Блоги → Перегляд

Морально-етичний кодекс українського носія георгіївської стрічки. Моє ставлення до смугастого хробака

Понеділок, 11:57, 09/05

Рейтинг
18 11
Переглядів
4715

0
0

Георгіївська стрічка походить з Росії. Як атрибут до одену св. Георгія та Георгіївського хреста, а потім й окремий нагородний символ, вона виникла в російській армії.

Своє друге народження, в якості масової кампанії з її розповюдження відзначила в Російській федерації влітку 2005 року, непередодні 60-ої річниці перемоги у ВВВ, за ініціативи РІА "Новости" та активної підтримки прокремлівського, антидемократичного, напівфашистського молодіжного руху "Наші", створеного адміністрацією президента РФ.  

165px-Ribbon_of_Saint_George.svg.png

Отже всіх носіїв помаранчево-чорних стрічкок в Україні можна вважати такими, що цим символічним актом сповідують наступні морально-етичні й ідеологічно-світоглядні принципи:

"Я, носій георгіївської стрічки, тим що маю її на:

- лацкані чи іншому елементі одягу або на руці, шиї, тощо;  

- дзеркальці чи антені автівки,

- наплечнику і т.д. і т.п.

 визнаю...

- свою цілковиту байдужість до неукраїнського походження стрічки та експорту (нав'язуванню) традиції з масового поширення смугастої стрічки з чужеземної країни, яка неоодноразово протягом всієї історії, як у давно минулі, так і новітні часи засвідчувала свою ворожість до України. Власне, мені начкхати на це, бо такий я "патріот" своєї вітчизни. Та й самою вітчизною для себе вважаю не стільки землю, де живу - Україну, а інозмену державу - Росію. Отже носінням георгіївської стрічки я зневажаю українську традицію і шаную чужу, демонструючи це привселюдно і не маючи з цього приводу жодного докору сумління; 

- що в такий спосіб висловлюю свої симатії новітньому тоталітарному режиму Російської Федерації та її правителям, які залюбки чіпляють на себе георгіївські стрічки з відповідною пропагандистською метою;

- демонструю свою вірність радянсько-російському духу святкування дня перемоги, що радше віншує злочинну комуно-більшовицьку систему, аніж віддає данину шани усім загиблим у Другій світовій. Для мене смерті десятків мільйонів людей, скоріше свято, ніж привід для скорботи.

- що носінням помаранчево-чорної стрічки виражаю особисту шану і повагу не стільки воїнському подвигу рядових червоноармійців, скільки розшаркуюся перед їхніми начальниками - червоними генералами, які безжалісно використовували солдатів як гарматне м'ясо. 

- тиражую своє невігластво з пропаганди 9 травня як великої перемоги радянського народу, закриваючи очі на червоний терор, що мав місце як під час війни, так і після, а також величезну кількість жертв армії "переможців", що є незрівняною з втратами переможених. І мені байдужа причина цього. Чому так сталося є для мене зайвим питанням, яким я не переймаюся. Воно мене не турбує, як і багато інших, похідних від цього.

- що я є проросійським сталіністом, готовим і надалі вшановувати подвиги каральних загонів НКВД та бійцв СМЕРШу, предастваники яких станволять нині переважну більшість з тих ветеранів Другої світової, які дожили до сьогодні. Бо на відміну від рядових бійцв-червоноармійців, екнкаведисти-смершівці користувалися особливою увагою і піклуванням з боку комуно-більшовицького тоталітарного режиму. Каральна система пестила слухняних виконавців її волі.

- що демонструю підтримку репресіям і катуванням радянської влади, застосованим проти українців  до, під час і після війни. Кількість жертв українського народу за виборювання незалежної держави для мене було, є і буде цілковите ніщо.

- носінням георгіївської стрічки я засвідчую, що є проросійським сталіністом, можливо, і дуже вірогідно - нащадком енкаведиста, руки якого по лікті в крові українців та людей інших національностей - жертв радянської окупації та винищувальних спецоперацій;

- будучи носієм цієї смугастої стрічки, я одночасно є носієм совокової ментальності, що є ворожою до Української держави. Я прагну повернення країни в лоно радянсько-російської імперії на правах губернії без самостійного урядування над територією.  

- ...".

Перелік пунктів є далеко не вичерпним. Це лише первинна версія. Вона підлягає розширенню, а сам текст - корегуванню, по мірі надходження пропозицій від всіх небайдужих до піднятої теми осіб.

ada68-d19ea09c0fccc12cfe.jpg

0b1c8-5a7fc000301.jpg

923ad-7c9030nasmitnyk0serp0molot.jpg

  

Коментарі

перекрутили все...
маніпулюєте пане..
0

Наприклад... Будьте добрі, проясніть ситуацію.
-3

ЦЯ стрічка просто символ святкування і підтримки дня Перемоги, все інше описане вами від Лукавого.
0

І з такими оцінками ви у своєму профайлі називаєте себе націоналістом з Києва? Чи це ви так "приколюєтеся"? Ви самі від лукавого...
А я ще чув (від обізнаної людини), що колори г.с. - це насправді кольори чорносотенців. Під ними вони свого часу громили ж....
0

І я теж таке чув.
Акция вызвала широкое распространение данного символа и его неоднозначное использование. По информации радиостанции «Эхо Москвы» ленточка используется как дополнение к этикетке на бутылках водки, её вешают на грузинский коньяк, на ценники, на собак, на старые немецкие машины. Оформляют в её цветах витрины стриптиз-клубов и туалетные кабинки[46].

Кроме того, критики акции указывают на исторические прецеденты того, когда Георгиевская ленточка была вполне самостоятельной наградой. В частности, в обороны Севастополя в 1854—1855 годах кавалеры Знака отличия Военного ордена, награжденные Знаком, но не имевшие возможность в связи с осадой города получить саму награду, носили на форме только Георгиевскую ленточку, и это расценивалось всеми как аналог награды. Во время Первой мировой войны 1914—1918 годов Георгиевские кавалеры в русской армии также носили Георгиевскую ленточку в зимнее время поверх борта шинели.

Кроме того, известен случай, когда Георгиевская ленточка стала самостоятельной наградой.[источник?] В декабре 1914 года она была пожалована генерал-лейтенанту А. С. Лукомскому за заслуги в проведении мобилизации к уже имевшемуся у него ордену Св. Владимира 4-й степени. Таким образом, генерал Лукомский стал кавалером уникальной награды — ордена Св. Владимира на Георгиевской ленте. Это свидетельствует о том, что Георгиевская лента и сама по себе, без ордена, ранее расценивалась в России как высокая награда и в этом свете её ношение в другом качестве может быть неправомерно.(із вікипедії)
0

З Вікіпедії, на яку я в статті дав гіперпосилання. Це так. Ну і що з того?
+2

З того,що справжня георгієвська стрічка мала статус ордена.
І якби ті справжні георгієвські кавалери подивились :КУДИ її чіпляють.((
Бачив сьогодні картину маслом.Якась дурепа з*єднала 2 чи 3 таких стрічки,і застосувала як хлястик для свого пальта.Якщол зважити,ДЕ зараз ті хлястики ці дівулі носять.)
+2

Зрозумів.
Згоден.
Dhoqx Dhiakp 14:54
-1
Гарна стаття, але історія до СРСР не розкрита.
nika nika 21:50
-2
С каких это пор у всех нормальных людей помнящих и относящихся с уважением к своей истории все это стало называться "совковой ментальностью".
Где и сколько бы не перечеслялись разного рода "пункты и пунктики", от этого победа не будет менее значимой и цвет знамени победившей страны не станет другого цвета. А Украина была частью этой страны.
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі