Блоги → Перегляд

Оптимальна організація: партія чи рух, ієрархія чи мережа?

Понеділок, 21:16, 31.01.11

Рейтинг
13 6
Переглядів
4858

0
0

У різних середовищах українських політиків та громадських активістів вже тривалий час точаться дискусії про те, який тип організації є найбільш оптимальним у нинішніх умовах - партія чи широкий рух, а також, який тип структури має лежати в їх основі – жорстка ієрархія чи горизонтальна мережа.

Для пошуку відповідей на поставлені питання найперше відзначимо, що і партія і широкий рух є суспільно-політичними організаціями, які створюються для вирішення спільних для всіх своїх членів чи учасників задач, подолання зовнішніх викликів, відстоювання чи задоволення колективних інтересів, тощо. За своєю сутністю вони являються соціальними системами, первинними елементами яких є окремі учасники. Такі соціальні системи відрізняються між собою структурою, яка, з одної сторони, визначає тип і жорсткість взаємозв’язків між елементами систем, а з другої - їх емерджентні властивості.

Партія, яка має жорсткішу структуру та міцніші формалізовані зв’язки між своїми членами в порівнянні з широким рухом, мала б бути більш ефективним та дієвим інструментом для досягнення колективних цілей. Проте, збільшення жорсткості ієрархічної структури посилює ряд негативних емерджентних властивостей, що незмінно трансформують збудовані таким чином організації у клони КПРС.

Хоча в основі широкого руху також завжди лежить ієрархія, зв’язки між його членами більш слабкі та подекуди поєднують учасників у горизонтальні мережі. Це, з одної сторони, наділяє його вадами, що притаманні ієрархіям, які посилюються по мірі збільшення жорсткості структури, а з другої – робить його аморфним та нездатним до системної діяльності через слабкість наявних горизонтальних зв’язків поміж учасниками. З іншої сторони, саме слабкість цих зв’язків та занижений рівень вимог до „ідеологічної чистоти” дозволяє широкому рухові об’єднувати величезні кількості учасників, внаслідок чого в ньому можуть акумулюватися значні ресурси та необхідний потенціал для здійснення суспільних перетворень. Крім того, наявність множинних горизонтальних зв’язків обумовлює підвищену опірність руху до деструктивних зовнішніх впливів та можливість самовідновлення внаслідок перманентних процесів самоорганізації у низових ланках.

Розглянемо окремі типи учасників, що характерні для обох цих структур, виділивши властиві їм мотивації та поведінкові стратегії.

Найперше – це лідери, що входять у керівні органи, створювати які вимагає діюче законодавство. В існуючих українських партіях і рухах з ієрархічною будовою члени керівних органів, зазвичай, знаходяться поміж собою у жорсткій конкурентній боротьбі за доступне найвище місце в ієрархії і/або за монополію на „доступ до тіла” найвищого ієрарха з метою впливу на зміст його рішень. Така поведінкова стратегія обумовлена тим, що вони, у найбільшій мірі, в порівнянні з іншими учасниками, усвідомлюють власні інтереси та активно шукають можливості для їх максимальної реалізації. Нажаль, лідери є найбільш вразливою ланкою існуючих ієрархічних суспільно-політичних організацій – саме вони у першу чергу попадають під зовнішнє управління, саме у їх середовищі виникають центри розбрату та безкінечних поділів.

Далі йдуть члени партії чи руху, які приймають активну участь в роботі структури, незважаючи на очевидну для них власну неспроможність впливати на зміст рішень керівних органів і, відповідно, у повній мірі задовольняти власні інтереси, що співпадають або не співпадають з колективними. Їх можна класифікувати як актив організації. Зрідка вони переходять до типу лідерів, проте внаслідок природної скромності чи недостатньої напористості, їм це вдається надто важко. Така поведінкова стратегія обумовлена пакетом мотивацій, який, зазвичай, включає у різних комбінаціях ідеологічні переконання, статусні преференції, матеріальну складову, можливість самореалізації, причетність до загальної справи, тощо.

Через те, що множини лідерів та активу в існуючих суспільно-політичних організаціях ієрархічного типу є малочесельними і дуже часто перетинаються, їх можна об’єднати в єдину множину активістів, яка переважно складає 1-10% від усіх учасників та, за своє сутністю, відноситься до еліти чи провідної верстви у традиційному розумінні.

Наступний, найчисельніший тип учасників складають пасивні члени партії та, відповідно, низові учасники широкого руху, яких в обох випадках можна класифікувати як прихильників – вони практично не задіяні у роботі своєї структури та, зазвичай, виконують роль ситуативних статистів. Їх поведінкова стратегія полягає в униканні будь-якої систематичної діяльності в рамках організації та відповідальності за неї, що обумовлено практично повною відсутністю у них доступу до внутрішньої інформації, неможливістю впливати на вироблення та прийняття рішень та обмеженим набором мотивацій, головною з яких, найчастіше, є відчуття причетності до загальної справи.

Проміжною чи перехідною ланкою між активістами та прихильниками є кандидати у активісти, аналогом яких у партіях є кадровий резерв і кандидати у члени, а в широкому русі - ті, хто формалізував своє перебування в ньому з наміром вести активну діяльність. Їх частка змінюється у часі та не перевищує кількох відсотків, проте вже сама наявність свідчить про спроможність організації рекрутувати нових активістів, а кількісні параметри та якісний склад - про життєздатність структури. Наявність перехідної ланки обумовлює реальну трирівневість політичних партій та рухів, яку слід враховувати при проектуванні нових суспільно-політичних організацій.

Приведений аналіз дозволяє зробити висновок про те, що в існуючих умовах партія, як і рух, є суспільно-політичними організаціями одного типу – вони мають практично однакову ієрархічну будову, ідентичні типи учасників та однакове кількісне співвідношення між ними. Основна відмінність між партією і рухом у нинішніх умовах є юридичною - вона закріплена чинним законодавством та полягає у можливості їх доступу до влади. Тому обирати тип майбутньої організації (партія, рух, ГО, тощо) доцільно лише у контексті прагматичного зважування їх формальних чи іміджевих переваг та недоліків - можливості чи неможливості повноправної участі у виборах до органів влади, позитивного, нейтрального чи негативного сприйняття суспільством, складності реєстрації, тощо.

Наступний, не менш важливий висновок полягає у тому, що якісні зміни існуючих суспільно-політичних організацій та стрибкоподібне зростання потенціалу можливі лише у випадку кардинального (на порядок) збільшення частки активістів, досягнути чого можна лише змінивши саму організаційну структуру. Це приведе до створення соціальних систем четвертого рівня складності, основні характеристики яких представлені у порівняльній таблиці.

photo86.jpg

Згідно таблиці, соціальна система четвертого рівня складності має забезпечувати реальне, а не декларативне спрямування діяльності учасників на досягнення їх колективних інтересів, в ідеалі - інтересів загальносуспільних.

При цьому визначені та закріплені статутом алгоритми, правила та процедури її внутрішньої життєдіяльності повинні забезпечувати ефективне співробітництво всіх учасників у рамках великої, у соціологічному розумінні, групи, яку вони складають. Така соціальна система у представленій таблиці названа динамічною мережею, хоча зрозуміло, що сама назва не є суттєвою – головне, щоб вона володіла відповідними характеристиками.

Вперше термін „динамічна мережа” запропонував автор концепції „нейросоца „ російський науковець І. Бощенко, який розумів під нею вертикальне чи горизонтальне переміщення учасників по рівнях суспільної ієрархії в залежності від поточного рівня їх компетентності. Зрозуміло, що міра і способи мобільності учасників у ній задаватимуться правилами, алгоритмами та процедурами внутрішньої життєдіяльності, варіантів яких може бути безліч.

Спробуємо визначити оптимальну структуру соціальної системи четвертого рівня складності - динамічної мережі, придатну для побудови ефективних суспільно-політичних організацій.

Слід відразу зазначити, що в соціумі насправді не буває ані чистої ієрархії, ані чистої мережі. Наприклад, жорстка ієрархія військового підрозділу включає горизонтальну мережу з військовослужбовців найнижчої ланки – відділення, а горизонтальна мережа клубу за інтересами передбачає обрання голови, статус якого є вищим за статус рядового члена.

Зазвичай, соціальні смамоорганізаційні процеси зароджуються у формі горизонтальних мереж у свого роду центрах кристалізації, якими є активні носії і транслятори актуальних ідей. Еволюційний розвиток самоорганізаційних структур приводить до їх трансформації в організаційні форми – різноманітні інституції з жорсткою, як правило – ієрархічною будовою та чітким розподілом функціональних обов’язків.

Горизонтальними мережами у найбільш чистому вигляді є віртуальні соціальні спільноти, які володіють значним успіхом у більшості користувачів Інтернету. Проте вони цілком не придатні для використання у побудові ефективних суспільно-політичних організацій через хаотичність комунікативних зв’язків, невпорядкованість інформаційних потоків, аморфність та практично повну недієздатність в реалі, а головне – через відсутність спільної мети та усвідомленого наміру її досягнути.

Часто термін „мережа” асоціюється з поширеними мережами MLM, які успішно продають різноманітні товари. З організаційної точки зору така структура являє собою жорстко запрограмований соціальний організм, створений для виконання цілком конкретної мети, яку він не в стані змінювати чи коригувати. Причому основою будови MLM є жорстка ієрархія - недарма ж ця абревіатура означає багаторівневий маркетинг, хоча у даному випадку жорсткість самої ієрархії забезпечується не примусом, а виключно економічними мотиваціями. MLM є одним з яскравих прикладів, що доводять ефективність колективної дії за умови правильно заданих правил, алгоритмів та процедур життєдіяльності системи.

Для визначення оптимальної структури соціальної системи четвертого рівня складності виберемо критерії, які найбільш об’єктивно дозволять оцінити її можливі варіанти та визначити найкращий.

Очевидно, що будь-яка соціальна система у найбільш загальному та спрощеному вигляді здійснює два взаємопов’язані типи діяльності – інтелектуальну та організаційну. Перший тип включає моніторинг зовнішнього середовища, аналіз отриманої інформації та прийняття оптимальних рішень. Другий - забезпечує безумовне та якісне виконання прийнятих рішень. Зрозуміло, що такий поділ умовний, проте він дозволяє встановити два найголовніші об’єктивні критерії успішної діяльності будь-якої соціальної системи – рівні її інтелектуальної та організаційної спроможностей.

Застосуємо традиційний для системного аналізу принцип багатовимірності для графічного визначення можливих комбінацій встановлених критеріїв і відповідних їм типів соціальних систем, вважаючи для спрощення, що рівні інтелектуальної та організаційної спроможностей можуть бути високими або низькими.

photo87.jpg

До організацій з одночасно низькими рівнями організаційної та інтелектуальної спроможностей можна віднести малочисельні партії та ГО, які, саме через свою малочисельність, не можуть бути ні дієздатними, ні спроможними опрацювати весь інформаційний потік із зовнішнього середовища для генерування інтелектуальних рішень високого рівня.

Жорсткі ієрархії представляють структури з високим рівнем організаційної спроможності та з низькою здатністю генерувати інтелектуальні рішення внаслідок одностороннього спрямування управляючих інформаційних потоків між ієрархічними рівнями, що знайшло своє відображення у відомій, дотичній до них закономірності - „ініціатива карається”.

Горизонтальні мережі відносяться до структур з високим рівнем інтелектуальної та низьким рівнем організаційної спроможностей – недарма наукові та творчі спільноти, тимчасові колективи для вирішення евристичних задач, експертні організації, західні Think Tank, тощо мають наближену до них будову.

Очевидно, найбільш цікавою для проектувальників ефективних соціальних систем є область на графіку з одночасно високими рівнями інтелектуальної та організаційної спроможностей, якими, безумовно, мають бути наділені соціальні системи четвертого рівня складності, що названі у поданій вище таблиці динамічними мережами. До речі, аналогічний графік можна побудувати у системі координат „індивідуалізм - колективізм”, на якому соціальні системи четвертого рівня складності займатимуть область з одночасно високими рівнями обох цих параметрів.

Розглянемо можливі підходи до практичної побудови ефективних суспільно-політичних організацій, що відповідають заданим вище вимогам.

photo88.jpg

Очевидно, що однією з головних цілей будь-якої політичної партії чи широкого руху є отримання влади для здійснення структурного управління суспільством з метою втілення задекларованих програмних положень. З другої сторони, не менш бажаною метою для них є набуття спроможності генерувати „ живу” ідеологію, яка, за визначенням відомого українського науковця Г. Почепцова, у будь-який момент часу дає реальні, а не ритуальні відповіді на питання, що стоять перед суспільством. За своєю сутністю „жива” ідеологія являє собою пакет інтелектуальних рішень високого рівня по всьому спектру інформаційного потоку, що надходить із зовнішнього середовища. Перша із зазначених цілей досягається в результаті організаційної діяльності, яку можна оцінити за встановленим вище критерієм - рівнем організаційної спроможності. Друга ціль може бути втілена лише в результаті інтелектуальної діяльності, яку, відповідно, можна оцінити за іншим критерієм - рівнем інтелектуальної спроможності. Очевидно, що найбільш ефективним інструментом організаційної діяльності є жорстка ієрархія, яка здатна цілеспрямовано та системно втілювати поставлені перед нею організаційні задачі. З іншої сторони, як зазначалося вище, найбільш ефективним інструментом для генерування інтелектуальних рішень високого рівня є горизонтальна мережа. Таким чином проявляється структурне протиріччя, яке не вирішується в рамках існуючих суспільно-політичних організацій з традиційною будовою - вони не спроможні одночасно бути структурованими в ієрархію і в мережу. Тому, зазвичай, перевага віддається ієрархії, що обумовлює нездатність збудованих організацій до інтелектуальної діяльності високого рівня, необхідного для генерування „живої ідеології”.

Одним з найбільш очевидних та простих вирішень виявленого структурного протиріччя є побудова суспільно-політичної організації, що здатна в реальному часі змінювати свою структуру: для здійснення інтелектуальної діяльності її учасники працюватимуть у складі горизонтальної мережі, а для вирішення організаційних задач - структуруватимуться у жорстку ієрархію. Така концепція і буде лежати в основі оптимальної структури соціальної системи четвертого рівня складності – динамічної мережі, яка за свою сутністю принципово відрізняється від концепції „нейросоцу” І. Бощенка – автора цього терміну, і може з успіхом вже зараз використовуватися для створення ефективних суспільно-політичних організацій.

Отже, запропонований автором варіант соціальної системи четвертого рівня складності - динамічної мережі є організацією, у якій мережевий та ієрархічний типи структури гармонійно поєднані у єдине ціле шляхом циклічної переструктуризації учасників в реальному часі у різнотипні функціональні групи з метою підсилення позитивних та нівелювання негативних властивостей структур обох вказаних типів. Рішення в такій організації приймаються у складі мережі, а виконуються у складі ієрархії, що докорінно змінює сутність і функціональне призначення лідерів – вони можуть діяти лише в рамках рішень, які прийняті мережею за особистої участі кожного учасника в процесах їх вироблення та прийняття. Запропонований механізм здатний забезпечити стрибкоподібне збільшення частки активістів внаслідок залучення всіх без винятку учасників до активної діяльності в рамках організації, що, безумовно, надасть їй нову якість.

На погляд автора, динамічна мережа найбільш повно відтворює соціальні відносини, що відповідають традиційній для українців вічевій формі прямої демократії. Вона, як і в давнину віче, володіє здатністю блокувати одну з негативних емерджентних властивостей ієрархічних соціальних систем - об’єктивний процес концентрації влади і власності на верхніх рівнях ієрархій внаслідок нерівномірного розподілу інформаційних потоків по системі, що дає змогу представникам верхніх рівнів маніпулювати альтернативами з метою досягнення власних інтересів.

http://zgroup.com.ua/article.php?articleid=4610

Коментарі

Очередной бред сивой кобылы. Тарас - где 30 000 хостов на мой сайт за сутки с вашей "вирутальной динамичной сети"? а? Нет сети? Ну тогда где примеры ну хотя бы заурядного повторяемого "флэшь-моба"? а? Не говоря уже о реально работающей организации.
Статья - неплохая. Но и не более. Практической пользы - не то что нет, она отрицательна, так как пропагандирует заведомо нереализуемые системы отношений и отвлекает молодежь (и не только) на пустопорожние эксперименты над собой...
+1

Юрію, у Вас дірка в логіці: не буває, щоб "Статья - неплохая" була "Очередной бред сивой кобылы"))))))))))
А взагалі, я починаю сумніватися у Вашій компетентності. Поясню чому. Можливо Ви не знайомі з таким явищем як соціальна інертність? Чи ніколи не чули про те, у який спосіб маргінальні ідеї стають загальновизнаними? Чи Ви думаєте, що існують чарівники, які можуть помахом палички навіяти Вам відвідувачів на сайт? Чи можливо Ви ніколи не працювали з людьми і не знаєте, як важко переналаштувати їх стереотипні уявлення, що складалися все життя, на нові? Чи можливо Ви думаєте, що одна людина без фінансування і колективу однодумців в стані реалізувати такого плану проект? Взагалі я цим займаюся всього лише два роки і з нуля розробляв все що тут опубліковано. Тому щось Ви спішите з Вашими бажаннями))) Особливо смішно читати про "флеш-моб" - невже Ви думаєте, що це для таких задач все пишеться)))
Крім того, Ви здається мене плутаєте з Бушуєвим чи Гайдаєм - це вони говорили про багатотисячні мережі - Видно Ви начиталися тої фантастики і думаєте що я це пропоную реалізувати)))))
Крім того, люди, які вважають себе експертами, не говорять просто так, без практичної перевірки "заведомо нереализуемые" - на мій погляд це просто не фахово. Особливо у контексті того, що я у кількох публікаціях аналізував практичну реалізацію фрагментів пропонованих алгоритмів.
0

Тарас - все системы я дели на 2 категории: те, что работают и те, что не работают. И до сих пор, этак классификация меня ни разу не подводила. Если человек не в состоянии на конкретном примере доказать то, что он описывает - значит он записное трепло, бездельник и прожектер. И уровень его компетентности в мох глазах - ниже плинтуса.
Все предельно просто.
Вы уже много раз постили тут полную чушь, которая не способна работать априрори. И я вам пообещал каждый раз указывать на вашу полную некомпетентность и лживость ваших пустопорожних заявлений о ее работоспособности. Что и делаю. До тех пор, пока вы не построите хотя бы одну работающую систему, которую с таким пафосом расписываете - я буду продолжать считать вас лжецом и прожектером.
В отличии о вас, я как раз, имею достаточно большой и успешный опыт и в организации различный сетей, работающих :) И акций массовых, причем с вполне конкретным результатом по их проведении. Так что - жду ваших достижений на этом поприще. И пока их не будет - вы от меня будете слышать и читать одно и тоже: если нет результата в реальности - все написанное бред и ложь.
-1

Зміс Вашого коментаря демонструє лише рівень Вашої культури дискусії)))
Замість того, щоб писати конкрентно та аргументовано, Ви пишете гаслами - "не побачу- не повірю". Взагалі вражає Ваше розуміння інновацій - з того, що Ви пишете виходить, що перше має бути практика, а потім теорія - тобто до відсутності практики будь-яка теорія - "полная чушь, которая не способна работать априрори".
А коли Ви пишете про мою повну некомпетентність - прошу вказувати конктетні приклади з тексту - щоб всі побачили в чому вона проявляється.
Про "лживость" помовчу))) це з області Вашого оціночного ставлення до незрозумілого)))
Взагалі Ваш останній абзац показує повне нерозуміння суті того, що я пишу: Ви написали про Ваш досвід в ОРГАНІЗАЦІЇ різних працюючих мереж і похвалилися про Організацію успішних акцій. Тобто Ви чудовий організатор.Хочеться запитати - що це дало? Чи Ваші організації життєздатні - тобто самостійно живуть, динамічно зростають чисельно і ефективно діють без "пасиву"? Чи у випадку потреби їх не візьмуть під зовнішнє управління служба безпеки, криміналітет, олігархи?
Я ж займаюся принципово іншим - я намагаюся написати теорію та втілити у практику створення самоорганізаційних систем, спроможних самостійно - без такого як Ви організатора приймати рішення і діяти, коригуючи свій напрямок руху у відповідності до програмних засад. Тобто я не організатор у такому розумінні як Ви - я скоріше модератор.
-1

Цікаво, щоб Ви написали Марксу про його Маніфест, коли б жили у той час)))))
+1

Тарас! Я вот думаю, может - нескромно как-то?
0

Валерію, звичайно не скромно - але у мене не було виходу і я ниписав так ризикуючи видатися нескромним - лише екстарполяція, яка доводить ситуацію до абсурду, спроможна бути легко зрозумілою і очевидною)))
+2

Я просто пошутил. Это как в том анекдоте советских времен, когда продавцу на базаре, очень похожему на К.Маркса из горкома партии предложили побриться, чтобы не компрометировать великого классика. На что тот ответил: "Побриться могу, но куда УМИЩЕ девать?"
0

))))))))
-1

Чи можливо Ви ніколи не працювали з людьми і не знаєте, як важко переналаштувати їх стереотипні уявлення, що складалися все життя, на нові?(с)
_____________
У цьому вся штука. Правдиві знання, це не стереотипи, це жива динамічна система взаємодії людина-світ(суспільство), а стереотипи злотворці створюють саме для культивування застою.
Якщо автор під словом "стереотипи" мав на увазі не брехню і не правду, то що тоді це є - стереотипи?
0

Тарас, вы вообще ни разу ничего не построили реального, поэтому вся ваша виртуальная эквилибристика гроша ломаного не стоит. Именно это я писал, пишу и буду писать до тех пор, пока ситуация не поменяется.
Не знаю, чтобы я ответил Макрсу. Для такого ответа нужно было находится в ситуации его современника и владеть ситуацией.
0

Взагалі буде два варіанти - або побудується щось реальне, або ні)))
В принципі можна обговорювати ймовірність їх реалізації та необхідні проміжки часу, як і критерії успішності самої реалізації та її обсягу.
Я ж хотів звернути Вашу увагу не неконструктивність підходу - його застосування до будь якого теоретика чи автора нових ідей у будь-якій сфері можна порівняти з традиційними для тоталітарного комуністичного режиму в СРСР гоніннями генетиків та кібернетиків. Очевидно що ініціатори тих гонінь керувалися схожою мотивацією.
-1

Плахтий, ну что вы опять строите из себя эксперта? Создайте хотя бы клуб любителей писа в 30 человек, поуправляйте им 3 месяца, чтобы он не развалился - тогда сможете хоть что-то из себя представлять.
А на сегодня все ваши построения - это БРЕД СИВОЙ КОБЫЛЫ.
-1

*пива
+1

Оооо - я вже думав що Вас не буде))))
На все свій час) Але приємно, що кількісні параметри падають))))
Непогана система. ще б фактор людської психології врахувати.
+1

Дякую, Еліно.
Був би вдячний, якби Ви уточнили, про які саме фактори людської психології йдеться.
0

Я б взагалі розбив усі психологічні фактори на "чоловічі" (властиві чоловікам) і "жіночі" (властиві жінкам) хочаб на рівні Отто Вейнінгера (з поправкою на наш час та інші українські реалії). Не враховувати їх - помилка.
-1

Тарас не в курсе. Тарас считает, что каячество человеческого материала и их мотивация не важны - главное ФОРМА.. идиотизм, о котором ему уже ДЕСЯТКИ раз говорили..

Потому что даже хреновая система схорошими людьми будет работать хорошо, а самая умная с люмпенами - не будет вообще.
Что такое "неформальные отношения" Тарасу вообще неведомо..
+1

Шановний Олександре, накінець я дочекався від Вас хоч якихось аргументів))))
Проте не якісних - прошу цитату, де написано, що я вважаю :" качество человеческого материала и их мотивация не важны - главное ФОРМА". Ви будете здивовані - я вважаю якраз навпаки. Пороте разом з тим я переконаний у необхідності впровадження і підтримки таких взаємостосунків в організації, які б підтримували і покращували рівень " качества человеческого материала". Прикро, що Ви цього не розумієте у силу історично обумовлених установок))))
До речі, в основі самоорганізаційних процесів, на базі яких побудовані мої мережі, лежать саме неформальні стосунки, хоча Ви ж не читаєте моїх публікацій))))
Пане Тарасе, для чого ви подібні казки пишете?
Адже маємо партію, яка успішно реалізувала себе в укрсуспільстві - це Партія Регіонів. Одержали вони і владу, і можливість задовольняти потреби своїх активістів, і т.д.,і т.п. Тобто, ПР відповідає всім ідеалам брехунів та махінаторів, чи то пак політологів та ідеологів.
То до них і підлизуйтеся, і вам щось перепаде.
А коли хочете реального покращення життя ДЛЯ ВСІХ, то пропагуйте ОПЛАТУ ПРАЦІ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДЛЯ ВСІХ.
Це вже давно і доведене теоретично і основна частина успішно підтверджена практикою.
+1

Дмитре, Ви уважно читали?
+1

Чесно зізнаюся, пане Тарасе, читав лише початок і закінчення. Якраз тому, що я ПОДІБНОГО читав багато.
Справа в тому, ці речі зараз можуть обговорювати не більше кількох тисяч на 45 мільйонів населення України. Та й ті НЕ Є АВТОРИТЕТОМ для абсолютної більшості.
Тобто, подібні розмови лише відволікають увагу від реальності і навіть ДРАТУЮТЬ впливових наших громадян.
Тому ДЛЯ НИХ пояснення та аргументація повинні бути ЗРОЗУМІЛІ. Повторюю, для них, а не для нас. Хоч як би не хотілося нам блиснути освіченістю - більшість це тільки ДРАТУЄ.
Зрештою, погляньте на мінусування моїх коментарів тут, навіть буцімто небайдужі громадяни (а насправді - типові радлюди) відверто вороже ставляться навіть до простої логіки.
Та й ви, як викладач, мали б помітити різке зниження загальносвітнього рівня населення.
0

Пан Дмитро має рацію.
У ПР є Ціль (Гроші, як Ціль), а також Методи її досягнення (Влада, Сила, Брехня, співпраця з Кремлем).

Ідеологія ПР, це всепробивна ідеологія, перемогти яку може лише значно вища Ціль і значно потужніші Методи. Такою Ціллю може бути Людина, а Методами може бути Правда, Відвага, Ненависть до ПР і їх шкідливої ідеології.
Дмитро Клець 12:03
..різке зниження загальносвітнього рівня населення.
___________
швидше не "зниження", а зміна, перепрофілювання такого зниження. Сьгодні робота по зниженню освіти ведеться більш індивідуально. Прогрес відбувається не лише у сфері свободи, але й гноблення також вдосконалюється (хоча яка там досконалість?).
І ще одне, шановні.
На час написання Марксом "Маніфесту компартії" йому заперечити було важко.
Проте вже років 40, як з'явилися у більш-менш доступному викладі т.зв. метатеорії, які й дали мені змогу ДОКАЗОВО пояснити властивості суспільства ЯК ЦІЛОГО.
Проте я аж ніяк не претендую на розумову перевагу на Марксом. Повторюю, я користувався тим пізнавальним апаратом, якого тоді ще не було.
-1

Вы же Маркса и Гегеля не читали Клець. То как вы можете их опровергать?
Не читал, но осуждаю? :))
Критикам "незрозумілого" присвячується.
Тарасе, а дійсно чому б не відповісти всім РОЗУМНИКАМ, які на жаль розуміють лише те що бачать, знають те чого навчилися і роблять лише те на що здатні.
Відповісти напрочуд швидко, красиво і не образливо.
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі