Національна ідея – це необхідний елемент нормального функціонування держави та суспільства. Шлях перетворення народу на націю. Національна ідея впливає на мотиви та дії людини. По суті національна ідея виступає каталізатором багатьох процесів у суспільстві. Національна ідея узагальнює та показує шлях суспільства, його ціль.
Залежить національна ідея від багатьох факторів (суспільно-політичних, природно-кліматичних, історичних, економічних, вікових та інше), але і впливає також на більшість процесів. Так як фактори мають лише тимчасові впливи на суспільство, то і національна ідея не може бути вічною. Вона має тимчасовий характер і змінюється з плином часу. Тому національна ідея не може бути консервативною, вона може бути лише модерною та перспективною — показувати майбутню ціль.
Для кожної країни притаманна своя національна ідея. Тому національна ідея чужа для глобальної економіки, транснаціональних корпорацій та інших загальносвітових ідей. Вона утверджує індивідуальність, відстоює самобутність та культурну різноманітність націй, політичний плюралізм.
Для людини є характерним устремління до розвитку, до вдосконалення, до знаходження оптимального для себе місця в суспільстві. Національна ідея показує шлях до збирання цієї позитивної енергії та перетворенням її на корисну суспільну енергію, що через впровадження в життя покращує суспільство, веде до прискореного розвитку держави. Національна ідея допомагає людині знайти орієнтир та спонукає до саморозвитку, вдосконалення себе і світу, що її оточує. Правильну думку висловив Джон Кеннеді: «Не запитуй, що твоя країна може зробити для тебе. Запитай себе, що ти можеш зробити для країни»... Тобто кожний має створювати СЕБЕ, створювати СВОЄ, змінюй систему і себе. Ось приклад, того як національна ідея поєднує інтереси людини і держави.
Національна ідея це довгостроковий проект, його реалізація може зайняти роки і десятки років. Національна ідея є змінною і чим ближче до її реалізації, тим більше вона змінюється, тобто національна ідея не універсальна на всі часи, вірніше вона постійно змінюється, щоб залишатися універсальною. Національна ідея живе поки поширюється серед людей, її поширюють люди і важливо, щоб ті хто поширює не зламалися перед стіною непорозуміння або не почали ламати стіну непорозуміння — все це може призвести до конфлікту. А конфлікт вже втрачає загальну ціль! Українець має перш за все навчитися виправляти себе, працювати на благо себе і держави за будь-якої влади, повинен думати про якість СВОЄЇ робити, створювати нове, бо лише творча праця дає шанс для нас.
Цікавим фактором, що показує особливість національної ідеї є відношення до релігії. На Україні згідно Конституції релігія відділена від держави, таким чином і державна ідеологія має бути відмінною, і національна ідея постає в даному питанні також поза релігією. Однак, на жаль, сьогоднішні наші керманичі ніяк не можуть зрозуміти цих речей і постійно пов'язують державу та церкву (у нас ще й одну, попри те що конфесій на Україні дуже багато). Взаємозв'язок релігії та держави це одна з найбільших помилок! Поняття державна ідеологія, національна ідея та релігія — це речі не сумісні, бо це різні системи!
Релігія — це система ідей. Це велика цінність усього людства. Знання, що таяться у релігії не можна ніяк применшити. Ці знання нам можуть бути дороговказом, вчити нас жити і т.д. Але держави і нації створені не релігіями. Тим більше коли ми починаємо говорити про сучасне визначення держави! Держава в ХХІ столітті це складний політичний механізм, що має вже свою власну ідеологію, інтереси, цілі, що вже ніяк не пов'язані з релігією (лише історично). Релігія виступає в даному контексті як НАДнаціональна система цінностей, ідей. А отже, національна ідея і система ідей (релігія) — це речі не пов'язані. Хоча тимчасово деякі ідеї можуть виконувати функцію національної ідеї. Еквівалентом релігії на полі політичному, державному виступає ІДЕОЛОГІЯ. Отже, релігія має нарешті повністю відділитись від держави, цього разу вже по-справжньому. Україна сьогодні відверто дискримінує на державному рівні всі без виключення релігії, крім православ'я. Це видно лише з того, що православні свята віднесені до ДЕРЖАВНИХ, а свята інших конфесій ніяк не помічаються. Цим явищем державні діячі не об'єднують суспільного навколо себе, навколо державної ідеології, а навпаки створюють умови при яких апріорі об'єднання громадян навколо держави, національної ідеї дуже мало ймовірне! Треба чітко зрозуміти, що до чого відносити! Керівництво країни на офіційному, державному рівні має відділити власні думки, вірування і т.д. та бути для всіх громадян однаковими політиками, що втілюють у життя національну ідею, стратегію розвитку навколо якої об'єднується суспільство! Зрозумівши цю просту річ та приєднавши релігію та ідеологію до різних потягів, що йдуть до свідомості громадян ми отримаємо націю, що має свою національну ідею та ідеологію і при цьому всередині нації буде декілька релігій. Погляди на державу та релігію розійдуться, і як результат громадяни різних конфесій матимуть єдині національні цінності, єдину національну ідею, тобто держава позбудеться внутрішньої напруги, а енергію, що збереглася таким чином можна буде направити на вирішення якихось проблем з розбудови нації та держави!
На кого ж розрахована національна ідея? Перш за все треба відкинути людей, що вже мають великий набір ідеологічних штампів, або належать до ідеологічних конструктів, котрим національна ідея взагалі чужа та непотрібна! Також необхідно відразу зрозуміти, що ті хто вже прийняв національну ідею іншої країни, то такі люди не будуть сприймати національної ідеї України — бо приймаючи нову ідею втрачають свої вже самообгрунтовані цілі!
Національна ідея в першу чергу розрахована на дітей. Діти зазнали ще занадто мало впливу всіх ідеологічних систем, ще не поставили собі цілі на життя, ще не почали будувати модель суспільства і т.д. Максимальна віддача від них буде через 10-20 років, але це будуть найбільш послідовні та сильні прихильники національної ідеї України. Молодь буде усвідомлювати МІСІЮ країни, розумітиме та сама ставитиме задачі і цілі для себе та суспільства!
Друга категорія громадян, на котрих розрахована національна ідея, це всі ті, що бажають якимось чином допомогти Батьківщині. Сюди можуть ввійти всі громадські організації, партії, гуртки, що вже й так мають патріотичну ідеологію, спрямовані на формування громадського суспільства, сильного громадянина, правової держави. Цим групам громадян необхідне пояснення «чому» і «як» сформована національна ідея продовжує їхню діяльність. Шляхом компромісів та знаходження взаємних точок опори ці громадяни також стануть прихильниками національної ідеї.
Третя група громадян — це окремі представники українського народу, що мають сили, щоб зрозуміти основний зміст національної ідеї, але потребують уваги та пояснення суті ідеї, її задач та перспектив — тобто потрібно відвернути увагу від нав'язаних проблем, та показати проблему у новому конструктивному ракурсі. Необхідно показати відповідальність кожного перед державою та суспільством! Все що відбувається у світі робиться не владою чи народом, а окремими людьми! Потрібно показати, що шлях колективної відповідальності, а точніше безвідповідальності веде у прірву! Лише персональна відповідальність дає шанс перетворити суспільство на націю — одна з необхідних умов перетворення. Ось модель впровадження нової національної ідея: «Я не зроблю, країна не зробить, людство не зробить». Через схожу пропаганду повернеться повага до власної праці, з'являться мотиви щодо самовдосконалення. Додаткова мотивація ось чим займається національна ідея, але мотивація всього об'єднаного суспільства задля спільної цілі! Через тисячі дрібних справ кожного громадянина будується нова Україна, якою її бажають бачити абсолютна більшість громадян! Змінюючи себе ми змінюємо систему! Чи можемо ми бути кращими? Так! Лише треба захотіти, та багато працювати. Від цього принципу дивіденди отримує людина та все суспільство — ось ще один об'єднуючий фактор щодо реалізації національної ідеї.
Важливо національну ідею поставити на інше місце ніж політика, релігія та інші конструкції ідей. Названі конструкції дискусійні, сильні, обґрунтовані, мають сильні кадри для протистояння, але їх використання небезпечне, бо веде до конфлікту. В неоднорідному суспільстві це веде до посилення внутрішньої напруги і ніяк не до єднання.
Важливо навчитися аналізувати своє життя, свою історію не лише в героїчних та трагічних кольорах, а в нормальному її сприйнятті. Необхідно показати істинні причини невдач та не воювати із привидами та вітряками. Показати, що стоїть за кожною перемогою — причини перемоги, а не її наслідок — героїзації всього і все. Кількість перемог від цього не зменшиться, але перемоги стануть безкровними. В поразках шукати не трагедію та не вип'ячувати її, а знаходити для себе та суспільства урок та мотив працювати краще, щоб такої поразки не було в майбутньому.
Кожне суспільство має ворогів, що так чи інакше вже склалися. Якщо ми говоримо про ментальні проблеми, то маємо ментальних ворогів. Національна ідея також допомагає цих ворогів перемагати. Але шлях знищення ворога йде таким алгоритмом: стати гнучкішим, стати розумнішим, стати кращим, стати сильнішим. Отже, ворогів, що живуть у нашій свідомості ми перемагаємо шляхом своєї еволюції, свого кращого пристосування до навколишнього середовища (серед інших націй). Для перемоги нам потрібно розуміти чим і як наш «ворог» кращий, і що ми маємо спільного. Причини нашої відмінності один від одного не наша вина! Знаючи причину ми можемо обмінюватися досягненнями, досвідом, створювати шляхи до роботи разом («совместный труд объединяет»). Зрозумівши сильні сторони свого противника ми можемо посилити себе. Тобто суспільний організм розвинувся в боротьбі шляхом самовдосконалення, а не витрачав енергію на протистояння, яке вигідне приватному інтересові, але не нації («розділяй та владарюй»).
Національна ідея повинна забезпечити перш за все виконання і стимулювання творчої, корисної праці. Це прямий шлях побачити «завтра» та мати шанс вирости до країни, яка сама творить свою історію. Національна ідея допоможе сформувати стратегію дій держави та пояснить через ідеологію чому це (програма дій, проекти, дії і т.д.) потрібно простому громадянинові, що отримає від цього громадянин і суспільство! Усі зусилля потрібно направити на результат, а для цього необхідні зміни у системі влади, нові закони, нові правила гри — це вигідно всім, але потребує часу! Покращення життя відбувається через прискорення розвитку суспільства, через збереження його сил та їх направлення на створення. Задача розвитку покращувати, це також і особливість національної ідеї.
Формує національну ідею влада, яка є вершиною усього суспільства. Влада формує національну ідею виходячи із цілей і сценарію їхнього впровадження. Національна ідея показує загальну суспільну ціль, а її може сформувати лише влада. Якщо влада показує не вірну національну ідею, яку не приймає народ, то необхідно через вибори знайти ту владу, що сформує національну ідею України, що об'єднає більшість громадян. Політична культура громадян і передвиборчих програм в такому випадку має йти не за принципом голосувати за менше зло, а за принципом вибору партії, що має творче зерно у своїй програмі! Національна ідея також потребує глибокого аналізу і конструктивної критики, а не впроваджуватись через принцип «наша Національна ідея краща і крапка».
Які ж мають бути критерії якості національної ідеї:
l об'єднувати націю для єдиної мети, ціль (головна задача)
l зберігати та примножувати сили нації
l показувати інтереси людини крізь призму всього життя: від народження до смерті
l показувати мрію та цілі, що ведуть до здійснення мрії
l ефективно працювати
l бути вигідною громадянам та владі
l входити до складу ідеології, програми розвитку держави
l мати можливість реалізуватися
l звати до загальнолюдських цінностей
l не залежати від влади та інших систем
l бути короткою
l бути на монеті, газеті — пропаганда має відбуватися постійно
l мати історичний прецедент (бути пов'язаною якимось чином із історією)
l заохочувати громадян (через суспільне визнання)
l активізувати та мобілізовувати суспільство
l не бути агресивною по відношенню до сусідніх держав
l звати до спортивних перемог, до здорового способу життя, до екологічно безпечного господарства, до примноження національних багатств
l не мати більш як одного тлумачення
l не протиставляти людей чи групи людей одна одній
l бути для нації, а не для влади
l знати свої мінуси та слабкі місця
Як на мене, то ось головні критерії, необхідні для національної ідеї.
Але кожна національна ідея має від чогось відштовхуватись, мати свої особливості, що обумовлені історично, географічно, використовувати систему знань, що вже наявна у громадян, у національної еліти.
На які необхідні програми може спертися національна ідея України? Україна асоціюється у всьому світі як постачальник зерна, як багата на родючі ґрунти територія. Ми можемо використати наше географічне положення та історичну традицію. Нам потрібно задекларувати всередині країни та всіх світових форумах, щодо виробництво злакових на нових принципах, на принципах, що не суперечать Природі, що є екологічно чистими та безпечними. Далі потрібно налагодити експорт продукції чистих продуктів за кордон. Для реалізації цього проекту необхідно очистити територію України від результатів нашого господарства, що знищували дані Природою нам переваги (виснажені грунти, забруднене повітря і т.д.). Це необхідні умови для відновлення землеробства у гармонії із Природою. Нам у цьому проекті допоможуть українські вчені, що вже мають і світове визнання та розробки з даної проблематики. Йдеться про еколого-економічне вчення Сергія Подолиського та Миколи Руденка, праці Володимира Вернадського. Необхідно розвинути іхні цікаві теорії, бо вони показують інший шлях у майбутнє, який не веде до загибелі Землі та життя на ній від рук людини.
Щоб прискорити розвиток України необхідне нове машинобудування, інфраструктура, яка могла б обслуговувати державу. Але потрібні нові заводи, нові принципи ведення господарства, щоб вивести країну на новий рівень свого розвитку. Нам необхідно враховувати найкращі досягнення світової науки в даному питанні, впроваджувати їх у життя на Україні.
Побудова нової інфраструктури може вестися за новими принципами проектування та освоєння території і будівництва об'єктів життєдіяльності людини: якісь життя і здоров'я, ефективна робота, гармонічний баланс між людиною та природним середовищем.
Національна ідея готує ментально людей до змін. Економічна діяльність йде за принципом гармонії людини і Природи, вирішенням проблем екології, чистого середовища. Освіта всіляко займається розвитком особистості, пошуком творчих та талановитих людей. Такі люди отримують від держави максимальну підтримку через лабораторії, гранди, конструкторські бюро, експериментальні підприємства. І як результат з'являються винаходи, нові рішення різних проблем.
Україна стає таким чином експортером інтелектуальної продукції, а не сировинним придатком Європи. Народ України отримує чисте середовище, нову культуру відносин у суспільстві, гідну оплату своєї праці, світове визнання.
Це далека перспектива, але вона може стати реальною. Для цього Україна має якнайшвидше визначитися із національною ідеєю, задекларувати її, почати впроваджувати в життя. Під національну ідею влада має дати суспільству цілу програму дій та необхідних змін, що зможуть перетворити Україну на сильну, розвинуту країну, що є цікавою та корисною всьому світовому товариству.
Маслюченко Сергій, магістр історії
якщо стаття заради статті - то може бути.
Якщо ж з позиції якогось поштовху в цій сфері, то ніяка. Пардон.