Третій принцип демократії – відсутність планування.Такі питання, як демографічна політика, індустріалізація, зовнішня політика, високі технології, армія і багато інших вимагають планів на десятиріччя вперед, планів не завжди популярних, але таких, що ведуть до вищої мети. Демократія чехардою виборів не дає можливості політикам втілювати в життя довгострокові програми розвитку держави. Вони повинні думати про симпатії виборця, наступні вибори,а також елементарний грабіж на випадок припинення своїх повноважень через чотири роки. Державний муж думає на сторіччя, політик – на наступні вибори. Тому наш державний корабель кидає без карти, компасу і курсу у хвилях світового шторму, а біля штурвалу іде бійка десятка бездарних і непрофесійних капітанів.

Отже, порівнявши основні принципи демократичного управління з управлінням ефективним, однозначно приходимо до висновку: якщо б за принципами демократії управлявся хоч найменший завод або дрібна конторка – вони б збанкрутіли, якщо б таким чином здійснювалося командування військовим підрозділом – його було б розбито вщент.

Вибір за нами: чекати, поки ліберально-демократична зграя рознесе наш державний корабель об скелі або припинити це безглуздя і повести його твердим новим курсом під прапором Націократії.

Голова ВГО "Патріот України" Андрій Білецький 

Коментарі

Наивно пытаться усмотреть в феодально-клановом олигархическом государстве недостатки демократии...
-1

А ви порівняйте з устроєм країн "розвиненої демократії" - побачите те ж саме!
+6

"Отклонение от монархии даёт тиранию,
отклонение от аристократии — олигархию,
отклонение от политии — демократию.
отклонение от демократии — охлократию."
Аристотель
Об Лом   17:35
+1

Значит, отклонения от нормы,это тоже норма?...
+3

я бы не говорил об "отклонении" и о норме, но - о цикличности и взаимодействии указанных кратий, возможно - о балансе)
що саме? В країнах "розвиненої демократії" вважають - що демократія поганий спосіб організації суспільства, але кращого ще ніхто не продемонстрував.
+3

Продемонстрував Адольф Гітлер, зорганізувавши Німеччину у 1933-1938 роках з країни-попрошайки у найрозвиненішу країну Європи.

не подумайте що я підтримую його, просто навів вам приклад з історії.
+3

я ціную ваш гумор :)
+2

Смійтесь собі далі.

Звіснож, що ліберали тільки виграють від сьогоднішнього занепаду українського народу та української держави! Кому війна, а кому й мати рідна - як-то кажуть.
-3

вам треба більше читати.
+2

А вам побільше думати.
Я зрозумів. Андрій Білецький за те, щоб до влади прийшов хтось сильний, знищив його, Андрія Білецького, щоб не заважав, і створив чудове життя для своїх підлабузників. Чи Ви, Андрій Білецький розраховуєте стати одним з перших підлабузників?
-2

Ти нічого не зрозумів, бо мізків не вистачає. Якщо ти по життю підлабузник, і продаєшся задешево, то не рівняй всіх під себе.

І читати вчися уважніше - ми за встановлення Націократії в Україні.
+1

Так не питання - як тільки народ схилиться до думки про бажаність націократії, Янукович оголосить себе головним націократом, розстріляє чи відправить до Сибіру всіх "неправильних" націократів типу Андрія Білецького, і буде в Україні націократичне свято!
+1

Соціал Nаціоналіст 14:15
Ти нічого не зрозумів, бо мізків не вистачає. Якщо ти по життю підлабузник, і продаєшся задешево, то не рівняй всіх під себе.

Вибачаюсь, Соціал Nаціоналіст, а незадешево, це для Вас скільки?
+1

як це по демократичному :)

он, Ющенко вже оголосив себе націоналістом, краще стало? Ми орієнтуємося на Націократію описану Миколою Сціборським, а не Януковичем.
0

таваріщ Трегубенко, доводжу до вашого відома що той хто вважає себе людиною а не товаром, не продається взагалі.

А будь-яка продажність апріорі є дешевою, бо ідейні цінності завжди були, є і будуть вищі за матеріальні.
+1

І якщо народ і схилиться до думки про бажаність Націократії, то схилиться в першу чергу не до самого слова, а до необхідності влади Нації у власній державі та верхованства Національних інтересів понад усим.
Соціал Nаціоналіст, а як Ви прийдете до влади? Якщо згідно волі народу, то той народ, що вас обере, буде диктувати вам свої умови і вимагати робити те, що вважатиме за потрібне. А це ж демократія.
Значить вам потрібно очолити народ незалежно від його волі і змусити діяти не по його, народу, розумінню, а по вашому. Правильно?
0

В якому розумінні "народ буде диктувати"? Це не означає що влада мусить виконувати споживацькі забаганки кожного - система повинна забезпечувати РОЗВИТОК, а не споживання!

Це не по нашому розумінню, а згідно вектору розвитку та вдосконалення, на противагу демоліберальному занепаду та деградації.
0

Всі так як ви дурять народ - обіцяють розвиток, а потім грабують.
А чому? Бо непідконтрольні людям.
+1

Демократи саме так дурили. Але є одне "але" - демократія передбачає безвідповідальність, а Націократія - відповідальність кров"ю, майном та життям за свої вчинки на посаді.

І які ж ви бачите механізми підконтрольності влади народу?
-1

Соціал Nаціоналіст 16:29
І які ж ви бачите механізми підконтрольності влади народу?

Розвиток самого народу.
+4

Ліберасти вже 19-й рік розвивають, ніяк розвинути не можуть, - суцільна деградація на кожному кроці.
"Израиль хочет создать себе спасение своими собственными руками, поэтому израильская стихия и лежит в основе ново-европейской культуры... Абсолютизация производства, в связи с словословием стихии питания, роста и размножения, есть необходимый диалектический синтез авторитарной и либеральной мифологий." - вважав російський філософ Олексій Лосєв, добігаючи врешті-решт від споглядання "цивілізованого суспільства" до такого висновку:"Если всякий сможет делать все, что он ни вздумает, если всякий сможет увидеть, услышать все, что творится на земном шаре, если на малейшую прихоть будет отвечать тончайший аппарат, могущий исполнить желание в несколько секунд, то не есть-ли все это сумасшествие - царство сплошного анархизма, царство некоего земного ада, где, действительно, все до последней глубины есть человек, в человеке, для человека и где все есть в то же время абсолютно земная жизнь, абсолютно земное общество, всемогущая и самоопределяющая власть того, что есть не-нечто, есть великий и уже настоящий Израиль, единственно способный заменить старого трансцедентного Бога."
Тож, чи є дивним, що в Україні, усі ці "експерти", "політики" і "журналісти" так захоплюються ліберально-демократичним Заходом, забуваючи при цьому звідки тече ця каламуть?
"Израиль хочет создать себе спасение своими собственными руками, поэтому израильская стихия и лежит в основе ново-европейской культуры... Абсолютизация производства, в связи с словословием стихии питания, роста и размножения, есть необходимый диалектический синтез авторитарной и либеральной мифологий." - вважав російський філософ Олексій Лосєв, добігаючи врешті-решт від споглядання "цивілізованого суспільства" до такого висновку:"Если всякий сможет делать все, что он ни вздумает, если всякий сможет увидеть, услышать все, что творится на земном шаре, если на малейшую прихоть будет отвечать тончайший аппарат, могущий исполнить желание в несколько секунд, то не есть-ли все это сумасшествие - царство сплошного анархизма, царство некоего земного ада, где, действительно, все до последней глубины есть человек, в человеке, для человека и где все есть в то же время абсолютно земная жизнь, абсолютно земное общество, всемогущая и самоопределяющая власть того, что есть не-нечто, есть великий и уже настоящий Израиль, единственно способный заменить старого трансцедентного Бога."
Тож, чи є дивним, що в Україні, усі ці "експерти", "політики" і "журналісти" так захоплюються ліберально-демократичним Заходом, забуваючи при цьому звідки тече ця каламуть?
не потрібно путати демократію із "демократією" в Україні. Це трішки різні речі.
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.