Блоги → Перегляд

З Днем Соборності України!

Субота, 01:35, 22.01.11

Рейтинг
6 0
Переглядів
2294

0
0

“Будь-яке царство, що розділилося само в собі, спустошиться” (Мт., 12, 25)

Щороку 22 січня український народ відзначає День Соборності України, що ввійшов до національного календаря як велике державне свято. Проте, на превеликий жаль, через ряд об’єктивних та суб’єктивних обставин, під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів не всі громадяни України розуміють зміст та значення цього Дня для нашої держави.

А між тим, цей День є символом відродження Української державності, могутнім виявом багатовікового генетичного потягу української нації жити однією сім’єю на своїй землі, в єдиній державі, не розділеній кордонами і не розшматованій недружніми сусідами. Цей День нагадує нам сьогодні, і особливо підростаючому поколінню, що Україна не розділена, що немає окремої Східної і Західної України, Правобережжя і Лівобережжя, а що у нас є єдина держава і ми – єдиний народ. День Соборності об’єднує всю Україну – Львів і Донецьк, Київ і Севастополь, Луганськ і Ужгород, Харків і Луцьк, сотні міст, мільйони людей – усі українські землі і береги.

Цей День дає нам зрозуміти, що Соборність України – це не просто словосполучення, а казка про те, як до Донецької області львівські гості привозять мед із карпатського різнотрав’я або ж на Різдво приїжджають зі своїми вертепами. Соборність України – це історія єдності в межах одного життя, коли дівчина, що народилася в Горлівці і все життя прожила у Дніпропетровську, їде до Львова жити, працювати і навчатися. Соборність України – це історія дружби між вихідцями з різних регіонів нашої держави та історія кохання, коли хлопець з Тернополя вирішує одружитися з дівчиною з Луганська. Наша соборність – це власний досвід, переконання у тому, що ніколи, аж поки житимуть наші далекі нащадки з українською кров’ю, жоден кордон не пройде берегом Дніпра.

І хто би не сіяв розбрат, які б корпоративні політичні і фінансові інтереси не ставили на шляху національного єднання український народ має могутній потенціал єдності, сили і добробуту. Цей потенціал закладений у нас в крові, в наших генах, в нашому менталітеті і нашій підсвідомості. Інакше, як можна пояснити те, що дві частини одного народу, які протягом багатьох століть були роз’єднанні між собою, весь цей час прагнули возз’єднатися і при першій найліпшій нагоді змогли реалізувати своє прагнення в життя, змогли об’єднатися в єдину державу, не дивлячись на ті відмінності, які між ними існували.

Багато хто сьогодні намагається переконати нас у тому, що ми різні, а тому не можемо бути єдиним народом, однією нацією. Так, ми різні – ми розмовляємо різними мовами, ходимо до різних церков, у нас різні цінності, погляди на життя і політичні уподобання. Але різні – не значить роз’єднанні. Наші відмінності зовсім не означають, що ми не можемо жити в єдиній державі, не можемо бути єдиним цілим і спільно будувати свою долю. Мовні, релігійні чи історичні колізії не становлять перешкоди для нормального і справедливого життя. Ми різні, але, при цьому, разом святкуємо перемоги наших спортсменів і сумуємо за загиблими на Скнилівському летовищі та в шахтах Донбасу; разом радіємо за перемогу України на Євробаченні та співчуваємо постраждалим від повені в Закарпатті, вибуху в Дніпропетровську, аварії в Алчевську. Ми різні, але ці наші відмінності лише збагачують український народ і роблять його багатогранним. Будь-які регіональні особливості – уявні і природні – не можуть заперечити основне – ми – єдиний народ. До того ж, слід пам’ятати, що абсолютно монолітних та однотипних суспільств не існує, а спроби їх побудувати, як показує історичний досвід, мають трагічні наслідки.

Отже, глибоко переконаний, що свято Соборності – це назавжди і що іншої альтернативи, як єдності, у нас нема. Вірю, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушеною, а разом з нею і єдність політична та духовна.

Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Якщо ми хочемо цього, якщо ми віримо у сильну Україну, почуття соборності повинне стати часткою нашого життя і нашого серця, воно повинне бути покладене в основу діяльності всіх без винятку громадських організацій, політичних партій, державних установ. Об’єднавши зусилля навколо спільної ідеї розбудови України, наш народ здатен вразити світ своїми здобутками. Головне, попри негаразди, попри зневіру дійти згоди, вірити в Україну, в її єдність, її майбутнє.

                                     (Волинець Сергій, місто Дніпропетровськ, 2008 рік)

Коментарі

С праздничком!
А этнонационалисты не хотят соборности. Я неоднократно предлагал сделать шаги навстречу ради этого - не соглашаются..
Богдана .   05:46
+2

Шаг на встречу Вам?
Для того щоб Ви покусали?
Ні шановний, спочатку пройдіть тест, на провірку, проти сказу.
0

ось тут я з вами згоден :)
Гарно написано !!!
Дякую, Віталію!
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі