Четвер, 17:28, 10.03.11

Рейтинг
7 8
Переглядів
2519

0
0

"ПОГЛЯД  В МАЙБУТНЄ"

 

Заступник голови

Українського представництва

Міжнародній Гільдії Фінансистів,

Сергій Миколайович Гулей

 

для ИА "Міжнародне Агентство Ділових Новин" (09.04.2010р.)

для газеты "Самоврядна Українська Держава" (11.11.2010р.)

 

 Нинішня соціально-економічна ситуація в країні вимагає ухвалення довгожданих для усього суспільства еволюційних економічних рішень, здатних в найкоротші терміни значно підвищити рівень життя населення. У зв'язку зі світовою фінансовою кризою кардинальної зміни темпів зростання валового внутрішнього продукту можна досягти лише за рахунок різкого збільшення внутрішньої купівельної спроможності і експорту товарів і послуг.

Грунтуючись на світовому досвіді проведення макроекономічних реформ і зважаючи на українську національну специфіку, можна приступити до розробки і одночасної реалізації п'яти реформ: медичної, пенсійної, податкової, адміністративної і в цілому економічної.

В умовах кризи і гострого дефіциту бюджету, практика залучення іноземних інвестицій і кредитів за відсутності ефективного регулювання фінансування економіки і контролю раціонального використання бюджету, не розв'яже проблему.

Цінним національним надбанням є існування в Україні з 1993 року системи міжбанківських електронних платежів НБУ, яка дозволить інструментально не лише виробити, але і ефективно обслужити будь-яку безготівкову грошову емісію. Враховуючи новітні досягнення економічної науки в галузі досліджень обігу віртуальних ("електронних") грошей, а також, так званих, "пов'язаних" (цільових) грошових емісій, є усі підстави стверджувати, що оптимальним джерелом інвестування економіки і фінансування соціальних реформ в Україні може стати безготівкова грошова емісія в розмірі близько 800 мільярдів гривень.

Важливим, але досі невживаним, елементом цієї системи є Національна платіжна смарт-карта, яка технічно для кожного резидента України може одночасно виконати функції індивідуального посвідчення ID (пенсійного, інвалідного), страхового полісу та електронного гаманця з можливістю одночасного обслуговування декількох розрахункових рахунків в різних українських банках.

Смарт-карта забезпечує прийом і витрачання будь-яких, в тому числі пільгових та адресних виплат, а також дає можливість усім суб'єктам внутрішніх платежів мінімізувати готівкові розрахунки, перейшовши, при масовому поширенні електронних платіжних терміналів, на загальну (як в розвинених країнах) безготівкову форму розрахунків. Це дозволить при обслуговуванні безготівкової грошової реформи дещо обмежити викидання додаткової готівкової маси грошей до обороту і частково запобігти інфляційним наслідкам знецінення національної валюти.

Для повного виключення виникнення процесів курсової нестабільності національної валюти і запобігання інфляції, пропонується використовувати увесь об'єм безготівкової грошової емісії як страхові внески кожного громадянина України, включаючи дітей, до страхових і соціальних державних фондів - медичного і пенсійного. Діяльність приватних пенсійних фондів регулюється відособлено і базується на добровільній схемі сплати внесків платником податків.

Ці фонди вироблятимуть необхідні безготівкові страхові платежі (медичним і соціальним установам) тільки при настанні страхових випадків (хвороб або старості), а основну масу страхового капіталу реінвестуватимуть в інвестиційні або кредитні програми з метою приросту страхового капіталу. Таким чином через найбільші внутрішні інвестиції державні страхові фонди зможуть забезпечити безготівкову грошову емісію реальним матеріальним покриттям.

Страхова платоспроможність населення дасть щонайпотужніший імпульс розвитку систем охорони здоров'я і соціального забезпечення. Багаторазово підвищаться зарплати і пенсії зайнятих в цих сферах працівників, станеться технічне переозброєння медичної галузі, що забезпечить високий рівень якості наданих послуг.

Результатом проведення медичної і пенсійної реформ в цілому, стане значне підвищення стандартів життя населення, ліквідація масового зубожіння і зниження рівня бідності з одночасним вступом найбільших довгострокових внутрішніх інвестицій до розвитку національної економіки.

Внаслідок впровадження медичної і пенсійної реформ кожен платник податків, як застрахований суб'єкт, стає власником електронного страхового полісу і одночасно індивідуального електронного гаманця - Національної смарт-карти, що робить можливим просто повністю автоматизувати збори податків з фізичних осіб, причому в реальному режимі часу, що дозволить докорінно змінити існуючу систему оподаткування.

Реалізація соціальної реформи забезпечить систематичні виплати кожним працюючим громадянином або резидентом обов'язкових страхових внесків для поповнення страхових фондів і гарантування виплат при виконанні страхової послуги.

Вилучення з держбюджету зобов'язань по витратах на охорону здоров'я, соціальне і пенсійне забезпечення дасть унікальну можливість полегшити податковий тягар і реалізувати податкову реформу на досягнення наступних цілей : максимально спростити і скоротити склад податків і зборів, значно зменшити податкові ставки, оптимізувати процес зборів податків до повної автоматизації. Це приведе до детінізації економіки, розширення бази оподаткування і значного збільшення прибутків державного бюджету, що разом із зменшенням соціальних витрат держбюджету дозволить забезпечити гідний зміст професійної армії, і у декілька разів збільшити зарплати бюджетників.

Проведення податкової реформи перетворить усю країну на "вільну і привабливу економічну зону" не лише для вітчизняних, але і для зарубіжних підприємців. Проста, незмінна і ліберальна податкова система стане основою багаторічної стабільності і процвітання в Україні будь-якого легального бізнесу.

З урахуванням аграрного устрою економіки країни, що історично склався, його трансформація з аграрно-промислового в промислово-аграрний привела до перерозподілу фінансово-інвестиційних ресурсів в промисловий сектор економіки з наступним зменшенням фінансування і уповільненням інноваційного розвитку аграрного сектора.

А це стало однією з причин системної кризи в реальному секторі економіки країни, оскільки процес "комерціалізації" підприємств виявився неминуче довгим на тлі проблем трансформації промисловості:

§  невідповідність значної частини вироблюваної продукції світовим стандартам;

§  занедбаність аграрного сектора;

§  відсутність державного регулювання цін і кредитної політики банків;

§  надмірно високі витрати на виробництво продукції, що не дозволяють вітчизняній продукції (навіть якісній) конкурувати по співвідношенню "ціна/якість" не лише на зовнішньому, але і на внутрішньому ринку;

§  невикористання можливостей здобичі і виробництва сировини і первинних ресурсів, а також збору і переробки вторинних ресурсів на підприємствах країни;

§  громіздка і неефективна система оподаткування, стимулююча непрозорість і в край низький рівень віддзеркалення результатів фінансово-господарської діяльності підприємств.

Така трансформація привела експортно-орієнтовану економіку з величезним природно-промисловим потенціалом до імпортно-сировинної залежності, чому сприяє грабіжницька митна політика, діюча урозріз вимогам Угоди членства в СОТ. Штучне завищення митних зборів на імпорт привело до засилля тіньового сектора економіки, особливо в частині контрабанди товарів і технологій, створенню понині діючих корупційних схем і, як наслідок, до гальмування розвитку інвестиційних та інноваційних процесів в економіці.

Стагнації економіки сприяє також надзвичайно неефективна податкова система, що характеризується застосуванням згубного ПДВ, діючого за порочним принципом подвійного оподаткування, за наявності застарілого технологічного парку промислового сектора економіки.

Для реанімації аграрного і промислового сектора, в т.ч. пов'язаного з виробництвом засобів виробництва, потрібна держпідтримка сільгоспвиробника і переробної галузі за допомогою надання емісійних держкредитів через Державне агентство інвестицій та інновацій по банківській ставці не вище за ставку рефінансування НБУ, або шляхом надання інвестиційних ресурсів і державних гарантій через Держфонд економічного розвитку, або резервний інвалютний стабілізаційний фонд, створений в Державному казначействі.

Для попередження інфляційних процесів і "зв'язування" емісійних грошових коштів необхідно сформувати "кредитний портфель" найбільш готових до впровадження капіталомістких і високоефективних державних програм в сільському господарстві, енергетиці і ресурсозберіганні, житлово-комунальному господарстві, будівництві соціального житла і транспортної інфраструктури, виробництві наукомісткої конкурентоздатної експортної продукції, що вимагають довготривалого і недорогого кредитування.

Після реалізації вищезгаданих реформ природним, логічним і підготовленим кроком буде проведення адміністративної реформи з основною метою формалізації оптимізації і автоматизації інформаційних і управлінських стосунків усередині усієї системи державного управління що приведе до значного скорочення бюрократичного апарату і одночасного підвищення ефективності діяльності кожного елементу і в цілому усієї гілки виконавчої влади.

В результаті реалізації цієї реформи з'явиться можливість здійснення в реальному режимі часу автоматизованого контролю аналізу і оцінки якості роботи кожного державного службовця і викорінювання в принципі самих причин для ухвалення корупційних невигідних для держави рішень.

Усі вказані вище стратегічні завдання при належному матеріально-технічному забезпеченні можуть бути виконані методом підготовки і проведення спецоперацій в найкоротші терміни невеликим складом експертів із застосуванням вже наявних оригінальних рішень, що у різній мірі пропрацювали теоретично і практично.

Механізмом виконання цих завдань може стати створення при Кабінеті Міністрів України комітету (управління, відділу або групи) стратегічного планування. Цей робочий орган зможе розробити необхідні для реалізації реформ законопроекти, проекти постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів, інших нормативних актів, скласти і виконати робочі плани по проведенню реформ, забезпечити професійний підбір старанних структур і кадрів.

Коментарі

На мой взгляд очевидные вещи. В целом перспективно.
Но не верю, что при КМ кто-то позволит создать комитет стратегического планирования.
-2

Создание этого комитета - необходимость и данность в существующей ситуации и в принципе. Без него нормальную экономику в государстве не построить. Что касается электронных карточек, так о них начали только сейчас говорить, причем люди далекие от экономики. А в России начнут внедрять в этом году, т.к. поняли необходимость этого шага к социальной реформе, которая подвигнет унифицировать в целом экономические блоки в народном хозяйстве страны. Жаль, что у нас в стране в экономике не работают экономисты-финансисты, способные профессионально и стратегически мыслить и внедрять эти мысли.
+4

Сергей, я согласен, что такой комитет необходим.
Я сказал, что никто не даст его создать.
-3

Я думаю - это дело времени, и скорого (до 1 года).
+3

Отлично, если получится.
+3

Такой комитет можно создавать в пределах ОЭП. И начать работать в виде мозговой атаки в Интернете уже сейчас.
-3

Это и делаем уже несколько лет... :))
Один "экономист"-депутат ВР (отставник капитан Советской армии, который не знает что такое экономика!) уже скоммуниздил эту идею и в точности передал эту статью как за свою на пресс-конференции "Внедрение электронной социальной карты в ближайшие годы: реальная помощь граждан и бюджету Украины", состоявшейся 20 декабря 2010 года в ИА "Наш продукт"...далеко пойдем с такими "экономистами" во власти...:))
Всю ідею можна було б викласти однією фразою :"Дайте подерибанити гроші через медичні та пенсійні страхові фонди".

В ідеї якось так дуже сором'язливо говориться про гіперінфляцію. яка неодмінно послідує після "вкидання" 800 млрд. грошової (хоч і безготівкової маси).
Тому що всі "рехворматори" вважають, що вони працюють зі складними системами з прямими зв'язками, тобто коли процеси йдуть так як заплановано. Але соціальні системи - це складні системи зі зворотними зв'язками в яких люди роблять те, що вважають за доцільне.

Так от люди, скоріш за все, частину емісії переведуть в долари (і він стане по 15 грн.), значну частину спрямують на купівлю імпортних товарів, а частину роздерибанять медичні і пенсійні фонди. При цьому які б бар'єри Ви не ставили, люди знайдуть можливість їх обійти і перевести все в готівку. Тільки при цьому ми ще й коррупцію простимулюємо так, що далі вже буде тільки соціальний вибух.

Сама ідея стимулювання економіки за рахунок емісії не нова. І люди які її пропонують (вчені, а не ділетанти на кшталт автора) пропонують стимулювати виробництво товарів з метою витіснення імпорту, зменшення енергомісткості продукції і підвищення її наукоємності.
Будь-які вкладення в економіку - це заробітні плати. От Вам і підвищення покупної спроможності.

Розвиток медичних і пенсійних фондів теж вкрай потрібен. І згоден з тим, що в них слід акумулювати гроші, які також треба вкладати в виробництво товарів, але не за рахунок емісії.
Вся идея состоит ровно в том, что написано (не для такого "специалиста" как вы), а дерибан - удел того, кто так мыслит - ничего не привнося ни в идеях, ни в делах. Поэтому каждый думает в меру своей распущенности. В силу этого товарищ дилетант в экономике Ростислав Прокопец, лучше не ботайте о том, чего не знаете. Мне совершенно легко и просто доказать, что вы в экономике не разбираетесь, как и в налогах (таких бездарей у нас 95% в ГНА), но не буду метать бисер - товарищ-неудачник! Удачи вам в обработке таких же как вы сами...среди них вы может себя почувствуете себя умным. И учите, что такое розничный товарооборот и покупательская способность!
Вы просто болтун, который выдает чужие мысли за свои с претенциозным и разумным видом и вот вам доказательство из моей статьи на ваш предпоследний и последний абзацы поста /Ростислав Прокопець 09:30/: "... У зв'язку зі світовою фінансовою кризою кардинальної зміни темпів зростання валового внутрішнього продукту можна досягти лише за рахунок різкого збільшення внутрішньої купівельної спроможності і експорту товарів і послуг...Для попередження інфляційних процесів і "зв'язування" емісійних грошових коштів необхідно сформувати "кредитний портфель" найбільш готових до впровадження капіталомістких і високоефективних державних програм в сільському господарстві, енергетиці і ресурсозберіганні, житлово-комунальному господарстві, будівництві соціального житла і транспортної інфраструктури, виробництві наукомісткої конкурентоздатної експортної продукції, що вимагають довготривалого і недорогого кредитування...".
+3

Этого делать нельзя. И название ничего не изменит.
Здесь нужен комплексный подход, к перезагрузке экономики в целом.
Георгий, я не думаю, что введение новой национальной валюты что-то поменяет в экономике без институциональных и глубоких социально-экономических реформ. Понятно, что с гривной баловались десятилетие, но любая нацвалюта зависит сегодня от стабильных котируемых мировых валют, и мы здесь не исключение. Можно ввести какую угодно новую денежную единицу, но без изменения сознания чиновников и в связи с критически ничтожным наличием профессионалов и высококлассных специалистов в госуправлении, любое введение новой валюты будет краховым для населения, поэтому "павловский" метод нам уже не нужен ни под каким соусом.
НСМЭП не смогла раскрутиться. Но сегодня есть MoneXy и эта платежка по функциональности и удобности для клиентов выше. И темпы раскрутки на порядок выше.
-3

Серьезное будущее у электронной системы расчетов, особенно в торговле, ЖКХ, налоговых расчетах, страховании, медицинском и пенсионном обеспечении...собственно для этого и статья... :))
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі