Блоги → Перегляд

Нове партійне будівництво?

Неділя, 18:46, 23.08.09

Рейтинг
4 0
Переглядів
2184

0
0

В цьому блозі хочу дати аналіз на статтю політтехнолога Дмитра Бушуєваа. Стаття дуже цікава

 Новое время

22.06.2009 15:32  Дмитрий Бушуев, для УП 

Сегодня нет необходимости в аппарате, интегрированном в партию. Нынешние партстроители этого не осознают, умножая старые партийные слепки. Им невдомек, что в нынешних условиях распространения информации аппарат более не нужен.Интернет усилил горизонтальные системы организации сообществ в противовес доминировавшим ранее, вертикальным (иерархическим). В иерархических системах существует центр, постоянно управляющий сигналами и направляющий их.При отсутствии контроля над входом информации, в существовании центра смысла нет. Тогда упраздняются и промежуточные звенья.

Якщо немає контроля за входом інформації тоді партію буду лихоманити від днзінформації і протирія, а як наслідок не правлиьне прийняття рішення або й гірше взгалі не прийняття рішень.

Горизонтальная система подразумевает то, что все его участники равны по рангу и коммуникация между ними осуществляется напрямую, без "обработки" центром.

Тоді при попаданню в партію декількох інформаторів, дезінформаторів почнеться хаос. Сумніваюсь що в кожному вузлі буде наприклад свій соціолог щоб обробити на місьцях інформацію

Это самоорганизующаяся система. А раз так, она не повреждается, если из нее выпадает элемент – его быстро могут заменить другие элементы. Это можно было наблюдать во время Оранжевой революции – информация расходилась из сотни источников, над которыми не было единого управления. Каждый делал то, что считал нужным, соразмеряясь с общей логикой ситуации.

От наприклад випадає в нас два PR менеджера за 8 днів до виборів - і  я сумніваюсь що в партії чисельністю 10 тис. найдуться ще два з таким самим рівнем професіоналізму. Щодо помаранчевої революції - а "Пора" то чим займалась як не управлінням?

Безусловно, политическая партия не может быть полностью горизонтальной. Управляющий центр должен быть. Но если преодолеть консервативность мышления, то окажется – многие внутрипартийные процессы могут быть отданы на откуп самоорганизации.

Звичайно можуть - так і є наприклад в США. Але ця практика існувала ще й до теорії про "горизонтальні" (мережні) організації. Тут більше питання до менеджменту і політичної культури, а не до типу побудови організації.

Цепочка к центру сокращается буквально до одного шага. Что не только делает партийных лидеров досягаемыми, но и дает им обратную связь, не позволяя заболеть "кабинетной болезнью".

Є простіший спосіб - раз на тиждень онлайнова конференція зі звітом!

Исчезает и значение территориальной близости к руководству – благодаря сети для партийной карьеры абсолютно неважно то, насколько ты удален от "главного кабинета".

Це дійсно перевага. Тільки це знову ж таки не особливості побудови партії а загалом політична культура

А теперь детально разберем возможное организационное устройство новой партии.Во-первых, в ней не будет Аппарата. Партия может стать учредителем компании, которая будет осуществлять административно-хозяйственные функции: обеспечивать канцелярией, оргтехникой, настраивать сети и прочее.

Административно-хозяйственные - це вже ієрархія, ф той хто буде займатись адміністративними функціями буде мати перевагу над іншими

Сотрудники компании получают зарплату из партийной кассы, но не участвуют в политической деятельности. Они не должны входить в партию – практика показывает, что "идейные" работают хуже, чем обычные профессионалы.

Це є і зараз у всіх штабах - є відділи аналітики, PR, політтехнологи які не є членами партій переважно а працюють за гонорари 

Да, традиционно считается, что аппарат должен состоять из преданных сторонников – как же довериться "чужим"? Существует даже стереотип: идейный сотрудник работает лучше, чем нанятый. Но это заблуждение. Профессионал выполняет профессионально свою работу – именно за это ему платят деньги. Кстати, больше всего предательств происходит тогда, когда профессионализм подменяется требованием личной преданности.Сегодня можно быть верным одному, завтра – со сменой ситуации – может поменяться и "сюзерен". И почти всегда верность не равна компетентности. Призрак личной преданности сносит всех современных украинских политиков.

Вместо того чтобы окружить себя профессионалами, как это делают в Европе, наши политики, по-византийски, заполняют штат "челядью".Не важно, разделяет ли сисадмин определенные партийные убеждения. Важны его профессиональные навыки и умения.Далее. Усиливается роль непосредственно агитаторов. Партийная карьера не зависит от близости "к телу", а зависит исключительно от того, сколько людей ты сагитировал. По сути, это схема привлечения, которую использует multi level marketing (MLM) – если хочешь стать "золотым дистрибутором", создай под собой сеть "простых дистрибуторов".Последние также знают, через что лежит путь к "вершине". И этот путь открыт и для них.

Отже на вершині ми отримаємо хороших риторів (результати яких буде важко перевірити) але не отримаємо ні одного аналітика, логіста, рекламіста, кризис менеджера і т.д.

Только в нашем случае речь идет не о продаже косметики, а о продвижении идеи.Чем больше людей ты убедил, тем полезнее ты для партии – это логично. Сегодня достаточно просто вести свою базу данных – тысячи контактов умещаются в нескольких листах Excel. Предоставив их в центр, можно поведать и о своих карьерных амбициях.

Я таких листочків можу вже 20 надрукувати -  але не факт що люди на листочку проголосують на виборах за вашу ж партію.

Контроль осуществляет партийная аутсорсинговая компания – например, системным телефонным обзвоном всей базы сторонников.В-третьих, на сайте партии создаются профайлы ее членов. И любой участник сети может узнать что угодно о другом участнике, просто зайдя в его профайл. Одним нажатием кнопки можно получить информацию, например, о Дмитрии Бушуеве, его контактах, образовании, партийных вехах, работах…Это похоже на досье, которое человек составляет сам на себя? Да. Десятки миллионов людей, "висящих" в "Одноклассниках" делают это просто так – размещают информацию о себе в открытых сетях. Является ли аналогичное требование "репрессивным" для закрытой сети партии, в которой ты строишь карьеру? Нет.Количество профайлов дает мгновенное понимание того, сколько в партии членов, и какова динамика ее развития – ведь профайл можно не только создать, но и закрыть.

З цим погоджуюсь + так можна знайти швидко людину і з нею звязатись.

Конечно, для этого нужна специально созданная сеть. Но все равно ее разработка стоит меньше, чем создание и содержание "живых" представительств на местах в масштабе страны. Здесь каждый партиец, по сути, сам себе территориальное представительство и сам себе офис.Горизонтальная связь, материализованная в интернет-сети, дает не только ощущение общности (силы!), но и позволяет быть в курсе всех событий.Так мы переходим к четвертому пункту: партия превращается в средство массовой информации как внутри самой себя, так и для внешнего мира – через постоянно действующую систему агитаторов.Зависимость от внешних СМИ минимизируется.

В мене питання чому? Що люди не дивляться телевізор чи при вступі до партії буде ритуал знищення телевізора, радіо, відключення інтернету? 

Если обычная партия выпускает свою газету, то ее нужно напечатать, доставить, хранить, распространить. Это стоит денег. Кроме того, нередко местные ячейки требуют дополнительных тиражей, демонстрируя свою "высокоэффективную работу" (а на самом деле, эти тиражи уходят на свалку и на растопку печей).Когда основная часть партийцев находится в сети, то физически печатать газету нет смысла – гораздо более оперативно и "бюджетно" размещать необходимую информацию на сайте. Кроме того, каждый член партии может быть ее собкором. И не говорить, что его мнения "не слышат".Если все же возникает необходимость именно в печатном слове (конечно, интернет есть не у всех), то партиец может просто распечатать сам нужное количество экземпляров. Ведь принтеры сегодня не редкость.Вот и еще один плюс – если ты печатаешь газету сам, вряд ли будешь делать больше, чем нужно – поскольку а) тратишь свои ресурсы; б) демонстративное рвение кроме тебя больше никому не видно.В-пятых, появляется дисциплина членских взносов – данные об уплате отражаются в личном профайле. Партиец постоянно помнит, что этот показатель тоже немаловажен для карьеры. Делать взносы можно с помощью sms, электронных платежных систем (не отходя от монитора) или простым банковским переводом. Своевременные платежи создают систему самофинансирования партии – регулярную и независимую от внешних факторов.Теперь посчитаем: если в партии состоит 50 тысяч человек, то при ежемесячном взносе, например, 10 гривен (а это доступная сумма), получается бюджет 500 тысяч гривен. Этого уже достаточно для саморазвития партии и обеспечения систем агитации и пропаганды (производство газет, книг, фильмов).

Ха-ха хай треба подитись скільки коштує організувати з"їзд, і хвилина реклами в прайм-тайм на 1+1. А ще платити отим фірмам і апарату які згадувались вище 

А вот подсчеты других параметров: если каждый из этих 50 тысяч приведет на выборы 20 сторонников, то партия получит миллион голосов, что является проходным барьером в Верховную Раду.

А хто сказав що ті хто мають  квиток голосують за партію?

20 человек сагитированных, на первый взгляд, немало. Но, как правило, 10 – это обычно близкий круг человека (родственники, друзья, коллеги), а еще 10 – пространство персональной агитационной работы.Подытожим.Партийная карьера прозрачна и понятна – чем больше за тобой сторонников, тем выше твоя позиция в партии. И, соответственно, на более проходное место в списке партии на выборах (местных, общенациональных) можно претендовать.Прямая зависимость карьеры от количества вовлеченных людей удивительна – приходится действительно работать, а не "коротать" время в интригах за должность. Простой и действенный механизм контроля делает эту работу реальной, а не фиктивно-демонстративной.Налаженная система агитаторов работает успешнее, чем прямая реклама через СМИ: люди больше верят живому слову (особенно, если это сосед), чем телевизионным "говорящим головам". Партия обеспечена деньгами для развития и не зависит от внешних факторов.

Рекламі дійсно не вірять але от PR і політтехнології ще ніхто не відміняв!

Ядро партии составляют люди (их немного – человек 10), которые замыслили и запустили всю систему; создали идеологию и детально проработали организационную составляющую. Это единственная фиксированная вертикаль: те, кто придумал правила игры. И их авторитет не обсуждается. Как не обсуждался авторитет Тайлера Тердена, в фильме "Бойцовский клуб": играйте здесь по моим правилам, а если не нравится – создайте свой клуб.

А в нас хіба в партіях не так? 20 чоловік вирішують все а інших 10 тс членів грають за їхніми правилами?

Но при этом основатели сами являются "заложниками" созданных правил, менять их могут только после прохождения соответствующих общих внутрипартийных процедур. Соблюдение правил обязательно для всех – и для "патриарха", и для рядового партийца. Кроме этой вертикали, каждый член партии может достичь всего с нуля.В принципе, такая система сегодня уже может быть создана. Технологически это реально; психологически тем более – мир давно уходит в электронные сообщества, организованные по тому или иному признаку (менеджеры корпораций – в E-xecutive, желающие познакомиться – в Mamba, любители книг – в БукРивер, разыскивающие друзей – в "Одноклассники" и все они вместе – в Живой Журнал).Однако партстроители по-прежнему живут в устаревшей логике.Хотя интернет все активнее используется, но отношение к нему такое же, как и к газете: размещение заказных статей, рекламы, ведение блогов. В интернете видят просто более привлекательный, по сравнению с газетой, носитель.Именно такой подход используется нынче отечественными политконсультантами, которые предлагают заказчику сделать все, "как у Обамы". Это профанация – суть проекта подменяется его инструментальным воплощением. Как если бы для Гутенберга было важно наличие типографского станка как такового, а не целевого инструмента – машины для печатания книг.Мы же говорим о принципиально ином организационном устройстве политической партии, которое стало возможным благодаря "сетевому миру".Итак, данная статья описала возможное оргустройство, каркас, на котором может строиться партия нового типа. Естественно, что без идеологии и убедительного мотива членства, строить такую партию бессмысленно. Об этом и поговорим в следующем материале.

Вваажаю таку партію поки що  ефективно організувати не реально, бо "залізний закон оліхгархії" ще ніхто не відміняв!

Коментарі

"Залізний закон олігархії" це що? Бува не Чорномирдінська теза: "Яку б партію ми не створювали, один хрін виходить КПСС"?
Що стосується аналізу, то він чудовий і багато в чому співпадає з моїм.
Втім, мені було простіше, бо маю на руках першоджерело. Так от, щодо ядра партії та встановлених ним правил гри для інших. В разі тотального приходу до влади такої партії (а саме це передбачає перщоджерело), хто завадить ядру поміняти правила гри, на такі, які йому будуть потрібні. І хто гарантує, що ті нові правила будуть демократичними. В кращому випадку ми отримаємо те, що маєио зараз. В гіршому - авторитарний чи тоталітарний режим, бо ніщо не завадить ядру перетворитися на неконтрольоване політбюро.
А ще до такої партії можна адаптувати бідь-яку ідеологію - добре це чи погано? Швидше це мінус, бо в такій партії ідеологія кінцево невілюється. І тому всі партії такого типу будуть схожі як близнюки - тобто фактично те що ми маємо сьогодні.
І ще одне, здається Бушуєв, десь про це згадував, але не в цій статті (та потому, цей пасаж мається в першоджерелі). Мова йде про, те що партія лише на перщому етапі буде фінансуватися з членських внесків та спонсорської допомоги, а вже з моменту вступу у серйозну боротьбу за владу передбачається створення дочірніх партії бізнесструктур. Тобто партія фактично перетворюється на бізнесструктуру і перестає бути партїєю з усіма наслідками з цього факту.
Ще раз дякую Тарасе за чудовий аналіз.
А про те, як застосувати ці наробітки, як допоміжні технології поговоримо трохи пізніше. Я як раз на цю тему готую статтю, яку, можливо, обкатаю тут у вас.
+2

"Залізний закон олігархії" це що? Бува не Чорномирдінська теза: "Яку б партію ми не створювали, один хрін виходить КПСС"?

Так але закон передбачає що в кожному організаційному утворенні (Міськ Рада, партія, фірма, група студентів в ВНЗ) завжди є "олігархи" та "інші"

Щодо першо джерел - не моглиб ви їх назвати - а то мені цікаво!
0

Давай мейл, я вишлю. Це просто політтехнологічна розробка одного консалтінгового центру, котру мені надіслали для ознайомлення.
Шановні Тарасе і Валерію!
Вам не здається що це консалингове агенство пропонує ті ж ідеї що й я у своїх публікаціях?
Безумовно, є деякі принципові відмінності, але, все ж , по суті, вони пропонують створювати партію мережевого типу без керівного ядра в теперішньому його розумінні. Те, що вони називають керівним ядром, у мене називається первинною ідеологічною перехресною групою, яка власне і ставить цілі та програмні засади організації.
Вважаю, що така структура цілком дієздатна після доопрацювання деяких моментів і збаланесування будови.
Єдине, до чого маю застереження - так це до розмаху по кількості членів. Хіба що мова йшла про структуру у своєму розквіті після довгих років ефективної роботи.
Дуже надіюся, що у авторів є конкретні проектні напрацювання по технології створення такої структури , але вони з якихось міркувань не озвучили їх.
Я пропонував їм співпрацю, але поки відповіді не отримав.
+1

Пане Тарас не отримав ще від пана Валерія дані тому нічого сказати неможу...На мою думку спочатку потрібно "відполірувати до блиску" все на папері а потім пробувати щось втілювати в реалі.

Тут я зробив невеличкий аналіз статті посилання на яку дав пан Валерій. Я не фахівець і не експерт в галузі менеджмент, але якщо я зміг дати стільки критичних зауважень, то що ж зробить із цією статею експерт я собі можу уявити!

Можливо дійсно секретів автор статті всіх не видав але вже по "базі" я тут навів зауваження...
+1

Пане, Тарасе, А ніхто і не заперечував, скажімо так, ваші приорітети. Просто мова зайшла про практичне застосування подібних наробіток, аби не бути голословним наведу наш діалог із Тарасом, аби ви зрозуміли звідки виник Бушуєв:
Тарас Случик 17:51
+4

До Валерія - ніхто не сакралізує, але тепер це є показник якості проведення виборчої кампнії - інтернет це інструмент (ще один вид ЗМІ), але дуже ефективний...Успіх буде лише тоді коли інтернет використовується паралельно і системно з іншими ЗМІ!
Валерій Семиволос 22:23
+1

Абсолютно вірно, просто мені здалось, що розмова от-от сповзе до теми ефективності т.зв. віртуальних та мереживих суспільно-політичних структур. Я саме зараз цією проблемою переймаюсь, там стільки дірок і загроз... Звідси і мій пасаж про сакралізацію

Видалити
Тарас Случик 22:28
+3

Щодо мережних суспільств то тема взаглі ще толком не досліджена і на практиці цю теорію ще ніхто не провіряв...
Валерій Семиволос 23:26
+1

Суспільств ні, структур так. Вам тут Плахтій стільки навантажив, що можна би було давно почати гаплик владі влаштовувати. До речі, знову по пам*яті (будете наполягати зганяю до себе в архів) в Болгарії та здається в Литві на останніх парламентських виборах в кожній із цих країн до парламенту пройшли такі структури мережевого типу. Та й Обама у своїй виборчій кампанії надзвичайно ефективно такі стпуктури використовував. Інша справа, повторюсь, ці структури мережевого щтибу мають певні недоліки, котрі в разі тотального приходу до влади такої організації, вибачте за тавтологію, можуть вилитись в елементарний тоталітаризм.

Видалити
Тарас Случик 23:33
+2

Які то Обама стурктури мережевого типу використовуаав???? МАксимум це гібридні...Так активісти само організовувались (але вони мали щось подібне до Вконтакті - MyBo) і самі думали куди йти як агітувати, але були штаби районні, місцеві які їх координували і т.д.
Валерій Семиволос 23:35
+1

Ви різницю відчуваєте, мережеві і мережевого штибу. У вашому трактуванні гібридні...

Видалити
Тарас Случик 23:37
+3

Відчуваю але в ОБами вони були ближче до звичайних ієрархій ніж до мережевих...Щодо недоліків мережевих структур то ще не бачив публікацій по мотивації учасників і швидкості прийняття рішень (особливо ці питання актуальні для партій)
Валерій Семиволос 00:17
+2

http://www.pravda.com.ua/ru/news/2009/6/22/94865.htm
та пошукайте інші публікації на УП Бущуєва. Окрім того, я особисто маю першоджерело (в інеті його немає) звідки цей шустрик те все катав: там і про мотивації, і про швидкості і багато про що. От тільки про недоліки ні слова - бо мова йде... Гаразд, допоки вистачить про це. А недоліки там маються - самі їх пошукайте поки у Бушуєва...

Видалити
Тарас Случик 01:46
+2

Дякую за інфу! А першоджерела то мабуть іноземних авторів (США чи ЄС?)
Тарас Случик 02:26
+2

Ха так це ж той Гайдай шо політтехнолог! Але в мене до тої статті на яку ви дали посилання вже є деякі критичні зауваження...
Валерій Семиволос 06:47
0

Було бт цікаво ознайомитися із тими зауваженнями...

Видалити
Тарас Случик 14:39
+1

Зараз напишу блог!

Чесно кажучи в контексті даного спілкування мене, та й напевне Тараса, більше цікавлять ваші оцінки наших критичних зауважень.
0

Ага, а не відповідають автори конкретних проектних напрацювань на ваші пропозиції щодо співпраці, бо вже при дєлах. Їх наскільки мені відомо пользує Тигипко. А що стосується ваших конкретних напрацювань, то на дідька вам той безперспективний Тигипко. Давайте не будемо забігати наперед, тим паче, що це я рево-, а ви ево-. В мене таке передчуття чи-то сон приснився, що вами зацікавляться більш поважні і перспетивні персони. Та ще й з кола тих, кому ви симпатизуєте...
+1

Дякую на доброму слові))
Погоджуюсь повністю що спочатку все слід відпрацювати в теорії
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі