Блоги → Перегляд

Та сили були вже нерівні…

Вівторок, 03:22, 06.03.12

...Натомлені коні лісами і перелісками, здебільшо­го об'їзними розгрузлими дорогами важко тягнули бричку, їхали в неблизьку Молдавію вдень, а ще біль­ше — глупої ночі, за погоди і кислої дощової пори. А як траплялися десь на обрії блискавиці, то видавалися гетьманові ті далекі спалахи загравами — видавалося йому, що то горить Україна...

 

 

Писали Пилипові побратими із Глухова, а потім із Запорозької Січі, що діялося на Україні. Батурин би вистояв, якби не підступна зрада Івана Носа з При­луцького полку.

 

 

Ледве Орлик закривав повіки, як перед очима знову спалахувало полум'я. Воно, без­жальне і несамовите, охопило все місто, і поміж тими вогненними спалахами металися люди.

 

 

Смерть ішла зі Сходу, і на  проти неї поряд із сивочолими полков­никами стали жінки з дітьми. Пліч-о-пліч з бувалими козаками, чиї шаблюки щербили багацько турецьких, кримських, московських (хіба тільки) шабель, відсто­ював своє право на життя священик з донькою...

 

 

 

Та сили були вже нерівні…

 

 

 Старшину вивезли до Глухова, і кат зі скляними очима, з байдужістю та нудьгою втомленого різника робив свою справу.

 

 

А інших оборонців міста чекала небачена досі смерть. На берегах Сейму день і ніч стукали москов­ські молотки, збивалися наспіх плоти та встановлю­валися на них хрести та шибениці.

 

 

Пилип Орлик знав багато мов, його пальці перегорнули не одну тисячу сторінок книг різних часів і народів, але про таке до­велося читати вперше.

 

 

 Сеймом пливли плоти з пові­шеними на них українськими оборонцями Батурина (вони щасливіші, бо їхні муки земні з останнім перед­смертним видихом полегшення скінчилися), пливли плоти з розіп'ятими на хрестах ще живими людьми, і ніхто під загрозою смерті не мав права їх зняти.

 

 

Не вірити листам побратимів Пилип Орлик не міг. Особисто перечитував той всеєвропейський жах, що вихлюпувався на сторінки «Французька газета»,  «Істо­ричні листки», гаазької «Ключ кабінету». «Вся Україна купається в крові, Менши-ков вдався сповна до московського варварства», «Без огляду на вік і стать усіх жителів Батурина вирізано, як велять нелюдські звичаї москалів», «Жінки і діти на вістрях шабель» — мерехтіли перед очима в Орли­ка чорні, неймовірні для будь-якої звичайної людини рядки.

 

 

«А я дивувався, чому ще 1620 року данський науковець Іоанн Ботвид захищав в Упсальській акаде­мії дисертацію «Чи християни московити», — бричку гетьмана хилитало на вибоїстій лісовій дорозі та ко-рінняччях, і в такт хиталися чорні, як пізньоосіння ніч, думки, наливалися свинцем скроні. Від тих ду­мок холоділо тіло, а ще більше мерзла душа.

 

 

«Ніхто не знає, скільки люду нашого вигинуло. Одні пишуть 6 000, інші вираховують і 15 000. Один Бог відає на­певне, прихистить усіх невинно убієнних в місці пра­ведних...»

 

 

 

Тихо хлюпотіла річкова хвиля у край плотів, похи­тувалися в такт повішені батуринці й повільно оберта­лися під вітром, наче востаннє озирались прощально на поля, що родитимуть уже без них, і тополі, що без них шумітимуть. Страдницький погляд живих, з яких крапля за краплею сходила остання кров... З водяної Голгофи той погляд був більше спрямований у бездо­нне небо, в оту голубу вічність, де непорушний спокій і нема чужинської кривди та болю, — страдницький погляд поверх вимерлих сіл, які з жаху принишкли в поминальній молитві.

 

Ці села уздовж ріки мертвими були лиш позірно. А завтра їм умирати насправді, бо чинною залишала­ся інструкція Петра І своїм військам - байдуже чи то повстанці Булавіна, чи то український неспокійний люд: «Городки и деревни жечь без остатку, а людей рубить, а заводчиков на колеса и колья, дабьі тем удо-бнее оторвать охоту к приставанью к воровству лю­дей, ибо сия сарьінь кроме жесточи, не может унята бьіть».

 

Гетьман тим часом долав версту за верстою ви­боїстих доріг. Тяжко йшли коні, і видавалося Пилипу Орлику, що то не така велика поклажа з його нехи­трих пожитків, що то трудно їм тягнути його важкі думи, навіяні листами з рідних країв.

Коментарі

Немає коментарів
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі