Блоги → Перегляд

Вячеслав Липинський: Націоналізм, патріотизм і шовінізм

Вівторок, 02:48, 11.08.09

Рейтинг
13 4
Переглядів
2908

0
0

Вячеслав Липинський

Націоналізм, патріотизм і шовінізм

(з листа до Б.Шемета)

Націоналізм буває двоякий: державотворчий і державоруйнуючий – такий, що сприяє державному життю нації і такий, що це життя роз’їдає. Прикладом першого може бути націоналізм англійський; другого – націоналізм польський, український. Перший є націоналізм територіальний, другий – націоналізм екстериторіальний і віросповідний. Перший називається патріотизмом, другий – шовінізмом. Коли Ви хочете, щоб була Українська Держава – Ви мусите бути патріотами, а не шовіністами. Що це значить? Це значить, перш за все, що Ваш націоналізм мусить спиратися на любов до своїх земляків, а не ненависть до них, за те, що вони не українські націоналісти. Для Вас, наприклад, мусить бути ближчий український москвофіл чи польонофіл (оцій, як Ви його звете: Малорос і Русин), аніж чужинець, який Вам мав би помогти визволитися від Москви чи від Польщі. Ви мусите все своє почуття і весь свій розум зосередити на тому, щоб найти розуміння, найти спільну політичну мову з місцевим москвофілом чи польонофілом – іншими словами: сотворити з ними разом на Українській Землі окрему державу, а не на то, щоб поза межами України знайти союзника, який би допоміг Вам знищити місцевих москвофілів і польонофілів.

Шовініст робить все навпаки: він завжди во ім’я націоналізму порозуміється з чужинцем проти свого земляка. Приклад: галицькі москвофіли, які їздять до Варшави просити помочі проти місцевих галицьких ’’поляків’’. Ткого роду націоналізм унеможливлює існування Української Держави, бо налякані союзом ’’українців’’ з чужинцями місцеві москвофіли і польонофіли завжди покличуть з далеко більшим успіхом чужинців проти ’’українців’’ і знищать державну незалежність України.

Далі, шовінізм український різниться від шовінізму польського і єврейського, які він наслідує, тим. що він не має таких глибоких культурних і економічних коренів, що дали би йому змогу стати сильним віросповідним і економічним рухом, як останні. Культурні коріння України в народі українським не глибші від коренів Руси, і коли почати грати на почуттях, на емоціях, на ’’національній вірі’’, то на Україні переможе завжди ’’Союзъ Русскаго Народа’’, а не ’’Союз Українського Народу’’. Шовінізм український, який є націоналізмом на моду лавочників (єврейське гасло ’’свій до свого’’) і на моду живучих від вівтарів ’’національної ідеї інтелігентів’’, доведе політичну ідею України до загибелі, бо ані дійсні бакалейщики, ані до чогось здатні інтелігенти на Україні шовінізмом українським не захопляться. У нас він завжди буде представлений типами Донцових і тому подібних озлоблених і егоцентричних осіб, закоханих у собі людей, які своєю безсилою злобою все творче, життєздатне на Україні від України відганятимуть.

Отже, будьте патріотом, а не шовіністом. Бути патріотом – це значить бажати всіма силами своєї душі створення людського, державного і політичного співжиття людей, що житимуть на Українській землі, а не мріяти про втоплення в Дніпрі більшості своїх же власних земляків. Бути патріотом – це значить шукати задоволення не в тім, ’’щоб бути українцем’’, а в тім, щоб було честю носити ім’я українця. Бути патріотом – це значить перш за все вимагати гарних і добрих учинків від себе, як від українця, а не перш за все ненавидіти інших тому, що вони ’’не українці’’. Врешті, бути патріотом, це значить, будучи українцем, виховувати в собі перш за все громадські, політичні, державнотворчі прикмети: віру в Бога й послух його законам, тобто духовні вартості; далі вірність, твердість, сильновольність, дисципліну, пошану для своєї традиційної влади (монархізм), загалом кажучи, лицарськість – тобто політичні вартості. Натомість бути шовіністом – це значить прикривати свою духовну пустку (безрелігійність) і своє руїнництво: отже, зрадництво, кар’єризм, здеклясованість – фанатичними вигуками про ’’неньку Україну’’, про ’’рідну мову’’, про ’’ми – українці!’’, про клятих ’’москалів і ляхів’’ і т.п. Борони Вас Боже від такого роду ’’націоналізму’’, який може принести тільки те, що вже приніс: руїну України.

Лист В.Липинського до Богдана Шемета, писаний у Райхенау 12 грудня 1925 р. у відповідь на поставлене питання. Цитується за Малою енциклопедією етнодержавознавства, с. 745-746.

Коментарі

Невідомий користувач 02:55 Показати
-7
+3

Ти що проти В'ячеслава Липинського ???
+1

Нацоналісти на жаль, зазвичай нічого не знають, навіть визначення самого поняття "націоналізм", відтоді й постійно програють... на відміну від тих самих англійців, що згадує Липинський...
+2

Англійцям не потрібно знати визначення націоналізму. Він у них в памяті, в крові, в державних традиціях!
+2

"В крові" - ніяких знань про ідеології немає. Ось саме через такі дурниці українськи націоналісти й не можуть нічого побудувати, бо спираються на химеричні уявлення про навколишній світ.
Невідомий користувач 03:07 Показати
-6
0

По-перше, патріотизм — це один із видів націоналізму. А по-друге, який саме націоналізм ви маєте на увазі? Їх теж є кілька видів:
НАЦІОНАЛІЗМ, -у, ч. 1. Ідеологія й політика, яка про­повідує зверхність національних інтересів над загальнолюдськими, панування однієї нації за рахунок пригнічення іншої, розпалює національну ворожнечу. 2. Рух, спрямований на боротьбу за незалежність нації, народу проти іноземних гнобителів. 3. Рух за збереження і розвиток національних традицій, культури, мови, літератури, мистецтва і т. ін.; патріотизм.
(http://slovnyk.net/?swrd=%ED%E0%F6%B3%EE%ED%E0%EB%B3%E7%EC)
Невідомий користувач   13:09
+4

Патріотизм - це ніякий не "вид" націоналізму. Не несіть чуш. Націоналізм - це ідеологія, патріотизм - світосприйняття. Націоналізм перше за все рахує націю, патріотизм - Батьківщину. Патріот може і не бути націоналістом.
+3

Вперше+!
0

Кожен націоналіст є патріотом, але не кожен патріот є націоналістом. Ця істина відома давно й ніхто не збирається її заперечувати.
Невідомий користувач   14:38
+4

Угу, тільки патріотизм ніколи "видом" націоналізму не був. Патріотизм існував ще задовго до появи націоналістичної ідеології.
+6

Тоді які у Вас претензії до російських щовіністів?
Test Testenko   01:10
-1

Ми - їхні вороги, а вони наші. Це нормально, коли ми боремось друг із другом.
Ну у вас, детки, и каша в голове... а все потому, что нонеча энциклопедии пишет любой, знающий буквы.:)
Липинського треба читати!
Але це не означає, що з ним треба абсолютно у всьому погоджуватись, що треба читати лише його.
Врешті-решт треба розуміти, що писав він близько 100 років тому!
Проте, якщо брати його розуміння психотипу української нації - то він багато в чому правий!
Невідомий користувач   13:29
+2

Підтримую!
+4

По іншому і бути не повинно. У всьому повинні бути присутніми доцільність та мудрість - здатність мислити.
Невже не зрозуміло: націоналізм як світогляд був притамний для усіх народів з часів їх формування.
Націоналізм як ідеологія перебуває лише на стадії становлення. Найавторитетніший автор-дослідник націоналізму, як явища - Е. Сміт в книзі "Націоналзм", яка є класикою наукових дослджень в цій темі сам визнає, що він після 10 років досліджень в стані лише поставити більше питань, аніж дати відповідей!
+2

Націоналізм за визначенням притаманний не народам, а націям. Наскільки сформованим - інша річ. Бо тоді доведеться шукати шумерський націоналізм, скитський націоналізм, готський націоналізм тощо.:)
+2

Нація - етнічна спільнота (етнос) з єдиною мовою і самосвідомістю (як особистим відчуттям «національної ідентичності» так і колективним усвідомленням своєї єдності і відмінності від інших). У цьому значенні фактично є синонімом терміну народ.
Якщо брати дослідників явища націоналізму, то більшість з них (напр. той самий Е. Сміт вважає, що нація - це формація, яка є логічним та природнім наступним етапом еволюції народу, як політичної та етнічної суспільної формації)
+3

Вікторе. якщо наводите аргументи на свою користь, то вже беріть такі, що підтвержують, а не спростовують вашу позицію :) В тому сенсі, що ви навели визначення, української нації не існує взагалі, бо єдиної мови немає (дивись соц опитування щодо співвідношення використання мови та етнічного самовизначення, хочаб й за даними перепису 2001 року), "національної ідентичності" також немає, бо це є складова національної ідеї, колективноого усвідомлення своєї єдності також немає - дивись результати хоч би й останніх віборів до Парламенту.
Відповідно, наведіть будьласка інший аргумент.
+1

Будь-який етнос за наведеним вище визначенням має ознаки нації. Але то не зовсім так.
+1

До Юрія Гаврилечка: Якщо відкинути містицизм і брати до уваги лише сьогодення, то я сказав би що українська політична нація зараз перебуває на стадії формування.
Проте, я навів узагальнене формулювання, для того, аби уникнути спекуляцій опонентів щодо надмірної романтизації чи "сакралізації" терміну і явища. Все має свої історичні, ментальні, геграфічні особливості
+1

Політична нація є надбанням ХІХ століття і може існувати лише за умов, коли більшість населення складають економічно незалежні господарі.
0

Навіть якщо я погоджусь з цим, це не спростовує моє твердження!
+2

Вікторе, не плутайте поняття. Політична нація не тотожня нації етнічній, та не оперує поняттям націоналізм взагалі. безумовно ви праві в тому сенсі, що українська політична політична нація перебуває у стадії формування, але це ніяк не спростовує того факту, що етнічна нація ще також не сформована остаточно...
+2

Більшість довідників дають два означення нації: як політичного утворення або ж як етнічного у тому хзначенні, яке я навів.
Юрій Гаврилечко 11:10
"В крові" - ніяких знань про ідеології немає. Ось саме через такі дурниці українськи націоналісти й не можуть нічого побудувати, бо спираються на химеричні уявлення про навколишній світ.

Чомусь не можу дописати там у відповідь, тому приходиться писати в окремому пості: Ви ж чудово зрозуміли, що я хотів сказати, чи не так?
ого
давно вже це люди зметикували.
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі